Ухвала суду № 56942275, 30.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 березня 2016 рокусправа № 808/599/14 провадження СН/808/16/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Суховарова А.В. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року у справі № 808/599/14 (СН/808/16/15) за адміністративним позовом Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер" до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке державне підприємство "Кремнійполімер" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001981500, № 0001991500 та № 2001500 від 24.07.2013.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Судом визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 24.07.2013 №0001991500 та №0001981500. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач не погодився із постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. Вважає, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року підлягає скасуванню в частині задоволених позовних вимог, оскільки судом допущено порушення норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач не оскаржив постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні частини його вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що податковою інспекцією було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Запорізького державного підприємства "Кремнійполімер" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок у банку за березень 2013 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у листопаді 2012 року - січні 2013 року, достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2012 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у червні 2011 року, з питання правомірності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по декларації з податку на додану вартість за квітень 2013 року.

За результатами перевірки складено акт №124/154-120/00203625 від 08.07.2013.

Під час перевірки було виявлено порушення вимог п.188.1 ст.188, п.192.1 ст.192, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 та п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, пп.4.6.4, пп.4.6.5 та пп.4.6.6 п.4.6 Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість":

- збільшується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за вересень 2012 року на 40 373,00 грн.;

- зменшується залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 2 480 297,00 грн.;

- зменшується сума, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника за листопад 2012 року - на 754 586,00 грн. та за березень 2013 року - на 561 031,00 грн.

24 липня 2013 року ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя на підставі акту перевірки були прийняті такі податкові повідомлення - рішення:

- №0001991500, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 60 560,00 грн., в т.ч. за основним платежем 40 373,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 20 187,00 грн.;

- №0002001500, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 2 480 297,00 грн.;

- №0001981500, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість на загальну суму 1 973 426,00 грн., з яких 1 315 617,00 грн. - сума завищення бюджетного відшкодування та 657 809,00 грн. - штрафні санкції.

Не погодившись з прийнятими рішеннями, позивач звернувся зі скаргою до Головного управління Міндоходів у Запорізькій області. Рішенням про результати розгляду первинної скарги №2504/10/08-01-10-0420 від 04.10.2013 податкові повідомлення-рішення №0001991500 та №0001981500 залишено без змін, скаргу позивача в цій частині без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №0002001500 скасовано в частині надмірно визначеної суми завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 182 811,00 грн., а в іншій частині - залишено без змін.

Позивач, не погодившись з рішенням Головного Управління Міндоходів у Запорізькій області за результатом розгляду первинної скарги звернувся з повторною скаргою до Міністерства доходів і зборів України, за результатами розгляду якої, рішенням №17740/6/99-99-10-01-15 від 18.12.2013 скаргу залишено без задоволення, а оскаржені податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи зазначені вище податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів, виходив з наступного.

Так, підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог ПК України, стало те, що на момент складання акту перевірки сума кредиторської заборгованості позивача перед ВАТ "Запоріжжяобленерго" за отримані товари/послуги залишилася не сплаченою та не стягнутою за судовими рішеннями, термін позовної давності щодо стягнення даної суми сплив, а тому, на думку контролюючого органу, такі товари вважаються безоплатно отриманими.

Як наслідок, залишок від'ємного значення податку попередніх періодів, який сформований платником податку на додану вартість за придбаними товарами/послугами є неоплаченим, отже, відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України, зобов'язаний збільшити зобов'язання з податку на додану вартість у відповідних періодах на вартість безоплатно отриманих товарів/послуг та відповідно зменшити бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість.

Проте, такі висновки податкового органу спростовуються матеріалами справи.

Судом встановлено, що 01.11.2000 між ВАТ "Запоріжжяобленерго" (Електропостачальна організація) та позивачем (Споживач) укладено договір на користування електричною енергією № 11, згідно умов якого з урахуванням подальших змін та доповнень передбачено обов'язок Споживача оплачувати спожиту електричну енергію та послуги з компенсації перетікання реактивної енергії.

За період з червня 2007 року по травень 2010 року позивач включав до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми по взаємовідносинам з ВАТ "Запоріжжяобленерго" за вищевказаним договором на загальну суму податку на додану вартість 4 359 034 грн..

Разом з тим, за період з червня 2007 по червень 2010 року у зв'язку з невиконанням позивачем своїх зобов'язань по вищезазначеному договору утворилась заборгованість зі сплати за спожиту активну електричну енергію в сумі 23 392 545,13 грн. (у тому числі ПДВ 3 898 757,52 грн.) та за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії в сумі 130 176,69 грн. ( у тому числі ПДВ 21 696,12 грн.)

Існуюча заборгованість стягнута за позовами ВАТ "Запоріжжяобленерго" з ДП «Кремнійполімер» наступними судовими рішеннями:

- рішенням Господарського суду Запорізької області від 21.11.2007 у справі №22/378/07, яким стягнуто на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" 1 710 629,25 грн. основного боргу за використану активну електричну енергію за червень, липень 2007 року. Рішення суду набрало законної сили 14.12.2007;

- рішенням Господарського суду Запорізької області від 10.12.2007 у справі №20/554/07, яким стягнуто на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" 1 685 708,82 грн. основного боргу за спожиту активну електричну енергію за серпень, вересень 2007 року. Рішення суду набрало законної сили 28.01.2008;

- рішенням Господарського суду Запорізької області від 16.04.2008 у справі №10/241/08, яким з стягнуто на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" 3 324 256, 68 грн. основного боргу за використану активну електричну енергію за жовтень 2007 року - січень 2008 року. Рішення суду набрало законної сили 05.05.2008;

- рішенням Господарського суду Запорізької області від 11.02.2009 у справі №7/466/08, яким стягнуто на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" 7 409 512,80 грн. основного боргу за використану активну електричну енергію з травня по грудень 2008 року. Рішення суду набрало законної сили 22.02.2009;

- рішенням Господарського суду Запорізької області від 27.10.2010 у справі № 12/53/10, яким з ЗДП "Кремнійполімер" стягнуто на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" 5 648 734,66 грн. основного боргу за використану активну електричну енергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії 45 495,58 грн. за період з березня 2009 року по січень 2010 року.

- рішенням Господарського суду Запорізької області у справі № 12/146/10, яким з ЗДП "Кремнійполімер" стягнуто на користь ВАТ "Запоріжжяобленерго" 4 348 309,05 грн. основного боргу за використану активну електричну енергію та за надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії 14 918,71 грн. з лютого по червень 2010 року.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 21.11.2007 позивачем частково виконано, залишок несплаченого боргу становить 1 096 863,67 грн., у тому числі ПДВ 182 810,61 грн. Рішення Господарського суду Запорізької області від 10.12.2007 позивачем частково виконано, залишок несплаченого боргу складає 1 662 028,55 грн., у тому числі ПДВ 277 004,75 грн. Рішення Господарського суду Запорізької області від 16.04.2008 позивачем частково виконано, залишок несплаченого боргу складає 3 277 096,40 грн., у тому числі ПДВ 546 182,73 грн..

Отже, за період з червня 2007 по червень 2010 року у позивача існувала кредиторська заборгованість з оплати товарів/послу перед ВАТ "Запоріжжяобленерго" на загальну суму 23 522 721,82 грн., у тому числі ПДВ 3 920 453,62 грн., яка стягнута в судовому порядку.

На підтвердження правовірності віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по взаємовідносинам з ВАТ "Запоріжжяобленерго" за період з червня 2007 року по червень 2010 року позивачем були надані копії податкових накладних та платіжних вимог-доручень.

Відповідно до положень п.44.3 ст.44 ПК України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті (первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством), а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Враховуючи, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість відображалось позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з червня 2007 року по травень 2010 року, у позивача на момент проведення перевірки був відсутній обов'язок щодо збереження первинної бухгалтерської документації по зазначеним правовідносинам. Під час проведення перевірки відповідачем первинні бухгалтерські документи за вказаний період не досліджувались, їх наявність у позивача не встановлювалась.

Суд вірно звірнув увагу, що у даному випадку контролюючий орган дійшов висновку про наявність у позивача обов'язку щодо коригування сум податку на додану вартість шляхом визначення податкових зобов'язань на вартість безоплатно отриманих послуг, жодним чином не спростовуючи правомірність віднесення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту на підставі наявних первинних документів.

Згідно висновків акту перевірки, встановлено порушення позивачем п.188.1 ст.188, п.192.1 ст.192, п.198.3 ст.198, п.200.1, п.200.2 та п.200.4 ст.200 ПК України, пп.4.6.4, пп.4.6.5 та пп.4.6.6 п.4.6 Наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 р. №1492 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість".

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Згідно п.192.1 ст.192 ПК України якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Відповідно до пп.14.1.13 п.14.1 ст.14 ПК України безоплатно надані товари, роботи, послуги, це:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Підприємство формувало податкові зобов'язання за операціями постачання електричної енергії та послуг з компенсації перетікання реактивної енергії від ВАТ "Запоріжжяобленерго" після отримання податкових накладних у відповідності до вимог пп. «б» п.187.1 ст.187 ПК України.

Як встановлено, сума заборгованості по вказаних операціях стягнута з позивача в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що сам факт невиконання судових рішень не може бути підставою для визнання господарських операцій між позивачем та ВАТ "Запоріжжяобленерго" безоплатними, оскільки наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання стягнутих сум.

Протягом дії строку позовної давності кредитором позивача право на звернення до суду було реалізовано, судом прийнято рішення про стягнення сум заборгованості, у зв'язку з чим правове значення такого строку нівельовано.

Твердження відповідача про безоплатність отриманих позивачем від ВАТ "Запоріжжяобленерго" товарів/послуг та як наслідок необхідність збільшення податкових зобов'язань на суми податку на додану вартість по даним господарським операціям є безпідставними.

Оскільки податковий орган не довів суду правомірності прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення №0001991500 від 24.07.2013, суд обґрунтовано його скасував.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0001981500 від 24.07.2013.

З матеріалів справи вбачається, що позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року (№9028236766 від 17.05.2013), відповідно до якої сума від'ємного значення податку на додану вартість, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, складає 2 518 113,00 грн..

З акту перевірки вбачається, що проведеним аналізом податкової звітності позивача з червня 2007 по травень 2010 встановлено, що позивач включав до складу податкового кредиту з податку на додану вартість суми ПДВ, сформовані по взаємовідносинах з ВАТ "Запоріжжяобленерго" за спожиту активну електроенергію та надання послуг з компенсації перетікання реактивної енергії в розмірі 4 359 034,00 грн., з яких залишається несплаченою заборгованість в розмірі 3 829 412,62 грн.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За змістом пункту 200.3. статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналізуючи зазначені норми закону, можливо стверджувати, що сума податку на додану вартість, яка може бути заявлена до бюджетного відшкодування, формується за рахунок оподатковуваних операцій суцільним масивом, без відокремлення контрагентів. Тому, при визначенні суми податку на додану вартість, яка може бути заявлена до бюджетного відшкодування, має бути досліджено в якому обсязі платником податку здійснено фактичну сплату податку на додану вартість по всіх операціях, а не виключно по конкретному контрагенту.

Єдиною підставою для висновків контролюючого органу про відсутність у позивача права на заявлення сум податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, став висновок про фактичну несплату сум податку у зв'язку з наявністю заборгованості по оплаті поставленого товару/послуг по операціях з ТОВ "Запоріжжяобленерго".

Проте, як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не досліджувалось, чи здійснювалась позивачем фактична сплата податку на додану вартість у відповідних періодах, не встановлено співвідношення фактично сплаченої суми податку та суми, заявленої позивачем до відшкодування, у зв'язку з чим висновки контролюючого органу є необґрунтованими, тобто такими, що вчинені без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У зв'язку з недоведеністю відповідачем правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0001981500 від 24.07.2013, колегія суддів погоджується з наявністю підстав для його скасування.

Судом вірно встановлені обставини справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, в межах доводів апеляційної скарги, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року у справі № 808/599/14 (СН/808/16/15) - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: А.А. Щербак