Рішення № 56923883, 24.03.2016, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19687/14-ц

Провадження № 2/638/659/16

24.03.2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2016 року Дзержинський районний суд міста Харкова

В складі: головуючого судді - Наумової С.М.

при секретарі - Токарєвої М.В.

.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» про визнання незаконним наказу № 1246с від 08.07.2014 року про оголошення догани та скасування цього наказу.

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулась до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом(який був уточнений )до Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» про визнання незаконним наказу № 1246с від 08.07.2014 року про оголошення догани за відсутність без поважних причин на робочому місці та порушення правил внутрішнього розпорядку університету та скасування цього наказу.

В судовому засіданні позивачка підтримала позов та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позову та просив у його задоволенні відмовити, оскільки догана винесена на законних підставах. В судове засідання 24.03.2016 року не з*явився , про час та дату розгляду справи повідомлений належним чином , про що свідчить явочний аркуш з його підписом.

Суд , вислухавши пояснення сторін , дослідивши матеріали справи , прийшов до наступного.

Згідно ст.6 ч 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом , встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов*язків цивільного характеру або встановить обгрунтованність будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до вимог ст.ст. 10, 11, 58, 60, 179 ЦПК України, передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено:

Позивачка ОСОБА_1 працює в Національному технічному університету «Харківський політехнічний інститут»(надалі НТУ «ХПІ) з квітня 1992 року по січень 2000 року - на посаді викладача кафедри іноземних мов, а з лютого 2000р. і по теперішній час - на посаді старшого викладача цієї ж кафедри.

Згідно наказу № 1246с від 08.07.2014 року, підписаного проректором з науково-педагогічної роботи НТУ „ХПІ" ОСОБА_2, позивачка була притягнута до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за відсутність без поважних причин на робочому місці та порушення правил внутрішнього розпорядку університету. В якості підстави видання наказу вказані: службова записка завідувача кафедри іноземних мов ОСОБА_3 та акти про відсутність на робочому місці.

Відповідно до ст.233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про виріиення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Копія спірного наказу була надіслана позивачці відповідачем рекомендованим листом №6100217764480 і його вона отримала 8 серпня 2014р., про що розписалася на поштовому повідомленні.

Отже, позов пред'явлений відповідно до ст.233 КЗпП України, у межах 3-місячного строку з дати, коли позивачка дізналася про порушення свого права. На підтвердження зазначеної обставини надані: довідка Відділення поштового зв'язку №204 м.Харкова від 25.11.2014р. про дату вручення рекомендованого листа з повідомленням за №6100217764480.

Згідно ст.147 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути застосоване до працівника лише у випадку порушення ним трудової дисципліни.

Виходячи з змісту даної правової норми, наказ про застосування дисциплінарного стягнення має визначати, яке саме порушення трудової дисципліни вчинив працівник.

З тексту оскаржуваного наказу не вбачається , в який саме день та час позивачка вважалася відсутньою на робочому місці, яке саме робоче місце їй було визначене, які саме пункти Правил внутрішнього трудового розпорядку були порушені позивачкою.

Суд вважає наказ №1246с від 08.07.2014року НТУ «ХПІ» про оголошення позивачці догани незаконним. Наказ виданий з порушенням ст.ст.147,148,149 КЗпП України. Відповідачем був порушений порядок притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Позивачка тільки після звернення до суду з позовною заявою, з наданих суду заперечень відповідача від 22.12.2014р. та доданих до них документів дізналася, що в оскаржуваному наказі мова йдеться про її відсутність на робочому місті 27.05.2014р.

з 10.10 до 11.50год та з 12.00 до 13.35год. не провела 2 заняття у групах курсантів на військовому факультеті НТУ «ХПІ» згідно з розкладом;

з 13.35 до 17.00, тобто після занять, за відсутності будь-якого графіку роботи для неї. Також відповідач вважав, що з 10.10 до 12.00 год. позивачка була відсутня на роботі з поважної причини ,в зв'язку з хворобою, а з 12.00 до 17.00 без поважних причин.

Відповідно до ст. 141 КЗпП України власник або уповноважений ним орган повинен правильно організувати працю працівників.

Регулювання робочого часу науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів має певні особливості.

Відповідно до п.5.1. Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України N161 від 02.06.93р. (який був чинним на момент винесення оскаржуваного наказу), робочий час викладача визначається обсягом його навчальних, методичних, наукових і організаційних обов'язків у поточному навчальному році, відображених в індивідуальному робочому плані.

Згідно п.5.5. вказаного Положення графік робочого часу викладача визначається розкладом аудиторних навчальних занять і консультацій, розкладом або графіком контрольних заходів та іншими видами робіт, передбаченими індивідуальним робочим планом викладача.

Час виконання робіт, не передбачених розкладом або графіком контрольних заходів, визначається у порядку, встановленому вищим навчальним закладом, з урахуванням особливостей спеціальності та форм навчання.

Отже, для визнання обґрунтованим та законним застосування дисциплінарного стягнення у даному випадку мали бути визначені: робочий час (графік роботи) на 27.05.2014р. Робоче місце відповідно до графіку роботи.

Вченою радою НТУ «ХПІ» розглянуто та схвалено 02.03.2012 року посадову інструкцію старшого викладача кафедри іноземних мов.

Згідно вказаної посадової інструкції старший викладач кафедри зобов*язаний : організувати і проводити навчальну і методичну роботу з дисципліни , якою займається , або окремими видами навчальних занять , читати лекції з дисциплін , які йому доручені, та несе відповідальність за дотримання порядку проведення навчальних занять і заходів контролю.

27.05.2014р. згідно з розкладом занять на військовому факультеті НТУ «ХПІ» з 10.10 до 11.50год. та з 12.00 до 13.35год. позивачка мала провести 2 заняття у групах курсантів .

Але у зазначений день, у вказаний час позивачка не змогла провести заняття, оскільки з-за з приступів гострого болю була вимушена звернутися за медичною допомогою до Харківської міської поліклініки №8. У поліклініці вона знаходилася з 10.30 до 12.00 години, їй була надана медична допомога, що підтверджується медичною довідкою поліклініки від 27.05.2014р.

Заняття замість неї на її прохання провела співробітниця.

Відповідач вказав, що 27.05.2014р. з 12.00 вона могла здійснювати свої трудові функції викладача. Але відповідач не врахував, що на проїзд від поліклініки до місця роботи - військового факультету, їй був потрібен час. Поліклініка знаходиться на пр. Перемоги, 53, військовий факультет - на вул. Полтавський шлях, 192, в іншому кінці міста, дорога займає приблизно 1,5 години, тому після відвідування поліклініки вона не встигала прибути на заняття, які починалися о 12.00 та закінчувались о 13.35.

Єдиним графіком роботи на 27.05.2014р., доведеним до відома позивачки, був розклад занять на військовому факультеті. Інших графіків, заходів, видів робіт у вказаний день для позивачки встановлено не було. Вона взагалі не знала, що у вказаний день час після занять вважався її робочим часом. (Саме з цієї причини вона відмовилася від виписки листа непрацездатності 27.05.2014р. при зверненні до лікаря). Отже у час, поза розкладом занять, тобто з 13.35 до 17.00, робоче місце не було визначене і не може ставитися питання про факт її відсутності на робочому місці.

З наданого відповідачем індивідуального робочого плану викладача ОСОБА_1А.з 2011 р по 2016 року , не вбачається де конкретно повинна виконувати методичні , наукові і організаційні обов*язки.

Статтею 149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Пояснення щодо відсутності 27.05.2014р. на робочому місці від неї вимагалися тільки стосовно часу, визначеному розкладом занять: з 10.10 до 13.35год.

17.06.2014 р. у відділі кадрів НТУ «ХШ», позивачка була ознайомлена зі Службовою запискою начальника навчальної частини військового факультету ОСОБА_4 від 27.05.2014р. на ім'я ректора НТУ «ХШ». В ній доповідалося, що 27.05.2014р. позивачка неприбула (як вказано у тексті записки) для проведення занять. З приводу цієї службової записки вона і надала письмові пояснення про те, що була відсутня в зв'язку з хворобою, надала зазначену вище медичну довідку Харківської міської поліклініки №8. Ніякі інші документи, зокрема зазначені в оскаржуваному наказі службова записка зав кафедри (без дати) та акти про відсутність на робочому місці, їй для ознайомлення не пред'являлися.

В наказі не має також посилань на те , що позивачка надавала пояснення перед виданням наказу або відмовилася їх надати.

Суд вважає, що позивачка була притягнута до дисциплінарної відповідальності незаконно,а тому наказ № 1246с від 08.07.2014 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст..10,11,60 ,209,212-218 ЦПК України , ст..147-149 КЗпП України , суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати незаконним наказ Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут» № 1246с від 08.07.2014 року про оголошення догани ОСОБА_1 за відсутність без поважних причин на робочому місці та порушення правил внутрішнього розпорядку університету та скасувати наказ.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м.Харкова протягом 10 днів з моменту його проголошення.

Суддя С.М.Наумова.