Ухвала суду № 56942766, 31.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 823/920/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М. Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області в особі Управління державної виконавчої служби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - публічне акціонерне товариство «Черкаський приладобудівний завод», про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ

Управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області (надалі за текстом - «Управління») звернулось до суду з позовом про зобов'язання державного виконавця звернутись до ДПІ в м. Черкасах із запитом щодо наявності відкритих рахунків у публічного акціонерного товариства «Черкаський приладобудівний завод» (надалі за текстом - «ПАТ «ЧПЗ») та накласти арешт на ці рахунки.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та на порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове і прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області перебуває зведене виконавче провадженні про стягнення на користь Управління коштів з ПАТ «ЧПЗ».

02 листопада 2011 р. державним виконавцем винесено постанову якою накладено арешт на рахунки ПАТ «ЧПЗ», що відкритті в ПАТ «ЕнергоБанк», ПАТ «Банк Форум», ПАТ «Мегабанк», ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ «КБ «Хрещатик», ПАТ «Укрінбанк», АТ «Дельтабанк», ПАТ «Промінвестбанк», АТ «Імексбанк», ВАТ «Ощадбанк», ПАТ КБ «Приватбанк», АБ «Київська Русь».

На запит державного виконавця Державна податкова служба України листом № 1004723613 від 03.07.2014 р. повідомила про відкриті поточні рахунки боржника.

За змістом цього листа ПАТ «ЧПЗ» було додатково відкриті рахунки ПАТ «КБ «Хрещатик», ПАТ «Мегабанк».

Із матеріалів справи вбачається, що зазначені рахунки відкрито для забезпечення здійснення мобілізаційного завдання з виробництва продукції та виконання робіт в особливий період.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 р. № 606-XIV ( надалі за текстом - «Закон № 606-XIV) виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Пунктом 5 частини 3 названої статті Закону № 606-XIV державному виконавцеві надано право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Згідно частини 1 статті 52 Закону № 606-XIV звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Частиною 2 названої статті Закону № 606-XIV передбачено, що стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах.

За приписами частини 4 статті 52 Закону № 606-XIV на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Із наведеного випливає, що чинне законодавство не зобов'язує державного виконавця виносити постанову про арешт коштів боржника у кожному випадку коли останнім відкривається новий рахунок, оскільки цей арешт поширюється на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Відповідно ж до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, слід погодитись з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим адміністративним судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Черкасах Черкаської області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 05 квітня 2016 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.