Рішення № 56918204, 04.04.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2537/16 Справа № 203/3485/15-ц Головуючий у 1 й інстанції - Єдаменко С. В. Доповідач - Козлов С.П.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2016 року м. Дніпропетровськ Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого: Козлова С.П.,

суддів: Болтунової Л.М., Тамакулової В.О.,

за участю секретаря: Гулієва М.І.о.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року позивач звернувся до суду з таким позовом, посилаючись на те, що за укладеним між ним та ОСОБА_2 15 лютого 2007 року кредитним договором № DNHDAK00722778 останній отримав в банку кредит у розмірі 18 265,54 доларів США, зобов'язавшись повернути його в строк до 14 лютого 2012 року та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених договором, а з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника між банком і ОСОБА_3 був укладений договір поруки № DNHDAK00722778, проте ОСОБА_2 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує і станом на 29 січня 2015 року має заборгованість у розмірі 19 854,89 доларів США (1 914,08 доларів США - заборгованість за кредитом, 4 981,05 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 894,95 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 12 064,81 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором), яку позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів.

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2016 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" просить скасувати рішення суду і постановити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на неповне дослідження судом доказів по справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши справу в межах доводів скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає. Суд належним чином не з'ясував характер і суть заявлених позивних вимог, норм права, якими вони регулюються; не зазначив, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги; не надав належної правової оцінки зібраним у справі доказам.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ст. 554 цього Кодексу у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, за укладеним між позивачем і ОСОБА_2 кредитним договором № DNHDAK00722778 від 15 лютого 2007 року останній отримав в банку кредит у розмірі 18 265,54 доларів США на строк до 14 лютого 2012 року зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором, а з метою забезпечення виконання зобов'язань позичальника між позивачем і ОСОБА_3 був укладений договір поруки № DNHDAK00722778/1 від 15 лютого 2007 року.

За наданим банком суду першої інстанції розрахунком ОСОБА_2 станом на 29.01.2015 року має кредитну заборгованість у розмірі 19 854,89 доларів США, з яких 1 914,08 доларів США - заборгованість за кредитом, 4 981,05 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 894,95 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 12 064,81 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Між тим, відмовляючи в задоволенні заявлених вимог банку з тих підстав, що рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області рішенням від 17 травня 2011 року було відмовлено в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № DNHDAE0002778 від 15 лютого 2007 року за недоведеністю суми кредитної заборгованості та рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 15 жовтня 2015 року було відмовлено в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» до ПАТ «Акцент-Банк», ОСОБА_2, ОСОБА_3 про звернення стягнення на майно в рахунок погашення заборгованості за цим же договором (а. с. 44, 73), суд не врахував, що у тих справах банком були заявлені позовні вимоги про погашення заборгованості станом на 01.02.2010 року у розмірі 6 466,32 доларів США і станом на 27.12.2010 року у розмірі 8 232,41 доларів США відповідно, в той час коли у цій справі заявлені вимоги про стягнення заборгованості станом на 29.01.2015 року у розмірі 19 854,89 доларів США, частина якої у розмірі 17 085,53 доларів США (1 914,08 доларів США - заборгованість за кредитом, 3 666,55 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 332,41 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, 11 172,49 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором), що виникла за період з 28.12.2010 року, згідно наданого позивачем апеляційному суду розрахунку з виключенням з нього відповідно до вимог ч. 3 ст. 61 ЦПК України нарахованої банком станом на 28.12.2010 року заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 1 314,50 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом в розмірі 562,54 доларів США і пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в розмірі 892,32 доларів США, не була раніше предметом судового розгляду, тому законних підстав для відмови в її стягненні з викладених в рішенні обставин не було, а висновок суду про направлення в рахунок погашення саме цієї заборгованості отриманих у 2013 році коштів в сумі 12 636,06 доларів США від реалізації предмету застави - належного ОСОБА_2 автомобіля MITSUBISHI Lancer колегія суддів не може вважати обґрунтованим за відсутністю належних доказів в підтвердження таких обставин.

З урахуванням наведеного ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права рішення суду, висновки якого не відповідають дійсним обставинам справи, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення згідно ст. ст. 554, 1054 ЦК України про стягнення солідарно з відповідачів на користь банку кредитної заборгованості за період з 28.12.2010 року по 29.01.2015 року зі зменшенням на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України розміру пені з 11 172,49 доларів США до 1 914,08 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 квітня 2016 року складає 49 976,63 грн., у зв'язку зі значним перевищення її суми розміру заборгованості за кредитом.

Підлягають також стягненню в рівних частинах з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі відповідно до вимог ст. ст. 79 - 81, 88 ЦПК України та Закону України "Про судовий збір" з урахуванням таких понесених ним витрат у судах першої і апеляційної інстанцій пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто судовий збір за подання позовної заяви в сумі 2 043,66 грн. та апеляційної скарги в розмірі 2 246,88 грн..

Керуючись ст. ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 13 січня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 солідарно на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором DNHDAK00722778 від 15 лютого 2007 року за період з 28.12.2010 року по 29.01.2015 року у розмірі 5 913,04 доларів США, що за курсом НБУ станом на 04 квітня 2016 року складає 154 389,47 грн., з яких 1 914,08 доларів США - заборгованість за кредитом, що за курсом НБУ складає 49 976,63 грн., 3 666,55 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, що за курсом НБУ складає 95 733,62 грн., 332,41 доларів США - заборгованість по комісії за користування кредитом, що за курсом НБУ складає 8 679,23 грн., а також - пеню в розмірі 49 976,63 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.

Стягнути зі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" судовий збір в розмірі по 2 145,27 грн. з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді: