Ухвала суду № 56942282, 30.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/719/15

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

позивача/апелянта ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2488, про визнання бездіяльність неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди в сумі 1560,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

03 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А2488, у якому просив визнати протиправною бездіяльності командування частини щодо невиплати надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі, зобов'язати нарахувати та виплатити позивачу щомісячну надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі в сумі 7800 гривень, зобов'язати військову частину провести перерахунок грошового забезпечення з урахуванням щомісячної надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі у розмірі 15% від посадового окладу з 03.07.06 р. по 04.11.07 р. та у розмірі 20% від посадового окладу з 05.11.07 р. по 30.12.08 р. та видати позивачу довідку про додаткові види грошового забезпечення з урахуванням вказаної надбавки з метою перерахунку розміру пенсійного забезпечення, стягнути з військової частини А2488 моральну шкоду у сумі середнього посадового окладу - 1560 гривень, за недораховані у зазначені терміни кошти.

В обґрунтування позову зазначено, що під час проходження військової служби у в/ч А2488 на посаді начальника штабу - першого заступника начальника центра управління 33-го центру бойової підготовки Навчально-авіаційного командування по підготовці авіаційних кадрів ПС України здійснював контроль за забезпеченням безпеки шифрованого та засекреченого зв'язку, а тому, відповідно до наказу Міністра оборони №218 від 25.06.11 р. «Про виплату надбавок до посадових окладів за безперервний стаж на шифрувальній роботі та надання щорічних відпусток особовому складу шифрувальної служби» мав право на отримання зазначеної надбавки. Всього за період з 03.07.06 по 30.12.08, на думку позивача, він не отримав 7800 гривень у зв'язку з не призначенням йому цієї надбавки.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою його адміністративний позов задовольнити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї позивача/апелянта ОСОБА_1, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 в період з 15.11.02 р. по 30.12.08 р. проходив військову службу у військовій частині А2488 на посаді начальника штабу - першого заступника командира військової частини А2488 (а.с. 22).

30.12.08 р. ОСОБА_1 був звільнений в запас за п. 63 п. п. «б» Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу (а.с. 14).

Під час проходження військової служби на посаді начальника штабу-першого заступника командира ОСОБА_1 мав у підпорядкуванні підрозділи шифрувального та засекреченого зв'язку, але надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі не отримував (а.с. 23).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Постановою Кабінету Міністрів України №1037 від 22.12.95 р. «Про надбавки до посадових окладів працівників, зайнятих на шифрувальній роботі» передбачено, що працівникам, зайнятим безпосередньо на шифрувальній роботі, виплачується надбавка до посадового окладу за безперервний стаж на цій роботі.

Пунктом 1 Інструкція про порядок виплати військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил України надбавки за безперервний стаж на шифрувальній роботі, яка затверджена наказом Міністра оборони від 25.06.01 р. №218, передбачено, що надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі виплачується військовослужбовцям та працівникам Збройних Сил України, безпосередньо зайнятим шифрувальною роботою на штатних посадах у шифрувальних органах, органах засекреченого зв'язку.

Пунктом 2 Інструкції передбачено, що до безпосередньо зайнятих шифрувальною роботою належать посадові особи, які за своїми функціональними обов'язками займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням, доставкою шифрів, прирівняних до них документів, шифрувальної техніки, апаратури засекречування гарантованої стійкості, здійсненням контролю за забезпеченням безпеки шифрованого і засекреченого зв'язку гарантованої стійкості, веденням діловодства та розмноженням документів з питань шифрувальної роботи.

Враховуючи, що у постанові КМУ від 22.12.95 р. №1037 та Інструкції №218, не вказуються номенклатура посад, які відносяться до безпосередньо зайнятих на шифрувальній роботі, суд першої інстанції вірно виходив з того, що вирішення цього питання у кожному конкретному випадку віднесено до командування військового підрозділу, тобто є його дискреційним повноваженням.

При цьому, постанова КМУ №1037 та Інструкція №218 вказують, що зазначена надбавка може бути призначена лише особам: 1) на посадах у шифрувальних органах, органах засекреченого зв'язку; 2) безпосередньо зайнятих шифрувальної роботою.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що в даному випадку прислівник «безпосередньо» вказує на обмежувальне застосування зазначеної норми лише щодо конкретних виконавців, та не розповсюджується на їх керівників. Саме на таке тлумачення направлений п. 2 Інструкції, який перелічує дії рядових виконавців, і не зазначає дій керівників.

Враховуючи це судами 1-ї та 2-ї інстанцій враховується, що ОСОБА_1 проходив службу на посаді начальника штабу - першого заступника командира частини, а не на посадах у шифрувальних органах або органах засекреченого зв'язку.

Відповідно до ст. 68 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» на начальника штаба - першого заступника штабу полку (окремого батальйону) покладені обов'язки з організації та здійснення заходів щодо охорони державної таємниці, що не є тотожним поняттю безпосередньо зайнятих шифрувальної роботою, що є більш конкретним та вужчим.

Вирішуючи питання обґрунтованості посилання позивача на роботу зі збереження державної таємниці, суд першої інстанції вірно зазначив, що за таку роботу передбачена інша надбавка відповідно до ст. 30 Закону України «Про державну таємницю», Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв'язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.94 р. №414.

Відповідно до довідки про додаткові види грошового забезпечення, ОСОБА_1 надбавку за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, отримував (а.с. 23).

Враховуючи усе викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки ОСОБА_1 не проходив службу на посадах у шифрувальних органах або органах засекреченого зв'язку, не займався безпосередньо шифрувальної роботою, то у відповідача був відсутній обов'язок виплачувати йому надбавку за безперервний стаж на шифрувальній роботі.

До того ж, колегія суддів враховує, що підчас проходження служби позивачем зазначена надбавка йому не нараховувалась та не виплачувалась (а.с. 44).

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов