Вирок № 56926280, 31.03.2016, Чорнобаївський районний суд Черкаської області

Справа № 709/3287/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2016 року смт.Чорнобай

Чорнобаївський районний суд в складі головуючого судді С.І.Калашника

секретаря судового засідання Буряк Л.І.

передставника потерпілих ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

захисника обвинуваченого ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні смт. Чорнобай матеріали кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженець м. Черкаси ,українець , гр.-н України ,житель АДРЕСА_1,раніше не судимий ,працює лікарем хірургом Чорнобаївської центральної районної лікарні ,одружений ,має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4,

у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.140 КК України (редакції 2001 року),

за участю сторони обвинувачення прокурора Яковчук Ю.Р.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 обвинувачується в тому ,що являючись медичним працівником і перебуваючи на 0,5 ставки від посади дитячого лікаря хірурга та на 0,5 ставки від посади лікаря хірурга для надання екстреної допомоги Чорнобаївської центральної районної лікарні, в порушення вимог ,,Протоколу надання медичної допомоги хворим з після травматичними кістковими дефектами черепа ,, затвердженого наказом Міністерства Охорони Здоров»я № 380 ,а також пунктів 2.1,2.2,2.3,2.4,2.5,2.7,2.8,2.10 посадової інструкції лікаря хірурга затверджених керівництвом даного медичного закладу 13 жовтня 2012 року , близько 21 год. 30 хв. перебуваючи на чергуванні в Чорнобаївській ЦРЛ не виконав зазначених у висновку № 25-к від 19.11.2013 року комісійної судово-медичної експертизи своїх професійних обов»язків ,тобто не провів особисто травмованому (при падінні з велосипеда)ОСОБА_5 огляд отриманих ним ушкоджень, не прийняв рішення щодо госпіталізації останнього , як і не призначив рентгенологічне обстеження його голови та консультацію лікаря невролога . Внаслідок недбалого ставлення до своїх службових обов»язків обвинувачений ОСОБА_2 невірно встановив діагноз хворому ОСОБА_5,призначив йому неправильне лікування в результаті чого хворому було спричинені тяжку наслідки .14 жовтня 2012 року хворого було повторно доставлено до Чорнобаївської районної лікарні де від ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані за ч.1 ст.140 КК України, як невиконання та неналежне виконання медичним працівником своїх професійних обв»язків внаслідок недбалого та несумлінного ставлення до них ,якщо спричинило тяжкі наслідки для хворого.

Обґрунтовуючи висновки щодо винуватості ОСОБА_2 ,у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.140 КК України, орган досудового слідства зіслався на заяву гр. ОСОБА_6 в органи прокуратури в інтересах ОСОБА_7 щодо проведення перевірки законності дій обвинуваченого по факту ненадання належної медичної допомоги гр. ОСОБА_5; на висновок комісійної судово-медичної експертизи № 25-к від 19.11.2013 року згідно якого причиною смерті гр. ОСОБА_5 є черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток основи черепа, крововиливів під тверду та м'які мозкові оболонки головного мозку, внутрішньо-мозкових крововиливів, забою-розмізчення головного мозку, саден, синців обличчя ; на показання потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_3 та ОСОБА_7 які вважають ,що ОСОБА_5 помер в реанімаційному відділенні Чорнобаївської районної лікарні через неналежне виконання своїх професійних обов'язків черговим лікарем хірургом Чорнобаївської ЦРЛ ОСОБА_2 який не надав останньому належної медичної допомоги ; на показання свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11,ОСОБА_12 ,які надавали органу досудового розслідування показання щодо обставин отримання пацієнтом обвинуваченого тілесних ушкоджень та питань пов»язаних з його транспортуванням з медичного закладу 13.10.2012 року ,а також огляду лікарем травматологом в районній лікарні, при повторному зверненні 14.10.2012 року ; на показання допитаних в якості свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14 щодо дій обвинуваченого пов»язаних з ненаданням належної медичної допомоги при огляді хворого ОСОБА_5 та на показання фельшара швидкої допомоги ОСОБА_15 по обставинах його прибуття на місце події і транспортування ОСОБА_5 до медичного закладу смт.Чорнобай .

Розглянувши справу по суті, провівши в повному обсязі судове слідство, допитавши обвинуваченого ОСОБА_2 , потерпілу ОСОБА_8, свідків вказаних в реєстрі матеріалів досудового розслідування та додатково заявлених учасниками процесу, дослідивши висновки експертиз, письмові показання потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_7 які подали в судове засіданні клопотання про розгляд справи без їх участі але в присутності їх представника (ас.130-132) , дослідивши інші матеріали справи і перевіривши доводи учасників процесу та виконавши вимоги ст.370 КПК України суд прийшов до переконання, що як під час досудового розслідування справи так і під час судового слідства стороною обвинувачення не доведено наявність в діях ОСОБА_2 складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.140 КК України, тому він по пред'явленому обвинуваченню підлягає визнанню невинуватим та виправданим з наступних підстав.

Змістом ст.8 Конституції України ,в державі визначено принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти, приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її змісту.

Згідно до положень ст.62 Конституції України ,особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. При цьому не можна покладати на обвинуваченого доведення своєї невинуватості,а всі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на користь останньої. Визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за доведеності її вини. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також доказах одержаних незаконним шляхом.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод та практика Європейського суду з прав людини відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" застосовується при розгляді справ як джерело доказів.

Змістом ст.ст.8,9 КПК України визначено ,що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.7 КПК України ,зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження до яких відносяться презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини.

У відповідності до ст.17 КПК України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість даної особи .

Змістом ст.370 КПК України обумовлено ,що судове рішення має бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбаченого цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час удового розгляду та оцінені судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно зі ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; обставини, які впливають та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.

Процес доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 29 червня 1990 року з наступними змінами "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" (п.17) зазначено, що при постановленні вироку суддя повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності.

В даному випадку обвинувачений ОСОБА_2 ,у відповідності до наказу по Чорнобаївській центральній районній лікарні № 57-к від 04липня 2004 року (т.№ 1 ас.98) перебуває в трудових відносинах з даним медичним закладом на 0,5 ставки на посаді дитячого лікаря хірурга та на 0,5 ставки на посаді лікаря хірурга для надання екстреної допомоги і у відповідності до його посадових інструкцій п.п. 2.1,2.2,2.3,2.4,2.5,2.7,2.8,2.10 ( т.№ 1 ас.62-63) та Протоколу надання медичної допомоги хворим затвердженого наказом МОЗ України від 25квітня 2006 року за № 380 ( т.№ 1 ас.90-93 ), має проводити цілеспрямоване клінічне обстеження пацієнта ,визначає тяжкість стану хворого,надає невідкладну медичну допомогу , визначає показання щодо госпіталізації та тактику лікування ,а також працює в контакті з суміжними спеціалістами та службами.

13 жовтня 2012 року , близько 21 год. він дійсно перебував на чергуванні в Чорнобаївській ЦРЛ в приймальне відділення якої і був доставлений з травмами голови та лиця ОСОБА_5, який згідно матеріалів кримінального провадження не отримав від ОСОБА_2 належної медичної допомоги ,не був госпіталізований до наявного медичного закладу та відправлений до місця свого проживання в с.Савківку Чорнобаївського р-ну де і перебував до 14.10.2012 року ,тобто до часу ,коли його стан здоров»я значно погіршився внаслідок чого він був госпіталізований до травматологічного ,а потім і в реанімаційне відділення Чорнобаївської ЦРЛ де ІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Дії обвинуваченого органом досудового слідства кваліфіковано за ч.1 ст.140 КК України (редакції 2001 року).

Як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочині не визнав ,пояснив в судовому засіданні , що являється лікарем хірургом та дійсно 13жовтня 2012 року перебував на чергуванні .В вечірній час,до прийомного відділу лікарні було доставлено невідомого йому громадянина яким, як виявилось пізніше був ОСОБА_5 та про якого йому повідомила чергова медсестра. Він підійшов на приймальне відділення де знаходився даний пацієнт , став виясняти причини прибуття хворого до даного медичного закладу та провів огляд доставленого в приймальне відділення лікарні громадянина після чого ,в усній формі ,призначив ряд процедур на виконання яких дав відповідні розпорядження присутній під час огляду пацієнта медсестрі . Заявив про те,що ніяких вказівок щодо відмови хворому у його госпіталізації ,присутнім на чергуванні медсестрам ,не надавав. Звернув увагу на те ,що допитані як під час досудового слідства так і в судовому засіданні медсестри : ОСОБА_13 та ОСОБА_14 ,які стверджували про те ,що він нібито відмовився оглядати хворого та розпорядився відмовити в госпіталізації останнього ,обмовили його ,а сама обмова(надання даними свідками неправдивих свідчень), пов»язана з вимогою потерпілих (інтереси яких у переговорах між ними вів на той час свідок :ОСОБА_6 ) ,стягнути з нього кошти в значних розмірах в якості компенсації за смерть пацієнта . Вважає , що провадження відкрито відносно нього безпідставно ,а досудове слідство проводилось з обвинувальним ухилом ,оскільки заявлені ним та його захисником клопотання в частині призначення та проведення додаткової комісійної судової медичної експертизи з розв»язанням постановлених ним ,а не слідчим перед експертами питань ,не було виконано.

Свідок ОСОБА_13 надала в судовому засіданні показання про те, що 13.10.2012 року , близько 21 год. ЗО хв. до приймального відділення Чорнобаївської ЦРЛ, автомобілем швидкої медичної допомоги ,було доставлено невідомого чоловіка, який, як їй пояснили впав з велосипеда в с. Савківка Чорнобаївського району і вдарився головою об бордюр. Пізніше виявилось ,що це був гр.-н ОСОБА_5 .Нею та медсестрою ОСОБА_14 доставленому було надано допомогу у вигляді оброблення саден на обличчі, також помили йому руки та почистили одяг від бруду .В цей час підійшов черговий лікар ОСОБА_2 якому вони розповіли, що даного чоловіка привіз автомобіль швидкої медичної допомоги із с. Савківка, Чорнобаївського району та запропонували одіти медичні перчатки для огляду хворого ,але ОСОБА_2 відмовився це робити та посилаючись на те , що у них на руках вже надіті медичні перчатки, запропонував їм самим оглянути хворого. Після цього вони особисто оглянули голову пацієнта де виявили гематому на правій волосяній частині голови. Над правою бровою та на носі також виявили садна про,що повідомили чергового лікаря який сказав їм , що нічого страшного не вбачає та наказав щоб вони відправляли пацієнта додому.

Аналогічні показання надала суду і свідок ОСОБА_14.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 надав показання ,що до органів прокуратури звернувся за проханням ОСОБА_7 та в його інтересах щодо проведення перевірки законності дій медичних працівників Чорнобаївської ЦРЛ по факту ненадання належної медичної допомоги гр. ОСОБА_5 ,оскільки його довіритель вважає ,що смерть останнього настала саме через не надання йому обвинуваченим кваліфікованої допомоги .

Потерпіла ОСОБА_8 надала суду показання про те ,що 13.10.2012року , вечірній час їй телефонувала працівник приймального відділення Чорнобаївської ЦРЛ ОСОБА_13 і повідомила, що її чоловік гр. ОСОБА_5 знаходиться в приймальному відділенні Чорнобаївської ЦРЛ і так,як перебуває в стані сп»яніння то його не хоче дивитись черговий лікар тому необхідно приїхати забирати його з лікарні додому. Прибувши до медичного закладу та зайшовши до кабінету де приймають хворих, вона побачила медсестру гр. ОСОБА_13, яка була разом із санітаркою. Вони їй повідомили про те, що вона може забрати додому свого чоловіка, оскільки його оглянув черговий лікар і ніяких тілесних ушкоджень у його чоловіка не виявив та вважає ,що відсутні підстави для його госпіталізації . Вдома вночі її чоловік почав рвати кров'ю тому вона декілька раз телефонувала на швидку медичну допомогу районної лікарні ,але ніхто не приїхав. 14.10.2012 року весь день чоловік знаходився вдома не піднімаючись з ліжка ,а коли близько 17 год. 00 хв. йому стало зовсім погано, вона злякалась і знову стала телефонувати до лікарні та просила щоб приїхав автомобіль швидкої медичної допомоги ,а медичні працівники госпіталізували її чоловіка. Через деякий час прибув автомобіль швидкої медичної допомоги і її чоловіка було госпіталізовано до реанімаційного відділення Чорнобаївської ЦРЛ де він зранкуІНФОРМАЦІЯ_2 помер.

Свідок ОСОБА_11 надав показання про те,що 13.10.2012 року,біля 20 години вечора він , на прохання дружини хворого та за її участі , своїм легковим автомобілем ,забирав останнього з приймального відділення лікарні та допоміг їй довести хворого до порогу будинку де він проживав. На другий день,тобто 14.10. 2012 року ,біля 15 години до нього знову прийшла дружина даного ОСОБА_5 яка повідомила ,що чоловікові стало погано тому просила прийти допомогти вдягнути останнього та посадити до автомобіля швидкої допомоги ,що прибув на її виклик.

Допитаний під час досудового слідства в якості свідка завідувач травматологічного відділення ОСОБА_12 надав показання про те ,що 14.10.2012 року біля 18 години вечора до лікарні був доставлений ОСОБА_5 з діагнозом забій головного мозку якого він госпіталізував та надав йому необхідну медичну допомогу ,але на жаль останній помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Допитаний під час судового слідства ,в якості свідка ,фельшар швидкої допомоги ОСОБА_15 показав суду ,що 13.10.2012 року він в вечірній час дійсно виїзджав на виклик в с.Савківка Чорнобаївського р-ну Черкаської області де на вулиці села побачив людей та чоловіка який з пояснень присутніх являється гр.-м ОСОБА_5 та рухаючись на велосипеді впав і отримав тілесні ушкодження. Від даного гр-на було чутно запах спиртного ,а сам він говорив про те,що дійсно перед даною подією вживав спиртні напої. Ним було надано пацієнту першу медичну допомогу у вигляді введення розчину магнезії та доставлено до районної лікарні в приймальне відділення.

Свідок ОСОБА_10 надав показання, що 13.10.2012 року він перебував в с. Савківка Чорнобаївського р-ну в господарстві батька. Повертаючись додому на велосипеді в вечірній час (було темно),він побачив дітей на вулиці даного села та велосипедиста , який об»їзджав їх і рухався якраз на нього. Побачивши даного велосипедиста і зрозумівши, що він може зіткнутися з ним він крикнув йому мов :-Куди ж ти їдеш на ,що останній різко повернув кермо велосипеда від нього в сторону дітей та впав на асфальтове покриття. Нахилившись до нього він впізнав у цій людині свого двоюрідного брата ОСОБА_5 якого в той же вечір на автомобілі швидкої допомоги було доставлено до лікарні смт.Чорнобай.

З оголошених та досліджених в судовому засіданні показань ,наданими під час судового слідства , потерпілих ОСОБА_9 ОСОБА_3 та ОСОБА_7 встановлено ,що останні вважають ,що смерть ОСОБА_5 наступила внаслідок неналежного виконання своїх професійних обов'язків черговим лікарем хірургом ОСОБА_2 який 13.10.2012 року при поступленні даного пацієнта до приймального відділення Чорнобаївської районної лікарні .

У відповідності до змісту висновку комісійної судово-медичної експертизи № 25-к від 19.11.2013 року(т.№1 ас. 77-89) , причиною смерті гр. ОСОБА_5 є черепно-мозкова травма у вигляді перелому кісток основи черепа, крововиливів під тверду та м'які мозкові оболонки головного мозку, внутрішньо-мозкових крововиливів, забою-розмізчення головного мозку, саден, синців обличчя. Діагноз гр. ОСОБА_5 ,при його поступленні до Чорнобаївської ЦРЛ 13.10.2012 року було встановлено невірно, призначення лікування йому також було не правильним .Правильне ж та своєчасне лікування хворого в Чорнобаївській ЦРЛ могло зберегти його життя хоча і не гарантувало б цього. Черговий же лікар та медичний персонал Чорнобаївської ЦРЛ при прийнятті рішення щодо госпіталізації або відмові від неї для гр. ОСОБА_5, повинен був попередньо призначити йому рентгенологічне обстеження голови та консультацію лікаря-невролога. Також повинен був бути проведений особистий огляд ушкоджень лікарем ,а по результатах огляду повинно було прийняте рішення щодо госпіталізації хворого до лікарні . У разі відмови від госпіталізації ОСОБА_5 повинен був зробити це письмово. Також мало місце порушення протоколів надання медичної допомоги, затверджених наказом МОЗ України від 25.04.2006 року №380 та п.2.7. посадової інструкції лікаря-хірурга, затвердженої головним лікарем Чорнобаївської ЦРЛ.

Згідно до змісту висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 15-к від 06 березня 2014 року (т.№ 1 ас.220-223) бездіяльність чергового лікаря ОСОБА_2 не перебуває в прямому причинному зв»язку зі смертю ОСОБА_5

Вказані висновки судово-медичної експертизи під час судового слідства ретельно вивчалися ,а їх обґрунтованість перевірялася судом , оскільки на їх неправильності наполягав представник потерпілих . Зокрема за його клопотанням та клопотанням прокурора, були допитані експерти ОСОБА_17 і ОСОБА_18 які виконували наявні по справі експертизи , мають стаж роботи за фахом відповідно 16 та 11 років . Дані експерти підтвердили висновки експертизи, які не спростовані стороною обвинувачення та надали по них присутнім в судовому засіданні учасникам процесу обґрунтовані та вичерпні пояснення.

Проаналізувавши надані під час судового слідства покази учасників процесу, дослідивши письмові докази, оцінивши належність і допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також їх взаємний зв'язок суд дійшов висновку, що покази допитаних у справі свідків та потерпілих, містять докази щодо порушення обвинуваченим ОСОБА_2 пункту 2.7 посадової інструкції лікаря хірурга та протоколів надання медичної допомоги, внаслідок чого невірно був встановлений діагноз ОСОБА_5 та призначене лікування йому також було неправильним але при цьому наявні докази ніяк не містять беззаперечних тверджень ,що правильне та своєчасне лікування хворого могло зберегти та гарантувати йому життя ,як і не доводять наявності прямого причинного зв»язку між діями обвинуваченого та смертю ОСОБА_5

Об'єктивна ж сторона кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.140 КК України, включає сукупність таких обов'язкових ознак , що прямо впливають на кваліфікацію вчиненого:

1). діянням - невиконанням чи неналежним виконанням медичним або фармацевтичним працівником своїх професійних обов'язків внаслідок недбалого чи несумлінного до них ставлення; 2). наслідками у вигляді тяжких наслідків для хворого; 3). причинним зв'язком між вказаними діянням та наслідками.

Тому суд вважає ,що в діях обвинуваченого маються ознаки правопорушення за яке останній може нести дисциплінарну відповідальність . Наявність же складу кримінального правопорушення стороною обвинувачення не доведено. При цьому суд не погоджується з твердженням представника потерпілих про те ,що висновок додаткової комісійної судово-медичної експертизи № 15-к від 06 березня 2014 року не являється належним доказом (з підстав , що експерти категорично зазначили у ньому про відсутність причинного зв»язку ),оскільки суд прийшов до переконання про відсутність причинного зв»язку між діями обвинуваченого та смертю гр-на ОСОБА_5 не на підставі даного конкретного висновку ,а в комплексі вищезазначених оголошених ,досліджених в судовому засіданні належних та допустимих доказів.

Крім того суд вважає ,що під час досудового слідства було порушено право на захист обвинуваченого. Так, в матеріалах провадження (т.№ 1 ас.201) мається постанова слідчого від 13лютого 2014 року про призначення по справі додаткової комісійної судово-медичної експертизи,винесена за письмовим клопотанням обвинуваченого ОСОБА_2 На розгляд експерта ставилась велика кількість питань визначених обвинуваченим та пов»язаних з причиною смерті ОСОБА_5 Матеріали провадження та постанова слідчого з даних питань , були направлені до головного бюро судової медичної експертизи м. Київ вул.Оранжерейна № 9.

19.02.2014 року ,а потім і 20.03.2014 року (т.№ 1 а.с.209-210) експертами даного бюро ,було направлено органу досудового слідства вимогу надати для роз»язання поставлених перед ними питань гістологічний матеріал від трупа ОСОБА_5 Дана вказівка не була виконана і матеріали провадження повернуто в адресу слідства без виконання призначеної експертизи (т.№ 1 ас.-211) внаслідок чого орган досудового слідства знову призначив її проведення вже в Черкаське обласне бюро судово-медичних ,але без питань які просив поставити обвинувачений ОСОБА_2 ,зазначивши при цьому лише одне єдине питання :-Чи перебувають дії обвинуваченого ОСОБА_19 в прямому причинному зв»язку зі смертю гр.-на ОСОБА_5, чим позбавив обвинуваченого права ставити перед експертом питання які він вважає за необхідне.

Відповідно до ч.5 ст.327 КПК України та п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 29.06.1990 року "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду справ і постановлення вироку" всі сумніви щодо доведеності обвинувачення, якщо їх неможливо усунути, повинні; тлумачитись на користь підсудного. Коли зібрані по справі докази не підтверджують обвинувачення і всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані, суд зобов'язаний постановити виправдувальний вирок.

З урахуванням встановлених при судовому розгляді фактичних обставин справи суд приходить до переконання , що органом досудового слідства не доведено ,що в діянні обвинуваченого ОСОБА_2 є склад кримінального правопорушення передбачений ч.1 ст.140 КК України.

Цивільний позов по справі не заявлено ,судові витрати відсутні.

Запобіжний захід обраний судом обвинуваченому ОСОБА_2 підлягає скасуванню.

Питання зберігання документів використаних в якості доказів по справі , вирішено у відповідності до ст.100 КПК України.

Керуючись ст..124 Конституції України, Конвенцією Ради Європи від 04.11.1950 року "Про захист прав людини і основоположних свобод", ст.ст.370,373,374 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

ОСОБА_2 визнати невинуватим у зв'язку з недоведенністю у його діях складу кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.140 КК України та виправдати його .

Запобіжний захід ОСОБА_2 обраний у вигляді застави в розмірі однієї мінімальної заробітної плати скасувати ,а кошти ,що перебувають на депозитному рахунку / т.№ 1 ас.-146 /повернути йому , як власнику.

Документи використані в ході судового слідства (т.№ 1ас.62,63,77,89,98,201,220-223) в якості доказів, залишити при справі.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області, шляхом подачі апеляційної скарги через Чорнобаївський районний суд Черкаської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченим та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя Чорнобаївського районного суду Калашник С.І.