Ухвала суду № 56923930, 29.03.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/5425/14-ц

Провадження № 6/638/393/15

29 березня 2016 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Наумової С.М.

при секретарі Токарєвій М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , про відстрочку виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада2014 року по справі № 638/5425/14-ц, 2/638/3307/14,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року заявник звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про відстрочку виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2014 року по цивільній справі №638/5425/14-ц, 2/638/3307/14 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів та визначення місця проживання дітей.

Заявлені вимоги обґрунтовує тим, що у квітні 2014 року позивач звернулася з позовом, у якому просила стягнути з відповідача ОСОБА_4С аліменти на утримання дітей у розмірі 3500 грн. щомісячно до повноліття дітей та визначити їх місце проживання за місце проживання матері.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 11 листопада 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 ОСОБА_6, 26. 02. ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 01.05.2014 року до їх повноліття.

На вищезазначене рішення ним подано апеляційну скаргу, в якій вказував, що дане рішення є необгрунтованим та ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального ого права.

Рішенням апеляційного суду Харківської області його апеляційну скаргу було задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер 1651 1264, аліменти на утримання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку починаючи з 08 квітня 2014 року, щомісячно до 15 березня 2015 року, потім стягувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно до її повноліття.

Заявник повністю визнає законним судове рішення, має бажання та намір як найшвидше його виконати,але в даний час він не зможе виконати повністю рішення суду у зв'язку з тим, що має низьку заробітну плату, а також на утриманні неповнолітню дитину, дочку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_6, яка проживає разом з ним. На даний момент він не має реальної можливості виконати рішення суду в повному обсязі, що підтверджується довідкою про його доходи.

Представник заявника в судове засідання не зявився, надав до суду заяву щодо розгляду справи за його відсутності, вимоги заяви підтримує у повному обсязі.

Заінтересована особа (позивач) ОСОБА_2, в судове засідання зявилась, проти розстрочки виконання рішення не заперечувала.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2014 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів задоволено частково, та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 01.05.2014 року до їх повноліття.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 04 серпня2015 року рішення суду змінено та стягнуто на утримання дітей аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку починаючи з 08 квітня 2014 року, щомісячно до 15 березня 2015 року, потім стягувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісячно до її повноліття.

Відповідно достатті 373 ЦПК Україниза наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

У відповідності до пункту 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»№14 від 26.12.2003 року, при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання, суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Тобто, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, його виконання може бути розстрочено на певних умовах або відстрочено. При вирішенні питання про розстрочку або відстрочку виконання рішення повинні бути враховані інтереси стягувача та оцінені повідомлені боржником обставини, на які він вказує, як на підставу розстрочки або відстрочки виконання рішення та які повинні бути суттєвими, в залежності від чого встановлюється можливість задоволення такої заяви. Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників. Закон пов'язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення суду лише з об'єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Відповідно достатті 3 Цивільного кодексу України,загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

За нормами Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частин 1, 2статті 14 ЦПК України,судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У відповідності до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним, на шкоду будь-якій стороні. Важко уявити собі ситуацію, якби пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надано сторонам у спорі, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію.

Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(справа «Горнсбі проти Греції»).

У відповідності ізстаттею 217 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочку або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Проте заінтересована особа (позивач) ОСОБА_2, на користь якої постановлено рішення, не заперечує проти розстрочки виконання рішення суду.

Суд, повно та всебічно дослідивши заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про те, заява ОСОБА_1, про відстрочку виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова підлягає задоволенню.

Керуючисьст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,ст. 3 ЦК України, ст.ст.60,208-210,218,373 ЦПК України,суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , про відстрочку виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада2014 року по справі № 638/5425/14-ц, 2/638/3307/14- задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 листопада 2014 року по справі №638/5425/14-ц, 2/638/3307/14 та зобовязати ОСОБА_7 виплати борг у сумі 7782 (сім тисяч сімсот вісімдесят дві) грн.. 3 коп шляхом сплати ОСОБА_2 у наступному порядку:

від 01.10.2015 року 900 грн., від 01.11.2015 року 900 грн., від 01.12.2015 року 900 грн., від 01.01.2016 року 900 грн., від 01.02.2016 року 900 грн.., від 01.03.2016 року 900 грн., від 01.04.2016 року 900 грн., від 01.05.2016 року 900 грн., від 01.06.2016 року 582 грн.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий: С.М. Наумова