Ухвала суду № 56920303, 26.01.2016, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/13058/15-ц

Провадження № 2/369/591/16

УХВАЛА

Іменем України

26.01.2016 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Волчко А.Я. ,

за участю секретаря Раситюк М.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів про задоволення вимог іпотекодержателя недійсними,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів про задоволення вимог іпотекодержателя недійсними.

Разом з позовом позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, де просив вжити заходи по забезпеченню позову, шляхом накладення арешту майно, а саме: домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами й земельної ділянки, площею 0,1105 га, кадастровий номер 3222487001:01:006:0026, призначення якої - для будівництва та обслуговування жилого будинку, що розташовані за адресою Київська область Києво-Святошинський район, с. Ходосівка, вул. Київська, 46. Заборонити будь-яким особам вчиняти будь які дії відносно виселення та виселяти ОСОБА_1 та членів його сім'ї з будинку, що знаходиться за адресою Київська область Києво-Святошинський район, с. Ходосівка, вул. Київська, 46.

Сторони в судове засідання не з'явились, проте їх неявка не перешкоджає розгляду заяви. У зв'язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову слід залишити без задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з вказаною заявою мотивуючи свої вимоги тим, що він позичив у відповідача ОСОБА_2 безпроцентно грошові кошти у розмірі 1 881 600,00 грн., що еквівалентно 156 800,00 доларам США строком на 4 місяці, про що 29.05.2014 року між ними було укладено Договір позики.

12.03.2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договори про задоволення вимог іпотекодержателя № 496 № 497, згідно з якими до відповідача перейшло право власності на домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами й земельної ділянки, що розташовані за адресою Київська область Києво-Святошинський район, с. Ходосівка, вул. Київська, 46.

Позивач та його родина проживають в будинку, розташованому на земельній ділянці, що є предметом спору, сплачують комунальні та всі інші платежі, й мають на меті проживати в цьому будинку, іншого житла не мають.

Зазначені вище обставини вказують на те, що між сторонами дійсно виник спір, а також на те, що на даний час існують обставини, які дають підстави стверджувати, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.151 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) суд за заявою осіб,які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно з ч.3 ст.151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити в подальшому неможливим виконання рішення суду.

Частиною 2 ст.152 ЦПК України передбачено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до абз.1 ч.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, законодавець вказує лише на можливість, а не обов'язок суду забезпечити позов, при чому відповідно до вимог законодавства це можливо за умови, що з матеріалів справи чи самої заяви про забезпечення позову вбачається, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Проте, заявник не надав жодного доказу на підтвердження того, що відповідач, вчиняє дії, внаслідок яких виконання рішення суду буде утрудненим чи неможливим, або має намір їх вчинити, у звязку з чим відсутні підстави задовольнити дану заяву про забезпечення позову.

Окрім того, суд звертає увагу на те, що наявні в матеріалах справи копії технічного паспорту від 26.07.2007 року та копія будинкової книги, не є підтвердженням належності на праві власності відповідачу домоволодіння з надвірними будівлями та спорудами й земельної ділянки, що розташовані за адресою Київська область Києво-Святошинський район, с. Ходосівка, вул. Київська, 46., на час розгляду заяви про забезпечення позову, так як у даному випадку відповідно до законодавства безспірним доказом права власності на нерухоме майно є витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно, строк дії якої, станом на розгляд заяви, складає не більше 3 місяців.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договорів про задоволення вимог іпотекодержателя недійсними відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Волчко А.Я.