Ухвала суду № 56941830, 31.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/14638/14 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Рафальській І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Партнер» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та скасування податкової вимоги та рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та скасування податкової вимоги та рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 0007342213 від 26 травня 2014 року, відповідно до якого платнику податків визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 3 263 369, 00 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 2 610 695, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 652 674, 00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 0007342213 від 26 травня 2014 року, відповідно до якого платнику податків визначено суму грошового зобов'язання по ПДВ у розмірі 4 655 505, 00 грн. в т.ч. за основним платежем на суму 3 724 404, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 931 101, 00 грн.

Скасовано податкову вимогу ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 12923-25 від 03 липня 2014 року на суму 1 045, 00 гривень.

Скасовано рішення ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві № 655/26-59-25-01-14 від 21 липня 2014 року про опис майна у податкову заставу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ДПІ у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківсвкому районі Головного управління у м. Києві на виконання постанови СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві від 25 березня 2014 року по матеріалах досудового розслідування, на підставі наказу № 125 від 18 квітня 2014 року, в порядку п. п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Глобал Партнер» по взаємовідносинам з ТОВ «Старксервіс» (код ЄДРПОУ 38292311) за період 2012-2014 років.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 1043/2213/38568111 від 07 травня 2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Глобал Партнер» (код за ЄДРПОУ 38568111) по взаємовідносинам з ТОВ «Старксервіс» (код ЄДРПОУ 38292311) за період 2012-2014 років, щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість, податку на прибуток та інших обов'язкових платежів» (надалі також - Акт перевірки),

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Глобал Партнер» наступних вимог податкового законодавства:

- п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на суму 3 724 404, 00 грн., в т.ч. у листопаді 2013 року у сумі 1 690 957, 00 грн., у грудні 2013 року у сумі 1 057 049, 00 грн., у січні 2014 року у сумі 976 398, 00 грн.;

- п. 138.2. ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 2 610 695, 00 грн., в т.ч. за 2013 рік у сумі 2 610 695, 00 грн.

Висновки податкового органу про нереальний характер господарських правовідносин ґрунтуються на відомостях, що відображені у вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року відносно громадянина Тарасенка А.Є. за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України; протоколу допиту громадянина Мостового Д.І. від 22 березня 2014 року у кримінальному провадженні № 32013110080000146 від 08 жовтня 2013 року, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 1 ст. 212 КК України, відносно службових осіб ТОВ «Стор Фуд Дистрибьюшн»; акті ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві по ТОВ «Старксервіс» щодо підтвердження господарських відносин за період діяльності з 01 вересня 2012 року по 28 лютого 2014 року».

Крім того, про допущення порушень чинного податкового законодавства на переконання відповідача свідчить факт неподання позивачем документів щодо оформлення працівників ТОВ «Глобал Партнер», які підтверджували перебування посадових осіб в Київській області, Ірпінський район, с. Мизикевича, для складання договору, а саме: наказ на відрядження, відрядні посвідчення, авансові звіти, квитки на проїзд, проживання та перебування працівника в Київській області.

На підставі висновків акту перевірки, податковим органом 26 травня 2014 року прийняті наступні податкові повідомлення - рішення:

- № 0007342213, відповідно до якого позивачеві визначено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток у розмірі 3 263 369, 00 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 2 610 695, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 652 674, 00 грн.;

- № 0007342213, відповідно до якого позивачеві визначено суму грошового зобов'язання по ПДВ у розмірі 4 655 505, 00 грн. в т.ч. за основним платежем на суму 3 724 404, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 931 101, 00 грн.

Крім того, відповідачем оформлено податкову вимогу № 12923-25 від 03 липня 2014 року, згідно якої позивача зобов'язано сплатити суму узгодженого податкового боргу у розмірі 1 045, 00 грн., а 21 липня 2014 року відповідачем прийнято рішення № 655/26-59-25-01-14 про опис майна у податкову заставу.

З приводу правомірності проведеної податковим органом перевірки, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Підпунктом 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності отримання постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України - про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 ПК України, п. 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22 грудня 2010 року «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 34/18772 від 12 січня 2011 року за (в редакції, чинній на момент прийняття податкового повідомлення-рішення) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально - процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суд)'. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально - процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Пунктом 58.4 ст. 58 ПК України, встановлено, що у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, прийнято обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або прийнято рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, перевірка позивача була проведена на підставі постанови слідчого з ОВС першого відділу КР СУ ФР ГУ Міндоходів у м. Києві Тахтарова О.С. від 25 березня 2014 року «Про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Глобал Партнер» по взаємовідносинам з ТОВ «Старксервіс», винесеної в рамках кримінального провадження № 32013110000000012 від 17 січня 2014 року, внесеного до ЄРДР за ч. 3 ст.209 КК України.

Між тим, в межах судового розгляду справи постанова слідчого Тахтарова О.С. від 25 березня 2014 року «Про призначення позапланової документальної перевірки ТОВ «Глобал Партнер» по взаємовідносинам з ТОВ «Старксервіс» була скасована як незаконно прийнята постановою старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва Барабаш Д. «Про скасування постанов слідчого про призначення перевірок» від 18 квітня 2014 року.

Між тим, відповідач про відкликання постанови про призначення позапланової перевірки позивача і її повернення без виконання був повідомлений листом Слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві листом № 1492/2/26-15-04-0212 від 22 квітня 2014 року

Враховуючи, що постанова про призначення перевірки скасована, а тому висновок суду першої інстанції, що документальна позапланова виїзна перевірка позивача за період 2012-2014 років, проведена за відсутності законних підстав є обгрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ТОВ «Старксервіс» укладено договір № 0910-021 від 09 жовтня 2013 року, згідно якого ТОВ «Старксервіс» (Виконавець), зобов'язується за завданням Замовника (ТОВ «Глобал Партнер») виготовляти та передавати йому у власність продукцію, а Замовник зобов'язується приймати та оплачувати продукцію на умовах, передбачених договором.

Реальність виконання господарських операцій між ТОВ «Глобал Партнер» і ТОВ «Старксервіс» підтверджується наступними документами: - розрахунковими документами; бухгалтерськими та аналітичними довідками; оборотно-сальдовими відомостями; зведеними реєстрами ТОВ «Глобал Партнер», що характеризують господарські операції з придбання (імпорту) товарів, виготовлення та придбання упаковки, транспортування, перепакування товарів, отримання інших суміжних послуг, подальшої реалізації товарів, які у своїй сукупності підтверджують здійснення господарських взаємовідносин між ТОВ «Глобал Партнер» та ТОВ «Старксервіс»; довідками № 0910/2 від 09 жовтня 2014 року про відображення в обліку операцій, пов'язаних з імпортом, товарів, їх перепакуванням та продажем, покупцям за період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року; договором поставки продукції № 0910-021 від 09 жовтня 2013 року між ТОВ «Глобал Партнер» і ТОВ «Старксервіс» з Додатковою угодою № 1 від 09 жовтня 2013 року; наказами ТОВ «Глобал Партнер» про виготовлення та заміну упаковки імпортованих товарів; господарськими договорами відповідального зберігання товарів на складі, транспортного експедирування і завантажувально-розвантажувальних робіт між ТОВ «Тефія» і ТОВ «Глобал Партнер» з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг); договором перевезення вантажів між ТОВ «Престо» і ТОВ «Глобал Партнер» з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг); первинні фінансово-господарські документи, що підтверджують придбання ТОВ «Глобал Партнер» товарів у ТОВ «Старксервіс», а також їх транспортування ТОВ «Престо» (видаткових накладних, товарно-транспортними накладними, замовленнями-специфікаціями до договору, кошторисами до замовлень-специфікацій, протоколів погодження остаточного вигляду виробу з фото додатками, тощо); фінансово-господарськими документами по взаємовідносинах ТОВ «Глобал Партнер» з ТОВ «Лайк Трест», що підтверджують придбання ТОВ «Глобал Партнер» послуг щодо перепакування товарів з використанням, матеріалів (упаковки), придбаної у ТОВ «Старксервіс», а також послуг з приведення імпортних товарів у відповідність до вимог законодавства про захист прав споживачів (договору про надання послуг, заявки на виконання робіт, кошторисів до заявок, актів передання матеріалів, звітів про використання матеріалів, звітів обстеження виробів, актів виконаних робіт, актів списання матеріалів); - податкових накладних по взаємовідносинам ТОВ «Глобал Партнер» з ТОВ «Лайк Трест» та витягом з єдиного реєстру податкових накладних; довідки ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 31 липня 2014 року № 1747/2202/38568111 «Про результати проведеної зустрічної звірки ТОВ «Глобал Партнер» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Лайк Трест» реальності та повноти відображення в обліку за період січень 2014 року»; фінансово-господарськими документами по взаємовідносинам ТОВ «Глобал Партнер» з «INTER - COM 2000 LTD»., що підтверджують придбання ТОВ «Глобал Партнер» імпортного товару, який у подальшому перепакувався силами ТОВ «Лайк Трест» з використанням матеріалів (упаковки), придбаної у ТОВ «Старксервіс»; фінансово-господарськими документами по взаємовідносинам ТОВ «Глобал Партнер» з «R' DAM HOLDINGS Ltd.», Mauritius, що підтверджують придбання ТОВ «Глобал Партнер» імпортного товару, який у подальшому перепакувався силами ТОВ «Лайк Трест» з використанням матеріалів (упаковки), придбаної у ТОВ «Старксервіс»; - фінансово-господарських документів по взаємовідносинам позивача з ТОВ «АНТАРАЛЬ», які підтверджують реалізацію (продаж) ТОВ «Глобал Партнер» імпортної продукції; - накладних на прийняття та видачу ТОВ «Тефія» з відповідального зберігання згідно договору КЗТН-0104/13-01 від 01 квітня 2013 року, який ТОВ «Глобал Партнер» реалізовано ТОВ «Антараль»; фінансово-господарськими документами по взаємовідносинам ТОВ «Глобал Партнер» з ТОВ «Хаус-Технік», які підтверджують реалізацію (продаж) ТОВ «Глобал Партнер» імпортної продукції; накладними вимог на відпуск товару зі складу; накладними - вимог на прийняття товарів на відповідальне зберігання на складі; банківськими виписками про перерахування коштів ТОВ «Антараль» і ТОВ «Хаус-Технік» на розрахунковий рахунок ТОВ «Глобал Партнер» за придбаний товар.

Крім того, правомірність відображення позивачем у податковій звітності даних податкового обліку сформованих, зокрема, за наслідком реальних господарських операцій з ТОВ «Старксервіс», підтверджена Висновком судово - економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 7771/7772/14798-14803/15-45 від 27 серпня 2015 року.

Як вбачається зі змісту зазначеного Висновку:

1. Дані бухгалтерського та податкового обліку ТОВ «Глобал Партнер» по фінансово- господарських взаємовідносинах з ТОВ «Старксервіс» (код ЄДРПОУ 38292311) за період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року документально підтверджуються.

2. ТОВ «Глобал Партнер» мало підстави для віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у розмірі 3 724 404, 00 грн. по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Старксервіс» (код 38292311) за період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року.

3. Первинні фінансово-господарські документи на підставі яких ТОВ «Глобал Партнер» віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість у розмірі 3 724 404, 00 грн. по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Старксервіс» (код 38292311) за період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року, оформлені належним чином.

4. ТОВ «Глобал Партнер» мало підстави для віднесення до складу валових витрат суму у розмірі 18 622 489, 53 грн. по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Старксервіс» (код ЄДРПОУ 38292311) за період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року.

5. Документально підтверджується отримання ТОВ «Глобал Партнер» у період 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року товарів (продукції) відповідно до умов договору поставки продукції № 0910-021 від 09 жовтня 2013 року, укладеного з ТОВ «Старксервіс» (код ЄДРПОУ 38292311), на загальну суму 22 346 987, 44 грн., в т.ч. ПДВ 3 724 497, 91 грн.

6. Дані податкової звітності ТОВ «Глобал Партнер» підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Глобал Партнер», а також первинними фінансово-господарськими документами по фінансово-господарських операціях з ТОВ «Старксервіс» (код 38292311) у період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року.

7. Документально підтверджується придбання ТОВ «Глобал Партнер» товарів у «R' DAM HOLDINGS Ltd.» (Mauritius) у період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року згідно контракту № GP20513RНS від 05 лютого 2013 року, укладеного між ТОВ «Глобал Партнер» та «R' DAM HOLDINGS Ltd.» (Mauritius).

8. Документально підтверджується придбання ТОВ «Глобал Партнер» товарів у «INTER - COM 2000 LTD» у період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року згідно контракту № І-С-22013GP від 20 лютого 2013 року, укладеного ТОВ «Глобал Партнер» з «INTER - COM 2000 LTD».

9. Документально підтверджується отримання ТОВ «Глобал Партнер» від ТОВ «Тефія» (код 35023477) послуг з відповідального зберігання товарів на складі, навантаження та розвантаження товарів, інших послуг, на підставі договорів № КЗТН-0104/13-01 від 01 квітня 2013 року та № КЗТН-1312-02/13 від 31 грудня 2013 року, зокрема, у період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року, на загальну суму 126 411, 14 грн., у т.ч. ПДВ 21 068, 53 грн.

10. Документально підтверджується отримання ТОВ «Глобал Партнер» від ТОВ «Престо» послуг з транспортного перевезення (експедирування) товарів (продукції) згідно договору № 0111/2-03 від 01 грудня 2013 року у період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року, на загальну суму 17 460, 00 грн., у т.ч. ПДВ 2 910, 00 грн.

11. Документально підтверджується придбання ТОВ «Глобал Партнер» у ТОВ «Лайк Трест» (код 38389211) послуг з обстеження зовнішнього вигляду, перевірки комплектності, технічної документації і перепакування товару на підставі договору № 1610-03 від 16 жовтня 2013 року, у період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року.

12. Документально підтверджується реалізація (продаж) ТОВ «Глобал Партнер» імпортованих товарів для ТОВ «Антраль» (код ЄДРПОУ 36620504), ТОВ «Хаус Технік» (код ЄДРПОУ 37502458) на загальну суму 11 044 244, 69 грн., у т.ч. ПДВ 1 840 707, 45 грн.

13. Висновки Акту ДПІ № 1043/22-13/38568111 від 07 травня 2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Глобал Партнер» (код ЄДРПОУ 38568111) по взаємовідносинах з ТОВ «Старксервіс» (код ЄДРПОУ 38292311) за період з 01 листопада 2013 року по 31 січня 2014 року стосовно порушень ТОВ «Глобал Партнер» вимог п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 3 724 404, 00 грн., п. 138.2 ст. 138, п. п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 2 610 695, 00 грн. документально не підтверджуються.

Відповідно до ст. 69 КАС України - доказами в адміністративній справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом ні у акті перевірки, ні у письмових запереченнях відсутні посилання на неналежність оформлення первинної документації, за наслідком здійснених господарських операцій.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - фізичними особами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 395 від 14 березня 2013 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 квітня 2013 року за № 607/23139 - акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини діяльності платника податків, які стосуються фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані в обліку та підтверджують наявність зазначених фактів.

Між тим, висновки Акту перевірки № 1043/22-1 З/З8568111 від 07 травня 2014 року «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Глобал Партнер» по взаємовідносинам з ТОВ «Старксервіс» за період 2012-2014 років, щодо правильності нарахування та сплати до бюджету України податку на додану вартість, податку на прибуток та інших обов'язкових платежів» не ґрунтуються на фінансово-господарській документації ТОВ «Глобал Партнер» по взаємовідносинам з ТОВ «Старксервіс» у взаємозв'язку з декларованими показниками податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Глобал Партнер».

Вказані висновки відповідача про порушення ТОВ «Глобал Партнер» норм податкового законодавства ґрунтуються виключно на інформації, викладеній у акті № 1066/26-55-22-08/38292311 від 03 квітня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Старксервіс» щодо підтвердження господарських відносин за період діяльності з 01 вересня 2012 року по 28 лютого 2014 року»

Крім того, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання складається не за результатами проведення зустрічної звірки чи перевірки суб'єкта господарювання, у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, з огляду на що зазначений акт може бути лише носієм інформації щодо наявності фактів, які унеможливлюють проведення зустрічної звірки та не може містити інформацію щодо фінансово - господарських відносин суб'єктів господарювання.

Відповідно до ст. 135 ПК України - доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Суми, відображені у складі доходів платника податку, не підлягають повторному включенню до складу його доходів. Дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає: дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо).

Статтею 188 ПК України визначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Згідно до п. п.138.10.3. п.138.10. ст. 138 ПК України - витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг: а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції; б) витрати на ремонт тари; в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів; - ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); є) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства; з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 3 263 369, 00 грн., в т.ч. за основним платежем на суму 2 610 695, 00 грн., штрафні (фінансові) санкції на суму 652 674,00 грн., що свідчить про протиправність податкового повідомленням-рішення №0007342213 від 26 травня 2014 року.

З приводу висновку податкового органу про неправомірність віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість на загальну суму 4 655 505, 00 грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Відповідно до вимог законодавства не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

При цьому, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Висновки суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеної у постанові від 31 січня 2011 року у справі № 21-47а 10.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 4 655 505, 00 грн., з яких 3 724 404,00 грн. - за основним платежем, 931 101 грн. - штрафні (фінансові) санкції, є протиправним, а отже підлягає скасуванню.

З приводу доводів податкового органу щодо наявності вироку Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2013 року відносно громадянина Тарасенка А.Є. за ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 205 КК України колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено в п. 38 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України», «коли державні органи володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд, однак, не може прийняти зауваження Уряду щодо загальної практики з відшкодування ПДВ за відсутності будь-яких ознак, які б вказували на те, що заявник був безпосередньо залучений до таких зловживань».

Отже, на думку Європейського суду з прав людини, відмова у підтвердженні права на бюджетне відшкодування ПДВ може ґрунтуватися на встановленні зловживань з боку саме того платника податку, який формував суми бюджетного відшкодування.

Загальновідомим також є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Булвес АД» проти Болгарії, де вказано на індивідуальний характер юридичної відповідальності за податкові правопорушення, зокрема, за несплату контрагентом ПДВ до бюджету.

Таким чином, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит та/або на бюджетне відшкодування можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Виходячи з правових позицій Європейського суду з прав людини, відповідальність за неналежне складання податкової накладної повинен нести саме той платник податків, який допустив відповідне порушення, якщо податковим органом не доведена причетність іншого платника податків до протиправної діяльності недобросовісної особи.

Поняття «фіктивність суб»єкта господарювання» і «фіктивність господарської діяльності» не є тотожним.

Наявність вироку щодо фіктивного підприємництва за ст. 205 КК України не означає фіктивності господарської діяльності особи, а відтак і нікчемність усіх документів складених від її імені.

Отже, не можна ототожнювати визнання суб»єкта господарювання фіктивним із відсутністю юридичного значення усіх документів, складених від імені такого суб»єкта. Чинне законодавство не містить приписів, які б давали підстави для таких висновків.

Також, приписи ч. 4 ст. 72 КАС України передбачають обов`язковість врахування адміністративним судом обставин, встановлених вироком, якщо вони стосуються безпосередньо тієї особи, щодо якої ухвалено вирок.

Водночас, встановлені вироком суду у кримінальній справі обставини, що свідчать про наявність складу злочину у діяннях фізичної особи, не можуть вважатися обов`язковими для адміністративного суду під час надання ним оцінки податковій поведінці юридичної особи, працівником або представником якої була фізична особа, щодо якої ухвалено вирок.

Крім того, вказаним вироком жодним чином не досліджувалися взаємовідносини між ТОВ «Глобал Партнер» та ТОВ «Старксервіс», а тому він не має приюдиційного значення для вирішення даної адміністративної справи.

Вказаний вирок не спростовує той факт, що TOB «Глобал Партнер» мало належний правовий статус та могло займатися законною діяльністю, докази чого містяться в матеріалах справи (свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва платників ПДВ).

На думку колегії суддів єдиною підставою для формування платником податків права на отримання податкового кредиту є дослідження реальності господарських операцій та належне їх оформлення первинними документами.

Вирішуючи питання щодо правомірності податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України - у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України - з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити у суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Враховуючи, що на момент винесення податкової вимоги суми грошових зобов'язань за податковими повідомленнями - рішеннями не були узгодженими і податковий борг у ТОВ «Глобал Партнер» по таких сумах був відсутній, а тому податкова вимога № 12923-25 від 03 липня 2014 року є неправомірною, а, отже, підлягає скасуванню.

Зважаючи на відсутність суми узгодженого податкового боргу на момент прийняття рішення № 655/26-59-25-01-14 від 21 липня 2014 року про опис майна у податкову заставу, а тому воно є таким, що прийняте без законних підстав, а отже є неправомірним та підлягає скасуванню.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції належним чином дослідив реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування, добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2016 року задоволено клопотання апелянта та в порядку ст. 88 КАС України відстрочено сплату судового збору за подачу апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) - за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, при подачі апеляційної скарги апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 5 359, 20 (п»ять тисяч триста п»ятдесят дев»ять) грн. 20 коп. ( 4 872, 00 грн. (судовий збір за подання адміністративного позову в суді першої інстанції)*110 %).

Враховуючи те, що рішення у справі ухвалено не на користь апелянта, судовий збір за подачу апеляційної скарги за майновий спір у розмірі 5 359, 20 грн. підлягає стягненню з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь Державного бюджету України.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду у розмірі 5 359, 20 (п»ять тисяч триста п»ятдесят дев»ять) грн. 20 коп.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 05 квітня 2016 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.