Вирок № 56922096, 16.03.2016, Старобільський районний суд Луганської області

16.03.2016

ЄУН 431/951/16-к

Провадження 1-кп/431/94/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Старобільський районний суд Луганської області складі

судді Олійник С.В.,

за участі секретаря Яковенко А.Л.,

за участі прокурора Архипова С.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Старобільську кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, пенсіонера, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

встановив:

В 2011 році ОСОБА_1, знаходячись за місцем проживання свого покійного сусіда ОСОБА_3 за адресою Старобільський район, с. Омелькове, вул. Миру 9, знайшов малокаліберні патрони, які в органи МВС України добровільно не здав. Реалізуючи свій незаконний умисел на придбання та зберігання бойових припасів, без передбаченого законом дозволу, взяв їх з метою використання для особистих потреб та у подальшому зберігав в будинку під шафою за місцем свого проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5.

08 лютого 2016 року о 16 годині 40 хвилин працівниками Старобільського ВП ГУНП в Луганській області, під час проведення санкціонованого судом обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою Старобільський район, с. Шульгинка, вул. Степова, 10, було виявлено та вилучено 33 малокаліберні патрони, які є бойовими припасами 5,6 мм спортивно-мисливськими патронами кільцевого займання, які до стрільби придатні та які ОСОБА_1 зберігав без передбаченого законом дозволу.

Такі дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

29 лютого 2016 року між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості, яка надійшла до суду разом із обвинувальним актом.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиро розкаявся.

Судом встановлено, що згідно даної угоди прокурор та підозрюваний ОСОБА_1 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 с. 263 КК України, істотних для відповідного кримінального провадження обставин, а також про міру покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки та на підставі ст. 75 КК України із звільненням від відбування покарання з випробувальним терміном. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання. Умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України щодо змісту та порядку укладення угоди та Кримінального Кодексу України щодо узгодженої міри покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про визнання винуватості з обвинуваченим.

Обвинувачений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2 просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Судом встановлено в підготовчому судовому засіданні, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, яке згідно ст. 12 КК України, є тяжким злочином.

При цьому судом зясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, обвинувачений зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобовязання .

Суд переконався, що укладання угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості укладена між прокурором та підозрюваним від 29 лютого 2016 року відповідає вимогам КПК України щодо змісту та порядку укладення угоди, закону про кримінальну відповідальність щодо узгодженої міри покарання, укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, тому суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання.

Керуючись ст.ст. 374, 475 КПК України, суд

ухвалив:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 29 лютого 2016 року між прокурором Архиповим С.О. і підозрюваним ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на три роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбуття покарання з випробуванням строком на один рік.

Відповідно до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обовязок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично зявлятися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь держави витрати за проведення

- балістичної експертизи № 19/113/6-3/46е від 09.02.2016 року в розмірі 306,90 гривень;

- експертизи холодної зброї № 19/113/6-3/45е від 16.02.2016 року в розмірі 384 гривень.

Одержувач УК у Старобільському районі (Старобільський район) 24060300, рахунок № 31116115700331, МФО 804013, банк ГУДКСУ у Луганській області, ідентифікаційний код 37858396.

Речовий доказ: 33 патрони калібру 5,6 мм (7 патронів були відстріляні під час проведення експертизи), 26 патронів калібру 5,6 мм, які були передані для подальшого зберігання до складу МТЗ ГУМВС України у Луганській області знищити; гвинтівку «ТОЗ-8» № 57705, 1957 року випуску, 4 предмета з маркуванням «ПГ-2 ДРГ», які були передані для подальшого зберігання до складу МТЗ ГУМВС України у Луганській області повернути ОСОБА_1

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, обраний ОСОБА_1, залишити до набрання законної сили даним вироком.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Старобільський районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя С.В. Олійник