Постанова № 56942971, 15.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 березня 2016 рокусправа № 804/13199/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Кязимовій Д.В.

за участю представників:

позивача: - не з'явився

відповідача: - не з'явився

третьої особи: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ларго»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2015 року

у справі № 804/13199/15

за позовом товариства з обмеженою відповідністю «Ларго»

до Криворізької північної об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Криворізька міська рада

про визнання частково недійсною по податкову консультацію,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ларго» звернулося до суду з позовом до Криворізької північної об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, за участю третьої особи Криворізької міської ради, в якому просило визнати частково недійсною податкову консультацію відповідача від 19.08.2015 № 5062/10/б4-83-15-б4-44, а саме те, що «…податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за землю на 2014 визначаються з урахуванням положень, встановлених рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2013 №2088, від 25.06.2014 №2778, умовами договору оренди укладеного з Криворізькою міською радою та вимог п.275.1 ст.275 і п. 12.3.5 ст.12 Податкового кодексу України.» та «Щодо застосування як базу для нарахування орендної плати за землю витягу про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, складеного на підставі рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004 №2494 «Про затвердження та застосування грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», та пунктом 5 рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 №3884 «Про затвердження технічної документації - з нормативно-грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», зазначено, що рішення міської ради від 22.12.2004 №2494 втратило чинність.».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Криворізької міської ради №3884 від 14.05.2010 є нечинним, а рішення №2088 від 26.06.2013, від 25.06.2014 №2778 не відповідають діючому законодавству, так як визначають розмір коефіцієнтів диференціації ставок земельного податку, які не повинні стосуватися орендної плати, тому єдиним діючим рішенням міської ради є рішення від 22.12.2004 №2494, проте відповідач не бере грошову оцінку земельної ділянки, розраховану на підставі рішення №2494, а розраховує саме згідно недіючих норм Податкового кодексу України.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.11.2015 адміністративний позов задоволено частково.

Визнано недійсною податкову консультацію №5062/10/б4-83-15-б4-44 від 19.08.2015 в частині зазначення про втрату чинності рішення Криворізької міської ради №2494 від 22.12.2004 на підставі п.5 рішення №3884 від 14.05.2010. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що податковим органом правомірно надано консультацію щодо визначення податкових зобов'язань зі сплати орендної плати за землю на 2014 рік з урахуванням положень, встановлених рішеннями Криворізької міської ради від 26.06.2013 №2088, від 25.06.2014 №2778, умовами договору оренди, укладеного з Криворізькою міською радою, та вимог п.275.1 ст.275 і п. 12.3.5 ст.12 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим в задоволенні позову в цій частині відмовлено.

Щодо решти позовних вимог суд визнав обґрунтованими доводи позивача про невірне твердження відповідача в податковій консультації про втрату чинності рішенням Криворізької міської ради № 2494 від 22.12.2004 на підставі п.5 рішення Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010 з огляду на визнання постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 у справі № 2а-423/10/0408 нечинним рішення Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу».

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині незадоволених позовних вимог та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач зазначає, що судом не в повному обсязі досліджено всі обставини справи, що призвело до невірного вирішення справи по суті, наполягає на тому, що рішення міської ради № 3884 від 14.05.2010 є не чинним, а рішення міської ради № 2088 від 26.06.2013 та від 25.06.2014 № 2778 не відповідають діючому законодавству, оскільки визначають розміри коефіцієнтів диференціації ставок земельного податку, які не повинні стосуватися орендної плати і тому єдиним діючим рішенням міської ради є рішення від 22.12.2004 № 2494. Крім того, позивач звертає увагу, що суд першої інстанції, фактично визнавши правомірність податкової консультації відповідача, допустив помилку, ототожнивши поняття «земельний податок» та «орендна плата за землю» та зазначивши, що Податковий кодекс визначив обов'язок й орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати», що суперечить роз'ясненню Верховного суду України та іншої судової практики, з якої стає зрозуміло, що застосування земельного податку при розрахунку орендної плати є недопустимим, а повинна використовуватись лише нормативна грошова оцінка.

Представники сторін, третьої особи у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання означені особи повідомлені судом належним чином.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню внаслідок наступного.

Відповідно до ст.195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, 06.08.2010 між Криворізькою міською радою (орендодавець) та ТОВ «Ларго» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,7409 га по вул.Електрозаводській, 7а в Жовтневому районі м.Кривого Рогу, згідно умов якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 28.04.2010 №3831 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянки промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення існуючого комплексу будівель котельні.

Згідно п.7 договору річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошові формі незалежно від результатів діяльності орендар у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю», на підставі довідки (або витягу) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаних управлінням Держкомзему у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області.

22.12.2004 рішенням сесії Криворізької міської ради № 2494 прийнято рішення «Про затвердження та застосування грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», пунктом 1 якого затверджено грошову оцінку земель міста Кривого Рогу, в пункті 2 цього рішення зазначено, що застосувати грошову оцінку для визначення розміру плати за землю слід з 01.01.2005 (а. с.33).

У 2008 році Українським державним науково-дослідним інститутом проектування міст «Дніпромісто» розроблена технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка отримала позитивний висновок державної експертизи від 17.11.2008.

На виконання вимог ст..23 Закону України «Про оцінку земель» вищевказана технічна документація затверджена рішенням сесії Криворізької міської ради від 14.05.2010 № 3884 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу», яке набрало чинності з 01.06.2010. В пункті 5 вказаного рішення зазначено, що рішення Криворізької міськради від 22.12.2004 № 2494 вважається таким, що втратило чинність (а. с.36).

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 у справі № 2а-423/10/0408, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2012, рішення Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010 визнано нечинним.

При цьому у мотивувальній частині ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.12.2012 зазначено, що існування оспорюваного акта нормативно-правового характеру потягло настання певних юридичних наслідків для невизначеного кола осіб, тому його дія може бути припинена тільки на майбутнє, тобто з часу набрання законної сили рішенням суду.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 у справі № 2а-423/10/0408 роз'яснено зміст постанови від 01.11.2011, зауважено, що дія рішення Криворізької міськради № 3884 від 14.05.2010 може бути припинена тільки на бюджетний період 2014 року.

При цьому суд дійшов висновку, що одночасно з втратою дії рішенням міської ради № 3884 від 14.05.2010 мало б відновити свою дію рішення міської ради від 22.12.2004 № 2494. Разом з тим, відповідно до ст..18 Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років. Отже для визначення ставок земельного податку та орендної плати не можуть бути використані дані грошової оцінки земель міста Кривого Рогу станом на 01.01.2004, які затверджені рішенням міської ради від 22.12.2004 № 2494, оскільки спли встановлений законом термін їх застосування.

Також судом прийнято до уваги, що відповідно до п.271.2 ст.271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Отже застосування протягом бюджетного періоду 2013 року будь-яких ставок податку за землю або орендної плати, визначених інакше, ніж рішенням Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010 є неможливим без порушення норм Податкового кодексу України.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2014 у справі № 2а-423/10/0408 також роз'яснено постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011, і зазначено з огляду на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.11.2011 виконання постанови суду апеляційної інстанції було зупинено до закінчення касаційного провадження, що рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004 № 2494 поновило свою дію 01.11.2011 та діяло до 26.02.2013. Рішення Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010 поновило свою дію з 26.02.2013 та діяло по 01.01.2014.

Враховуючи постанову та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, відповідно, від 01.11.02011 та 26.02.2013 у справі № 2а-423/10/0408, зважаючи на той факт, що рішення міської ради від 22.12.2004 № 2494 «Про затвердження та застосування грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» втратило чинність, Криворізькою міською радою прийнято рішення від 26.06.2013 № 2088 «Про ставки податку за земельні ділянки на території м. Кривого Рогу».

Означеним рішенням з 01.01.2014 затверджено та введено в дію ставки податку за земельні ділянки на території міста, визначені відповідно до вимог п.1 ст.275 Податкового кодексу України як для міста обласного значення з чисельністю населення від 500 до 1000 тис. осіб та затверджено коефіцієнти диференціації ставки земельного податку за користування земельними ділянками певного функціонального використання та місцезнаходження в межах міста (а. с.34).

Крім того, надано згоду орендарям земельних ділянок на внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок у частині розміру річної орендної плати за землю.

Пунктом 5 вказаного рішення №2088 від 26.06.2013 рекомендовано Криворізькім міжрайонним об'єднаним податковим інспекціям ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області при здійсненні контролю за правильністю обчислення та справляння орендної плати за земельні ділянки враховувати вимоги цього рішення.

25.06.2014 рішенням сесії Криворізької міської ради № 2778 «Про внесення змін до рішення міської ради від 26.06.2013 № 2088 «Про ставки податку за земельні ділянки на території м.Кривого Рогу» та затвердження додатка до нього в новій редакції», внесено певні зміни до вищевказаного рішення міської ради від 26.06.2013 № 2088 (а. с.35). відповідно до п.2 вказаного рішення це рішення набуває чинності з 01.01.2015 та діє до затвердження міською радою документації з нормативної грошової оцінки земель міста.

20.07.2015 листом №17 від позивач звернувся до відповідача - Криворізької північної об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області з заявою про надання податкової консультації з наступних питань:

- чи можна застосовувати ТОВ «Ларго» в період з 01.01.2014 по 31.12.2015 як базу для нарахування орендної плати за земельну ділянку витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, складений на підставі рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004 №2494 «Про затвердження та застосування грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» та нараховувати оренду плату у розмірі 3% від даної нормативної грошової оцінки відповідно до ст.288 ПК України.

Листом №5062/10/04-83-15-б4-44 від 19.08.2015 відповідач надав податкову консультацію, згідно якої:

- податкові зобов'язання зі сплати орендної плати за землю на 2014-2015 роки визначаються з урахуванням положень, встановлених рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2013 № 2088, від 25.06.2014 № 2778, умовами договору оренди, укладеного з Криворізькою міською радою та вимог п.275.1 ст.275 і п.п.12.3.5 ст.12 ПК України;

- щодо застосування як бази для нарахування орендної плати за землю витягу про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки, складеного на підставі рішення Криворізької міської ради від 22.12.2004 № 2494, то пунктом 5 рішення Криворізької міської ради від 14.05.2010 № 3884, зазначено, що рішення міської ради від 22.12.2004 № 2494 втратило чинність.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню.

За визначенням, наведеним у п.п.14.1.172 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган;

У відповідності до приписів статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом (п.52.1 вказаної статті); податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п.52.2 вказаної статті).

Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень (п. 52.5 ст. 52 ПК України).

Стаття 53 ПК України визначає наслідки застосування податкових консультацій.

Так, у п.53.1 ст.53 ПК України визначено, що не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Відповідно до п.53.3 ст.53 ПК України платник податків може оскаржити до суду надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Скасування судом індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Отже, за наведених вище норм вбачається, що при наданні індивідуальної податкової консультації податковий орган повинен виходити із тих умов та інформації - конкретної ситуації (господарської операції), яка наведена платником податків у запиті, щодо якої у останнього виникли (чи можуть виникнути) труднощі при її обліку за нормами податкового законодавства.

В даному випадку суть поставлених позивачем питань полягає у визначенні розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності у місті Кривому Розі у 2014-2015 роках.

За визначенням, наведеним у статті 13 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.98 № 161-XIV, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар - використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що істотними умовами договору оренди землі, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно ч.1 ст.632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Орендна плата відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою; розмір, форма і строки внесення орендної плати встановлюються за згодою сторін в договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України ).

На час укладення договору оренди землі діяв Закон України «Про плату за землю» від 03.07.92 №2335-ХІІ, який втратив чинність з 01.01.2011 згідно з Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI.

З 01.01.2011 питання оподаткування земельних ділянок та сплати орендної плати за землю урегульоване Податковим кодексом України.

Згідно п.287.1 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України в редакції, що діяла до 01.01.2015, плата за землю віднесена до загальнодержавних податків та зборів.

При цьому відповідно до ст.14 ПК України в редакції, що діяла до 01.01.2015, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України).

земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу) - пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України.

орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата) - пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України.

З 01.01.2015 у відповідності до змін, внесених згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014, плата за землю належить до місцевих податків (ст.10 ПК України).

Відповідно, статтею 14 ПК України в редакції з урахуванням змін, внесених згідно із Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014, визначено, що:

плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПК України).

земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу) - пп.14.1.72 п.14.1 ст.14 ПК України.

орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) - пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України.

Відповідно до п.288.1 ст.288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (п.288.3 ст.288 ПК України).

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п.288.4 ст.288 ПК України).

Одночасно, за правилами пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПК України в редакції, що діяла до 01.04.2014, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно пп.288.5.1, 288.5.2 п.288.5 ст.288 ПК України (в редакції Закону України № 1166 від 27.03.2014, чинній з 01.04.2014) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки;

не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п.288.7 ст.288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

З огляду на положення Податкового кодексу, яким врегульовано правовідносини справляння земельного податку та орендної плати, вбачається, що земельний податок і орендна плата за своєю правовою природою є різними видами платежів, які мають різний порядок обчислення та нарахування.

В абз.1 п.289.1 ст.289 ПК України встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Також ч.5 ст.5 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, а ст.13 цього ж Закону встановлено обов'язкове проведення грошової оцінки земельних ділянок у разі визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Отже саме нормативна грошова оцінка земель, а не земельний податок, є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної та комунальної власності, і зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями ст. 288 ПК.

Таким чином, надаючи податкову консультацію, відповідач дійшов помилкового висновку, що для визначення розміру орендної плати за землі державної та комунальної власності повинні застосовуватись норми Податкового кодексу України, що регламентують правила щодо розміру земельного податку, зокрема, п. 275.1 ст.275 ПК України, яким встановлено ставки податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Крім того, відповідачем не враховано, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» № 71-VIII від 28.12.2014 (який набрав чинності 01.01.2015) статтю 275 ПК України виключено, тобто у 2015 році стаття 275 ПК України не діяла.

Отже внаслідок фактичного ототожнення понять «земельний податок» та «орендна плата за землю» податковий орган надав податкову консультацію від 19.08.2015, з чим погодився суд першої інстанції, про врахування при визначенні податкових зобов'язань з орендної плати за 2014-2015 роки положень, встановлених рішеннями Криворізької міської ради від 26.06.2013 № 2088 та від 25.06.2014 № 2778, та вимог п.275.1 ст.275 ПК України, тоді як така податкова консультація суперечить нормам Податкового кодексу України в частині, що регулює порядок визначення розміру орендної плати.

Щодо висновку відповідача про втрату чинності рішенням Криворізької міської ради від 22.12.2004 № 2494 на підставі п.5 рішення міської ради від 14.05.2010, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що в цій частині податкова консультація є недійсною з огляду на визнання постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 у справі № 2а-423/10/0408 нечинним рішення Криворізької міської ради № 3884 від 14.05.2010 «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу» і правові наслідки такого судового рішення.

Виходячи з вищенаведеного, приймаючи до уваги приписи п.53.3 ст.53 ПК України в редакції станом на момент вирішення спору, керуючись ч.2 ст.162 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що з метою захисту законних прав та охоронюваних законом інтересів позивача надана відповідачем податкова консультація від 19.08.2015 № 5062/10/04-83-15-04-44 підлягає скасуванню як єдиний документ - відповідь на єдине питання платника податків, що відображає певне розуміння контролюючого органу запитуваної до тлумачення ситуації, а не у певній частині (як заявлено товариством у позовних вимогах). І таке скасування є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Суд першої інстанції під час розгляду даної справи не в повному обсязі з'ясував обставини справи, невірно застосував норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ст.202 КАС України є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст.198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ларго» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада2015 року у справі № 804/13199/15 скасувати, прийняти нову постанову.

Позов задовольнити.

Скасувати податкову консультацію Криворізької північної об'єднаної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 19.08.2015 № 5062/10/04-83-15-04-44.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, встановленому ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко