Вирок № 56916898, 15.03.2016, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/612/16-к

Провадження № 1-кп/175/35/16

Вирок

Іменем України

25 березня 2016 року

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Воздвиженського О.Л.,

за участю секретаря Паленка І.М.,

прокурора Потикевича Д.С.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у смт. Ювілейне кримінальне провадження № 1201604040440000187 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, розлученого, маючого на утриманні малолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

встановив:

21 січня 2016 року в період часу з 22 години 11 хвилин до 22 години 16 хвилин, ОСОБА_2 будучи диспетчером виробництва ТОВ «Агрофірма «Дніпропетровська» знаходився у приміщені кормоцеху розташованого по вул. Леніна 543 в смт. Кіровське Дніпропетровського району Дніпропетровської області, де у нього виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме чотирьох мішків із сировинними компонентами «Лізін» кожен вагою по 25 кілограм, які належать ТОВ «Агрофірма «Дніпропетровська».

Далі ОСОБА_2 реалізовуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), діючи умисно з корисливих мотивів та особистої зацікавленості, з метою особистого збагачення, впевнившись у тому, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, шляхом вільного доступу здійснив крадіжку з приміщення кормоцеху ТОВ «Агрофірма «Дніпропетровська» 4 (чотирьох) мішків із сировинними компонентами «Лізін» кожен з яких вагою 25 кг, після чого заховав вказані мішки за територією ТОВ «Агрофірма «Дніпропетровська» у межах лісосмуги та дочекавшись закінчення своєї робочої зміни, а саме 08 години 00 хвилин 22.01.2016 року, вийшов за територію ТОВ «Агрофірма «Дніпропетровська» та розпорядився вказаним майно на власний розсуд. Вартість чотирьох мішків «Лізину» згідно висновку товарознавчої експертизи від 10.02.2016 року № 70/34-370 становить 3 725 (три тисячі сімсот двадцять пять) гривень.

Обвинувачений ОСОБА_2, будучи допитаним в судовому засіданні, вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення визнав повністю, підтвердив фактичні обставини справи. У скоєному щиро розкаявся.

Дослідження доказів на підтвердження обставин злочину обвинувачений вважав недоцільним.

Провина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного судом діянні підтверджується доказами, дослідженими судом за згодою сторін у порядку, визначеному ч.3 ст.349 КПК України.

Переконавшись у правильному розумінні обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення та добровільності його позиції, а також роз?яснивши передбачені частиною 3 статті 349 КПК України процесуальні наслідки визнання таких обставин, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.1 ст.185 КК України, яке виразилося таємному викраданні чужого майна (крадіжці).

При визначенні виду й міри покарання, суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини справи й особу ОСОБА_2, - раніше не судимий і не притягався до кримінальної відповідальності, не працює, позитивно характеризується за місцем проживання, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання, суд вважає щире каяття, повне визнання вини.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Виходячи із загальних засад призначення покарання, передбачених ст.ст. 50, 65 КК України, з урахуванням обставин справи і особи ОСОБА_2, який відповідно до ст.12 КК України вчинив злочин середньої тяжкості, а також позиції прокурора та представника потерпілого, суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах передбаченого ч.1 ст.185 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України, вважаючи, що таке покарання буде справедливим, достатнім, відповідати особі обвинуваченого і обставинам вчиненого ним злочину.

Відповідно до ст.124 КПК України з ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.374, 376 КПК України, суд -

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді двох років позбавлення волі.

На підставіст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання за умови, що на протязі одного року іспитового строку він не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі пунктів 2,3,4 ч. 1 ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції за місцем свого проживання і повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання і роботи.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, а саме: 491,04 грн. (експертиза № 70/34-370 від 10.02.2016 року) (одержувач платежу УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, номер рахунку 31118115700004, МФО 805012, ЄДРПОУ 37989274, найменування установи банку ГУДКСУ у Дніпропетровській області).

DVD диск, який відповідно до постанови слідчого Дніпропетровського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області від 29.01.2016 року долучений до матеріалів справи та визнаний речовим доказом, після набрання вироком законної сили, залишити в матеріалах справи.

На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а обвинувачений у той же строк з моменту вручення копії вироку.

Суддя О.Л. Воздвиженський