Вирок № 56923744, 04.04.2016, Близнюківський районний суд Харківської області

612/191/16-к

1-кп/612/28/16

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року смт. Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Масло С.П.,

за участю секретаря судового засідання Чміль Т.А.,

за участю сторін кримінального провадження з боку обвинувачення: прокурора Науменка В.В., з боку захисту: обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Близнюки Харківської області кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Олександрівка Близнюківського району Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого та такого, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: Близнюківським районним судом Харківської області 10.07.2014 за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, з застосуванням ст. 75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, раніше засуджений 10.07.2014 року Близнюківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст. 75 КК України з випробувальним строком 2 роки, маючи не зняту та непогашену судимість у встановлену законом порядку, на шлях виправлення не став та знову вчинив корисливий злочин за наступних обставин:

19 січня 2016 року, близько 19 годин 50 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні будинку свого знайомого, потерпілого ОСОБА_2, розташованого по АДРЕСА_2, в коридорі будинку побачив бензинову ручну пилку марки «Тайга-245», маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою збагачення, переконавшись, що за його діями потерпілий ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3 не спостерігають та перебувають в іншій кімнаті будинку, таємно викрав бензинову пилку марки «Тайга-245», чим завдав матеріальної шкоди потерпілому згідно висновку судово-товарознавчої експертизи ХНДЕКЦ МВС України№ 551 від 08.02.2016 в розмірі 850 гривень. Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився за власним розсудом.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1, вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю, розкаявся у скоєному, погодився із кваліфікацією органом досудового розслідування вчиненого ним діяння, не оспорював встановлених в ході досудового розслідування фактичних обставин справи на підставі яких стороною обвинувачення йому пред'явлено обвинувачення. Крім того, пояснив, що 19 січня 2016 року, близько 19 годин 50 хвилин, знаходився в приміщенні будинку свого знайомого ОСОБА_2, який розташовано по АДРЕСА_2. У свого знайомого він знаходився в стані алкогольного сп'яніння. Коли виходив з кімнати, в якій сиділи він, потерпілий та його мати, побачив в коридорі будинку бензинову ручну пилку марки «Тайга-245», після чого у нього виник умисел на її викрадення. Переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, він викрав бензинову пилку марки «Тайга-245», яку в цей же день продав сусіду по вулиці, а гроші витратив на пиво та продукти харчування.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин.

Потерпілий в судове засідання не з'явився, надав телефонограму, в якій просив провадження розглянути без його участі, претензій до обвинуваченого не має, просить судового не наказувати.

Суд, вважає за можливим розглянути кримінальне провадження за відсутності потерпілого.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, судом відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, що немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив учасникам кримінального провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, суд, переконавшись у правильності розуміння вказаних положень закону сторонами кримінального провадження, визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження подій кримінального правопорушення, та винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Вина обвинуваченого у скоєнні вище зазначеного кримінального правопорушення доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які містяться в матеріалах кримінального провадження.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1, які виразилися у таємному викраденні бензинової пилки марки «Тайга-245», яка належить ОСОБА_4 під час не знятої на непогашеної судимості за ч.2 ст. 185 КК України, суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_1 суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України визнається судом обставинами, які пом'якшують його покарання.

Відповідно до ст.67 КК України, обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 є вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння. При цьому, суд не приймає зазначену в обвинувальному акті обставину, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 - вчинення злочину особою повторно, оскільки вказана обставина є кваліфікуючою ознакою інкримінованого ОСОБА_1 кримінального правопорушення.

Відповідно до класифікації злочинів, передбаченої ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_1, відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він раніше судимий, має не зняту та непогашену судимість за корисливий злочин, кримінальне правопорушення вчинив в період іспитового строку, на обліку у лікарів нарколога та психіатра Близнюківської ЦРЛ не перебуває, не працює, неодружений, за місцем проживання характеризується посередньо.

При призначенні покарання ОСОБА_1, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність і достатність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст.185 КК України без застосування ст.ст. 75,76 КК України, в зв'язку з тим, що він скоїв новий злочин в період іспитового строку тривалістю 2 роки. На думку суду, призначене покарання відповідає характеру та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також є достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

При цьому суд, керуючись ч.ч.1,4 ст.71 КК України, дійшов висновку, що остаточне покарання ОСОБА_1 слід призначити за правилами призначення покарання за сукупністю вироків, застосувавши принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі. Кримінальне правопорушення, яке ОСОБА_1 вчинив за даним кримінальним провадженням 19.01.2016 року, було вчинене ним в період іспитового строку за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 10.07.2014, відповідно до якого, ОСОБА_1 було засуджено до 2 років позбавлення волі з застосуванням ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Вирішуючи питання щодо обрання міри запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили, суд враховує ризики, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, те що ОСОБА_1 засуджується до покарання у виді позбавлення волі, враховуючи скоєння нового кримінального правопорушення в період іспитового строку. Тому враховуючи, що жоден інший запобіжний захід не забезпечує запобігання спробам обвинуваченого переховуватись від суду, суд застосовує до обвинуваченого до набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27).

Підстав для застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_1 суд не вбачає.

Цивільний позов не пред'являвся. Арешт на майно не накладався.

Відповідно до ч.2 ст. 124 КПК України, суд стягує з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи за цим кримінальним провадженням.

Долю речових доказів вирішити у відповідності до вимог п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ст.. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного ОСОБА_1 за цим вироком частково приєднати невідбуту частину покарання у виді 1 (одного) місяця позбавлення волі за вироком Близнюківського районного суду Харківської області від 10.07.2014 року і визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 1 (один) місяць.

Застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління Державної пенітенціарної служби України в Харківській області (№27) до набрання вироком законної сили, взявши його під варту негайно в залі суду.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту взяття його під варту - з 04 квітня 2016 року.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме: пилка бензинова ручна марки «Тайга-245», яка знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2 - повернути останньому як власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати за проведення:

Судово-товарознавчої експертизи ХНДЕКЦ МВС України № 551 від 08.02.2016 - 245 (двісті сорок п'ять) грн. 52 коп. код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011 УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова. Стягувач платежу - держава.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через Близнюківський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя С.П. Масло

04 квітня 2016 року