Ухвала суду № 56941732, 11.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

11 березня 2016 року Справа № 804/15893/15

Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В.

розглянувши клопотання Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору у справі за апеляційною скаргою Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦБУДКОНСТРУКЦІЯ» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування вимоги та рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернувся до суду з апеляційною скаргою у даній справі.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 лютого 2016 року апеляційна скарга Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишена без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам КАС України. Надано тридцятиденний строк з дня отримання копії вищевказаної ухвали для усунення недоліків.

29 лютого 2016 року через засоби поштового зв'язку відповідач направив клопотання про звільнення від сплати судового збору. Клопотання обґрунтоване тим, що відсутністю фінансування Державної фіскальної служби України та її територіальних органів Кабінетом Міністрів України. Крім того посилається на рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі», відповідно до якого, сплата судового збору не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Відповідно до ч.1 ст. 88 КАС України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Проте обмежене фінансування бюджетної установи, яка діє як суб'єкт владних повноважень, не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція підтримується Вищим адміністративним судом України у постанові Пленуму від 05.02.2016 року №2 "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору".

Щодо посилання відповідача на рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р. у справі «Креуз проти Польщі), суд зазначає наступне.

Відповідно до вказаного рішення, «Право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визнання їхніх «цивільних прав та обов'язків» (п.1 ст.6 Конвенції), залишає державі вільний вибір засобів, що використовуються для досягнення цієї мети.

Враховуючи те, що держава врегулювала питання права на доступ до суду, зокрема, Законом України «Про судовий збір» шляхом сплати судового збору, суд не вбачає будь-якого перешкоджання доступу до суду відносно заявника апеляційної скарги.

Більш того, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону, саме держава в особі Кабінету Міністрів України взяла на себе обов'язок забезпечити фінансування державних органів, яких позбавили пільг щодо сплати судового збору.

Враховуючи зазначене, суд апеляційної інстанції доходить висновку щодо відсутності підстав для задоволення клопотання про звільнення сплати судового збору.

Керуючись ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору - відмовити.

Направити копію ухвали Лівобережній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Чепурнов