Вирок № 56933702, 01.04.2016, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/56/16-к

пр.№ 1-кп/464/86/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.04.2016 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Дулебка Н.І.,

секретар Кріль Х.О.,

за участі: прокурора Васьківа Б.Я.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого (підсудного) ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, розлученого, непрацюючого, неодноразово судимого:

1) 01.04.2002 р. Галицьким районним судом м. Львова за ч.1 ст. 309 КК України до одного року позбавлення волі;

2) 10.12.2003 р. Сихівським районним судом м. Львова за ч.2 ст. 185 КК України до двох років позбавлення волі з іспитовим строком три роки;

3) 26.10.2004 р. Сихівським районним судом м. Львова за ч.2 ст. 185 КК України до двох років шести місяців позбавлення волі;

4) 05.04.2007 р Сихівським районним судом м. Львова за ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 309 КК України до чотирьох років трьох місяців позбавлення волі;

5) 30.11.2011 р. за ч.2 ст. 309 КК України до трьох років позбавлення волі, покарання відбуте;

зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України,

встановив:

ОСОБА_3 27 листопада 2015 року близько 09.30 год, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, проник на охоронювану територію ТзОВ „Сіті ОСОБА_4, що за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 45, та в подальшому проник у приміщення кузовно-збирального цеху, звідки намагався таємно викрасти елементи електрообладнання підстанцій, а саме, нерухомі силові контакти вимикача та губки з'єднання вимикача з шинами в кількості 21 шт., загальною вартістю12000 грн., однак не вчинивши з причин, що не залежали від його волі, всіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, був затриманий працівниками охорони вказаного підприємства.

Крім цього, ОСОБА_3 1 лютого 2016 року близько 06.30 год, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, повторно, з корисливих мотивів, проник на охоронювану територію ТзОВ „Сіті ОСОБА_4, що за адресою: м. Львів, вул. Стрийська, 45 та із зовнішньої стіни складального цеху зняв та намагався викрасти фрагменти мідного кабелю, загальною вартістю 5000 грн., однак вчинивши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, злочин не закінчив з причин, які не залежали від його волі, оскільки з викраденим був затриманий працівником охорони вказаного підприємства, однак, скориставшись тим, що охоронець відійшов, ОСОБА_3 з місця злочину втік.

ОСОБА_3 в судовому засіданні винуватість у вчиненому визнав повністю та дав показання, аналогічні обвинуваченню. Підтвердив вчинення ним у зв'язку зі складним матеріальним становищем 27 листопада 2015 року та 1 лютого 2016 року замахів на крадіжку майна з приміщення цеху та з території ТзОВ „Сіті ОСОБА_4. Щиро розкаявся у вчиненому, ствердив, що має намір влаштуватися на роботу та на даний час перебуває на випробувальному терміні, просив суд суворо не карати, оскільки на його утриманні перебуває малолітній син та матір, яка є інвалідом.

Представник потерпілого ОСОБА_1 в судовому засіданні дав показання про те, що ОСОБА_3 27 листопада 2015 року з приміщення цеху та 1 лютого 2016 року з охоронюваної території ТзОВ „Сіті ОСОБА_4 намагався вчинити крадіжки майна товариства за вказаних в обвинуваченні обставин.

Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, за відсутності заперечень учасників судового провадження, суд обмежив дослідження доказів допитом підсудного, представника потерпілого, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особи підсудних, оскільки докази щодо інших обставин ніким не оспорювалися. Наслідки визначення саме такого обсягу доказів, що підлягають дослідженню, учасникам судового провадження роз'яснені.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_3 за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України є правильною, оскільки останній вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднане з проникненням у сховище охоронювану територію ТзОВ „Сіті ОСОБА_4.

Кваліфікація дій підсудного ОСОБА_3 за ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України є правильною, оскільки останній вчинив незакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), повторно, поєднане з проникненням у приміщення цех ТзОВ „Сіті ОСОБА_4.

Призначаючи покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості злочинів, замахи на які ним вчинено, які є тяжкими, особу підсудного, який розлучений, не працює, перебуває з 06.02.2002 р. на обліку в ОКЗ ЛОР „Львівський ОДКНД з діагнозом: „Розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіоїдів, має судимості, які відбуті.

Враховуючи наявність кількох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема, те, що має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, та матір ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, яка є інвалідом, визнання винуватості у вчиненому, щире каяття, а також враховуючи особу винного, який формально позитивно характеризується за місцем проживання, згідно з висновком судово-психіатричного експерта №951 від 23.12.2015 р. психічним захворюванням не страждає, у період інкримінованих дій ознак психічного захворювання, тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не виявляв та міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; виявляє розлади психіки та поведінки внаслідок вживання опіатів, синдром залежності, що не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, враховуючи те, що підсудним вчинено незакінчені злочини, суд приходить до переконання, що ОСОБА_3 необхідно призначити покарання за кожною з інкримінованих статей КК України із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України, перейшовши до більш мякого покарання обмеження волі, яке полягає у триманні особи в кримінально-виконавчій установі відкритого типу без ізоляції від суспільства в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим залученням до праці, що буде достатнім для його виправлення тапопередження вчинення ним нових злочинів.

Керуючись статтями 370, 374 КПК України, суд,

засудив:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185, ч.3 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України та призначити покарання:

-за ч.2 ст. 15, ч.3 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України три роки шість місяців обмеження волі;

-за ч.3 ст. 15, ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України три роки обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 призначити остаточне покарання три роки шість місяців обмеження волі.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили залишити без зміни заставу.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з дня прибуття і постановки засудженого на облік за місцем відбування покарання (виправному центрі).

Апеляційна скарга на вирок суду подається до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Головуючий Дулебко Н.І.