Ухвала суду № 56942645, 05.04.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 р. Справа № 876/13819/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

участю секретаря Кіри Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю-фірми "УЛОКС ЛТД" до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення рішення, -

ВСТАНОВИЛА :

ТзОВ "УЛОКС ЛТД" 14.08.2013року звернулося до Львівського окружного адміністративного суду до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2013р. № 0001222300/7734.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі задекларовані зобов'язання з податку на додану вартість в серпні 2010 року ( шляхом здійснення коригування в рядку 8 Декларації з податку на додану вартість) в сумі 1 518 110 грн. та серпні 2011 року на суму 585 339 грн. є вірними. Зокрема, зазначив, що висновки органу державної податкової служби, викладені в акті перевірки № 211/77/22-10019/20774591 від 25.04.2013 року щодо заниження сум податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 55 342 грн. у результаті порушень описаних в п.3.2.1 та п.3.2.2 акта перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки основою для такого висновку податкового органу було посилання відповідача в акті перевірки на відсутність первинних документів, які засвідчують податкове зобов'язання на загальну суму 2 103 449 грн., в тому числі в серпні 2010 року - 1 518 110 грн. та серпні 2011 року - 585 339 грн.

На переконання позивача, податковий орган не надав належної правової оцінки його правовідносинам під час здійснення господарської діяльності за період з 2010 рік по 2011 рік, не дослідив первинних документів за наслідками господарської діяльності і дійшов до нічим не обґрунтованих висновків про заниження податку на додану вартість. На підтвердження коригування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 103 449 грн. представник позивача надав усі первинні документи, копії яких долучено до матеріалів справи. Відтак, оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Оскаржуваною постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року позовну заяву - задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що податковий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства та правомірно встановив порушення позивачем вимог Податкового кодексу України з підстав коригування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2010 року та серпень 2011 року. Представник відповідача зазначив, що позивачем під час перевірки не представлено первинних документів, які засвідчують податкове зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2010 року та серпень 2011 року. Дані бухгалтерського обліку не підтверджують дане коригування податкового зобов'язання. Однак, жодних зауважень до податкових накладних, які долучено до матеріалів справи зауважень у представника відповідача не було. Отже, в порушення вимог ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість ", ст.198 Податкового кодексу України встановлено завищення податкових зобов'язань в сумі 2 103 449 грн., в тому числі за серпень 2010 року - 1 518 110 грн. за серпень 2011 року - 585 339 грн. Зважаючи на наведені обставини відповідач вважає, що підстав для задоволення позову немає.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що на підтвердження коригування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 103 449 грн. представник позивача надав усі первинні документи щодо господарських правовідносин з ТзОВ "Аквафін Україна", ПП "Арка-сервіс Будматеріали", ТзОВ "Бенефіт-ПРО", ТзОВ "Торговий дім Будмаркет", ПП "Електромеханіка", ТзОВ "Епіцентр К", ТзОВ "ІММ", ЛМКП "Львівводоканал", ПАТ "Львівобленерго", ТзОВ "Ндор", ТзОВ "Промисловий одяг", ТзОВ "Технопласт", ТзОВ "Гранполіс-плюс", ПП Ярема. Будь-яких доказів, які б свідчили про не підтвердження позивачем правомірності коригування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2010 року та серпень 2011 року відповідач не надав і не назвав.

Зважаючи на викладене вище податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова головного управління Міндоходів у Львівській області від 16.05.2013р. № 0001222300/7734 не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права.

ТзОВ "УЛОКС ЛТД" зареєстровано 27.09.1993 року виконавчим комітетом Львівської міської ради. Взятий на облік до податкового органу 02.11.1993 р.

ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ "УЛОКС ЛТД" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період за період з 01.10.2007 року по 31.12.2012 року, про що складено акт № 211/77/22-10019/20774591 від 25.04.2013 року.

При здійснені перевірки показників відображення у розрахунків коригування податкового зобов'язання, за звітні періоди з 01.10.2007 року по 31.12.2012 року встановлено коригування податкового кредиту на загальну суму 2 115 073 грн. - це коригування виконання довгострокових контрактів по будівництву житлових будинків по пр. Червоної Калини,7-7а та по вул. Гвардійській,18.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог: пп.7.4.1, пп.7.4.5,п. 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість ", п. 198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим встановлено завищення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 55 342 грн.

Відповідачем 15.05.2013 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми "Р" № 0001222900/7734 у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 69 170,50 грн., в т.ч. основний платіж - 55 342 грн., штрафні санкції - 13 835,50грн. Дане рішення в адміністративному порядку не оскаржувалось.

Позивач не погоджуючись з висновками посадових осіб державної податкової служби та з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, оскаржив останнє в судовому порядку. Оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На момент виникнення спірних правовідносин спеціальним законом, що визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету був вище згаданий Закон України "Про податок на додану вартість " від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР) № 168/97-ВР.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи документами, передбаченими п.п.7.2.6 цього пункту. Платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами лише у разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами.

Пунктом 7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (набув чинності з 1.01.2011 року) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; виключено; виключено; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Наказом ДПА України від 30.05.97 р. № 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання ", зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 9.07.1997 р. за № 250/2054 у редакції наказу ДПА України від 17.03.2008 № 159 передбачено коригування податкового зобов'язання і у випадку самостійного виправлення помилки, згідно з п.4.5 ст.4 Закону України "Про податок на додану вартість " від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР часткового використання в операціях сільськогосподарського або переробного виробництва, інші випадки, для здійснення експортних операцій.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, ТзОВ "УЛОКС ЛТД" здійснило коригування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 103 449 грн. за серпень 2010 року та серпень 2011 року. Це коригування виконання довгострокових контрактів по будівництву житлових будинків по пр. Червоної Калини, 7-7а та по вул. Гвардійській,18. У зв'язку із завершенням будівництва будинків відповідачем і відповідно проведено коригування податкового зобов'язання.

В серпні 2010 року позивачем задекларовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість шляхом здійснення коригування в р. 8 Декларації з податку на додану вартість в сумі 1 518 110 грн., що підтверджується розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість .

Також у серпні 2011 року позивачем задекларовано податкове зобов'язання з податку на додану вартість шляхом здійснення коригування в р. 8 Декларації з податку на додану вартість в сумі 585 339 грн., що підтверджується розрахунком коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість .

На підтвердження коригування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 2 103 449 грн. представник позивача надав усі первинні документи щодо господарських правовідносин з ТзОВ "Аквафін Україна", ПП "Арка-сервіс Будматеріали", ТзОВ "Бенефіт-ПРО", ТзОВ "Торговий дім Будмаркет", ПП "Електромеханіка", ТзОВ "Епіцентр К", ТзОВ "ІММ", ЛМКП "Львівводоканал", ПАТ "Львівобленерго", ТзОВ "Ндор", ТзОВ "Промисловий одяг", ТзОВ "Технопласт", ТзОВ "Гранполіс-плюс", ПП Ярема. 24.02.2006 року ТзОВ "УЛОКС ЛТД" (замовник) підписав договір підряду капітального будівництва № 24/02 з ДП "Львівське будівельне управління" ЗАТ "Карпаткурортбуд" (підрядник). Згідно предмету даного договору замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектної документації виконання монтажно- будівельних робіт з нового будівництва .

Позивач (замовник) у 01.03.2006 році уклав договір підряду з ТзОВ "Артек ЛТД" (підрядник) , за яким підрядник зобов'язується провести будівельні роботи по возведенню житлового будинку на 35 квартир з гаражними стоянками м. Львів, вул. Червоної Калини,7а..

ТзОВ "УЛОКС ЛТД" на виконання вищенаведених договорів уклав ряд інших договорів з контрагентами для проведення будівельних робіт по возведенню житлового будинку м. Львів, вул. Червоної Калини,7а :

договір № 28-2009 від 27.04.2009 року, за яким виконавець "Енерджі Пауер Систем" приймає на себе зобов'язання виконати роботи по влаштуванні пристроїв автоматизованого забору даних вимірювання з забезпеченням можливості локальної та дистанційної передачі інформації з засобів обліку електроенергії житлового будинку ТзОВ "УЛОКС ЛТД" м.Львів, вул. Червоної Калини,7а.; договір поставки металу № 97 з АТП "Львівметал" від 16.03.2006 року ; договір купівлі продажу № 25/01-3 від 25.01.2007 року. Відповідно до істотних умов якого ТзОВ "РОМ ЛТД" поставляє ТзОВ "УЛОКС ЛТД" товар за умовами поставки франко-склад продавця в строки, кількості, асортименті по цінах, які вказані у податкових накладних які є невід'ємною частиною даного договору .

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту у серпні 2010 року та серпня 2011 року, крім вищенаведених договорів позивачем надано податкові накладні, видаткові накладні, акти приймання виконаних робіт.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте доказів правомірності, законності та обґрунтованості відповідачем прийнятого податкового повідомлення-рішення суду не надано. Будь-яких доказів, які б свідчили про не підтвердження позивачем правомірності коригування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2010 року та серпень 2011 року відповідач не надав і не назвав.

Зважаючи на викладене вище податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова головного управління Міндоходів у Львівській області від 16.05.2013р. № 0001222300/7734 не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, суд приходить до висновку, що таке податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

А тому висновки суду першої інстанції відповідають нормам матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного колегія судів прийшла до висновку, що судом першої інстанції, при винесені оскаржуваної постанови вірно дано правову оцінку обставинам справі та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що згідно ст. 200 КАС України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2013 року у справі № 813/6364/13-а- залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

В.Я. Качмар