Вирок № 56924108, 05.04.2016, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Комсомольська, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73

05.04.2016

622/1555/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2016

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

при секретарі Бойко І. О.,

за участю: прокурора Кришталя С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

в ході підготовчого судового засідання, що відбулося у залі судового засідання приміщення суду, по розгляду кримінального провадження №12015220310000466 від 29.07.2015 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця смт. Золочів Харківської області, громадянина України, неодруженого, із повною середньою освітою, раніше не судимого, працюючого у ВАТ «Золочівське ХПП», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

- що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з невстановленої дати до 21 жовтня 2015 року в одній з кімнат квартири за адресою: АДРЕСА_1, де він зареєстрований та фактично проживає, без передбаченого законом дозволу, зберігав речовину сіро-зеленого кольору піщаної консистенції, яка є саморобною вибуховою речовиною - механічною сумішшю вибухових речовин метальної дії промислового способу виготовлення - димного пороху, двохосновного бездимного пороху, одноосновного бездимного пороху та піротехнічної суміші типу «паливо-окисник» на основі хлорату калію, що придатна до вибухового перетворення.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми діями вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 263 КК України, а саме придбання, зберігання, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.

Допитаний у підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України визнав у повному обсязі, пояснивши суду про обставини його вчинення, як це зазначено в обвинувальному акті та угоді про визнання винуватості від 18.12.2015 року, а саме, що дійсно за вказаних у вироку обставинах зберігав у квартирі вибухову речовину. У вчиненому щиросердно розкаюється.

Під час досудового слідства між прокурором Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Маргаряном А.А., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні, і підозрюваним ОСОБА_1 18 грудня 2015 року укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України та зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у кримінальному провадженні та сприяти досудовому слідству. Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 роки. Крім того, сторони погодили звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України. Обвинуваченому роз'яснені наслідки укладення угоди та наслідки її невиконання.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні повідомив, що між прокурором Маргаряном А.А. та обвинуваченим ОСОБА_1, в присутності захисника укладено вищевказану угоду про визнання винуватості, вважаючи, що при укладенні цієї угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджені в ній вид та міру покарання, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. Зміст угоди регламентований ст. 472 КПК України.

Згідно із ч. 4, 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди можливе в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду у нарадчу кімнату для ухвалення вироку.

Частинами 2, 3 ст.474 КПК України передбачено, що розгляд угоди проводиться судом під час підготовчого судового засідання за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

В наданій суду угоді від 18 грудня 2015 року зазначено сторони, які її уклали та дату складання, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. Угода скріплена підписами сторін.

25 листопада 2015 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

До групи прокурорів в рамках кримінального провадження №12015220310000466 від 29.07.2015 року входять Маргарян А. А., Кришталь С.В., Моргай А.С.

Згідно із положеннями ст. 12 КК України, злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе виннним є злочином середньої тяжкості. Потерпілих від злочину немає. Угода, укладена сторонами в період досудового слідства, про що заявлено в підготовчому судовому засіданні.

У підготовчому судовому засіданні, шляхом опитування сторін, судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом витребувані та досліджені матеріали (досудового) кримінального провадження. Встановлено відсутність скарг з боку обвинуваченого в період досудового слідства. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується формально, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, із повною середньою освітою, неодружений, працює, раніше не судимий. Обставиною, що пом'якшує покарання є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочина. Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Зі змісту угоди вбачається, що сторонами узгоджено покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки. Крім того, сторони погодили звільнення від відбування покарання з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України.

Аналізуючи зміст угоди в частині обраного сторонами покарання, суд доходить висновку, що воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме: пропонується у межах встановлених в санкції частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставину, яка пом'якшує покарання.

Таким чином, суд доходить до висновку, що законом передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості за вказаним складом злочину. Угода укладена уповноваженими особами та своєчасно, про що сторонами заявлено у передбаченому законом порядку. Угода про визнання винуватості укладена добровільно, вона не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, а за своєю формою та змістом відповідає вимогам КПК та КК України.

В зв'язку з наведеним, суд затверджує угоду і призначає обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки, яка відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. Одночасно вважає можливим призначити мінімальний іспитовий строк 1 рік із покладенням обов'язків, передбачених п.п.2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлений. Запобіжний захід не застосовувався. Речові докази відсутні. Судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду від 18 грудня 2015 року по кримінальному провадженню №12015220310000466 від 29.07.2015 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Маргаряном А. А. та підозрюваним ОСОБА_1 - затвердити.

Визнати ОСОБА_1 виним за ч. 1 ст. 263 КК України та призначити узгоджене покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік.

Покласти на ОСОБА_1 обов'язки, передбачені п.п.2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України:

- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертного дослідження у сумі 1228,80 грн.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: О. С. Шабас