Ухвала суду № 56943050, 06.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Головуючий у 1-й інстанції: Шереметьєва Л.А. Суддя-доповідач: Епель О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2016 року Справа № 760/1110/16-а

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,

за участю секретаря Нагорної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 04 лютого 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва про визнання рішень неправомірними та відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Солом'янському районі м. Києва (далі - відповідач) про визнання неправомірними і скасування рішень відповідача від 19.01.2013 р., притягнення посадових осіб УПФУ в Солом'янському районі м. Києва до відповідальності та відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданих їх діями.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 04 лютого 2016 року позовну заяву було повернуто позивачу з тих підстав, що ним не усунуті недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі про залишення її без руху.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та розглянути справу по суті позовних вимог або направити її до суду першої інстанції для продовження розгляду, вважаючи, що судом неповно з'ясовано обставини цієї справи та порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду - скасуванню, з наступних підстав.

Судова колегія встановила, що 20.01.2016 р. позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 22 січня 2016 року позовну заяву ОСОБА_2 було залишено без руху з тих підстав, що вона не відповідає вимогам ст. 106 КАС України, а саме: позивачем пропущено строк звернення до суду та не заявлено клопотання про його поновлення; не зазначено, в який саме спосіб із визначених у ч. 2 ст. 162 КАС України він просить суд захистити його права; не зазначено, чи передбачено законом при розгляді справ даної категорії притягнення посадових осіб до відповідальності; не зазначено в якому розмірі діями посадових осіб відповідача йому завдана матеріальна та моральна шкода та якими доказами це підтверджується; позивач не додав документу про сплату судового збору /а.с. 8/.

03.02.2016 р. на виконання вимог зазначеної ухвали суду позивачем було подано заяву про усунення недоліків, в якій зазначено, що: 1) він є інвалідом 2-ї групи та звільнений від сплати судового збору, що підтверджується довідкою МСЕК, доданою до заяви; 2) обґрунтував обставини, за яких, як він вважає, йому завдано матеріальну та моральну шкоду, та зазначив докази, якими, на його думку, підтверджуються такі обставини; 3) додав відповідну документи до заяви; 4) зазначив розмір збитків, які на його думку підлягають відшкодуванню; 5) зазначив, що на його думку застосування ст. 162 КАС України належить до повноважень суду при вирішенні справи; 6) зазначив причини, через які ним було пропущено шестимісячний строк звернення до суду та заявив клопотання про його поновлення.

04.02.2016 р. ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва позовну заяву було повернуто позивачу з тих, що ним не наведено поважних причин пропуску строку звернення з даною позовною заявою, не зазначено способу, в який він просить захистити його права, не обґрунтовано обставин щодо завдання йому моральної шкоди, не вказано суму такої шкоди та її розрахунку, не зазначено, яка матеріальна шкода та в якому розмірі йому завдана та з кого її слід стягнути і не зазначено доказів завдання йому моральної шкоди та матеріальних збитків.

Однак, судова колегія не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються нормами Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Так, згідно зі ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 106 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування адміністративного суду, до якого подається позовна заява; 2) ім'я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є; 3) ім'я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі відомі; 4) зміст позовних вимог згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) у разі необхідності - клопотання про звільнення від сплати судового збору; про звільнення від оплати правової допомоги і забезпечення надання правової допомоги, якщо відповідний орган відмовив особі у забезпеченні правової допомоги; про призначення судової експертизи; про витребування доказів; про виклик свідків тощо; 6) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

До позовної заяви додаються її копії та копії всіх документів, що приєднуються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб, крім випадків подання адміністративного позову суб'єктом владних повноважень. Суб'єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу і третім особам копії позовної заяви та доданих до неї документів. До позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

У п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що порушення особою строків звернення до суду за відсутності поважних причин є правовою підставою для залишення її позовної заяви без розгляду, а умовою для повернення позивачу поданої ним позовної заяви на підставі, передбаченій п. 1 ч. 3 ст. 108 КАС України, є наявність одночасної сукупності наступних умов: 1) позовна заява була залишена ухвалою суду без руху із визначенням її конкретних недоліків, відповідно до вимог ст. 106 КАС України; 2) позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, визначений судом.

При цьому, слід враховувати, що серед сукупності вимог, яким повинна відповідати позовна заява, первісною є вимога щодо своєчасності її подання до суду, тобто саме ці обставини за хронологією повинні перевірятися судом у першу чергу при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і, відповідно, встановлення пропуску позивачем строку звернення до суду за відсутності поважних причин для його поновлення є правовою підставою для залишення його позовної заяви без розгляду навіть при наявності в ній й інших недоліків.

Виходячи з цього, судова колегія звертає увагу на те, що однією з підстав для постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали про повернення позовної заяви ОСОБА_2 стало те, що позивачем на виконання вимог ухвали суду про залишення його позову без руху не було наведено поважних причин пропуску ним строку звернення до суду, що у відповідності до ст. 100 КАС України, є правовою підставою для залишення позовної заяви без руху, однак, судом першої інстанції вимоги зазначеної норми законодавства виконані не були, і помилково застосовані положення ст. 108 КАС України, на підставі якої позовна заява була залишена без руху.

Крім того, колегія суддів відзначає й те, що при зверненні до суду першої інстанції із заявою про усунення недоліків на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху позивачем було усунуто більшу частину недоліків його позовної заяви, вказаних судом першої інстанції, зокрема наведено доводи щодо завдання йому матеріальних збитків і моральної шкоди, наведено розрахунок матеріальних збитків, додано відповідні документи, які на його думку підтверджують обставини, викладені ним в позовній заяві.

Водночас, судом першої інстанції не було враховано похилий вік позивача, стан здоров'я, відсутність в нього юридичної освіти та не забезпечено його право на правову допомогу, регламентоване статтею 16 КАС України, не застосований принцип верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями (ст. 8 КАС України), що фактично призвело до обмеження права позивача на судовий захист, регламентованого статтею 6 КАС України та статтею 55 Конституції України.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Враховуючи зазначені обставини та докази у їх сукупності, у відповідності до вимог ст. 86 КАС України, судова колегія приходить до висновку, що в даному випадку відсутні достатні та необхідні правові підстави для повернення позивачу його позовної заяви, а отже, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження у справі, є підставою для її скасування та направлення справи для продовження розгляду до Солом'янського районного суду м. Києва зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у цій справі.

Відповідно до ст. 204 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт у своїй апеляційній скарзі просить суд апеляційної інстанції, зокрема розглянути справу по суті, однак, у даному випадку, згідно зі ст. 199 КАС України, суд апеляційної інстанції при перевірці ухвали суду про повернення позовної заяви не наділений такими повноваженнями.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково, а ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 04 лютого 2016 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині даного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 04 лютого 2016 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Солом'янського районного суду м. Києва зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі з урахуванням висновків суду, викладених у мотивувальній частині даного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Борисюк Л.П.

Собків Я.М.