Рішення № 56918359, 19.11.2015, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/2785/15-ц

Провадження № 2/0274/1278/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2015 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Щербака Д.С., за участю секретаря Поступайло Х.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про припинення дії кредитного договору, договору поруки та договору іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1 (далі-позивач-1) та ОСОБА_2 (далі-позивач-2) звернулися через свого представника до суду з вказаним вище позовом до відповідачів Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», в якому просять визнати такими, що припинились зобов'язання за кредитним договором № 0504/0408/55-006 від 14.04.2008 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» (наразі ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_3 (позовна вимога позивача-1), визнати припиненим договір поруки за № 0504/0408/55-006-Р-1 від 14.04.2008 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» (наразі ПАТ «Сведбанк») та позивачем-2, визнати іпотеку квартири за адресою: АДРЕСА_1, на підставі договору за № 0504/0408/55-006-Z-1 від 14.04.2008 року, укладеного між ВАТ «Сведбанк» (наразі ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_3 такою, що припинилась (позовна вимога позивача-1).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 14.04.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк», яке виступає правонаступником Відкритого акціонерного товариства «Сведбанк» (далі-відповідач-1, Банк) та ОСОБА_3 (далі-позичальник) було укладено кредитний договір за № 0504/0408/55-006 з наступними змінами та доповненнями (далі-Кредитний договір), згідно якого Банк зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту в сумі 150.000,00 грн. на строк з 14 квітня 2008 року по 14 квітня 2013 року зі сплатою 13,9% річних за весь строк фактичного користування кредитом.

В забезпечення Кредитного договору між Позичальником та Банком, було укладено іпотечний договір за № 0504/0408/55-006-Z-1 від 14.04.2008 року, згідно якого було надано в іпотеку двокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Житомирська, 55. кв. 52.

Зазначений вище іпотечний договір завірений приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 2046, на вказаний предмет іпотеки також було накладено заборону на відчуження, про що також внесено відомості до реєстру за № 2047.

Крім того, в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань 14.04.2008 року між Банком та Позивачем-2 було укладено договір поруки за № 0504/0408/55-006-Р-1.

У зв'язку з порушенням Позичальником виконання зобов'язання за Кредитним договором Банк відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України і п.9.1 Кредитного договору використав право дострокового стягнення з Позичальника та Поручителя заборгованість за Кредитного договором, пред'явивши 06.09.2011р. відповідний позов до Бердичівського міськрайонного суду про дострокове повернення всієї суми кредиту та пов'язаних із ним платежів.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 13.04.2012 року позовні вимоги Відповідача-1 задоволено та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та Позичача-2 заборгованість за вказаним Кредитним договором.

Позивачі у своїй позовній заяві посилаються на те, що, пред'явивши позов про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків, пені, кредитор відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання та був зобов'язаний пред'явити позов до основного Боржника протягом 3 років, а до Поручителя протягом шести місяців.

До того ж, на початку травня 2015 року в телефонному режимі Позивача-2 було повідомлено про те, що Відповідач-1 відступило своє право вимоги за договором факторингу на користь Відповідача-2. Проте, Боржник ОСОБА_3 помер 27.06.2013 року.

Заява про прийняття спадщини ніким не подавалась, а тому її прийняла бабуся Боржника ОСОБА_5, яка проживала з Боржником на час його смерті.

ОСОБА_5 також померла 23.09.2014 року. Однак, заява про прийняття спадщини ніким не подавалась, а тому її прийняв Позивач-1, оскільки проживав з нею на час її смерті.

Отже, Позивачем-1 було прийнято спадщину, а саме предмет іпотеки - двокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Представник позивачів на підставі договору про надання правової допомоги від 09.06.2015р. ОСОБА_6 в судове засідання не зявився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача-1 в судове засідання не зявився та надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача-2 в судове засідання не зявився, надав суду письмову заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги не визнав та проти задоволення позовних вимог заперечив, надавши письмові заперечення на позов.

В зв'язку з неявкою в судове засідання сторін розгляд справи проводиться відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши їх в сукупності, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, мотивуючи наступним.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що 14.04.2008 року між ПАТ «Сведбанк», яке виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 було укладено Кредитний договір за № 0504/0408/55-006 з наступними змінами та доповненнями, згідно якого Банк зобов'язався надати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту в сумі 150.000,00 грн. на строк з 14 квітня 2008 року по 14 квітня 2013 року зі сплатою 13,9% річних за весь строк фактичного користування кредитом (а.с.8-11).

В забезпечення Кредитного договору між Позичальником та Банком, було укладено іпотечний договір за № 0504/0408/55-006-Z-1 від 14.04.2008 року, згідно якого було надано в іпотеку двокімнатну квартиру, яка знаходиться за адресою: Житомирська область, м. Бердичів, вул. Житомирська, 55. кв. 52 (а.с.13-15).

Зазначений вище іпотечний договір завірений приватним нотаріусом Бердичівського міського нотаріального округу Житомирської області ОСОБА_4 та зареєстровано в реєстрі за № 2046, на вказаний предмет іпотеки також було накладено заборону на відчуження, про що також внесено відомості до реєстру за № 2047.

Крім того, в якості забезпечення виконання Позичальником своїх зобов'язань 14.04.2008 року між Банком та Позивачем-2 було укладено договір поруки за № 0504/0408/55-006-Р-1 (а.с.12).

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду від 13.04.2012 року позовні вимоги Відповідача-1 задоволено та стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_3 та Позичача-2 заборгованість за вказаним Кредитним договором (а.с.19-20).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.22 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавчі листи можуть бути пред'явлені до виконання протягом року, однак даним правом Відповідач-1 не скористався, а тому на думку суду він втратив право вимоги.

Відповідно до ч.1 ст.575 ЦК України застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи є іпотекою.

Статтею 17 ЗУ «Про іпотеку» встановлено, що іпотека припиняється у разі: припинення основного зобовязання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.

Згідно з ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

У Рішенні Європейського суду з прав людини від 20.09.2011р. по справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії», яке у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» має бути застосовано при розгляді справ як джерела права, зазначено, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення; боржник має певні матеріально-правові права, які безпосередньо пов'язані з позовною давністю; будь-який суд національної юрисдикції, вирішуючи питання про пропуск кредитором позовної давності, фактично вирішує питання не тільки про право кредитора на звернення до суду за захистом свого порушеного права, але й про право боржника бути звільненим від переслідування або притягнення до суду.

Таким чином, у зв'язку з пропуском строку позовної давності щодо виконання основного зобов'язання позивач втратив у звязку з цим право задовольнити свої майнові вимоги до відповідача за рахунок переданого у заставу (іпотеку) майна і має наслідком звільнення останнього від виконання обов'язків за договорами застави, а відтак предмет вказаного договору фактично припинив існування, тому у звязку з цим є підстави вважати, що іпотека є припиненою.

Згідно з ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській, або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті сам і особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, у звязку зі спливом строку позовної давності право вимоги Відповідачем-1 є припиненим, а отже зобовязання Позивачів є припиненим.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно з ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зважаючи на те, що основне зобовяязання Позивачів за Кредитним договором № 0504/0408/55-006 від 14.04.2008 року перед Відповідачем-1 є припиненим, суд вважає, що відсутні правові підстави для обтяження нерухомого майна, належного Позивачу-1, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.88 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачів.

Керуючись статтями 3, 10, 11, 57-61, 79, 88, 197, 208-210, 212-215, 218, 222, 223, 294 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В: Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати такими, що припинились зобов'язання за Кредитним договором № 0504/0408/55-006 від 14.04.2008 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3

Визнати припиненим договір поруки за № 0504/0408/55-006-Р-1 від 14.04.2008 року, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2.

Визнати іпотеку квартири за адресою: АДРЕСА_3, на підставі договору іпотеки за № 0504/0408/55-006-Z-1 від 14.04.2008 року, укладеного між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_3 такою, що припинилась.

Стягнути з ВАТ «Сведбанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 понесені останніми судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 гривень, а саме по 121,80 гривень з кожного.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10денний строк з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії даного рішення.

Суддя: Д.С. Щербак