Ухвала суду № 56941895, 31.03.2016, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/1745/15

Головуючий у 1-й інстанції: Козачок І.С.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

31 березня 2016 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

представника позивача Кравець І.В.

представника відповідача Шевчука О.П.

представника третьої особи Літвіна С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу 55 управління начальника робіт на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому до 55 управління начальника робіт, третя особа на стороні відповідача - Міністерство оборони України про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

В травні 2015 року позивач - Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до 55 управління начальника робіт про стягнення заборгованості.

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 23.02.2016 року вказаний позов задовольнив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача та третьої особи підтримали доводи апеляційної скарги в повному обсязі, в свою чергу представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що відповідач - 55 Управління начальника робіт є юридичною особою та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому як платник страхових внесків.

Відповідно до надісланого позивачем відповідачу розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за Списком №1 з 2015 року, картки особового рахунку, витягів з пенсійної справи ОСОБА_5, які підтверджують заявлений позивачем стаж на роботах, що дають право на призначення пільгової пенсії, фактичні витрати Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах працівнику відповідача, зайнятому повний робочий день на роботах на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 за лютий - березень 2015 р. складають 3 379 грн. 90 коп.

Позивач, вважаючи, що відповідач безпідставно відмовляється від сплати вказаної заборгованості, звернувся до суду із адміністративним позовом про її стягнення.

В свою чергу відповідач також зазначає, що не має обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на доставку пільгових пенсій оскільки не є правонаступником військової частини А2597 у якій працював ОСОБА_5

За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", прийшов до висновку що, саме відповідач є правонаступником військової частини А2597, а заборгованість підтверджена відповідних розрахунком, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Порядок відшкодування фактичних витрат на виплата та доставку пенсій визначений Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року № 21-1 (далі - Інструкція).

Згідно п.6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 част.2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п. 6.4 розділу 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п.6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з матеріалами справи, а саме відповідно розрахунку надісланого відповідачу, за ним наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат по виплаті пенсій відповідно до п.п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на суму 3 379 грн. 90 коп. грн.

Отже, підтвердження факту понесення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій кореспондується з обов'язком відповідача відшкодувати такі витрати.

Таким чином, вказана заборгованість відповідача перед позивачем підлягає відшкодуванню.

Колегія суддів вважає безпідставними, посилання відповідача стосовно того, що він не є правонаступником військової частини А2597 у якій працював ОСОБА_5, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи.

Так, відповідно до матеріалів справи, а саме архівної довідки виданої Галузевим державним архівом Міністерства оборони України від 26.06.2014 року № 144, у якій зазначається, що згідно Директиви Міністра оборони України щодо проведення організаційних заходів у Збройних Силах України у 2001 році за № Д-115/1/0425 від 02.11.2000 р. розформовано 124 управління начальника робіт центрального спеціалізованого управління м. Вінниця правонаступником якого є 55 управління начальника робіт центрального спеціалізованого будівельного управління (а.с.26).

Зазначений факт також підтведжується копією ліквідаційного акту, згідно якого розформовано 124 управління начальника робіт (в/ч А2597) правонаступником якого призначено 55 управління начальника робіт Центрального спеціалізованого будівельного управління (а.с. 27).

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач є дійсно правонаступником військової частини А 2597.

Крім того, відповідчем у відповіді на запит про надання інформації позивачу зазначено, що 55 управління начальника робіт є правонаступником майна військової частини А 2597.

Таким чином, враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно наявності у 55 управління начальника робіт обов'язку відшкодування фактичних витрат на доставку пільгових пенсій відповідно до надісланого позивачем розрахунку.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу 55 управління начальника робіт залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 05 квітня 2016 року.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.