Ухвала суду № 56933224, 05.04.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 323/2600/15 головуючий у 1 інстанції Щербань Л.С.

провадження № 22-ц /778/1718/16 суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі головуючого судді Осоцького І.І.,

суддів Кухаря С.В., Панкеєва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Бурима В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах інспекції Державної архітектурно - будівельної інспекції в Запорізької області України на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2015 у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Оріхівського районного управління юстиції, треті особи: реєстраційна служба Оріхівського районного управління юстиції, ОСОБА_3 про зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна,

В С Т А Н О В И Л А:

26.08.2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зазначеними позовом. В обґрунтування позову вказує, що він має у власності автомобіль НОМЕР_1. 07.06.2015 року йому стало відомо, що в ВДВС Оріхівського РУЮ існує акт опису та арешту майна, та відповідно, винесено постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

В ВДВС позивачу пояснили, що зняти арешт з його майна вони не можуть, хоч про припинення чинності арешту майна боржника як зазначено в постанові про повернення виконавчого провадження, так як з 2012 року накладають та знімають арешти в реєстраційній службі Оріхівського районного управління юстиції. Просить зобовязати ВДВС Оріхівського РУЮ скасувати арешти, та зняти всі обтяження (заборони), з усього майна що належить йому та знаходяться в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, а саме: виключити з акту опису й арешту майна від 03.06.2015 року автомобіль НОМЕР_1; запис від 31.05.2011 року за № 11233953 про арешт рухомого майна та постанову про звернення стягнення на майно боржника ВП № 26566582 від 20.05.2011 року; запис від 27.06.2012 року за № 12674396 про обтяження автомобіля; запис від 10.04.2014 року за № 14298052 про заставу рухомого майна; запис від 04.08.2014 року за № 14476414 про арешт рухомого майна та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 43676030 від 20.06.2014 року; запис від 04.08.2014 року за № 14476555 про арешт рухомого майна та постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 35900033 від 17.01.2013 року; постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 37349888від 12.04.2013 року, постанову про розшук майна боржника ВП № 37580648 від 08.12.2014 року

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2015 року позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду керівник Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах Державної архітектурно - будівельної інспекції в Запорізької області України подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд може постановити ухвалу про скасування рішення суду першої інстанції і закриття провадження у справі або залишення заяви без розгляду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших відносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Як вбачається із матерів справи, що ОСОБА_2 належитьавтомобіль НОМЕР_1.

Постановами державного виконавця ВДВС Оріхівського районного управління юстиції ОСОБА_4 від 17.01.2013 року, 12.04.2013 року на виконання постанови № 116 від 21.11.2012 року, № 125 від 11.12.2012 року про стягнення штрафів 100620 гривень та 11340 гривень відповідно, було накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 у межах суми боргу (а.с.6)

На виконання примусового виконання зведеного виконавчого провадження № 37580648 , яким за постановами інспекції Державної архітектурно - будівельної інспекції в Запорізької області України було стягнуто з ОСОБА_2 від 08.12.2014 року державного виконавця Довгушко Ю.В. за постановами інспекції Державної архітектурно - будівельної інспекції в Запорізької області України штрафи 19.02.2013 року у розмірі 22940 гривень, 19.02.2013 року у розмірі 22940 гривень, 19.02.2013 року у розмірі 22940 гривень, 07.08.2013 року у розмірі 41292 гривень, 11.12.2012 року у розмірі 11340 гривень, 07.08.2013 року у розмірі 22940 гривень, 26.03.2013 року у розмірі 22940 гривень, 21.03.2013 року у розмірі 22940 гривень, 21.11.2012 року у розмірі 100620 гривень (а.с. 5) було оголошено в розшук автомобіль НОМЕР_2, що належить боржнику.

03.06.2015 року актом опису було описано та арештовано автомобіль НОМЕР_1 (а.с.7-8)

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції з посиланням на ст. 319, 321 ЦК України та ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» послався на порушення державним виконавцем його прав власника майна.

Проте з такими висновками судів першої погодитись не можна.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак рішення судів першої зазначеним вимогам норм процесуального права не відповідає.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" та роз'яснень, наданих у п. 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця, який здійснював відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем. Вимоги осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту.

За правилами ст. ст. 3, 17, 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

За матеріалами справи, позивач ОСОБА_2, як сторони у виконавчому провадженні, яке відкрите за постановами інспекції Державної архітектурно - будівельної інспекції в Запорізької області України про стягнення з ОСОБА_2 штрафів.

За вказаних обставин позов ОСОБА_2 за правилами ч. 1 ст. 15 ЦПК України, ст. ст. 3, 17, 181 КАС України не підлягав розгляду у порядку цивільного судочинства, а провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України підлягає закриттю.

Оскільки колегія суду дійшла до висновку проте, справа не могла розглядатися у порядку цивільного судочинства, тому апеляційний суд не може наперед визначити щодо доводів прокурора про відсутність порушень зі сторони державного виконавця та порушень судом норм матеріального права відносно Бюджетного кодексу України.

За таких обставин, колегія судів враховуючи розяснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені в пунктах 8,24 постанови Пленуму «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень в цивільних справах», рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, визначених ст. 205 ч.1 п.1 ЦПК України, яка передбачає, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.1 ст. 307, 310 ч.1., 314, 315 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу керівника Токмацької місцевої прокуратури Запорізької області в інтересах інспекції Державної архітектурно - будівельної інспекції в Запорізької області України задовольнити частково.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 03 вересня 2015 у цій справі скасувати та закрити провадження у справі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь прокуратури Запорізької області понесені судові витрати у розмірі 267 гривень 96 копійок.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

Судді: