Рішення № 56932761, 24.03.2016, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний № 310/9083/15 Головуючий у 1 інстанції: Парій О.В.

№ провадження 22-ц/778/1603/16 Суддя-доповідач: ОСОБА_1В

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

„24 березня 2016 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.

суддів: Кочеткової І.В., Маловічко С.В.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» в особі представника ОСОБА_3 на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 січня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

У позові зазначало, що 15.02.2010 року між сторонами було укладено кредитний договір б/н, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 6500 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Посилаючись на те, що у зв»язку з неналежним виконанням ОСОБА_4 зобов»язань за кредитним договором у неї станом на 17.08.2015 року утворилась заборгованість в розмірі 15959 грн. 60 коп., яка складається з: 5194 грн. 69 коп. заборгованість за кредитом, 7719 грн. 15 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1809 грн. 59 коп. заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. 00 коп. штраф (фіксована частина), 736 грн. 17 коп. штраф (процентна складова), просило стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.

Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 січня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» заборгованість за договором б/н від 15 лютого 2010 року станом на 17 серпня 2015 року в розмірі 13559 грн. 53 коп., а також судовий збір в розмірі 1032 грн. 20 коп., всього 14591 грн. 73 коп.

В задоволені іншої частини вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБАнк», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості з пені (комісії) та штрафу (фіксованої частини) скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити вказані вимоги.

В іншій частині рішення не оскаржується.

У засіданні апеляційного суду належним чином повідомлені сторони не з»явились і в силу ч.2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в оскаржуваній частині в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

Виходячи з положень ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що сторонами 15 лютого 2010 року був укладений договір шляхом написання ОСОБА_4 анкети- заяви, яка разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами складає між ПАТ КБ „Приватбанк та ОСОБА_4 договір про надання банківських послуг(а.с.7).

За вказаним договором банк надав, а відповідач отримала кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну карту, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

У звязку з неналежним виконанням ОСОБА_4 зобовязань за кредитним договором у неї станом на 17.08.2015 року утворилась заборгованість в розмірі 15 959 грн. 60 коп., яка складається з: 5194 грн. 69 коп. заборгованість за кредитом, 7719 грн. 15 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом, 1809 грн. 59 коп. заборгованість з комісії за користування кредитом та пені , 500 грн. 00 коп. штраф (фіксована частина), 736 грн. 17 коп. штраф (процентна складова), що підтверджується наданим позивачем розрахунком, в якому зазначена загальна сума комісії та пені 1809 грн. 59 коп., без їх розмежування.

Відмовляючи у стягненні вказаної суми, суд, встановивши порушення відповідачем виконання кредитних зобовязань, послався на недоведеність того, що вказаний вид відповідальності був передбачений умовами укладеного сторонами договору.

Відмовляючи у стягненні штрафу у розмірі 500 грн., суд послався на те, що за змістом ч.2 ст. 549 ЦК України штраф не може визначатися у фіксованому розмірі.

З названими висновками суду в повній мірі погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального та процесуального права, не зясувавши у повній мірі фактичні обставини справи та умови укладеного сторонами договору.

Так, відповідно до п.2 Умов та правил, договір, що укладається між клієнтом та банком, складається з заяви, памятки клієнта, Умов та правил надання банківських послуг, тарифів.

Як передбачено умовами Тарифів, які є складовою частиною договору та особисто підписані ОСОБА_4, пеня у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом нараховується у розмірі 1% від суми заборгованості, але не менше 30 грн. за кожен день затримки платежів. Таке нарахування здійснюється кожного місяця, якщо прострочення наявне 5 та більше днів на суму 50 грн. та більше(а.с.8).

Виходячи з названих умов Тарифів, розмір нарахованої ОСОБА_4 неустойки з 01.12. 2011 року становив 1809 грн.59 коп., що підтверджується даними розрахунку (а.с.4-6).

Відповідно до положень ч.2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У п.8.6 Умов та правил, які є складовою укладеного сторонами договору від 15.02.2010 року, передбачено, що при порушенні клієнтом строків платежів по любому з грошових зобовязань, передбаченим договором біль ніж на 120 днів, клієнт зобовязаний сплатити штраф у розмірі 500 грн.+5% від суми позову(а.с.12 зв.).

Оскільки відповідно до положень ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, то висновок суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача, яка, як встановлено судом, прострочила виконання грошових зобовязань за кредитним договором, штрафу у сумі 500 грн. відповідно до п.8.6 Умов, є необґрунтованим та таким, що суперечить погодженим сторонами умовам договору.

З цих підстав рішення в названій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового, яким з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ „ПриватБанк підлягає стягненню штраф у розмірі 500 грн. відповідно до п.8.6 Умов.

Як вбачається з матеріалів справи, за подачу апеляційної скарги на рішення в оскаржуваній частині позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1339 грн. 80 коп.(а.с.44), а тому, виходячи із розміру стягнутої суми штрафу та передбачених ч.1 ст. 88 ЦПК України вимог щодо пропорційності присудження судових витрат, з ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають присудженню витрати зі сплати судового збору у сумі 290 грн. 05 коп.

Разом з тим, заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача одночасно з передбаченим п.8.6 штрафом і нарахованої з 01.12.2011 року відповідно до умов Тарифів пені у розмірі 1809 грн. 59 коп. також за порушення строків платежів, не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобовязань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-2003цс15, яка згідно ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Таким чином, висновок суду щодо відмови у стягненні з ОСОБА_4 1809 грн. 59 коп., визначених у розрахунку як пеня та комісія, слід вважати правильним по суті.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» задовольнити частково.

Заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 22 січня 2016 року по даній справі в частині відмови у стягненні штрафу (фіксована частина) у розмірі 500 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «ПриватБанк» штраф (фіксовану частину) в розмірі 500 грн. та судовий збір у сумі 290 грн. 05 коп.

В решті рішення в оскаржуваній частині залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: