Ухвала суду № 56920659, 24.03.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/4240/15-ц Головуючий у І інстанції Зінченко О. М.Провадження № 22-ц/780/1635/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 24.03.2016

УХВАЛА

Іменем України

24 березня 2016 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Даценко Л.М.,

суддів Білоконь О.В., Савченка С.І.,

при секретарі Воробей В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення індексу інфляції та відсотків за борговим зобов"язанням,

встановила:

У жовтні 2015 року позивачка звернулася до суду з даним позовом до відповідача, в якому посилалася на те, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 07 лютого 2011 року стягнуто з відповідача на користь її чоловікаОСОБА_4 заборгованість за договором позики в сумі 78120 грн. На підставі виконавчого листа, виданого 18 лютого 2011 року, відкрито виконавче провадження.

У звязку зі смертю ОСОБА_4, померлого 25 лютого 2011 року, відповідно до її заяви 13.06.2012 року Обухівським районним судом Київської області винесено ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження стягувача з її чоловіка на неї.

Так як боржник по справі не повертає борг, а за час виконання рішення суду грошова одиниця України значно знецінилась, тому просить стягнути з відповідача на її користь індекс інфляції в сумі 60587,00 грн. та три проценти річних в сумі 7037,22 грн., а всього стягнути 67634,22 грн. та судові витрати. Позов заявила з підстав, передбачених ст. ст. 625, 1046, 1049 ЦК України.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2015 рокупозов задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 інфляційні збитки за неповернення боргу в сумі 60597 грн., 7037,22 грн. річних відсотків та судовий збір в сумі 676 грн., а всього 68310,22 грн.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

Під час ухвалення рішення про стягнення інфляційних втрат та 3% річних не вирішені питання згідно ст. 214 ЦПК України, зокрема судом першої інстанції суми стягнення не обґрунтовані періодами стягнення, без відповідних розрахунків, без інших фактичних даних, що підлягають застосуванню до цих правовідносин.

Так, суд не прийняв до уваги посилання відповідача на сплив строку позовної давності та не врахував вимогу відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності.

Крім того, суд не звернув уваги на те, що в силу ст. 625, ч. 2 ст. 1049 ЦК України інфляційні втрати та 3% річних мають нараховуватися через 30 днів з моменту отримання позичальником вимоги. Однак, суд в оскаржуваному рішення не зазначив, що є моментом отримання позичальником вимоги, при цьому в матеріалах справи відсутні докази того, що така вимога отримана відповідачем.

Також, визначаючи розмір інфляційних втрат, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що індекс інфляції розраховується в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний дохід інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивачкою доведено належними та допустимими доказами порушення ОСОБА_2 її прав, оскільки судом встановлено, що відповідач не виконав рішення суду.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За правилами ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно розяснень п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 07 лютого 2011 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики в сумі 78000 грн. та судові витрати в розмірі 120 грн., а всього стягнуто 78120 грн. (а. с. 8).

На підставі виконавчого листа, виданого Обухівським районним судом Київської області 18 лютого 2011 року, відкрито виконавче провадження ВП № 25257103.

Згідно постанови відділу державної виконавчої служби Обухівського міськрайонного управління юстиції від 11.10.2012 року замінено сторону виконавчого провадження, а саме: стягувача з ОСОБА_4 на ОСОБА_3 (а. с. 11)

Встановлено, що боржник ОСОБА_2 не сплачує борг згідно рішення Обухівського районного суду Київської області від 07 лютого 2011 року на користь ОСОБА_3 (а. с. 12).

Як убачається з позовної заяви, позивачка зазначила індекс інфляції за кожен місяць, зазначений у газеті «Урядовий курєр», починаючи з жовтня 2012 року по жовтень 2015 року, тобто за останні три роки, а саме: жовтень 2012р.-100,00% "УК" № 205 від 08.11.2012 р., листопад 2012р.-99,90% "УК" № 227 від 08.12.2012 р., грудень 2012р.-100,20% "УК" № 4 від 09.01.2013 р., січень 2013р.-100,20% "УК" № 26 від 08.02.2013 р., лютий 2013р.- 99,90% "УК" № 46 від 12.03.2013 р., березень 2013р.-100,00% "УК" № 66 від 09.04.2013 р., квітень 2013р.-100,00% "УК" № 83 від 14.05.2013 р., травень 2013р.-100,10% "УК" № 102 від 08.06.2013 р., червень 2013р.-100,00% "УК" № 121 від 10.07.2013р., липень 2013р.-99,90% "УК" № 142 від 08.08.2013 р., серпень 2013р.-99,30% "УК" № 163 від 10.09.2013 р., вересень 2013р.-100,00% "УК" № 184 від 09.10.2013 р., жовтень 2013р.-100,40% "УК" № 205 від 07.11.2013 р., листопад 2013р.-100,20% "УК" № 228 від 10.12.2013 р., грудень 2013р.-100,50% "УК" № 3 від 09.01.2014 р., січень 2014р.-100,20% "УК" № 25 від 08.02.2014р., лютий 2014р.-100,60% "УК" № 45 від 12.03.2014 р., березень 2014р.-102,20% "УК" № 65 від 09.04.2014 р., квітень 2014р.-103,30% "УК" № 83 від 13.05.2014 р., травень 2014р.-103,80% "УК" № 103 від 11.06.2014 р., червень 2014р.-101,00% "УК" № 121 від 09.07.2014р., липень 2014р.-100,40% "УК" № 144 від 09.08.2014 р., серпень 2014р.-100,80% "УК" № 164 від 09.09.2014 р., вересень 2014р.-102,90% "УК" № 185 від 08.10.2014 р., жовтень 2014р.-102,40% "УК" № 208 від 08.11.2014 р., листопад 2014р.-101,90% "УК" № 229 від 09.12.2014 р., грудень 2014р.-103,00% "УК" № 5 від 14.01.2015 р., січень 2015р.-103,10% "УК" № 24 від 10.02.2015 р., лютий 2015р.-105,30% "УК" № 44 від 11.03.2015 р., березень 2015р.-110,80% "УК" № 65 від 09.04.2015 р., квітень 2015р.-114,00% "УК" № 84 від 14.05.2015р., травень 2015р.-102,20% "УК № 102 від 10.06.2015 р., червень 2015р.-100,40% "УК" № 122 від 09.07.2014р., липень 2015р.- 99,00% "УК" № 144 від 08.08.2015 р., серпень 2015р.-99,20% "УК" № 165 від 09.09.2015 р., вересень 2015 р.-102,3%

Сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення за період з 02.10.2012 року по 02.10.2015 року становить 60597 грн.,, що складається з наступного: 100,00% х 99,90% х 100,20% х 100,20% х 99,90% х 100,00% х 100,00% х 100,10% х 100,00% х 99,90% х 99,30% х 100,00% х 100,40% х 100,20% х 100,50% х 100,20% х 100,60% х 102,20% х103,30% х 103,80% х 101,00% х 100,40% х 100,80% х 102,90% х 102,40% х 101,90% х 103,00% х 103,10% х 105,30% х 110,80% х 114,00% х 102,20% х 100,40% х 99,00% х 99,20% х102,3= 177,570% х 78120,00 грн.=138717 грн.-78120грн.=60597 грн.

Крім того, в позовній заяві позивачка просила стягнути з відповідача три проценти річних від простроченої суми за період з 02.10.2012 року по 02.10.2015 року, що становить 7037,22 грн. (78120 грн. * 3% = 234360,00 грн. : 100% =2343,60 грн. : 365 днів =6,42 грн. * 1096 днів = 7037,22 грн.)

З урахуванням наведеного, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, то на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Встановлено, що позивачка просила стягнути з відповідача, який прострочив виконання грошового зобовязання, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за період з 02.10.2012 року по 02.10.2015 року, тобто в межах трьохрічного строку позовної давності.

З урахуванням наведеного, оскільки даний позов заявлено в межах трьохрічного строку, то доводи апеляційної скарги про те, що суд не прийняв до уваги посилання відповідача на сплив строку позовної давності та не врахував вимогу відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, не заслуговують на увагу.

Крім того, не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що визначаючи розмір інфляційних втрат, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що індекс інфляції розраховується в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний дохід інфляції за період прострочення платежу, при цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця, оскільки належних та допустимих доказів на спростування зазначених у позові розрахунків індексу інфляції та трьох процентів річних відповідач суду не надав.

Також не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що суд не звернув уваги на те, що в силу ст. 625, ч. 2 ст. 1049 ЦК України інфляційні втрати та 3% річних мають нараховуватися через 30 днів з моменту отримання позичальником вимоги, однак, суд в оскаржуваному рішення не зазначив, що є моментом отримання позичальником вимоги, при цьому в матеріалах справи відсутні докази того, що така вимога отримана відповідачем, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду про задоволення позову.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 30 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді