Постанова № 56941674, 31.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року м. Київ справа № 826/25797/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «VD MAIS»

до Київської митниці ДФС

про визнання протиправною відмову та зобов’язання перерахувати кошти, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Приватне підприємство «Науково-виробнича фірма «VD MAIS» (далі – ПП «НВФ «VD MAIS», позивач) з адміністративним позовом до Київської міської митниці ДФС (далі – відповідач), в якому позивач просив суд:

- визнати протиправною відмову відповідача у здійсненні перерахування (повернення) зайво сплачених ПП «НВФ «VD MAIS» грошових коштів в сумі 59 769, 40 грн. на депозитний рахунок № 37341210020026 ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 39422888, як передоплату для подальших розрахунків;

- зобов’язати Київську міську митницю ДФС перерахувати (повернути) зайво сплачені ПП «НВФ «VD MAIS» грошові кошти в сумі 59 769, 40 грн. на її депозитний рахунок № 37341210020026 ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 39422888, як передоплату для подальших розрахунків.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилався на те, що рішення про коригування митної вартості товарів імпортованих ПП «НВФ «VD MAIS» від 13 вересня 2013 року № 100270000/2013/300309/2 та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270000/2013/01720 скасовані рішенням суду, проте в порушення норм чинного законодавства, митним органом у встановленому законом порядку не повернуто позивачу надмірно зарахованих до бюджету коштів у розмірі 59 769, 40 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

В своїх запереченнях, Київська міська митниця ДФС зазначила про те, що сплачені декларантом суми коштів не є надміру сплаченими грошовими коштами чи помилково сплаченими грошовими зобов’язаннями, у зв’язку з тим, що вказані кошти є передоплатою, а тому вони обліковуються на відповідних рахунках митного органу та не підлягають поверненню позивачу.

Окрім цього, контролюючий орган вважає, що суд, будучи правозастосовним органом, не може втручатись в дискреційні повноваження суб’єкта владних повноважень та підміняти собою митні органи, на підставі чого просить відмовити в задоволенні позову.

Відповідно до вимог ч. 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), в зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

12 вересня 2013 року позивачем було подано до Київської міської митниці ДФС митну декларацію № 100270000/2013/177275 з метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару, за контрактом № 13052013 від 13 травня 2013 року.

Проте, позивачу було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв’язку з чим відповідачем оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100270000/2013/01720.

Підставою для відмови у митному оформленні було прийняте відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів № 100270000/2013/300309/2 від 13 вересня 2013 року.

Задекларовані товари були випущені у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, шляхом сплати позивачем до Державного бюджету України 59 769,40 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року по справі № 826/16167/13-а адміністративний позов Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «VD MAIS» задоволено повністю, визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 13 вересня 2013 року № 100270000/2013/300309/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270000/2013/01720.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року, прийнятою у відкритому судовому засіданні, вказану постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2015 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року по справі № 826/16167/13-а та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року залишено без змін.

12 жовтня 2015 року позивач звернувся до Київської міської митниці ДФС із заявою № 405, в якій, зокрема, просив здійснити перерахування (повернення) зайво сплачених ним коштів у розмірі 59 769, 40 грн. на відповідний депозитний рахунок.

Відповідач у свою чергу, листом № 6806/10/26-70-25-01-06 від 10 листопада 2015 року відмовив у задоволенні заяви позивача щодо повернення йому зайво сплачених коштів, з огляду на відсутністю на те правових підстав.

Протиправна відмова суб’єкта владних повноважень у поверненні позивачу надмірно сплачених коштів, обумовила його звернення до суду з даною позовною заявою.

Оцінивши за правилами статті 86 КАС України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд частково погоджується з доводами ПП «НВФ «VD MAIS», виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі по тексу всі нормативно-правові акти наведені чинними на момент виникнення спірних правовідносин), правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 1 Митного кодексу України (далі – МК України) передбачено, що відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до ч. 7 статті 298 МК України, порядок нарахування, обліку та перерахування до державного бюджету сум митних платежів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політик.

Згідно ч. 1 статті 301 МК України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів (ч. 2 статті 301 МК України).

Частинами 3 та 4 статті 301 МК України передбачено, що помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Відповідно до ч. 5 статті 301 МК України, повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо:

1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом;

2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим;

3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі;

4) митну декларацію змінено або визнано недійсною;

5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу;

6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Згідно ч. 6 статті 301 МК України, повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів.

При цьому, суд зазначає, що порядок повернення вказаних вище платежів регулюються, зокрема, Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (далі – Порядок № 618).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Пунктом 2 розділу ІІІ Порядку № 618 передбачено, що заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (пункт 3 розділу ІІІ Порядку № 618).

Так, згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 618, для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147 (далі – Порядок № 611/147).

Вказаний Порядок № 611/147 втратив чинність внаслідок набуття чинності спільним Наказом Міністерства доходів і зборів України та Міністерства фінансів України № 882/1188 від 30 грудня 2013 року, яким затверджено Порядок взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі - Порядок № 882/1188).

Таким чином, підготовка висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення) регулюється Порядком № 882/1188.

Відповідно до пунктів 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 618, супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України, Реєстр висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, підготовлений відповідно до Порядку № 882/1188 (далі - Реєстр висновків про повернення), Висновок про повернення з оригіналом заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України, підписаний начальником (заступником начальника) Відділу та зареєстрований у журналі реєстрації висновків про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Журнал реєстрації висновків про повернення коштів з Держбюджету), форма якого наведена в додатку 3 до цього Порядку, разом з документом, у якому відображаються результати перевірки, подаються керівнику (заступнику керівника) митного органу для прийняття остаточного рішення про повернення коштів.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Пакет документів на повернення коштів передається до Загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України.

Копія Висновку про повернення, оригінал заяви платника податків про повернення коштів з Державного бюджету України та документ, у якому відображаються результати перевірки заяви платника, залишаються у Відділі для контролю.

Також, відповідно до пунктів 5 та 7 Порядку № 882/1188, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом Міндоходів на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Орган Міндоходів на підставі даних особових рахунків платників готує висновок за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку, два примірники Реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, та три примірники Реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи Міндоходів, місцеві фінансові органи, органи Казначейства проводять шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1242.

За платежами, належними державному бюджету, орган Міндоходів у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з Реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Відповідно до пункту 8 Порядку № 882/1188, орган Міндоходів несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Пунктом 9 Порядку № 882/1188 встановлено, що висновки реєструються органами Казначейства в Журналі обліку висновків, який ведеться в електронному вигляді за формою згідно з додатком 4 до цього Порядку.

Згідно до пункту 10 Порядку №882/1188 на підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань у визначеному законодавством порядку. Орган Казначейства протягом п'яти робочих днів повідомляє відповідний орган Міндоходів про перерахування сум помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань на рахунки банків та через підприємства поштового зв'язку, уповноважені здійснювати готівкові розрахунки з платниками податків, зазначені у висновку, після чого орган Міндоходів у строк не пізніше п'яти робочих днів повідомляє платників податків про можливість отримання належних їм коштів.

Таким чином, наведені вище норми свідчать про те, що підставою для виплати Державним казначейством України надмірно сплачених позивачем коштів є висновок митного органу про повернення з Державного бюджету України помилково і/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до Київської міської митниці ДФС із заявою № 405 від 12 жовтня 2015 про повернення надмірно сплачених коштів у розмірі 59 769,40 грн. по митній декларації № 100270000/2013/177275 від 12 вересня 2013 року, у зв’язку з тим, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2015 року по справі № 826/16167/13-а, рішення про коригування митної вартості товарів від 13 вересня 2013 року № 100270000/2013/300309/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270000/2013/01720 – скасовано.

До зазначеної заяви ПП «НВФ «VD MAIS» було додано копії:

- митної декларації № 100270000/2013/177405;

- платіжних доручень № 2763 від 11 вересня 2013 року та № 3007 від 12 вересня 2013 року;

- ухвали Вищого адміністративного суду України від 17 вересня 2015 року у справі № К/800/21118/14.

При цьому слід звернути увагу на те, що розрахована сума митної вартості товару за МД № 100270000/2013/177275 від 12 вересня 2013 року становила 276 649, 00 грн., а відтак сума ПДВ дорівнювала 55 329, 80 грн.

З урахуванням прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товару № 100270000/2013/300309/2 від 13 вересня 2013 року, митну вартість задекларованого товару було визначено у розмірі 575 496, 00 грн. (еквівалент 72 000 USD), а відтак сума ПДВ стала дорівнювати 115 099, 20 грн.

Таким чином, різниця між сумою оподаткування визначеною митницею та сумою оподаткування визначеною декларантом дорівнює 59 769, 40 грн. (115 099,20 грн. – 55 329, 80 грн.).

На підтвердження сплати вказаної різниці позивачем було надано контролюючому органу два платіжних доручення № 2763 від 11 вересня 2013 року та № 3007 від 12 вересня 2013 року на загальну суму 140 000, 00 грн., отримувачем коштів, згідно з яких є Київська міжрегіональна митниця Міндоходів.

Згідно з п. 4 ч. 4 статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:

- у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Зазначені обставини дають суду змогу вважати, що позивачем було здійснено оплату декларантом митних платежів з урахуванням рішення про коригування митної вартості № 100270000/2013/300309/2 від 13 вересня 2013 року.

За наслідками розгляду вказаної вище заяви позивача, відповідач в своєму листі № 6806/10/26-70-25-01-06 від 10 листопада 2015 року відмовив в поверненні надмірно сплачених коштів ПП «НВФ «VD MAIS», мотивуючи це відсутністю правових підстав для повернення коштів.

У той же час, при вирішення вказаної адміністративної справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч. 3, 5 статті 254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України (ч. 1 статті 255 КАС України).

Відповідно до положень статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України

Таким чином, враховуючи викладене постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2013 року набрала законної сили 27 березня 2015 року, а тому є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

При цьому, судом не беруться до уваги посилання відповідача на віднесення виключно до компетенції органів Державної казначейської служби України дій пов’язаних з виконання рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, як на відсутність підстав для повернення надміру сплачених коштів, оскільки вказаним вище Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 чітко визначено виконання цього обов’язку митними органами, шляхом підготовки висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів, який надсилається до відповідного органу Державного казначейства України.

Таким чином, за вказаних вище обставин, суд вважає, що у Київської міської митниці ДФС у відповідності до зазначених вище норм законодавства виник обов’язок щодо підготовки та надання висновку про повернення позивачу надмірно зарахованих до бюджету митних платежів.

У той же час з матеріалів справи вбачається, що митним органом не вжито жодних передбачених чинним законодавством дій щодо підготовки відповідного висновку, а лише надано письмову відмову про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України.

А тому, з огляду на наведене, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача, що полягають у відмові в поверненні позивачу надмірно сплачених коштів у розмірі 59 769, 40 грн.

Згідно положень ч. 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З вказаних вище обставин, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов’язати Київську міську митницю ДФС підготувати висновок про повернення надмірно сплачених коштів ПП «НВФ «VD MAIS» та направити його разом з іншим передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.

При цьому, щодо позовної вимоги про зобов’язання Київську міську митницю ДФС перерахувати (повернути) зайво сплачені ПП «НВФ «VD MAIS» грошові кошти в сумі 59 769, 40 грн. на її депозитний рахунок № 37341210020026 ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 39422888, як передоплату для подальших розрахунків, суд зазначає наступне.

Повернення помилково та/або надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а відтак суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів

Повернення вказаної суми грошових коштів можливо лише за умови надання відповідачем органу казначейської служби відповідного висновку.

З урахуванням того, що такий висновок на час розгляду даної справи складено та подано до органу казначейської служби не було, ознак протиправної бездіяльності з боку останнього не встановлено, підстави для задоволення вищевказаної вимоги у суду відсутні.

Вказана позиція також викладена у постанові Верховного суду України від 16 вересня 2015 року (справа № 21-1465а15).

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 3 статті 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З урахуванням зазначених норм, суд присуджує на користь позивача здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218, 00 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС.

Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «VD MAIS» - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною відмову Київської міської митниці ДФС у здійсненні перерахування (повернення) зайво сплачених ПП «НВФ «VD MAIS» грошових коштів в сумі 59 769, 40 грн. (п’ятдесят дев’ять тисяч сімсот шістдесят дев’ять гривень сорок копійок) на депозитний рахунок № 37341210020026 ГУ ДКСУ у м. Києві, МФО 820019, код ЄДРПОУ 39422888, як передоплату для подальших розрахунків.

3. Зобов’язати Київську міську митницю ДФС підготувати висновок про повернення надмірно сплачених коштів ПП «НВФ «VD MAIS» у розмірі 59 769, 40 грн. (п’ятдесят дев’ять тисяч сімсот шістдесят дев’ять гривень сорок копійок) та направити його разом з іншим передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві.

4. В решті позовних вимог Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «VD MAIS» відмовити.

5. Присудити з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС на користь Т Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «VD MAIS» понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 218, 00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко