Ухвала суду № 56919557, 29.03.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 339/456/15-ц

Провадження № 22-ц/779/822/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Головенко О. С.

Суддя-доповідач Малєєв А.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого - Малєєва А.Ю.,

суддів: Девляшевському В.А., Меленко О.Є.,

секретаря Яковин М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Гринь Костянтина Андрійовича - представника ПАТ КБ «Приватбанк» на рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2016 року по справі за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2016 року позов частково: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 79925 грн 30 коп. заборгованості по кредитному договору станом на 27.07.2015 з них :

заборгованість за кредитом 36347,11 грн.;

заборгованість по процентами за користування кредитом -15033,98 грн;

заборгованість по комісії за користування кредитом - 1092,19 грн;

пеня - 19000 грн;

штраф - 250 грн (фіксована частина);

штраф-8202, 02 грн (процентна складова) та судові витрати в сумі 1198 грн 87 коп.

Гринь Костянтин Андрійович - представник ПАТ КБ «Приватбанк» оскаржив указане рішення в апеляційному порядку, оскільки не згідний з рішенням суду в частині зменшення розміру неустойки. Апелянт з посиланням на ст. 611, 627 ЦК України зазначив, що при укладенні Договору позичальник не ставив під сумнів розумність та справедливість його умов, а сторони досягли щодо них згоди. Крім того, на думку апелянта, судом необґрунтовано застосовано ч. 3 ст. 551 ЦК України, що призвело до неправильного вирішення справи по суті. Представник позивача зазначив, що відповідач здійснював погашення кредиту з порушенням строків, що підтверджується розрахунком, не надавав суду жодного доказу важкого майнового стану або наявності інших істотних обставин, що мають значення і не клопотав про зменшення неустойки.

Просить рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2016 року змінити в частині зменшення розміру неустойки і ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про стягнення неустойки, в іншій частині рішення залишити без змін.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечив, просив її відхилити.

Заслухавши представників сторін, суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити з наступних мотивів.

Згідно матеріалів справи, 29.04.2008 між сторонами по справі укладено Кредитно-заставний договір № IFDWAK51600196 (далі - Кредитний договір), відповідно до якого ОСОБА_3 отримав кредит у розмірі 38046,00 грн зі сплатою відсотків за користування кредитом з кінцевим терміном повернення 26.04.2013. (а.с.6-14).

Відповідно до умов договору, зокрема. п.4.4. погашення заборгованості здійснюється шляхом сплати щомісячних платежів відповідно до статті17.8 Договору, до складу яких входять платежі за винагородою (у випадку її наявності), процентами за кредитом (а.с.7).

Пунктом 14.12 передбачено строк позовної давності за вимогами про стягнення Кредиту, винагороди та процентів за користування кредитом, неустойки тривалістю 5 років (а.с.13).

З копії наданого позивачем Розрахунку вбачається, що станом на 27.07.2015 заборгованість відповідача за Кредитним договором становила 172492,42грн, з яких: 36347,11 грн - заборгованість за кредитом; 15033,98 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1092,19 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом;111567,12 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 250 грн - штраф (фіксована частина); 8202,02грн.- штраф (процентна складова) (а.с. 3-5).

З матеріалів справи вбачається, що в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором ОСОБА_3 надав в заставу автомобіль марки «CHERY», 2008 року випуску, тип ТЗ: легковий авто 1500 см.куб, № кузова/шасі: НОМЕР_2, номер НОМЕР_1, який належить йому на праві власності. (а.с. 6-14).

Із змісту копії Акту від 03.02.2012 вбачається, що вищевказаний автомобіль відповідач передав Банку, і доручив передати його на реалізацію за ринковою ціною і направити виручені засоби на погашення заборгованості (а.с. 30).

23.06.2009 позивач звертався до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет застави - зазначений вище автомобіль і рішенням суду (в заочному порядку) 26 травня 2011 року позов задоволено (а.с. 70-71).

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення заборгованості, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з вимог ст. 526, ч.1 ст. 1054 ЦК України та дійшов до правильного висновку щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором. Крім того, вважає колегія суддів, судом першої інстанції правильно вирішено вимогу про розмір пені, яку належить стягнути за даним кредитним договором.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, згідно з копією Розрахунку заборгованості за договором № IFDWAK51600196 від 29.04.2008, укладеного між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 сума пені становить: 15033,98 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 1092,19 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом;111567,12 грн - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором; 250 грн - штраф (фіксована частина); 8202,02грн.- штраф (процентна складова) у той час як сума стягнутої заборгованості складає 36347,11 грн (а.с. 3-5).

Приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків. Відповідно до п. 6 ч. 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Враховуючи викладене, розрахунок заборгованості, співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов'язання, колегія суддів приходить до переконання, що належним способом прояву принципів добросовісності, справедливості та розумності у спірних правовідносинах, а також досягнення певного балансу прав та інтересів кредитора та боржників була реалізація судом першої інстанції передбаченого частиною 3 статті 551 ЦК України права на зменшення розміру стягуваної пені до наближеного розміру пені, яка була нарахована на час передачі автомобіля відповідачем Банку - 19000 грн.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Керуючись ст. ст. 209, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Гринь Костянтина Андрійовича - представника ПАТ КБ «Приватбанк» - відхилити.

Рішення Болехівського міського суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий А.Ю. Малєєв

Судді: В.А. Девляшевський

О.Є. Меленко