Постанова № 56942433, 24.03.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року м.Житомир справа № 806/283/16

категорія 8.3.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Токаревої М.С.,

секретар судового засідання Мельниченко О.В.,

за участю: представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Груп" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Груп" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. В обґрунтування позову позивач зазначив, що Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області було проведено позапланову документальну перевірку щодо повноти декларування та сплати п’ятивідсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за липень 2015 року, серпень 2015 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт від 09.11.2015 р. №2076/06-25-22-02/38329974. Не погоджуючись з висновками акту позивачем було подано на нього заперечення з врахуванням яких Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області було п.3.1 акту "акцизний податок" та п.4 "висновки" було викладено у новій редакції. З врахуванням нових редакцій вказаних пунктів акту перевірки відповідачем 27.11.2015 р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0000472202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з акцизного податку на 14355,00 грн. у т.ч. 11484 грн. - за основним платежем та 2871 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач не погоджується із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та просить визнати його протиправним і скасувати, оскільки на його думку воно не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області було проведено позапланову документальну перевірку щодо повноти декларування та сплати п’ятивідсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів за липень 2015 року, серпень 2015 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт від 09.11.2015 р. №2076/06-25-22-02/38329974.

Не погоджуючись з висновками акту позивачем було подано на нього заперечення з врахуванням яких Житомирською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області було п.3.1 акту "акцизний податок" та п.4 "висновки" було викладено у новій редакції. У нових редакціях п. 3.1 та п.4 акту перевірки контролюючий орган робить висновок про те, що ТОВ "Рубікон-Груп" допущено порушення вимог п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст.14, п.п. 212.1.11 п.212.1 ст.212, п.п. 213.1.9 п.213.1 ст.213, п.п. 214.1.4 п. 214.1 ст.214, п.п. 215.3.10 п.215.3 ст.215 ПК України в результаті чого не включено у повному обсязі до бази оподаткування акцизним податком за липень-серпень 2015 року реалізацію нафтопродуктів через мережу АЗС кінцевому споживачу в результаті чого занижено податкові зобов’язання з акцизного податку всього на суму 11484 грн.

З врахуванням нових редакцій вказаних пунктів акту перевірки відповідачем 27.11.2015 р. було винесено податкове повідомлення-рішення №0000472202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з акцизного податку на 14355,00 грн. у т.ч. 11484 грн. - за основним платежем та 2871 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд не погоджується з позицією контролюючого органу з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Рубікон-Груп" було подано Декларації акцизного податку за липень та серпень 2015 року до показників колонки 4 (вартість реалізованого товару для комерційного використання) Додатку 6, якої входить вартість реалізованих нафтопродуктів ТОВ ВТФ "Авіас" відповідно до договору поставки №1115-538 від 20.07.2015 року. Згідно умов зазначеного договору, відвантаження нафтопродуктів здійснюється по довірчих документах через мережу АЗС, ТОВ ВТФ "Авіас" надається оптова знижка, розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ТОВ "Рубікон-Груп" після підписання актів прийому-передачі товару. Виконання зобов’язань за договором поставки №П15-538 від 20.07.2015 року в липні та серпні 2015 року підтверджується відповідними актами приймання-передачі товару. Крім того, також у показниках колонки 4 (вартість реалізованого товару для комерційного використання) Додатку 6 Декларацій акцизного податку за липень та серпень 2015 року ТОВ "Рубікон-Груп" відображена реалізація нафтопродуктів Бердичівській ДЕД ДП "Житомирський облавтодор".

Сторонами не заперечується факт того, що ТОВ ВТФ "Авіас" являється платником акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Крім того, згідно листа ТОВ ВТФ "Авіас" №853 від 03.12.2015 року, паливно-мастильні матеріали, придбані за договором поставки, в подальшому реалізовуються споживачам, а вартість нафтопродуктів, отриманих від ТОВ "Рубікон-Груп", включено до декларацій акцизного податку за липень та серпень 2015 року, на яку нарахований та сплачений акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Наведені обставини підтверджується Деклараціями акцизного податку за липень та серпень 2015 року ТОВ ВТФ "Авіас", які були додатками до листа.

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, ТОВ "Рубікон-Груп" було укладено усний договір з Бердичівською ДЕД ДП "Житомирський облавтодор" щодо реалізації ПММ. Слід відмітити, що за загальновідомими обставинами підприємства автодору здійснюють ремонт та обслуговування доріг, тобто здійснюють комерційну діяльність.

Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпунктом 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно із пунктом 215.1 статті 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

При цьому, підпунктом 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 ПК України передбачено, що одним із об'єктів оподаткування зазначеного податку є операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів - продаж пива, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, товарів, зазначених у підпункті 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу, безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування.

Таким чином, обов'язковою умовою реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є передача цих товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Національний стандарт України ДСТУ 4303:2004 "Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять", затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 05.07.2004 №130, надає визначення поняттям роздрібної та оптової торгівлі.

Роздрібна торгівля це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачеві та надання йому торговельних послуг.

Оптова торгівля - це вид економічної діяльності в сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання та надавання пов’язаних із цим послуг.

При цьому, згідно з пунктом 6 розділу V Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказ Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №14, додаток 6 "Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів" заповнюється окремо для кожного місця здійснення реалізації підакцизних товарів із обов'язковим зазначенням відповідного коду за КОАТУУ в такому порядку:

1) у графі 2 "Вид товару" вказується назва товару (продукції), який (яку) статтею 215 розділу VI Кодексу віднесено до підакцизних;

2) у графах 3, 4 "Вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування" вказується: графа 3 – загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків; графа 4 – вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання;

3) у графі 5 "Вартість підакцизних товарів до оподаткування, грн. (гр. 3 - гр. 4)" вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку;

4) у графі 6 "Ставка податку, %" проставляється розмір ставок акцизного податку у відсотках, встановлених підпунктом 215.3.10 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу;

5) у графі 7 "Сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету, грн. (гр. 5 х гр.

6)" вказується сума акцизного податку, що визначається шляхом множення графи 5 на графу 6.

З огляду на наведені законодавчі положення вбачається, що об'єктами оподаткування акцизним податком є саме операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, тобто з реалізації підакцизних товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків.

Що стосується твердження щодо того, що Податковим кодексом України не передбачено визначення поняття "некомерційне" або "комерційне" використання підакцизних товарів, то суд з цього приводу зазначає наступне.

Дійсно, Податковим кодексом України не надано визначення поняттям "некомерційне" або "комерційне", водночас, словосполучення з терміном "комерційний" неодноразово використовуються у Податковому кодексі України.

У пункті 5.3 статті 5 Податкового кодексу України зазначено: "Інші терміни, що застосовуються у цьому Кодексі і не визначаються ним, використовуються у значенні, встановленому іншими законами". У чинних нормативно-правових актах України прикладів використання терміну "комерційний" небагато. Проте, його вжито у визначенні Цивільного кодексу України від 16.01.03 № 435 у словосполученні "комерційний представник", щодо якого зазначено, що це "особа, яка постійно та самостійно виступає представником підприємців при укладенні ними договорів у сфері підприємницької діяльності".

Таким чином, очевидно, що словосполучення "комерційне використання" означає використання для цілей підприємницької діяльності, як виробничої так і невиробничої, у протиставленні до некомерційного використання - тобто використання не для цілей підприємницької діяльності, а для побутових та інших особистих потреб.

Оскільки судом встановлено, що паливо було придбано ТОВ ВТФ "Авіас" для комерційного використання, оскільки ТОВ ВТФ "Авіас" було сплачено акцизний податок після його придбання та використання у своїй господарській діяльності, а Бердичівський ДЕД ДП "Житомирський облавтодор" використав придбані ПММ у комерційній діяльності пов’язаній з ремонтом та обслуговуванням доріг, відтак позивачу 5-відсотковий акцизний податок нарахований контролюючим органом неправомірно.

Крім того, порядок відпуску нафтопродуктів на АЗС врегульовано Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155 (далі Інструкція №281).

Відповідно до пункту 10.3 даної Інструкції відпуск нафтопродуктів здійснюється: 1) за готівку; 2) за відомостями; 3) за талонами; 4) за платіжними картками.

Пунктом 216.9 статті 216 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі Закон №265), а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

Відповідно до статті 2 Закону №265 розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відтак, з наведеного випливає, що відпуск нафтопродуктів такими способами як за відомостями, так і за талонами не підпадає під регулювання нормами Закону №265.

Суд не бере до уваги твердження відповідача про те, що Правилами роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442, встановлено, що через мережу АЗС здійснюється саме роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачу, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 №1442, ці Правила визначають порядок приймання та роздрібної торгівлі бензином, дизельним паливом, скрапленим вуглеводневим газом, гасом, маслами, мастилами (далі - нафтопродукти), розфасованими нафтопродуктами, а також регламентують вимоги стосовно дотримання прав споживачів щодо належної якості нафтопродуктів, безпеки для життя та здоров’я споживачів, навколишнього природного середовища і рівня торговельного обслуговування.

З аналізу наведеного вбачається, що дані Правила регулюють саме порядок роздрібної торгівлі нафтопродуктами та не регулюють правовідносин з оптового продажу.

Крім того, здійснення роздрібного продажу нафтопродуктами через мережу АЗС не позбавляє права останнього здійснювати оптовий продаж нафтопродуктів для подальшого їх продажу кінцевому споживачеві через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання.

Таким чином, висновки про порушення позивачем статей 213-216 ПК України є безпідставними та необгрунтованими.

Відповідно до частин першої та другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову

Відповідач не довів суду правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0000472202 від 27 листопада 2015 року з огляду на що оскаржуване рішення слід скасувати як протиправне.

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Груп" задовольнити.

Визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області №0000472202 від 27 листопада 2015 року протиправним та скасувати його.

Стягнути з Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рубікон-Груп" понесені судові витрати у розмірі 1378,00 грн.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 31 березня 2016 р.