Рішення № 5691637, 21.07.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" липня 2009 р. Справа № 61/102-09

вх. № 4490/4-61

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Бура Ю.О., за довіреністю №504 від 06.07.2009 року;

відповідач - не з"явився;

розглянувши справу за позовом Дочірнього підприємства "Українська пивна компанія" спільного підприємства в формі акціонерного товариства "Українська пивна компанія", с. Шелестово, Коломакський район Харківської області

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_3, с.Слобідка Краснокутського району Харківської області

про повернення орендованого обладнання та стягнення 8908,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДП "Українська пивна компанія " спільного підприємства в формі акціонерного товариства "Українська пивна компанія", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ФОПОСОБА_3 про повернення орендованого обладнання загальною вартістю 8748,00грн., отриманого за договором №Р.СИУ - 859 від 21.05.2007р. та стягнення суми штрафу за прострочення повернення обладнання з оренди у розмірі 160,00грн. Також позивач просить витрати по веденню справи покласти на відповідача.

В судовому засіданні 21.07.09р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, супровідним листом (вх.8180 від 21.07.2009р.) надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи, які долучаються судом до справи.

Відповідач в судове засідання , призначене на 21.07.2009р. не з"явився, свого повноважного представника не направив, документів , витребуваних ухвалою суду та відзиву на позовну заяву , не надав. Про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення , яке долучено до матеріалів справи (арк.спр.41).

Присутній в судовому засіданні 21.07.2009 року представник позивача вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі відповідача.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалою суду від 07.07.2009 року сторони було повідомлено , що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача , повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

21 травня 2007 року між ДП "Українська пивна компанія " спільного підприємства в формі акціонерного товариства "Українська пивна компанія" (далі - позивач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (далі відповідач) було укладено договір № Р.СИУ - 859 суборенди обладнання для розливу (далі договір), у відповідності до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування за плату спеціальне обладнання для розливу пива з кегів, яке належить орендарю на праві користування відповідно до договору оренди з власником ВАТ “Сан Інтербрю Україна” № ВК-2/2007 від 01.01.2007 року; обладнання передається в комплекті, шляхом підписання відповідного акту приймання передачі, який є невідємною частиною договору.

Факт передачі обладнання підтверджується актом приймання-передачі обладнання, підписаний сторонами 21.05.2007 року (арк.спр.16).

Пунктом 11.1, 11.2 договору передбачено, що договір діє до 31 грудня 2007 року; дія договору припиняється у випадку закінчення строку на який він був укладений.

В порядку ст.764 Цивільного кодексу договір суборенди продовжувався до 31.12.2008р. у зв”язку з відсутністю заперечень позивача та продовженням користування відповідачем суборендованим обладнанням.

Відповідно до п.5.1., п.5.2., п.5.4. договору суборенди №Р.СИУ-859 нарахування та сплата суборендної плати за користування обладнанням здійснюється в гривнях , щомісячний розмір суборендної плати за користування кожним окремим комплектом обладнання визначається в акті прийому передачі такого комплекту і вважається узгодженим сторонами шляхом підписання відповідного акту прийому передачі, суборендна плата сплачується щоквартально на поточний рахунок орендаря на умовах попередньої плати до 3-го числа першого місяця кварталу, протягом якого буде здійснюватись суборенда обладнання.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем належним чином виконано свої зобовязання перед відповідачем по договору № Р.СИУ - 859 суборенди обладнання для розливу від 21.05.2007 р., однак відповідач своїх зобов”язань щодо вчасної сплати суборенд них платежів не виконав.

30.01.2009р. позивач направив на адресу суборендаря повідомлення за вих. № 375-юр з вимогою в десятиденний строк з моменту відправлення претензії сплатити суму заборгованості за договором суборенди №Р.СИУ-859 від 21.05.07р. у розмірі 8819,60 грн., або здійснити повернення отриманого за договором суборенди обладнання для розливу загальною вартістю 8748,00грн. та сплатити заборгованість суборендної плати у розмірі 11,60грн.

Отже у відповідності до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Станом на момент розгляду справи договір № Р.СИУ 859 від 21.05.2007р. є таким, що припинив свою дію.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обовязку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обовязків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обовязку в натурі (присудження до виконання обовязку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобовязання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 785 Цивільного Кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Це означає, що річ повинна бути повернута наймодавцю в розумний строк, мінімально необхідний для передачі речей даного виду.

У відповідності до п. п. 3.1, 3.2, 3.3, 3.4 договору, у разі припинення дії цього договору з підстав передбачених п.п. 4.11,11.2,11.3,11.5 цього договору, відповідач зобовязався повернути обладнання позивачу; обладнання вбачається фактично переданим позивачу з суборенди з моменту підписання сторонами акту прийому передачі обладнання. Проте відповідач на сьогоднішній день не повернув позивачу отримане в користування по договору обладнання.

Наведене свідчить про порушення відповідачем ч.1ст. 785 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 836 ЦК України якщо після припинення договору користувач не повертає річ, позичкодавець має право вимагати її примусового повернення, а також відшкодування завданих збитків.

Відповідно ч.1 ст. 16 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі).

Як свідчать матеріали справи та не спростовано відповідачем, на час прийняття рішення, відповідач безпідставно утримує майно позивача, у звязку з чим порушує свої обовязки за договором та права і охоронювані законом інтереси позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимога позивача про зобовязання відповідача Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 повернути йому орендоване за договором № Р.СИУ 859 від 21.05.2007 року суборендоване обладнання загальною вартістю 8748,00 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задовленню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобовязання (основного зобовязання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а у разі порушення зобовязання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобовязання.

Згідно з ч. 2 ст.785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов”язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

У відповідності до п. 7.5 договору сторони передбачили відповідальність відповідача за невиконання обов”язку щодо повернення обладнання у вигляді неустойки, у зв”язку з чим , позивач нарахував відповідачу суму неустойку з розрахунку подвійної плати за користування обладнанням за період прострочення повернення у розмірі 160,00 грн.

У відповідності до п. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 230, 231 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання. Законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Враховуючи, що відповідач порушив вимоги Договору щодо повернення суборендованого обладнання у строки, встановлені договором, суд дійшов висновку, що сума неустойки з розрахунку подвійної плати за користування обладнанням за період прострочення повернення у розмірі 160,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська пивна компанія Харків" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що спір у даній справі виник з вини відповідача, суд, відповідно до вимог статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті державного мита у розмірі 187,00 грн та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6, 22, 526, 530, 546, 548, 549, 610, 611, 785, 836 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 179, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) повернути Дочірньому підприємству "Українська пивна компанія" спільного підприємства в формі акціонерного товариства "Українська пивна компанія" (63131, Харківська область, Коломакський район, с. Шелестово, п/р260060132548 в ЗАО „Сбербанк РОСІЇ”, м.Київ , МФО 320627, код ЄДРПОУ 30759810) орендоване за договором № Р.СИУ 859 від 21.05.2007 року суборендоване обладнання, загальною вартістю 8748,00 грн.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Дочірнього підприємства "Українська пивна компанія" спільного підприємства в формі акціонерного товариства "Українська пивна компанія" (63131, Харківська область, Коломакський район, с. Шелестово, п/р260060132548 в ЗАО „Сбербанк РОСІЇ”, м.Київ , МФО 320627, код ЄДРПОУ 30759810), суму неустойки за прострочення повернення обладнання у розмірі 160,00 грн., а також 187,00 грн. державного мита та 312,50 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового засідання.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення підписано 23 липня 2009 року.

справа № 61/102-09