Постанова № 56916040, 28.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" березня 2016 р. Справа№ 910/4080/15-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 28.03.2016 року,

розглянувши апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт», товариства з обмеженою відповідальністю «Баса-Трейд» та товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Петрол» на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року

у справі № 910/4080/15-г (суддя - Мандриченко О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Дроід-Сіті»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача 1) товариство з обмеженою відповідальністю «Баса-Трейд»

2) товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Петрол»

про стягнення 70 443 187,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року по справі № 910/4080/15-г позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт» до товариства з обмеженою відповідальністю «Дроід-Сіті» про стягнення 70 368 000 грн. заборгованості за договором позики № 30/12-2014-Ф від 30.12.2014 р., а також 75 187,73 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України. Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2015 року, - скасовано.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 28.01.2016 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт» звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року по справі № 910/4080/15-г скасувати.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.02.2016 року вказану апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Також, не погодившись з ухвалою суду господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року по справі № 910/4080/15-г, товариство з обмеженою відповідальністю «Баса-Трейд» звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказаною ухвалою було вирішено питання про права ТОВ «Баса-Трейд», просить ухвалу скасувати, та направити справу № 910/4080/15-г на розгляд до господарського суду міста Києва.

Крім того, не погодившись з ухвалою суду господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року по справі № 910/4080/15-г, товариство з обмеженою відповідальністю «Авто-Петрол» також звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що вказаною ухвалою було вирішено питання про права ТОВ «Авто-Петрол». Заявник просить ухвалу скасувати, та направити справу № 910/4080/15-г на розгляд до господарського суду міста Києва.

В обґрунтування апеляційних скарг скаржники зазначають, що ухвала місцевого господарського суду по справі № 910/4080/15-г прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.02.2016 року апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Баса-Трейд» та товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Петрол» прийнято до провадження та спільного розгляду з апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт».

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Дроід-Сіті» вважає подані апеляційні скарги необґрунтовані та безпідставні, а ухвалу місцевого господарського суду законною та обґрунтованою. Відповідач просить апеляційний господарський суд відмовити в задоволенні апеляційних скарг та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

У додаткових поясненнях, що були надані ТОВ «Баса-Трейд» та ТОВ «Авто-Петрол» на вимогу суду апеляційної інстанції скаржники зазначають що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції їхні права порушуються оскільки між ними та позивачем 25.12.2015 року були укладені договори про відступлення права вимоги №1-25.12/2015 та №2-25.12/2015 відповідно до яких, до ТОВ «Авто-Петрол» та ТОВ «Баса-Трейд» перейшло право вимоги за спірним договором позики №30/12-2014-Ф від 30.12.2014 року, стягнення грошових коштів по якому, є предметом розгляду у даній справі. Крім того, скаржники зазначили, що прийняте судом рішення у даній справі може вплинути на їхні права та законні інтереси, та оскільки суд першої інстанції не залучив їх до участі у даній справі під час розгляду справи господарським судом міста Києва, ТОВ «Авто-Петрол» та ТОВ «Баса-Трейд» просили Київський апеляційний господарський суду на даній стадії судового процесу залучити їх у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Так ухвалою Київського апеляційного господарського суду залучено ТОВ «Баса-Трейд» та ТОВ «Авто-Петрол» у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача у даній справі.

У судовому засіданні 28.03.2016 року представники ТОВ «Ространснафтопродукт», ТОВ «Баса-Трейд» та ТОВ «Авто-Петрол» надали суду свої пояснення по справі в яких підтримали подані апеляційні скарги на підставі доводів зазначених у ній та просили апеляційні скарги задовольнити ухвалу місцевого господарського суду скасувати, та матеріали справи направити до суду першої інстанції для розгляду.

Представник ТОВ «Дроід-Сіті» у судових засіданнях 02.03.2016 року та 28.03.2016 року також надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційних скарг на підставі доводів зазначених у відзиві на скарги та зазначив, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою, законною та такою що прийнята без порушення норм матеріального права.

Відповідно до статті 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду. Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про залишення позову без розгляду.

Згідно з нормами статті 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі XII Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін що з'явилися у судове засідання, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

У лютому 2015 року ТОВ «Ространснафтопродукт» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ «Дроід-Сіті» про стягнення 70 368 000 грн. заборгованості за договором позики № 30/12-2014-Ф від 30.12.2014 р., а також 75 187,73 грн. трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги ТОВ «Ространснафтопродукт» посилається на те, що відповідач (позичальник), в порушення умов договору позики № 30/12-2014-Ф від 30.12.2014 року, свої зобов'язання щодо повернення позивачу (кредитору) в строк до 30.01.2015 року коштів в сумі 70 368 000,00 грн. не виконав, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість на вище вказану суму.

Відповідач у свою чергу заперечив проти задоволення вказаного позову посилаючись на те, що ТОВ «Дроід-Сіті» не підписувало текст договору позики №30/12-2014-Ф від 30.12.2014 року у редакції, яка надана позивачем як доказ по справі. Так, ТОВ «Дроід-Сіті» зазначає, що 30 грудня 2014 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики №30/12-2014-Ф, відповідно до п. 3.1 якого сторони встановили, що позика надається кредитором позичальнику строком до 31 грудня 2015 року, а тому відповідач вважає, що строк оплати за договором позики не наступив.

З матеріалів справи вбачається, що під час розгляду справи у суді першої інстанції господарським судом міста Києва було призначено у справі судово-технічну експертизу документа, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Для проведення даної судової експертизи за клопотанням судового експерта було витребувано у позивача оригінал договору позики № 30/12-2014-Ф від 30.12.2014 року.

Представник позивача зазначив про неможлиість надання спірного оригіналу договору позики № 30/12-2014-Ф від 30.12.2014 року у зв'язку з його викраденням невстановленою особою у адвоката ОСОБА_2

У зв'язку з тим, що позивач не надав витребувані господарським судом матеріали, ухвалою господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року по справі № 910/4080/15-г позовну заяву ТОВ «Ространснафтопродукт» залишено без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 ГПК України. Крім того, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2015 року - скасовано.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційних скарг, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду слід скасувати з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав суду документи, котрі, як він зазначив, вважав такими, що підтверджують надання коштів відповідачу та підтверджують розмір заборгованості за договором позики №30/12-2014-Ф від 30.12.2014 року. Також, позивачем надались суду як оригінал цього договору так і пояснення необхідні для вирішення спору.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що пізніше під час витребування судом першої інстанції оригіналу вказаного договору для дослідження судовим експертом, позивач повідомив суд про неможливість надати оригінал договору позики № 30/12-2014-Ф від 30.12.2014 року у зв'язку з його викраденням невстановленою особою у адвоката ОСОБА_2 Представник позивача повідомляв місцевий господарський суд, що 12.05.2016 року між ТОВ «Ространснафтопродукт» та адвокатом ОСОБА_2 що діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1321/10 від 25.12.1997 року було укладено договір про надання юридичних послуг, а саме під час досудового слідства в Голосіївському РУ ГУ МВС України в м. Києві. В рамках даного договору було складено акт приймання-передачі документів, з якого вбачається, що адвокату було передано в тому числі і договір позики № 30/12-2014-Ф від 30.12.2014 року.

Проте, 29.05.2015 року невстановленою особою у адвоката ОСОБА_2 було викрадено сумку з документами, де в тому числі перебував і оригінал договору позики № 30/12-2014-Ф від 30.12.2014 року. За вказаним фактом порушено кримінальне провадження № 12015100020004726.

Як роз'яснено п. 4.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 частини першої цієї статті можливо лише за наявності таких умов:

- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі або, в разі оголошення перерви в судовому засіданні, - в протоколі такого засідання;

- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору, тобто за їх відсутності суд позбавлений можливості вирішити спір по суті;

- позивач не подав документи, витребувані судом при підготовці справи до розгляду (стаття 65 ГПК) або в порядку статті 38 названого Кодексу, чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.

Господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами статті 43 ГПК.

У разі неповідомлення позивачем таких причин суд вправі, в залежності від конкретних обставин справи, або залишити позов без розгляду, або розглянути справу за наявними в ній доказами.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що залишаючи без розгляду позов ТОВ «Ространснафтопродукт», місцевий господарський суд не виконав вищезазначених вимог та дійшов до помилкових висновків.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України «Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів визначені ДСТУ 4163- 2003», затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року № 55, а у разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог.

Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Якщо подані копії документів, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів, викликають сумніви, господарський суд може витребувати оригінали цих документів, у тому числі для огляду в судовому засіданні з наступним поверненням цих оригіналів особі, яка їх подала.

Якщо одним з учасників судового процесу подано засвідчені ним копії документів, а інший з цих учасників заперечує відповідність їх оригіналам, то господарський суд зобов'язаний витребувати такі оригінали для огляду у особи, яка їх подала.

Проте, місцевий господарський суд не звернув належну увагу на подані позивачем документи та всупереч вимог статей 4-2, 4-3, 34, 43 ГПК України не дослідив надані докази, не оцінив доводи, заявлені у позові.

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, місцевим господарським судом був оглянутий договір позики №30/12-2014-Ф від 30.12.2014 року та повернутий позивачеві. Зазначене не заперечив і представник відповідача під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, з урахуванням того, що обов'язок доказування покладено на сторони і позивач зазначає, про те, що на його думку ним такий обов'язкок подання доказів виконано, колегія суддів, з урахуванням викладених вище Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вважає висновок місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду передчасним, а справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до справи позивачем додані копія спірного договору, а також інші докази, які позивач вважає такими, що підтверджують його позовні вимоги. При цьому, оригінал договору судом оглядався.

В ухвалі від 28.01.2016 року про залишення позову без розгляду місцевий господарський суд не обґрунтував, яким саме чином неподання позивачем витребуваного оригіналу договору перешкоджає встановленню дійсних обставин справи, які сумніви у суду виникли щодо наданих у справу копій цих документів, не мотивовано, що витребувані документи були необхідні для вирішення спору, як їх відсутність позбавляє суд можливості вирішити спір по суті, зокрема, які обставини, що входять до предмету доказування будуть встановлені на їх підставі, неможливість встановити такі обставини без відповідних документів та прийняти відповідне рішення.

Щодо неможливості проведення судово-технічної експертизи без оригіналу договору позики № 30/12-2014-Ф від 30.12.2014 року, судова колегія зазначає наступне.

Призначена судом судово-технічна експертиза документа - договору позики № 30/12-2014-Ф від 30.12.2014 року редакція якого надана позивачем та наданий висновок судового експерта у відповідності до ст. 43 ГПК України є рівноцінним доказом з іншими видами доказів. Висновок експерта не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.

Відсутність в матеріалах справи оригіналів документів, які додані до позовної заяви в належно засвідчених копіях, жодним чином не позбавляє можливості відповідача заявляти свої заперечення проти поданих позивачем доказів у передбачений законом спосіб.

Отже, враховуючи те, що позивач не подав витребувані документи - договір позики № 30/12-2014-Ф від 30.12.2014 року з поважних причин (викрадення), та про зазначене позивач повідомив суд, в матеріалах справи наявні належним чином засвідчені копії документів, в мотивувальній частині ухвали місцевого господарського суду відсутнє будь-яке обґрунтування неможливості розгляду спору по суті за наявними у справі матеріалами копіями документів, тоді як суд першої інстанції оглядав оригінал договору та повернув його позивачеві, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом помилково було залишено позов без розгляду з підстав неподання оригіналів документів, які були втрачені (викрадені), а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Оскільки суд першої інстанції передчасно та помилково залишив позов без розгляду та ухвала суду підлягає скасуванню, то скасовані пунктом 2 даної ухвали заходи забезпечення позову, що були вжиті ухвалою господарського суду міста Києва 27.02.2015 року також є передчасним, оскільки матеріали даної справи направляються до суду першої інстанції для розгляду.

Відповідно до ст. 104 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи а також порушення або неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Оскільки, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом міста Києва помилково та необгрунтовано прийнято ухвалу від 28.01.2016 року у справі № 910/4080/15-г про залишення позову без розгляду, тому оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню на розгляд до господарського суду міста Києва.

Відповідно до п. 4.8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа зазначених у частині сьомій статті 106 ГПК або судом касаційної інстанції скасовано ухвалу з числа зазначених у частині четвертій статті 111-13 ГПК з передачею справи на розгляд суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідних апеляційної та/або касаційної скарг, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами статті 49 ГПК.

Керуючись ст. ст. 99, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Ространснафтопродукт», товариства з обмеженою відповідальністю «Баса-Трейд» та товариства з обмеженою відповідальністю «Авто-Петрол» на ухвалу господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року по справі № 910/4080/15-г задовольнити.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року по справі № 910/4080/15-г скасувати.

3. Матеріали справи № 910/4080/15-г повернути до господарського суду міста Києва для розгляду.

Головуючий суддя О.І. Лобань

Судді А.Г. Майданевич

Р.В. Федорчук

Дата підписання 04.04.2016 року