Справа №: 343/303/16-ц
Провадження №: 2/0343/230/16
Р І Ш Е Н Н Я
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2016 року м. Долина
Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді Тураша В. А.,
секретаря Прокопишин Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом Публічного акціонерного товариства КБ „ПриватБанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, суд,-
В С Т А Н О В И В :
Позивач просить постановити рішення, яким стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ ПриватБанк заборгованість у розмірі 17343,55 грн., за кредитним договором № б/н від 21.09.2008 року, яка складається з наступного: 1507,98грн.- заборгованість за кредитом; 6886,59 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 7885,00грн.- заборгованість за пенею та комісією; 250,00грн.-штраф (фіксована частина); 813,98грн.-штраф (процентна складова) та судові витрати у розмірі 1378,00грн.
Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 21.09.2008 року, ОСОБА_1, отримала кредит у розмірі 3000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.п.3.2, 3.3 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити(зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.3.3 Умов та Правил надання банківських послуг.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.
ПАТ КБ ПриватБанк свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 18.01.2016 року має заборгованість 17343,55грн., яка складається з наступного:
- 1507,98 грн. - заборгованість за кредитом;
- 6886,59 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
-7885,00 грн.- заборгованість за пенею та комісією ;
а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг:
- 250.00 грн.- штраф (фіксована частина);
- 813,98 грн. - штраф (процентна складова).
Представник позивача ОСОБА_2 ( довіреність а.с.16) в судове засідання не зявився, хоч про дату, час та місце слухання справи був повідомлений у встановленому Законом порядку. В Долинський районний суд поступило клопотання (а.с.20), згідно якого представник позивача просить позов ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 21.09.2008 року розглянути без участі представника позивача. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Представник відповідачки адвокат ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що відповідачка ОСОБА_1 21.09.2008 року отримала позику в сумі 3000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Строк дії картки встановлено до 12 місяця 2011 року, що підтверджується оригіналом кредитної картки "Універсальна", яка оглянута в судовому засіданні. Остання проплата по даному договору була здійснення відповідачкою 02.10.2009р. Позивач звернувся до суду лише 20.01.2016р. Якщо позивач вважав, що порушено його право, він мав звернутись до суду не пізніше 02.10.2012 року. Відповідно до вимог ст.ст. 257,258 ЦК України - загальний строк позовної давності становить три роки, а позовна давність щодо вимог про стягнення неустойки ( штрафу,пені) встановлена строком в один рік. Згідно вимог ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась, або могла довідатись про порушення свого права. Інформація про сплату відповідачкою коштів по даному кредиту у позивача була постійно. Позов поданий до суду вже після спливу трирічного строку позовної давності. Дій, які б переривали перебіг строку позовної давності немає. Просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності та відмовити у позові на підставі ст.267 ЦК України у зв'язку зі спливом позовної давності.
Суд, вислухавши думку представника відповідача, дослідивши та оцінивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного:
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
В судовому засіданні встановлено, що відповідно до договору №б/н від 21.09.2008р. ОСОБА_1, отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
ПАТ КБ «Приватбанк» є правонаступником прав та обовязків ЗАТ КБ «ПриватБанк» у звязку з чим на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 30.04.2009 року змінено найменування позивача з ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПриватБанк», про що зазначено у п.1.1 Статуту ПАТ КБ «Приватбанк» (а.с.18).
ОСОБА_1, підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг", «Правилами користування платіжною карткою» та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua/terms/pages/70/, складає між нею та банком договір, що підтверджується підписом у заяві (а.с.7-14).
При укладанні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлено однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно пункту 5.4 Правил користування платіжною карткою строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі останнім днем місяця, указаного на картці.
Згідно розрахунку заборгованості за договором № б/н від 21.09.2008 року, укладеного між
ПАТ КБ "ПриватБанком" та клієнтом - ОСОБА_1. станом на 18.01.2016р. (а.с.4-6) за відповідачкою ОСОБА_1 наявна заборгованість в сумі 17343,55грн., в тому числі : 1507,98грн., - заборгованість за кредитом; 6886,59 грн., - заборгованість по процентам за користування кредитом; 7885,00 грн.- нарахована комісія; 1063,98 - заборгованість по штрафам.
Вказаний розрахунок зроблений за період з 21.07.2008р. по 18.01.2016р.
Пунктом 2 розділу І Умов та правил надання банківських послуг встановлено, що кредитним лімітом (кредитом, кредитною лінією) є розмір грошових коштів, наданих банком клієнту на строк, визначений у договорі, на умовах платності та зворотності (повернення). Відповідно до пунктів 3.1.1., 5.4. розділу ІІ Умов та правил надання банківських послуг строк дії картки вказано на лицевій стороні картки (місяць і рік) і вона дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця. Строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця, вказаного на картці (поле MONTH).
Відповідно до змісту позову та підписаного кредитного договору (заяви) відповідачка отримала кредит 3000,00 грн. на рік з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
Як встановлено судом та підтверджено оглянутою в судовому засіданні оригіналом кредитної картки "Універсальна" №5577212900332092, строк дії картки закінчився 31.12.2011 року, тобто кредит мав бути повернутий до 31 грудня 2011 року.
Пунктом 3.1.3 Правил користування платіжною карткою передбачено, що після закінчення строку дії відповідна картка продовжується банком на новий строк (шляхом надання клієнту картки з новим строком дії), якщо раніше (до початку місяця закінчення строку дії) не поступила письмова заява держателя про закриття рахунку.
В судовому засіданні не було представлено доказів добровільного продовження сторонами строку дії карти або видачу нової кредитної карти відповідачу після спливу дії первісної картки.
Крім того, з Умов і Правил надання банківських послуг вбачається, що строк позовної давності не було продовжено сторонами, тобто діяв загальний трирічний строк позовної давності.
Також суд враховує, що за наданим банком розрахунком заборгованості за кредитним договором та випискою про рух коштів за кредитною карткою останній платіж, який був сплачений відповідачкою для погашення зобовязань за кредитним договором, відбувся 02.10.2009р. на суму 200,00 грн. Після вказаної дати відповідачка не вчиняла жодних дій на підтвердження існування заборгованості, а також не здійснювала добровільну сплату заборгованості за кредитом, що свідчить про відсутність переривання строку позовної давності.Отже, починаючи з 03.10.2009 року почав свій перебіг трирічний строк, протягом якого позивач мав право пред'явити до ОСОБА_1, вимогу про повернення боргу.
ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовною заявою про захист свого порушеного права 04 лютого 2016 року.
Згідно правової позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 19.03.2014 року у справі №6-14 цс14 і є обов'язковим для застосування судами України відповідно до ч.1 ст.360-7 ЦПК України, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).
Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.
Зокрема, частина друга ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п'ята статті 261 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.
Відповідно до правової позиції, сформульованої в Постанові Верховного Суду України від 22 жовтня 2014 року по справі № 6-127 цс 14, за договором про надання банківських послуг (при отриманні позичальником кредиту у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку), яким установлено не тільки щомісячні платежі погашення кредиту, а й кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності (стаття 257 ЦК України) стосовно щомісячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - не після закінчення строку дії договору, а після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту (стаття 261 ЦК України).
Автоматичне неодноразове продовження дії картки не змінює терміну виконання кредитного зобов'язання, отже продовження дії картки для настання кінцевого терміну повернення заборгованості значення не має.
Подальше продовження дії картки є способом виконання зобов'язання щодо повернення простроченого кредиту, процентів і неустойки.
Відповідно до ч.4 ст.267 ЦПК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи вищенаведені обставини, та те що відповідачка не виконала взятих на себе зобов'язань щодо погашення боргу і останній платіж здійснила 02.10.2009р., проте ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом про захист свого порушеного права лише 04 лютого 2016 року, тобто з пропуском установленого статтею 257 ЦК України трирічного строку позовної давності, суд вважає за необхідне ПАТ КБ «ПриватБанк» в задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.
Подібні правові висновки та правова позиція викладена Верховним судом України в його постановах від 18.06.2014 (справа № 6-61цс14), від 24.09.2014р. (справа № 6-103 цс 14), від 12.11.2014 року (справа № 6-167 цс 14), від 30.09.2015 р. (справа № 6-154 цс15), які в силу ч. 2 статті 214 та ст. 360-7 ЦПК України підлягають застосуванню судом у подібних правовідносинах та суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.
На підставі ст.ст. 253, 256, 257, 258, 261, 267 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 215 Цивільно - процесуального кодексу України, суд,-
Р І Ш И В :
У задоволені позову Публічного акціонерного товариства КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подачі апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд.
Суддя:
Судове рішення № 56919347, Долинський районний суд Івано-Франківської області було прийнято 01.04.2016. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 343/303/16-ц. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: