Постанова № 56916017, 29.03.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2016 справа № 908/4296/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючогоОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,за участю представників сторін від позивача:ОСОБА_4 за дов. № 10/01 від 15.02.2016,від відповідача:ОСОБА_5 за дов. б/н від 01.12.2015,розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання», м. Бердянськ Запорізької області,на ухвалу господарського судуЗапорізької областівід04.01.2016у справі№ 908/4296/15 (суддя Алейникова Т.Г.)за позовомКомунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», м. Маріуполь Донецької області,до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання», м. Бердянськ Запорізької області,простягнення 246 604, 28 грн.Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання» (далі ТОВ «Спецторгобладнання») звернулось до господарського суду Запорізької області з заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 01.09.2015 по справі № 908/4296/15.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.01.2016 у справі № 908/4296/15 заяву ТОВ «Спецторгобладнання» задоволено частково. Виконання судового рішення № 908/4296/15 від 01.09.2015 розстрочене на 6 місяців із сплатою боргу рівними частинами.

Не погодившись з прийнятим судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.01.2016 по справі № 908/4296/15 просить скасувати в частині строку розстрочення, та прийняти постанову, якою розстрочити виконання вказаного рішення на 3 роки із сплатою боргу рівними частинами.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що місцевим судом при прийнятті оскаржуваної ухвали були порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно зясовані обставини, що мають значення для справи, що призвело до прийняття незаконного судового акту.

Також, апелянт стверджує, що місцевим судом його не було повідомлено належним чином про час та місце слухання справи, оскільки від суду він не отримував ніяких процесуальних документів у звязку з чим останній був позбавлений свого права бути присутнім у судовому засіданні та надавати суду будь-які пояснення, захищаючи свої інтереси, що на думку відповідача є підставою для скасування рішення.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2016 розгляд апеляційної скарги було призначено на 16.03.2016.

15.03.2016 до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, просить її задовольнити, а ухвалу господарського суду скасувати в частині надання розстрочення рішення господарського суду Запорізької області від 01.09.2015 строком на 6 місяців.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, враховуючи необхідність заслухати представника позивача, дійшла висновку про відкладення розгляду справи на 29.03.2016.

29.03.2016 у судовому засіданні представники позивача та відповідача висловилися на підтримку своїх доводів та заперечень.

Представником ТОВ «Спецторгобладнання» було надано судовій колегії апеляційної інстанції витребувані документи.

Відповідно до ст.101 ГПК України, апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє оскаржувану ухвалу в повному обсязі.

Статтею 106 ГПК України визначено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, а також, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд, -

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з апеляційної скарги, заявник просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.01.2016 у справі № 908/4296/15, оскільки відповідно до ст.104 ГПК України, справа була розглянута господарським судом за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила, що судом першої інстанції не було додано доказів, які б підтверджували надсилання сторонам по справі ухвали господарського суду Запорізької області від 28.12.2015 про прийняття заяви про розстрочку виконання рішення від 01.09.2015.

З метою повного та всебічного розгляду справи, судом апеляційної інстанції 15.03.2016 було направлено лист до господарського суду Запорізької області з вимогою надіслати на адресу Донецького апеляційного господарського суду належним чином завірені копії розрахункових документів (касові чеки, розрахункові квитанції тощо) УДППЗ «Укрпошта» з відповідними номерами поштового відправлення сторонам.

22.03.2016 до канцелярії Донецького апеляційного господарського суду надійшла відповідь на вищевказаний лист з господарського суду Запорізької області. Зокрема серед додатків до зазначеної відповіді було додано повернутий за закінченням терміну зберігання поштовий конверт з ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.12.2015 по справі № 908/4296/15. Зазначений конверт було направлено місцевим судом поштою відповідачу на адресу: вул. Фонтанна, буд.70, м. Маріуполь, Донецька область, 87515.

Як вбачається з доданих до матеріалів справи позовної заяви Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа» (далі ККП «Маріупольтепломережа», а.с.3), витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб підприємців (а.с.12) та заяви відповідача про розстрочку виконання рішення по даній справі (а.с.113), місцезнаходження ТОВ «Спецторгобладнання» на час розгляду заяви в суді першої інстанції є м. Бердянськ, Запорізька область, вул. Правди, 80-А.

Відповідно до ст.22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами.

Згідно зі ст.87 ГПК України, повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Відповідно до норм процесуального права, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 ГПК.

Згідно протоколу судового засідання господарського суду Запорізької області від 04.01.2016 (а.с.131) представник відповідача у судовому засіданні не зявився.

Заявник апеляційної скарги, ТОВ «Спецторгобладнання» наводить у якості одного з доводів скасування оскаржуваної ухвали саме факт неналежного повідомлення його судом першої інстанції про час та місце розгляду заяви.

У відповідності до положень Постанови пленуму ВГСУ № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011, повідомлення господарським судом про час та місце розгляду справи сторін вважається належним, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб - підприємців).

Оскільки судом першої інстанції в порушення вищевказаних норм ГПК України та Постанови пленуму ВГСУ № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 не повідомлено належним чином відповідача про час та місце розгляду справи та надіслано ухвалу від 28.12.2015 не на той адрес, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Запорізької області від 04.01.2016 по справі № 908/4296/15 підлягає скасуванню в порядку п.2 ч.3 ст.104 ГПК України.

Також, судова колегія проаналізувавши фактичні обставини справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, зазначає наступне.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.09.2015 по справі № 908/4296/15 (а.с.63-65) позовні вимоги ККП «Маріупольтепломережа» до ТОВ «Спецторгобладнання» задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ «Спецторгобладнання» на користь ККП «Маріупольтепломережа» суму основного боргу у розмірі 246 604, 28 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі 4 932, 09 грн.

На виконання зазначеного рішення судом видано наказ від 23.11.2015 (а.с.109).

ТОВ «Спецторгобладнання» в порядку ст.121 ГПК України звернулось до господарського суду з заявою про розстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 01.09.2015 по справі № 908/4296/15 на три роки (а.с.113-116).

В обґрунтування наданої заяви відповідач посилається на настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), відсутністю можливості самостійно розпоряджатися грошовими коштами та наявними боргами підприємства, а також вкрай скрутним фінансовим становищем. Також, відповідач зазначив що погашає заборгованість перед стягувачем рівними частинами. В підтвердження чого надав відповідні докази.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем був укладений договір № 296 від 05.11.2015 про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до п.1 цього договору, ККП «Маріупольтепломережа» надає підприємству відповідача розстрочку у погашенні заборгованості за користування тепловою енергією за договором № 114-01 на відпуск теплової енергії від 01.11.2011, яка встановлена рішенням господарського суду Запорізької області від 01.09.2015 по справі № 908/4296/15 за позовом ККП «Маріупольтепломережа» про стягнення 246 604, 28 грн., що утворилася за період з грудня 2012 року по січень 2015 року. Сума поточного щомісячного платежу за житлово-комунальні послуги становить 6 850, 12 грн.

Своїм листом про зміну реквізитів від 06.11.2015 стягувач фактично підтвердив свій намір виконання вказаного договору. Однак, як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється позивачем, апелянт зазначає що він фактично виконує вказаний договір, що підтверджується заліковим листом № 2 від 30.11.2015 на суму 5 000, 00 грн., платіжним дорученням № 2859 від 29.12.2015 на суму 1 850, 12 грн., платіжним дорученням № 2858 від 29.12.2015 на суму 850, 12 грн. та платіжним дорученням № 2964 від 27.11.2015 на суму 6 000, 00 грн.

Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що судом першої інстанції не була надана належна правова оцінка договору № 296 від 05.11.2015 де був встановлений інший порядок погашення заборгованості.

Відповідно до ст.121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.

При цьому ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, у звязку з чим суд повинен оцінювати докази, які підтверджують зазначені обставини, за правилами ст.43 ГПК України.

Отже, за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд, зокрема, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення (ухвали, постанови). По суті, розстрочка - це виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі.

Визначеність цього строку судом в контексті положень ч.3 ст.50 ГПК України дає підстави для висновку, що при розстрочці суд має конкретно визначити дату, на яку переноситься виконання кожної частки рішення, оскільки в іншому випадку невизначеність такого параметру виконання є несумісною із принципами, закріпленими ст.ст.6, 13 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року.

Відповідно до п.7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 ГПК України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сімї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідач звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що обсяги виробництва підприємства значно впали за останні 2 роки через те, що всі виробничі потужності ТОВ «Спецторогобладнання» розташовані у м. Маріуполі Донецької області, де відбувалися бойові дії та який віднесений до зони проведення АТО.

У якості підтвердження настання обставин непереборної сили відповідач надає сертифікат ТПП України № 2740/05-4 від 01.09.2014 (а.с.125) виданий ТОВ «Спецторгобладнання», яким засвідчено факт настання обставин непереборної сили з 20.05.2014.

Також, заявник посилається на тяжке фінансове становище підприємства, в обґрунтування якого надає суду апеляційної інстанції відповідні фінансові та бухгалтерські документи, зокрема: копію аналізу балансу підприємства за 2015 рік, копію звіту про фінансовий стан ТОВ «Спецторобладнання» на 31.12.2015, копію ухвали Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29.01.2016 по справі № 310/611/16-ц, копію постанови про відкриття виконавчого провадження Бердянського ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 16.03.2015, заяву ТОВ «Спецторгобладнання» № 256/1 від 29.10.2014 про кредиторські вимоги.

Проаналізувавши надані заявником суду документи, колегія суддів зазначає, що згідно наданому балансу підприємства кредиторська заборгованість складає 6 146 000, 00 грн. у той час як дебіторська заборгованість перед підприємством становить 50 040 000, 00 грн. Крім того, як вбачається з наданих заявником документів, на сьогоднішній день у Бердянському міськрайонному суді знаходиться справа за позовом ОСОБА_6 до ТОВ «Спецторгобладнання» про стягнення заборгованості у розмірі 5 896 277, 00 грн.

У судовому засіданні відповідач також зауважив на тому, що у 2014 році планував погасити заборгованість перед ККП «Маріупольтепломережа» оскільки на той час на рахунку підприємства відповідача у ПАТ «КБ «Південкомбанк» знаходилися грошові кошти у розмірі 237 396, 72 грн. але на підставі постанови Правління НБУ від 23.05.2014 № 305 «Про віднесення ПАТ «КБ «Південкомбанк» до категорії несплатопроможних» відповідач був позбавлений можливості розпоряджатись ними.

У свою чергу представник позивача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення судом заяви відповідача про надання розстрочки на виконання вказаного вище рішення.

Дослідивши наведені відповідачем підстави для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 01.09.2015 по справі № 908/4296/15 на три роки, колегія суддів вбачає підстави для задоволення вказаної заяви відповідача та його апеляційної скарги, а ухвала господарського суду Запорізької області від 04.01.2016 підлягає скасуванню з вищевказаних мотивів.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст.49, 99, 101-105, 121 ГПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання», м. Бердянськ Запорізької області, на ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.01.2016 у справі № 908/4296/15 задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 04.01.2016 у справі № 908/4296/15 скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання», м. Бердянськ Запорізької області, про розстрочення виконання судового рішення господарського суду Запорізької області від 01.09.2015 у справі № 908/4296/15 задовольнити.

Розстрочити виконання судового рішення господарського суду Запорізької області від 01.09.2015 у справі № 908/4296/15 на 3 роки із сплатою боргу рівними частинами, сплачуючи щомісячно по 6 850, 12 грн. починаючи з моменту набрання чинності цієї постанови.

Стягнути з Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «Маріупольтепломережа», м. Маріуполь Донецької області (87534, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1, код ЄДРПОУ 33760279) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецторгобладнання», м. Бердянськ Запорізької області (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Правди, 80-А, код ЄДРПОУ 37793512), суму судового збору у розмірі 1 378, 00 грн.

Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

ГоловуючийО.А. Скакун

Судді:Н.В. Ломовцева

ОСОБА_3