Рішення № 56931822, 23.02.2016, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 23.02.2016 Справа № 334/1997/15-ц

Провадження № 2/334/85/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2016 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Колесник С.Г.,

при секретарі Манюхіні О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором, вказавши в заяві, що відповідно до укладеного договору № ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 234825 грн., зі сплатою 15% за користування кредитом на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 18.02.2028 року.

Згідно заяви відповідача від 18.08.2008 року кредитний договір № ZPAAG40000003502 від 18.02.2008 року переведено з валюти гривня в валюту Долар США. Розмір кредиту після проведення конвертації з урахуванням винагороди банку складає 10107,67дол.США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Відповідно договору, погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов'язань за кредитним договором. Відповідач сплачує Банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Однак, взяті зобов'язання за вказаним договором відповідач належним чином не виконує у звязку з чим станом на 06.03.2015 року має заборгованість перед позивачем в сумі 56281,90дол. США, яку позивач просить стягнути з відповідача, а також стягнути понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не зявився, причини неявки суду не повідомив. Протягом розгляду справи надав письмові заперечення в яких просив застосувати строки позовної давності, як загальної, щодо щомісячних платежів, так і спеціальної, щодо нарахування неустойки протягом року з часу як особа дізналась про порушення права. Крім того, вважає, що має бути засновано лише одне стягнення у вигляді штрафу, оскільки штраф у вигляді процентної складової за своєю природою є пенею.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи письмових заперечень, вважає, що позивач не може вимагати стягнення заборгованості за тими платежами, які відповідач мав здійснити до 17 березня 2012 року.

Просив в задоволенні позовних вимог частково відмовити, з урахуванням їх заперечень.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 18 лютого 2008 року між позивачем та ОСОБА_1 укладено договір про іпотечний кредит № ZPAAG40000003502, відповідно до якого відповідач отримав грошові кошти у розмірі 234825грн. на термін до 18.02.2028 року зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 15% річних.(а.с.10-13)

18 серпня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до банку із заявою про зміну валюти кредиту за договором іпотеки № ZPAAG40000003502 від 18 лютого 2008 року. (а.с.16)

На підставі зазначеної заяви між сторонами укладено додаткову угоду до вищезазначеного договору про іпотечний кредит, де визначено, що станом на 18.08.2008р. залишок заборгованості по іпотечному договору складає 46747,97грн, що еквівалентно 10107,67дол.США строком до 18.02.2028р. зі сплатою відсотків в розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом та на умовах визначених договором.(а.с.18-20)

Позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе зобовязання за договором і надав відповідачу суму кредиту. Проте відповідачем прийняті зобовязання не виконуються, у звязку з чим станом на 06.03.2015 року має заборгованість в розмірі 56281,90дол. США., яка складається з заборгованості за кредитом - 47433,78дол.США; заборгованості по процентам за користування кредитом - 4581,35дол.США; заборгованості по комісії за користуванням кредитом - 906,74дол.США; пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором - 669,54дол.США, а також штрафи відповідно до Договору у вигляді штрафу (фіксованої частини) в розмірі 10,92дол.США та штрафу (процентної складової) в розмірі 2679,57дол.США.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Ст. 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання повинні виконуватися сторонами належним чином і у встановлений термін, відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не допускається.

Відповідно до ст. 530, 1049 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що після укладення договору, відповідач не завжди своєчасно здійснював платежі у відповідності до умов договору, мав прострочку по тілу та процентам кредитного договору, але потім погашав заборгованість, про що свідчить виписка про рух коштів по рахунку № 22333055700911 з 18.02.2008 року по10.08.2015 року (а.с.59-68), а також те, що останній платіж на погашення заборгованості по кредиту відбувся 01.07.2014 року. Тому посилання представника про застосування строку позовної давності до спірних правовідносин не є прийнятним та протиричать матеріалам справи.

Також є безпідставними вимоги відповідача про застосування спеціальної позовної давності відповідно до ст.. 258 ЦК України щодо нарахування пені, бо відповідно до розрахунку заборгованості, сума пені в розмірі 669,54 доларів США і є розрахованою за рік, який передує даті поданні позову до суду.

У відповідності до положень ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Тобто пеня та штраф є різновидами неустойки як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Отже, зі змісту ст. 549 ЦК України вбачається, що пеня і штраф, як різновиди неустойки, обчислюються у відсотках саме від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, можливість нарахування одного виду неустойки на інший виключається.

Таким чином, договором кредиту за одне і те саме порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання) передбачено подвійну цивільно-правову відповідальність, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Отже, за порушення позичальником строків виконання зобов'язання за кредитним договором позивачем одночасно нарахована пеня та штраф, при цьому останній нарахований, в тому числі, й на суму пені, що є недопустимим.

Тому вимоги банку в частині стягнення з ОСОБА_1 двох видів штрафу в розмірі в розмірі 2690,49 доларів ( 10,92+2679,57) є такими, що протиричать закону, а тому задоволенню не підлягають.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач істотно порушує умови договору, тому заявлені позовні вимоги законні та обґрунтовані, і підлягають задоволенню частково.

Тому, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача сума заборгованості за кредитним договором в розмірі 53591,41 дол. США., що за курсом 22,89, відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.03.2015 року складає 1226707,37 грн. (один мільйон двісті двадцять шість тисяч сімсот сім гривень 37 коп.), яка складається з заборгованості за кредитом - 47433,78дол.США; заборгованості по процентам за користування кредитом - 4581,35дол.США; заборгованості по комісії за користуванням кредитом - 906,74 дол.США; пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором - 669,54 дол.США.

Також згідно ст. 88 ЦПК України на користь позивача мають бути стягнуті понесені судові витрати на оплату судового збору 3654 грн.

Керуючись ст.ст.10, 60, 88, 224-228 ЦПК України, ст.ст.525, 526, 530, 615, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, 25.05.1976р.н. (ІПН НОМЕР_1), що зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПАТ КБ ПриватБанк (р/р № 29092829003111 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299 код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором в розмірі 53591,41 дол. США (пятдесят три тисячі пятсот девяносто один долар США 41 цент), що за курсом 22,89, відповідно до службового розпорядження НБУ від 06.03.2015 року складає 1226707,37 грн. (один мільйон двісті двадцять шість тисяч сімсот сім гривень 37 коп.)

Стягнути з ОСОБА_1, 25.05.1976р.н. (ІПН НОМЕР_1), що зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (р/р № 29092829003111 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299 код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір у розмірі 3654грн. (три тисячі шістсот пятдесят чотири гривні).

В іншій частині вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особа, без участі якої було ухвалене рішення, має право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Колесник С. Г.