Рішення № 56933650, 28.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/2729/15 Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П.

Провадження № 22-ц/783/679/16 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Т. А.

Категорія:27

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді Гірник Т.А.

суддів Бакуса В.Я., Левика Я.А.

секретар Симець В.І.

з участю позивача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «НАДРА» на заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2015 року позивач ОСОБА_2 звернулась в суд з указаним позовом до відповідача та просила про стягнення суми вкладу в розмірі 10951 дол. США та відсотки за користування коштами в сумі 220, 80 дол. США. Всього 11171, 80 дол. США.

Оскаржуваним заочним рішенням позов задоволено.

Стягнуто з ПАТ Комерційний банк «Надра» на користь ОСОБА_2 суму вкладу в розмірі 10951 дол. США та відсотки за користування коштами у розмірі 220,80 дол. США, а всього 11171, 80 дол. США, що еквівалентно 237400 грн. 75 коп. по курсу НБУ станом на день постановлення рішення..

Вирішено питання судових витрат.

Заочне рішення, після залишення заяви відповідача про його перегляд ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 26 жовтня 2015 року, в загальному порядку оскаржив відповідач ПАТ КБ «Надра». Вважає його незаконним та необґрунтованим, в звязку з порушенням і неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. Мотивує тим, що 04.11.2014 року між сторонами укладено Договір №2060618 строкового банківського вкладу (депозиту) з поповненням, оформленого в рамках Пакету послуг «ПУ «Вільні кошти» строком 3 місяці зі сплатою 10,5% процентів річних. Відповідно в день закінчення строку вкладу 04.02.2015 року сума вкладу 10951 дол. США та нараховані відсотки в сумі 220, 80 дол. США перерахована банком на поточний (картковий) рахунок позивача №82718184, відкритий у ПАТ КБ «Надра». При цьому на виконання постанови Правління НБУ від 05.02.2015 року №83 «Про віднесення ПАТ КБ «Надра» до категорії неплатоспроможних», рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.02.2015 року №26 у ПАТ КБ «Надра» з 06.02.2015 року введено тимчасову адміністрацію строком на три місяці. Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015 року №85 продовжено дію тимчасової адміністрації до 05.06.2015 року включно. В подальшому рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.06.2015 року №113 на підставі постанови Правління НБУ від 04.06.2015 року №356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ «Надра» розпочато ліквідацію ПАТ КБ «Надра» та призначену ОСОБА_3 Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку строком на 1 рік з 05.06.2015 року.

Наслідки запровадження тимчасової адміністрації врегульовані положенням ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, примусове стягнення коштів та майна банку.

Згідно з п.1 ч.6 ст. 36 цього Закону, обмеження встановлене п.1 ч.5 ст. 36 вказаного закону не поширюється на зобовязання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договором, строк яких закінчився (на дату запровадження тимчасової адміністрації), та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим НБУ до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.

Зважаючи на вищевикладене, кошти з банківських рахунків не могли бути повернуті в силу прямої заборони, встановленої законом.

Після запровадження у банку тимчасової адміністрації, задоволення вимог вкладників та кредиторів відбувається у особливому порядку, передбаченому ст. 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ч.2 ст. 28 зазначеного закону Фонд, після публікації на офіційному сайті Фонду та банку інформації про початок виплат гарантованих сум через банки-агенти, здійснює виплату гарантованих сум, яка за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн.

З 21 квітня 2015 року вкладникам ПАТ КБ «Надра» було розпочато виплати коштів за договорами банківського вкладу, строк яких закінчився до 15.04.2015 року та за договорами банківського рахунку.

Станом на 27.04.2015 року у відповідності до порядку виплати вкладів, передбаченого Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» позивачу були виплачені 200000 грн., тобто гарантовану Фондом суму, що за офіційним курсом на дату введення тимчасової адміністрації становить 11111, 26 дол. США, що підтверджується випискою по рахунку позивача, згідно якої вбачається, що 27.04.2015 року відображена операція «Переказ коштів для виплат ФГВФО» та списано з рахунку 11111, 26 дол. США.

Таким чином, станом на 27.04.2015 року залишок коштів на рахунку позивача в ПАТ КБ «Надра» після перерахування коштів в рахунок відшкодування вкладів в межах гарантованої суми складав 60,54 дол. США.

Отже станом на 19.05.2015 року день прийняття судом рішення, позивач повністю отримала через банк-агент відшкодування гарантованої законом суми вкладу, не повідомивши про це суд.

У разі перевищення суми вкладів виплаченої Фондом гарантованої суми відшкодування вкладники-фізичні особи мали право подавати до уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку заяви з вимогами кредитора до 13.07.2015 року. Кошти отримані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у черговості, визначеній у ч.1 ст. 52 цього Закону.

У звязку з тим, що судом не застосовано ст.ст. 26, 28, 36, 45, 52 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» безперечно призвело до ухвалення незаконного і необґрунтованого рішення.

Вказує на те, що судом порушено вимоги ч.2 ст. 88 ЦПК України, що призвело до безпідставного стягнення з відповідача в користь держави судового збору в сумі 2374 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України, якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому КМУ.

Як убачається із матеріалів справи, позивачем судовий збір за подання позову не сплачувався, а п.22 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що звільняються від сплати судового збору уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справах, повязаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

При розгляді справи за апеляційною скаргою позивач проти задоволення такої заперечила. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін .

Інші учасники не з»явились. Представником відповідача скеровано заяву про розгляд справи у відсутності представника банку.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заперечення учасників процесу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до вимог ст.ст.11,59,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб які беруть участь у справі. При цьому кожна із сторін зобов"язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законим є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам не відповідає.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Матеріалами справи встановлено, що 04.11.2014 року між позивачем і відповідачем укладено договір № 2060618 строкового банківського вкладу (депозиту) з поповненням, оформленого в рамках Пакету послуг «ПУ «Вільні кошти» та передано позивачем в управління банку грошових коштів в розмірі 10951 дол. США.

Задовольняючи вимоги позивача, суд мотивував своє рішення та керувався відповідними нормами матеріального права, зокрема у рішення зазначив наступне.

У відповідності до ст. ст.1058,1060ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона - банк, що прийняла від другої сторони - вкладника, грошову суму, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу є нікчемною.

Відповідно до п.2.4.2. дострокове повернення владу здійснюється виключно у повному розмірі Вкладу, а відповідно до п.4.5 у разі наміру вкладника достроково отримати Вклад та розірвати цей Договір, вкладник зобов'язаний заздалегідь письмово повідомити про це Банк шляхом подання письмової заяви, не пізніше ніж за три банківських дні.

Як вбачається з матеріалів справи, після спливу строку Договору позивач зверталась до відповідача з вимогою повернути суму вкладу та нараховані за користування ним проценти, але їй було відмовлено у поверненні суми внеску та процентів. Підтвердженням цього є відповідь відповідача від 11.03.2015 року вих. №22-7-4677.

Згідно п. 3.4.5 даного Договору банк зобов'язується повернути вкладнику Вклад в кінці строку розміщення вкладу або достроково в порядку, передбаченому цим Договором, шляхом перерахування коштів на Рахунок.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнув з відповідача суму вкладу (депозиту) в розмірі 10951 дол. США та відсотки за користування коштами у розмірі 220,80 дол. США, а всього 11171,80 дол. США, що еквівалентно 237400,75 грн. по курсу НБУ станом на день постановлення рішення. Відповіно вирішив питання стягнення судових витрат на користь держави з відповідача - 2374,00 грн. судового збору.

З обґрунтованістю такої позиції суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на наступі обставини.

Судом вірно встановлені обставини щодо укладення між позивачем і відповідачем договору № 2060618 строкового банківського вкладу (депозиту) з поповненням, оформленого в рамках Пакету послуг «ПУ «Вільні кошти» та передачу позивачем в управління банку грошових коштів в розмірі 10951 дол. США із обумовленим строком розміщення вкладу на три місяці, та відповідно виникнення у сторін договору певних прав та обов»язків, що випливають з умов договору./а.с. 6/

20.02.2015 року позивач звернулась з листом про повернення суми вкладу з відсотками, на що листом 11.03.2015 року повідомлено про запровадження з 06.02.20154 року тимчасової адміністрації до 05.05.2015 року та в зв»язку з цим порядок функціонування та режим діяльності Банку, в тому числі з врахуванням положень, визначених у п. 1 частини 5 статті 36 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»./а.с. 10/

Матеріалами справи встановлено, що 05 лютого 2015 року Правління Національного банку України визнало Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» неплатоспроможним (постанова від 05.02.2015 №83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до категорії неплатоспроможних»).

З 06 лютого 2015 року в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «НАДРА» запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці (рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.02.2015 №26/ а.с. 50/.

23 квітня 2015 року продовжено здійснення тимчасової адміністрації та повноваження уповноваженої особи Фонду до 05.06.2015 включно (рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 23.04.2015 №85/а.с. 51/.

Процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом у даних правовідносинах, яким встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом гарантування відшкодування за вкладами, а також яким регулюються відносини між Фондом гарантування, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду гарантування щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Згідно з ч.8Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Закону України,законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

За таких обставин, у спорах, пов"язаних із виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов"язань перед його кредиторами, нормиЗакону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Після запровадження у банку тимчасової адміністрації, задоволення вимог вкладників та кредиторів відбувається у особливому порядку, передбаченому зазначеним вище спеціальним законом з дотриманням принципів черговості, передбаченої ст. 52 Закону, та виходячи з того, що найвищий пріоритет мають зобов'язання банку за вкладами фізичних осіб, гарантованими Фондом.

При цьому, згідно з ч.1ст. 26 Закону встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття того рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 тис. грн.

Згідно з ч.5ст. 26 Закону відшкодування коштів за вкладом в іноземній валюті відбувається в національній валюті України після перерахування суми вкладу за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно достатті 36 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст. 28 зазначеного Закону Фонд здійснює виплату гарантованих сум відшкодування через банки-агенти.

Отже, вкладник після публікації на офіційному сайті Фонду та банку інформації про початок виплат гарантованих сум, має звернутися до відповідного банку агента для одержання вказаної гарантованої суми.

З долученого до справи копії Поточного звіту за операціями по поточному /картковому /рахунку клієнта ОСОБА_2 04.02.2015 року убачається переказ 04.02.2015 року суми депозиту з нарахованими відсотками / 11171,80 доларів США / на поточний рахунок і переказ таких 27.04.2015 року для виплат ФГВФО в сумі 11111,26 доларів США вкладнику по офіційному курсу на офіційним курсом НБУ на дату введення тимчасової адміністрації 09:00 год. 06.02.2015 року /17,999763 за 1 дол. США становить 200 тис. гр. , тобто гарантовану Фондом суму./а.с.55/.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції позивач не заперечила факту отримання зазначеної суми на час ухвалення судом першої інстанції рішення, як і факт не повідомлення про це суд першої інстанції при вирішенні справи.

Залишок коштів на депозитному рахунку позивача в ПАТ «КБ «Надра» після переказу та виплати гарантованої суми станом на 27.04.2015 року повинен здійснюватись виключно в порядку, визначеному ст.ст.ст. 26,28,36,45, 49,52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зокрема виплата частини вкладів в межах гарантованої суми 200000 грн. здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а в частині, що перевищує гарантовану Законом суму - в порядку, визначеному ст.ст.45,52 цього Закону.

Порядок ліквідації банків врегульований розділом УІІІ зазначеного вище Закону, згідно з ч.4 ст.45 якого протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку та призначення уповноваженої особи Фонду кредитори мають право заявити уповноваженій особі Фонду про свої вимоги до банку; вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Відповідно дост. 49 Закону уповноважена особа Фонду припиняє приймання вимог кредиторів після закінчення 30 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другоїстатті 45 Закону.

Будь-які вимоги, що надійшли після закінчення цього строку, вважаються погашеними, крім вимог вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другоїстатті 45 цього Законууповноважена особа Фонду здійснює такі заходи: 1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення; 2) відхиляє вимоги в разі їх не підтвердження фактичними даними, що містяться у розпорядженні уповноваженої особи Фонду, та, у разі потреби, заявляє в установленому законодавством порядку заперечення за заявленими до банку вимогами кредиторів; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Уповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури. Вимоги, не включені до реєстру акцептованих вимог кредиторів, задоволенню в ліквідаційній процедурі не підлягають і вважаються погашеними.

Публікація повідомлення про початок ліквідації ПАТ «КБ «Надра» була здійснена 12.06.2015р. в газеті «Голос України». Відповідно подавати заяви з вимогами кредитори та вкладники, вимоги яких перевищують 200 тис.грн., мали право до 13.07.2015 (12.07.2015 було вихідним днем). Отже паво позивача на час розгляду справи судом першої інстанції на подачу такої заяви не було втрачено.

Відповідно до ч.6 ст. 49 ЗаконуУповноважена особа Фонду не має права здійснювати задоволення вимог кредиторів до затвердження реєстру акцептованих вимог кредиторів, за виключенням погашення за погодженням з виконавчою дирекцією Фонду вимог за правочинами, що забезпечують проведення ліквідаційної процедури.

Кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог кредиторів у черговості, визначеній у ч. 1 ст. 52 Закону.

Зокрема ст. 52 Законупередбачає, що кошти, одержані в результаті ліквідації та реалізації майна банку, спрямовуються уповноваженою особою Фонду на задоволення вимог вкладників-фізичних осіб у частині, що перевищує суму виплачену Фондом у порядку четвертої черги.

Згідно ч.4 даної статті Закону вимоги кожної наступної черги задовільняються в міру надходження коштів від реалізації майна банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі якщо обсяг коштів, одержаних від реалізації майна, недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному кредиторові однієї черги.

Системний аналіз наведених вимог законодавства та зібрані по справі докази, а також їх достатність та взаємний зв'язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що у суду є всі підстави для відмови у задоволені позову, оскільки наведеними вище нормами встановлений спеціальний порядок здійснення ліквідації банку та проведення розрахунків з його кредиторами, що унеможливлює задоволення вимог кредиторів такого банку поза межами ліквідаційної процедури та визначеної черговості.

На підставі наведеного, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст.303, 304 , п.2 ч. 1 ст. 307 , п. 3 ч.1 ст. 309, 313 , ч. 2 ст. 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра» задоволити.

Заочне рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 19 травня 2015 року скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржене у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді