Постанова № 56942585, 28.03.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 березня 2016 р. Справа № 814/4330/15

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ЕВЕРІ", в інтересах держави прокурор м. Миколаєва, до за участю: представника позивача: Щедров Є.В. представника відповідача: Навратюк О.М. прокурора: Коткова В.І.Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області, провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.2013р. №0000832201, №0000822201, В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Евері» звернулось до адміністративного суду з позовом до ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.06.13 №0000832201 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1517258 гривень за основним платежем та 353278 гривень за штрафними санкціями, №0000822201 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2013 року в сумі 2119092 гривень.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 08.11.13 позовні вимоги ТОВ «Евері» були задоволені у повному обсязі, а податкові повідомлення-рішення від 20.06.13 №0000832201 та №0000822201 визнані протиправними та скасовані.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.11.15 було частково задоволено касаційну скаргу ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, постанову МОАС від 08.11.13 залишено без змін в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.06.13 №0000832201 у сумі нарахування 104146 гривень за основним платежем та 26036,50 гривень за штрафними санкціями, в решті постанову скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Під час нового розгляду суд розглядав справу в зазначених межах.

Свої позовні вимоги товариство обґрунтувало тим, що має всі необхідні первинні документи щодо правовідносин з постачальниками товару та послуг ТОВ «Саноіл Торг», ТОВ «АльфаКласс» та ТОВ «Югекотоп», які носили реальний та товарних характер, а податковий орган безпідставно позбавляє його податкового кредиту за цими господарськими операціями.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення обґрунтував тим, що ТОВ «Саноіл Торг», ТОВ «АльфаКласс» та ТОВ «Югекотоп» не мали фактичної можливості виконати свої зобов'язання за договорами з позивачем, у них були відсутні відповідні трудові та матеріальні ресурси, підприємства не знаходяться за своїм місцезнаходженням, мають у ланцюгу сумнівних постачальників, та аналіз бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних» не підтверджує отримання підприємствами тих товарів, які були продані позивачу від інших постачальників.

Прокурор підтримав позицію податкового органу, просив в задоволенні позову відмовити.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ТОВ «Евері» зареєстровано в якості юридичної особи виконкомом Миколаївської міської ради 26.06.06. Основним видом діяльності ТОВ «Евері» є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, складське господарство, транспортне оброблення вантажів та ін.

17.01.12 ТОВ «Евері» уклав договір на виготовлення та поставку лабораторних меблів з ТОВ «АльфаКласс» на суму 124377 гривень, в т.ч. ПДВ 20729 гривень.

23.05.15 ТОВ «АльфаКласс» було здійснено поставку меблів (столів, стільців, шафи, тумби, полиці) на суму 124377 гривень, а ТОВ «Евері» перераховано кошти на рахунок постачальника.

На підтвердження зазначеної господарської операції ТОВ «АльфаКласс» видав позивачу податкову накладну №5 від 24.01.12 на суму ПДВ 20729 гривень, а також видаткову накладну №РН-000085 від 23.05.12. Крім того, сторонами за договором складено Акт №027-12 про прийняття ТОВ «Евері» меблів, виготовлених ТОВ «АльфаКласс».

Суму податку на додану вартість 20729 гривень ТОВ «Евері» відобразило у власному податковому обліку в якості податкового кредиту за січень 2012 року.

12.07.12 ТОВ «Евері» було укладено договір купівлі-продажу №12-07-12 гороху та люпину з ТОВ «Саноіл Торг».

Протягом 2012-2013 років відповідно до цього договору ТОВ «Саноіл Торг» поставило на адресу позивача 2590,81 т гороху та 1108,75 т люпину на загальну суму 12308608,28 гривень.

На підтвердження поставки зазначеного товару ТОВ «Саноіл Торг» видав позивачу податкові накладні №985 від 12.12.12, №986 від 12.12.12, №5 від 09.01.13, №14 від 14.01.13, №65 від 11.02.13, а також відповідні видаткові накладні.

ТОВ «Евері» розрахувався з ТОВ «Саноіл Торг» в сумі 12230103,55 гривень, та частково повернув товару на суму 78504,93 гривень.

2038350,56 гривень ТОВ «Евері» відобразив у власному податковому обліку в якості податкового кредиту та витрат, які враховуються під час визначення об'єкту оподаткування.

12.07.12 ТОВ «Евері» було укладено договір комісії №1207К з ТОВ «Югекотоп», відповідно до якого, комісіонер зобов'язується реалізувати за межами України товар, визначений у специфікаціях.

Відповідно до додаткових угод та специфікацій, протягом 2012-2013 років, ТОВ «Евері» передав на комісію ТОВ «Югекотоп» горох та люпин, придбаний до цього за договором з ТОВ «Саноіл Торг».

В свою чергу, ТОВ «Югекотоп» реалізував переданий на комісію товар компанії «Orexim Limited» (Великобританія).

В період з 24.04.13 по 21.05.13 ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва провела документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Евері» за результатами якої було складено Акт перевірки №1588/22-100/34437753 від 28.05.13.

Під час перевірки, окрім іншого, ревізори поставили під сумнів реальність та товарність господарських операцій позивача з придбання меблів у ТОВ «АльфаКласс» та гороху, люпину у ТОВ «Саноіл Торг» з тих підстав, що Західна МДПІ Харківської області не змогла провести зустрічну перевірку ТОВ «АльфаКласс», а у ланцюгу його постачальників є сумнівні підприємства ТОВ «Валета», ТОВ «Івітек ТТК», ТОВ «Інтако» та ін. Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Саноіл Торг», то за висновками податківців зазначені відносини також не носили реальний та товарний характер, оскільки всі три підприємства ТОВ «Евері», ТОВ «Югекотоп» та ТОВ «Саноіл Торг» керувались однієї групою осіб, ТОВ «Евері» мав можливість напряму отримувати товар від виробників та продавати його «Orexim Limited», а тому у укладанні цих договорів не були жодного сенсу, окрім отримання податкової вигоди.

20.06.13 уповноваженою особою ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва прийнято податкові повідомлення-рішення №0000832201 про визначення ТОВ «Евері» грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1870536 гривень, з яких 1517258 гривень основного зобов'язання та 353278 гривень штрафу, а також №0000832201 про зменшення ТОВ «Евері» від'ємного значення з податку на додану вартість грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2119092 гривень.

Відповідно ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Відповідно до ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, відповідно до Кодексу у підприємства є право на включення до податкового кредиту сплачених сум іншому платнику податку за умови проведення реальної господарської операції та наявності первинних документів, які підтверджують її проведення.

Аналогічне регулювання має і податок на прибуток підприємств у ст. 138 ПК України (на час виникнення спірних відносин).

Досліджуючи реальність та товарність цих договорів, відповідно до роз'яснення Вищого адміністративного суду України, викладеного у листі № 742/11/13-11 від 02.06.11, суд вважає, що саме за цими господарськими операціям будь-яких інших документів, ніж ті, які були надані позивачем (договори, товарні накладні, податкові накладні, платіжні доручення), бути не може.

У будь-якому випадку, відповідно до вимог ч.1 ст.71 КАС України обов'язок доказування обставин безтоварності та не реальності господарських договорів покладено на податковий орган, а не на платника податків.

На думку суду, відповідачем таких доказів не надано, а висновки зроблені в Акті перевірки є бездоказовими.

Суд вважає, що податковий орган перебільшує значення власного акту про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Альфакласс», і зазначеним документом жодним чином неможливо виправдати зняття податкового кредиту з позивача. По-перше, господарська операція проводилась у січні-травні 2012 року, а зустрічну перевірку податковий орган не зміг провести у квітні 2013 р., майже через рік. По-друге, зазначена зустрічна перевірка взагалі не стосується ТОВ «Евері», а була призначена у зв'язку з перевіркою ТОВ «Валета», ТОВ «Івітек ТТК», ТОВ «Інтако» та ін.

Натомість позивач не мав правовідносин з зазначеними підприємства, а тому обґрунтування нарахування грошового зобов'язання ТОВ «Евері» недобросовісністю податкової поведінки цих платників податків, є неприпустимим.

Суд не може погодитись з позицією податкового органу, відповідно до якої він за надуманими підставами взагалі заперечує цивільну правоздатність постачальника позивача, вважає укладені угоди нікчемними та не визнає з цього приводу право на податковий кредит. Постачальники позивача у першому ланцюгу мали необхідний обсяг цивільної та податкової правоздатності, оскільки перебували на обліку у органах податкової служби та мали свідоцтво платника податку на додану вартість. Оскільки Державна податкова служба зареєструвала ТОВ «АльфаКласс» платником ПДВ, видала йому Свідоцтво, зареєструвала у Єдиному реєстрі податкових накладних видану ним податкову накладу №5 від 24.01.12, її органи не мають права заперечувати можливість формування податкового кредиту за рахунок цього підприємств.

З приводу купівлі ТОВ «Евері» у ТОВ «Саноіл Торг» гороху, люпину та подальшої передачи його на комісію ТОВ «Югекотоп» для продажу нерезиденту «Orexim Limited», то реальність зазначених господарських операцій підтверджуються не лише договорами, накладними та платіжними документами, а ще і сертифікатами якості, сертифікатами радіологічного контролю, а також документами митниці про вивезення цього товару за межі України.

Тобто, факт наявності відповідних обсягів гороху та люпину, а також вивезення його за межі України не викликає сумнівів.

Навіть з акту перевірки від 28.05.13 вбачається, що ТОВ «Саноіл Торг» вже був тривалий час постачальником ТОВ «Евері», як до спірної поставки, так і після цього.

Щодо реальної економічної необхідності залучення ТОВ «Евері» до експортної поставки гороху та люпину підприємств ТОВ «Югекотоп», ТОВ «Саноіл Торг», то на переконання суду, це є виключено компетенцію відповідних суб'єктів господарювання. Відповідно до ст.ст.6, 621 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст.42 Господарського кодексу України, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

В судовому засіданні представники позивача пояснили, що необхідність залучення ТОВ «Югекотом» в якості комісіонера була обумовлена тим, що на той час ТОВ «Евері» не мала досвіду продажу на зовнішніх ринках гороху та люпину, а тому підприємства було зацікавлене у використанні досвіду іншого суб'єкта господарювання, який такий досвід мав. Зазначене пояснення є логічним, розумним та не спростоване відповідачем іншими доказами.

Якщо податковий орган мотивує своє рішення про позбавлення платника податків права на віднесення сплачених постачальникам коштів до податкового кредиту та витрат, тим, що на його думку, відбулася фіктивна операція по штучному нарощуванню цих показників, то цьому повинно передувати доведеність цієї діяльності платника податків або його контрагентів у порядку кримінального судочинства.

Ні податковий орган, ні прокурор не надали суду належних документів, відповідно до ч.4 ст.72 КАС України, які звільняють їх від доказування протиправності дій позивача. Навпаки, як позивач так і відповідач пояснили суду, що кримінальне провадження за фактом взаємовідносин ТОВ «Евері», ТОВ «Югекотоп» та ТОВ «Саноіл Торг» було закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка колишній директор ТОВ «Саноіл Торг» ОСОБА_3 повністю підтвердив факт поставки очолюваним ним підприємством гороху та люпині позивачу.

Враховуючи викладене, за наявності у позивача всіх первинних документів щодо проведення господарських операцій, реєстрацію податкових накладних у ЄРПН, доведеністю реальності та товарності операцій, як з поставки меблів, так і з поставки гороху та люпину, сплати за нього коштів та подальшого використання у господарської діяльності підприємства, у податкового органу немає ніяких підстав для позбавлення підприємства на відображення у своїй податковій звітності взаємовідносин та врахування сплачених ним коштів ТОВ «Саноіл Торг», ТОВ «Югекотоп» та ТОВ «АльфаКласс» в якості податкового кредиту та витрат.

Зазначена правова позиція, зокрема, викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір» до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю» до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес» проти Болгарії.

Відповідно до ч.2 ст.160, 244-2 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних відносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.

Позов задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 20.06.2013 року №0000822201.

3.Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 20.06.2013 року №0000832201 в частині визначення грошового зобов'язання за основним платежем в сумі 1 413 112 гривень та за штрафними (фінансовими) санкціями - 327241,50 гривень.

4. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 01.04.16

Суддя В.В. Біоносенко