Постанова № 56932350, 05.04.2016, Приазовський районний суд Запорізької області

Справа №325/1527/15-к

Провадження № 1-кп/325/6/2016

УХВАЛА

Іменем України

05 квітня 2016 року Приазовський районний суд Запорізької області у колегіальному складі: головуючого судді Пантилус О.П., суддів: Діденко Є.В. і ОСОБА_1, за участю секретаря Орманджи Ф.К., прокурора Стефанкової Ю.М., обвинуваченого ОСОБА_2, в режимі відеоконференції із Приморським районним судом міста Маріуполь Донецької області - захисника ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Приазовське Приазовського району Запорізької області питання доцільності продовження строку тримання під вартою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, відносно якого кримінальна справа щодо обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.15, ч.3ст.185 КК України, розглядається Подільським районним судом м.Києва,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України у кримінальному провадженні №22015050000000326 від 31 липня 2015 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він у вересні 2014 року, діючи умисно на території м. Донецька, вступив до терористичної організації Донецька народна республіка (ДНР), утвореної 07 квітня 2014 року у м. Донецьку.

В період часу з вересня 2014 року по 16 лютого 2015 року він за власною ініціативою, діючи з метою участі в злочинній діяльності терористичної організації ДНР, на усну пропозицію її учасників не встановлених органами досудового розслідування, вступив до так званого 1 Словянського батальйону не передбачених законом збройних формувань терористичної організації ДНР, у складі якого в період часу з вересня 2014 року по 16 лютого 2015 року брав участь у злочинній організації ДНР.

Обвинуваченому ОСОБА_2 інкримінується вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України, тобто участь в діяльності терористичної організації, та йому обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який судом продовжений до 16 квітня 2016 року.

Прокурор Стефанкова Ю.М. в судовому засіданні висловила думку про необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, оскільки ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не перестали існувати.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечує проти продовження тримання під вартою, при вирішенні цього питання просить врахувати його стан здоров'я та те, що він не має намірів переховуватися від суду.

Захисник ОСОБА_3, підтримуючи думку обвинуваченого, заперечує проти продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на недоведеність наявності існування ризиків, вказаних прокурором та незадовільний стан здоров'я обвинуваченого і заявив клопотання про необхідність забезпечення встановлення діагнозу ОСОБА_2 для з'ясування питання про можливість тримання його під вартою.

Частиною 3 статті 331 КПК України передбачено, що на суд покладається обовязок незалежно від наявності клопотань сторони обвинувачення або захисту розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з того моменту коли до обвинуваченого судом був застосований (або продовжений) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Запобіжні заходи як заходи процесуального примусу застосовуються до обвинуваченого з метою запобігти можливості приховатися від слідства і суду, перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні та здійсненню правосуддя, а також запобігти спробам продовжити злочинну діяльність і полягають у обмеженні свободи пересування (ст. 177 КПК України).

Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, приходить до висновку про необхідність продовження обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки обставини, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, не перестали існувати.

Обвинуваченому ОСОБА_2 інкримінується вчинення умисного особливо тяжкого злочину проти громадської безпеки, згідно ч. 1 ст. 258-3 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна чи без такої, він не одружений, не працює, не має міцних соціальних звязків, його місце проживання зареєстроване в ІНФОРМАЦІЯ_5, а фактично перебував він в Донецькій області.

На думку суду, є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2, з метою ухилення від правосуддя, може без перешкод залишити місце реєстрації проживання в Херсонській області, де він, за даними обвинувального акту, фактично не проживав, та переховуватися від суду, чим буде перешкоджати розгляду кримінального провадження.

Наявний, також, ризик того, що обвинувачений ОСОБА_2 може вчинити інше кримінальне правопорушення, або продовжити участь у терористичній організації.

Вказані обставини свідчать про те, що не перестали існувати ризики, передбачені пунктами 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Інші запобіжні заходи у вигляді особистого зобовязання, особистої поруки, домашнього арешту, застави, відповідно до вимог ч.5 ст.176 КПК України, не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених, зокрема, ст. 258-3 Кримінального кодексу України.

На підставі викладеного судова колегія переконана у необхідності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, яке є єдиним запобіжним заходом, що буде гарантувати виконання обвинуваченим його процесуальних обов'язків в ході судового розгляду даного кримінального провадження.

Відносно заявленого стороною захисту клопотання про неможливість перебування і лікування ОСОБА_2 в умовах СІЗО встановлено наступне.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 36/к від 04.04.2016 року стан пацієнта на момент останнього спостереження в медичній документації є стабільним, близьким до задовільного, він може отримувати медичну допомогу у будь якому місці під наглядом спеціалістів в галузі терапії та неврології.

Експерти зазначають, що на момент останнього спостереження стаціонарного лікування пацієнт не потребував, на цей час захворювання, яке відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі від 15.08.2014 року було б підставою для подання до суду матеріалів про звільнення від подальшого відбування покарання, не встановлено, але обвинувачений потребує медичного спостереження та додаткового обстеження у рекомендованому обсязі для встановлення остаточного діагнозу.

Відповідно до ст.ст. 8, 9 КПК України та ст. 8 Конституції України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Статтею 49 Конституції України визначено, що кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу.

Обов'язком суду є захист прав особи, яка тримається під вартою (ст.206 КПК України).

На підставі обставин встановлених із висновку медичної експертизи, положень ст.206 КПК України, суд вважає необхідним задовольнити клопотання захисника ОСОБА_4 та зобов'язати Вільнянський слідчий ізолятор провести відповідне медичне спостереження та додаткове обстеження у рекомендованому обсязі (показне повторне МРТ обстеження із введенням контрастного препарату, інше необхідне) для встановлення остаточного діагнозу.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 176 - 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів - до 03 червня 2016 року (включно).

Зобов'язати Вільнянський слідчий ізолятор управління ДПтС України в Запорізькій області провести ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, відповідне медичне спостереження та додаткове обстеження у рекомендованому обсязі (показне повторне МРТ обстеження із введенням контрастного препарату, інше необхідне) для встановлення остаточного діагнозу обвинуваченому з урахуванням висновку експерта № 36/к від 04.04.2016 року і надати інформацію про результати обстеження Приазовському районному суду Запорізької області в термін до 22 квітня 2016 року.

Контроль за виконанням ухвали в частині забезпечення обвинуваченого медичним обстеженням покласти на процесуального прокурора.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження та до Вільнянського слідчого ізолятора Запорізького управління Державної пенітенціарної служби України для виконання.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.П. Пантилус

Судді: Є.В. Діденко

ОСОБА_1