Постанова № 56928727, 16.03.2016, Святошинський районний суд міста Києва

ун. № 759/15452/15-а

пр. № 2-а/759/16/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого-судді - Борденюка В.В.,

при секретарі - Трегубенку М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва, третя особа: ПАТ «Київмедпрепарат», про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Святошинському районі міста Києва, у якому просив з урахуванням змінених позовним вимог, визнати рішення протиправним та зобов'язати вчинити дії із призначення позивачеві пенсії за списком №2, мотивуючи свої вимоги тим, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення їй пенсії на пільгових умовах за списком №2 у відповідності до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення»; однак, з огляду на те, що відповідачем було відмовлено у призначенні такої пенсії, позивач вважає дії відповідача неправомірними та такими, що суперечать діючому законодавству, а тому змушений звертатись до суду з вказаним позовом.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача проти вимог даного позову заперечував, посилаючись на їх безпідставність.

Представник третьої особи також вказувала на правомірність вимог даного позову.

Заслухавши пояснення сторін. третьої особи, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про те, що вимоги даного позову підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно зі ст.6 КАС України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом встановлено, що позивач 15.01.2015 року звернулась до Управління Пенсійного фонду України у Святошинському районі м. Києва із заявою про призначення і виплату їй пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 у відповідності до положень Закону України "Про пенсійне забезпечення". Однак, листом Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва від 30.01.2015 року їй було відмовлено у призначені вказаної пенсії.

Згідно п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Відповідно до п."б" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Так, з 30.08.1990 року по 11.03.1997 року позивач працювала на посаді закупорювача медичної продукції цеху № 6 в період з 15.02.1996 року по 04.07.2006 року, що передбачена Списком № 2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Дані обставини вбачаються із поданої позивачем копії трудової книжки, довідки ПАТ «Київмедпрепарат» № 203 від 10.07.2015 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для включення вказаного стажу, як пільгового, для нарахування пільгової пенсії позивачу за Списком №2.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Пунктом "б" статті 100 Закону передбачено, що особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно із ст. 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до вимог ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 12.08.1993 року № 637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Крім того, із наявної у матеріалах справи копії протоколу №10363 від 10.07.2015 року із пенсійної справи ОСОБА_1, яка ведеться Управлінням Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва вбачається, що позивачці за даним протоколом було призначено пенсію за Списком №2; водночас відповідач її так і не почав виплачувати, посилаючись на набрання чинності з 01.04.2015 року Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» за змістом якого умовою для призначення вказаної пенсії для жінок є наявність загального трудового стажу - не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; відтак відповідач вказує на те, що право на вказану пенсію позивачка буде мати з 2019 року при досягненні 56 років.

Вказану позицію Управління підтвердив і його представник у межах судового розгляду даної справи.

Водночас із такими доводами суд погодитись не може, виходячи із такого.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачка звернулась до Управління про призначення їй вказаної пенсії за Списком №2 15 січня 2015 року.

Листом від 30.01.2015 року № 192/8-П їй було відмовлено у призначенні пенсій із посиланням на недоліки наданої нею Довідки від 11.07.2014 року №175, виданої ПАТ «Київмедпрепарат».

За час після цього, на вимогу відповідача позивачкою були подані уточнені довідки ПАТ «Київмедпрепарат» від 30.03.2015 року, 09.06.2015 року і 10.07.2015 року.

За протоколом №10363 від 10.07.2015 року ОСОБА_1 призначено відповідачем пенсію за Списком №2

Листом від 12.08.2015 року № 1525/8-П відповідач повідомив позивача про відмову у призначенні пенсії на вказаних вище підставах.

Водночас, до спірних правовідносин сторін Закони України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і «Про пенсійне забезпечення» зі змінами відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення». який вступив у силу 01.04.2015 року, застосовані бути не можуть з огляду на те, що ОСОБА_1 звернулась до Управління із заявою про нарахування їй даної пенсії 15.01.2015 року і усі подальші її безперервні дії із поданням до Управління уточнених довідок були частиною процедури вирішення питання щодо призначення їй пенсії, а не самостійними зверненнями із іншим предметом звернення.

Відтак, при вирішенні питання щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за Списком № 2 Управління має керуватись редакцією Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і «Про пенсійне забезпечення» у редакції чинній на час такого звернення - 15.01.2015 року.

Наведене свідчить про законність і обґрунтованість вимог даного позову, що є підставою для його задоволення.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (частина 1 статті 100 КАС України).

Відтак. враховуючи те, що даний позов було подано до суду 25.09.2015 року, то його вимоги, які стосуються періоду поза межами шести місяців до його подання підлягають залишенню без розгляду.

Відтак вимоги даного позову до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва про призначення їй відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії на пільгових умовах за списком №2 за період з 15.01.2015 року по 24.03.2015 року слід залишити без розгляду.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України судові витрати суд відносить на рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 18, 71, 93, 94, 99, 100, 104, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Конституцією України, Законом України "Про пенсійне забезпечення",

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва щодо відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 на пільгових умовах за списком №2 - неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва призначити з 25.03.2015 року відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах за списком №2.

Вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м.Києва про призначення їй відповідно до ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії на пільгових умовах за списком №2 за період з 15.01.2015 року по 24.03.2015 року залишити без розгляду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання сторонами повного її тексту.

Суддя: