Постанова № 56916007, 22.03.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2016 р. Справа№ 910/3724/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Прокурор: Тертишник О.І. (посвідчення №035951 від 05.10.15)

Від відповідача-1: не з'явився;

Від відповідача-2: не з'явився;

Від відповідача-3: не з'явився;

Від відповідача-4: Іщенко Г.М.- представник;

Від відповідача-5: Іщенко Г.М.- представник;

Від відповідача-6: не з'явився;

Від відповідача-7: не з'явився;

Від відповідача-8: не з'явився;

Від відповідача-9: Зіновєв О.А.- представник;

Від відповідача-10: не з'явився;

Від третьої особи-1: Трохлюк А.М. .- представник;

Від третьої особи-2: Кадієвський І.І.-представник;

Від третьої особи: Горняк Д.С. -директор.

Горняк Д.С. -представник ТОВ "Фінансова компанія "Індекс груп"

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест"

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2015

у справі № 910/3724/14 (суддя Грехова О.А.)

за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах Держави

до 1. Київської міської ради

2.Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Котміст",

3.Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна спілка",

4. Товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт",

5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд",

6. Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна затока",

7. Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателін",

8. Товариства з обмеженою відповідальністю "Провін",

9.Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест",

10. Головного управління юстиції у м. Києві в особі реєстраційної служби,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),

2. Головне управління Держгеокадастру у м. Києві

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Індекс-Груп"

про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на землю, визнання відсутності права

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 у справі №910/3724/14 позовну заяву Заступника Генерального прокурора України в інтересах Держави до Київської міської ради. Обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "Котміст", Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна спілка", Товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт", Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігабуд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна затока", Товариства з обмеженою відповідальністю "Сателін", Товариства з обмеженою відповідальністю "Провін", Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест", Головного управління юстиції у м. Києві в особі реєстраційної служби, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Головне управління Держгеокадастру у м. Києві про визнання недійсними рішення органу місцевого самоврядування та державних актів на право власності на землю, визнання відсутності права задоволено.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач-4 Товариство з обмеженою відповідальністю "Земконтракт" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог заступника Генерального прокурора України в інтересах Держави.

Також, не погоджуючись із вищевказаним рішенням, відповідач-9 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог заступника Генерального прокурора України в інтересах Держави.

Відповідно до протоколу про автоматичний розподіл судової справи між суддями та довідки про передачу апеляційної скарги раніше визначеному складу суду апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест" у справі № 910/3724/14 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Михальської Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016 апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест" об'єднано, прийнято до провадження та призначено до розгляду на 11.02.2016.

08.02.2016 через відділ документального забезпечення суду від представника третьої особи-2 надійшли пояснення по справі та 10.02.2016 від представника відповідача-9 надійшло клопотання про долучення документів до справПредставником ТОВ "Фінансова компанія "Індекс груп" 10.02.2016 через відділ документального забезпечення суду була подана заява про вступ у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, яка колегією суддів була оглянута та долучена до матеріалів справи.

11.02.2016 через відділ документального забезпечення суду від прокурора надійшли заперечення на апеляційні скарги та від представника відповідача-9 надійшла довідка про підтвердження зарахувань надходжень від сплати судового збору, які колегією суддів були оглянуті та долучені до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 11.02.2016, повноважні представники відповідачів -1, -2, -3, -5, -6, -7, -8, -10 та третьої особи-2. не з'явилися.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.02.2016 розгляд апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Земконтракт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеграліті Інвест" було відкладено на 01.03.2016.

В судове засідання, призначене на 01.03.2016, повноважні представники відповідачів -1, -2, -3, -6, -7, -8, -10 не з'явились. В судовому засіданні, директор Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Індекс-Груп" підтримав заяву про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та просив її задовольнити. Учасники судового процесу не заперечували проти задоволення вказаної заяви. Заступник Генерального прокурора України підтримав заяву про залучення додаткових документів до матеріалів справи, яка надійшла 11.02.2016. Представники відповідачів -4. -5 та -9 заперечували проти залучення додаткових документів.

Представниками відповідачів -4, -5 та -9 в судовому засіданні 01.03.2016 подано клопотання про продовження строку вирішення спору, яке колегія суддів задовольнила та долучила до матеріалів справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2016, було продовжено строк розгляду спору, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Індекс-Груп" про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, задоволено заяву заступника Генерального прокурора України про залучення додаткових документів до матеріалів справи та відкладено розгляд справи на 22.03.2016.

22.03.2016 через відділ документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеграліті Інвест" надійшло клопотання про витребування доказів. Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Після обговорення колегія суддів відмовила в задоволенні у зв'язку з його не обґрунтованістю та не доведеністю. Оскільки відповідно до статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Також 22.03.2016 через відділ документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю „Фінансова компанія „Індекс-груп" надійшли пояснення.

В судовому засіданні 22.03.2016 учасники судового процесц надали свої пояснення по суті спору. Повноважні представники відповідачів -1, -2, -3, -6, -7, -8, -10 не з'явились.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013 року № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2016,11.02.2016 та 22.03.2016 у справі № 910/3724/14 були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідачів -1, -2, -3, -6, -7, -8, -10.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2007 Київською міською радою було прийнято рішення № 355/3189 „Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу „КОТМІСТ" для житлової забудови на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва", згідно якого:

-затверджено містобудівне обґрунтування щодо внесення змін до Генерального плану розвитку міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київради від 28.03.2002 N 370/1804, Схеми планування території частини південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київради від 27.10.2005 N 271/3732, Програми розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в м. Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 N 806/3381, зміни цільового призначення сільськогосподарських земель під малоповерхову житлову забудову обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу „КОТМІСТ" на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва (пункт 1);

-внесено зміни до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затверджених рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 N 370/1804, а саме: територію в межах, визначених містобудівним обґрунтуванням, перевести за функціональним призначенням до зони малоповерхової житлової забудови (пункт 2);

-внесено зміни до Схеми планування території частини південного планувального району Голосіївського адміністративного району в м. Києві, затвердженої рішенням Київської міської ради від 27.10.2005 N 271/3732, в частині переведення території, визначеної містобудівним обґрунтуванням, під територію малоповерхової житлової забудови (пункт 3);

-внесено зміни до Програми розвитку зеленої зони міста Києва до 2010 року та концепції формування зелених насаджень в центральній частині міста, затверджених рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 N 806/3381, в частині переведення території, визначеної містобудівним обґрунтуванням, до території зелених насаджень обмеженого користування та спеціального призначення (пункт 4);

-віднесено земельні ділянки загальною площею 66,39 га до земель запасу житлової та громадської забудови з виключенням їх з категорії земель сільськогосподарського призначення (пункт 5);

-затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу „КОТМІСТ" для житлової забудови на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва (пункт 6):

-передано обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу „КОТМІСТ", за умови виконання пункту 8 цього рішення, земельні ділянки загальною площею 74,69 га на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва за рахунок земель сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Бузівське", наданих відповідно до пункту 32 рішення Київської міської ради від 12.02.2004 N 43/1253 "Про оформлення права користування земельними ділянками", право користування якими посвідчено договорами оренди земельних ділянок від 30.12.2004 N 79-6-00271, N 79-6-00272, N 79-6-00273 (загальною площею 66,39 га), та міських земель, не наданих у власність чи користування (площею 8,30 га), з них: площею 67,21 га (ділянка N 1 - площею 32,60 га, ділянка N 3 - площею 34,37 га, ділянка N 4 - площею 0,24 га) - у власність для житлової забудови; площею 7,48 га (ділянка N 2 - площею 5,26 га, ділянка N 5 - площею 2,22 га) - в довгострокову оренду на 49 років для рекреаційних цілей та благоустрою території (пункт 7).

Київською міською радою 08.10.2009 було прийнято рішення № 494/2563 „Про поновлення дії рішення Київської міської ради від 01.10.2007 N 355/3189 „Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу „КОТМІСТ" для житлової забудови на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва", яким поновлено дію рішення Київської міської ради від 01.10.2007 N 355/3189 „Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу „КОТМІСТ" для житлової забудови на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва" до 01.01.2010, а також зазначено про те, що при укладанні договору оренди земельної ділянки з обслуговуючим кооперативом житловим кооперативом „КОТМІСТ" пункт 8 статті 23 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у м. Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.05.2009 N 547/1603, не поширюється.

24.12.2009 між Київською міською радою, як орендодавцем, та ОКЖК „КОТМІСТ", як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.01.2010 за № 79-6-00734, за умовами якого орендодавець на підставі рішень Київської міської ради № 355/3189 від 01.10.2007 та № 494/2563 від 08.10.2009 передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, розмір - 62572 кв.м., цільове призначення - для рекреаційних цілей та благоустрою території, кадастровий номер - 8 000 000 000:90:371:0028, строк дії договору - 49 років.

25.03.2010 Київською міською радою було прийнято рішення № 468/3906 "Про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 27.01.2010 N 79-6-00734", яким внесено зміни до підпункту 2.1 пункту 2 та підпункту 8.4 пункту 8 договору оренди земельної ділянки від 27.01.2010 N 79-6-00734, укладеного на підставі рішень Київської міської ради від 01.10.2007 N 355/3189 „Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу „КОТМІСТ" для житлової забудови на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва" та рішення Київської міської ради від 08.10.2009 N 494/2563 „Про поновлення дії рішення Київської міської ради від 01.10.2007 N 355/3189 „Про передачу земельних ділянок обслуговуючому кооперативу житловому кооперативу „КОТМІСТ" для житлової забудови на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва", а саме: цифри „6,2572" замінити цифрами „1,4572". У зв'язку з відмовою обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "КОТМІСТ" від земельної ділянки площею 4,8 га віднести її до земель запасу житлової та громадської забудови.

На підставі оскаржуваного рішення Київської міської ради № 355/3189 від 01.10.2007 ОКЖК "КОТМІСТ" було оформлено Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 006272 на земельну ділянку площею 30,5199 га з кадастровим номером 8 000 000 000:90:371:0020 на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, серії ЯЖ № 006273 на земельну ділянку площею 34,3740 га з кадастровим номером 8 000 000 000:90:371:0019 на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва та серії ЯЖ № 006274 на земельну ділянку площею 0,2402 га з кадастровим номером 8 000 000 000:90:402:0026 на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, зареєстровані 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00191, № 07-8-00192 та № 07-8-00193.

Рішеннями Київської міської ради № 355/3189 від 01.10.2007, від 08.10.2009 № 494/2563 та від 25.03.2010 № 468/3906 земельні ділянки на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва площею 30,5199 га з кадастровим номером 8 000 000 000:90:371:0020, площею 34,3740 га з кадастровим номером 8 000 000 000:90:371:0019 та площею 0,2402 га з кадастровим номером 8 000 000 000:90:402:0026 передані у власність ОКЖК "КОТМІСТ" безоплатно, у відповідності до ст. 41 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Статтею 94 Господарського кодексу України передбачено, що кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо).

Частиною 2 статті 6 Закону України „Про кооперацію" визначено, що відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі; а напрямами діяльності кооперативи можуть бути житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Статус житлово-будівельного кооперативу закріплено в Житловому кодексі України, порядок його створення, організації, порядок вступу до кооперативу, хто може бути членом кооперативу.

Відповідно до статтей 133, 137 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру. Однією із умов вступу до житлово-будівельного кооперативу є перебування на квартирному обліку в даному населеному пункті.

Житлово-будівельні кооперативи організовуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях.

Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства України.

Житлово-будівельний кооператив діє на основі статуту, прийнятого відповідно до Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу загальними зборами громадян, які вступають до організовуваного кооперативу і зареєстрованого в установленого порядку. Кількість членів кооперативу повинна бути відповідною кількості квартир у будинку. Квартири, які надаються членам кооперативу повинні відповідати граничному розміру жилої площі, сумі пайового внеску та кількості членів сім'ї.

Пунктом 1 розділу 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу передбачено, що житлово-будівельний кооператив організовується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу за допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

Як вбачається зі змісту статуту ОКЖК "КОТМІСТ", затвердженого установчими зборами засновників від 18.06.2007 (протокол №1) та зареєстрованого державним реєстратором Печерської районної у місті Києві державної адміністрації, державну реєстрацію юридичної особи обслуговуючого кооперативу житлового кооперативу "КОТМІСТ" проведено Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією.

Згідно з пунктом 2.1.1 зареєстрованого статуту ОКЖК "КОТМІСТ", метою його створення є забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), будівництва одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирних блокованих жилих будинків з надвірними будівлями, або котеджів за власні кошти кооперативу або з допомогою банківського кредиту, наступної експлуатації та управління будинками кооперативу.

Метою створення та основними завданнями, з урахуванням ч. 2 ст. 6 Закону України "Про кооперацію", за напрямом діяльності ОКЖК "КОТМІСТ" відповідає поняттю "житлово-будівельний кооператив".

Частиною 1 статті 134 Житлового кодексу УРСР визначено, що на облік бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу беруться громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті і потребують поліпшення житлових умов.

Відповідно до пункту 3.2 статуту ОКЖК "КОТМІСТ" (в редакції на момент створення кооперативу, затвердженій установчими зборами засновників ОКЖК "КОТМІСТ" від 18.06.2007 (протокол № 1)), його засновниками є: ОСОБА_7 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_8 (мешкає за адресою: АДРЕСА_3), ОСОБА_10 (мешкає за адресою: АДРЕСА_4), ОСОБА_11 (мешкає за адресою: АДРЕСА_2).

В новій редакції, затвердженій загальними зборами членів ОКЖК "КОТМІСТ" від 22.12.2008 (протокол № 7) пункт 3.2 Статуту ОКЖК "КОТМІСТ" звучить наступним чином, що членами кооперативу були: ОСОБА_12 (проживає за адресою: АДРЕСА_5), ОСОБА_13 (проживає за адресою: АДРЕСА_6), ОСОБА_10 (мешкає за адресою: АДРЕСА_4), ОСОБА_11 (мешкає за адресою: АДРЕСА_2).

Відповідно до пункту 2.1.1 статуту ОКЖК "КОТМІСТ" (в усіх редакціях), метою створення ОКЖК "КОТМІСТ" є, у тому числі, будівництво одноквартирних і двоквартирних жилих будинків садибного типу, тоді як згідно з абзацом 2 п. 3 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу при будівництві одно- і двоквартирних жилих будинків садибного типу число громадян, необхідне для організації кооперативу, не може бути менше 5 чоловік.

При створенні та державній реєстрації ОКЖК "КОТМІСТ" засновниками (членами) виступили 4 особи, що суперечить наведеним вимогам Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені вимоги Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу при створенні ОКЖК "КОТМІСТ" були порушені, оскільки особи, які зазначені у п. 3.2 статуту засновниками кооперативу як на час створення і державної реєстрації кооперативу, так і на момент прийняття Київською міською радою оскаржуваного рішення на квартирному обліку не перебували, про що свідчать листи-підтвердження наданих даних відділу обліку та розподілу житлової площі Подільської районної у м. Києві державної адміністрації вих. № 24 від 10.02.2011р. (стосовно ОСОБА_10), відділу обліку та розподілу житлової площі Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації вих. № 22-40 від 11.02.2011р. (стосовно неперебування на обліку зокрема гр. ОСОБА_11), відділу обліку та розподілу житлової площі Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації вих. № 52/811 від 12.03.2011 (стосовно ОСОБА_7 та ОСОБА_8), відділу обліку та розподілу житлової площі Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації вих. № 06/03-11156 від 11.03.2011. (стосовно ОСОБА_13).

Крім того при державній реєстрації змін до статуту ОКЖК "КОТМІСТ" вищезазначені порушення усунуто не було, члени кооперативу, на квартирному обліку не перебували і при державній реєстрації нової редакції статуту ОКЖК "КОТМІСТ" на квартирний облік не стали, і до того ж учасник кооперативу ОСОБА_12 (проживає за адресою: АДРЕСА_5) не проживав у м. Києві, а отже, не міг бути взятий на квартирний облік у м. Києві.

Враховуючи вищевикладене вбачається, що ОКЖК "КОТМІСТ" був створений як житлово-будівельний кооператив з порушенням Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, а відповідно не мав права на отримання безоплатно земельних ділянок у власність відповідно до ст. 41 Земельного кодексу України.

ОКЖК "КОТМІСТ" набув статусу юридичної особи у встановленому порядку, та за організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом, його правовий статус регулюється Господарським кодексом України, Законом України "Про кооперацію", натомість виходячи з положень закону, зокрема ст. 41 Земельного кодексу України при врахуванні мети створення житлово-будівельного кооперативу, земельна ділянка такому кооперативу надається саме для будівництва будинку (будинків) для членів кооперативу та членів їх сімей.

Статтею 41 Земельного кодексу України передбачено, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність, при вирішенні питання щодо надання безоплатно земельної ділянки слід враховувати саме мету створення кооперативу, яка має відповідати встановленим вимогам до порядку створення такого кооперативу.

В свою чергу, відповідно до ч. 2 ст. 127 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваного рішення), продаж земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам здійснюється на конкурентних засадах (аукціон), крім викупу земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих ділянок, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

Згідно з пунктом 2.1 Тимчасового порядку набуття права на землю на конкурентних засадах в місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 19.07.2005 № 810/3385 (в редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення Київської міської ради від 01.10.2007 № 355/3189), право власності та право оренди всіх земельних ділянок в м. Києві, вільних від капітальної забудови, а також земельних ділянок, зайнятих житловими будинками або іншими об'єктами комунальної власності, що підлягають реновації (капітальному ремонту, реконструкції чи заміщенню), набувається на конкурентних засадах шляхом продажу земельних ділянок або права їх оренди, за винятком випадків будівництва об'єктів за кошти державного та місцевого бюджетів, випадків будівництва об'єктів на виконання міжнародних договорів, укладених. Кабінетом Міністрів України, Київською міською радою та її виконавчим органом (Київською міською державною адміністрацією), а також випадків набуття права на землю гаражно-будівельними та житлово-будівельними кооперативами для експлуатації існуючих об'єктів.

Зазначене не було враховано при винесенні рішень Київської міської ради від 01.10.2007 № 355/3189, від 08.10.2009 № 494/2563, від 25.03.2010 № 468/3906.

Про відсутність підстав для застосування при вирішенні питання про надання земельних ділянок у власність ОКЖК "КОТМІСТ" ст. 41 Земельного кодексу України, свідчать зокрема матеріали містобудівного обґрунтування, які містились у проекті землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОКЖК "КОТМІСТ" для житлової забудови на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, розробленого згідно згоди заступника Київського міського голови - секретаря Київради від 18.07.2007 № Д-3049, згідно з яким на відведених ОКЖК "КОТМІСТ" землях планується здійснити саме житлову забудову, при тому, що засновниками ОКЖК "КОТМІСТ" на час його створення були 4 особи, і їх кількість залишилась незмінною.

Враховуючи вищевикладене невідповідність набуття ОКЖК "КОТМІСТ" у власність та користування земельних ділянок на 21-ому км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва площею 30,5199 га вимогам законодавства як житлово-будівельним кооперативом, суд дійшов висновку про суперечність оспорюваних рішень Київської міської ради від 01.10.2007 № 355/3189, від 08.10.2009 № 494/2563, від 25.03.2010 № 468/3906 ст. 41 Земельного кодексу України, що є підставою для визнання їх недійсними в судовому порядку згідно з ч. 2 ст. 144 Конституції України, ч. 3 ст. 152 ЗК України, ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі рішень Київської міської ради від 01.10.2007 №355/3189, від 08.10.2009 № 494/2563, від 25.03.2010 № 468/3906, ОКЖК „Котміст" набуто у власність та користування земельні ділянки, що розташовані в межах об'єкта природно-заповідного фонду - ландшафтного заказника місцевого значення „Острів Жуків", оголошеного рішенням Київської міської ради від 02.12.1999 № 147/649.

На розміщення спірних земельних ділянок на території заказника „Острів Жуків" вказувалось, зокрема, у висновках Державного управління охорони навколишнього природного середовища в м. Києві від 25.07.2007 № 05-08/5330, Київської міської санепідемстанції від 08.08.2007 № 6290, державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 21.09.2007 № 05.03.02-07/47346, Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища Київської міської державної адміністрації від 30.07.2007 № 19-7727, що містяться в матеріалах проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОКЖК „Котміст".

Відповідно до ст. 43 Земельного кодексу України землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 53 Закону України „Про природно-заповідний фонд України" рішення про організацію чи оголошення територій та об'єктів природно - заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об'єктів природно-заповідного фонду приймається обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Рішенням №162/1996 від 22.08.2007 „Про питання створення ландшафтного заказника місцевого значення „Жуків острів" а саме пунктом 1, Київською міською радою було схвалено схему ландшафтного заказника місцевого значення „Жуків острів" у складі детального плану території острова Жуків, при цьому радою жодним чином не встановлено та не вирішено питання щодо визначення його меж та розміру, а п. З вказаного рішення Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в м. Києві доручено забезпечити розробку проекту створення ландшафтного заказника місцевого значення „Жуків острів".

Рішенням Київської міської ради №806/3381 від 19.07.2005 регламентовано утриматись до встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення острів Жуків від розгляду питань відведення земельних ділянок, які відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.1999 за №147/649 „Про оголошення природних об'єктів пам'ятками природи та заказниками місцевого значення у м. Києві" (згідно якого ландшафтний заказник оголошено заказником місцевого значення), можуть бути включені до складу заказника.

Державним управлінням екології та природних ресурсів в м.Києві видано відповідне охоронне зобов'язання №4-2-8 від 20.12.2002, даний об'єкт природно - заповідного фонду створювався без вилучення земельних ділянок, який він займає, а саме: землі лісопаркового господарства „Конча-Заспа" та колективного сільськогосподарського підприємства „Тарасівка", в зв'язку з чим.

Відповідно до вказаного охоронного зобов'язання Положення про ландшафтний заказник місцевого значення „Острів Жуків", затвердженого у 2003 році начальником Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві, погодженого генеральним директором КО „Київзеленбуд" та директором регіонального ландшафтного парку „Голосіївський", а також наукового обґрунтування необхідності оголошення території центральної частини колишнього заповідника „Конча-Заспа" ландшафтним заказником місцевого значення, розробленого фахівцями біологічного факультету Київського університету імені Т. Шевченка, на підставі якого Київською міською радою приймалось рішення №147/649 від 02.12.1999, територія ландшафтного заказника „Острів Жуків", щонайменше складає 630 га, а за обґрунтуванням науковців та довідкою від 19.05.2004 ДП „Інститут Генерального плану міста Києва" ВАТ „Київпроект" площа ландшафтного заказника „Жуків острів" становить 1794,6 га.

Згідно з статтями 60, 61 та 63 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" ці природні території та об'єкти підлягають особливій охороні.

Національні природні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, ботанічні сади тощо частиною першою ст. 3 Закону „Про природно-заповідний фонд України" віднесено до природно-заповідного фонду України.

Частиною 3 ст. 7 Закону „Про природно-заповідний фонд України" встановлено імперативний правовий припис, яким на землях природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного або історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.

Відповідно до статті 9 цього ж Закону визначено вичерпний перелік видів використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду, серед якого відсутня житлова забудова.

Враховуючи вищевикладене, Київська міська рада до встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення острів Жуків повинна була утриматись від розгляду питань відведення земельних ділянок, які відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.1999 за №147/649 „Про оголошення природних об'єктів пам'ятками природи та заказниками місцевого значення у м.Києві" (згідно якого ландшафтний заказник оголошено заказником місцевого значення), можуть бути включені до складу заказника.

Тобто, приймаючи рішення від 01.10.2007 за № 355/3189, від 08.10.2009 за № 494/2563, від 25.03.2010 за № 468/3906 Київська міська рада порушила вимоги Законів України „Про охорону навколишнього природного середовища" та „Про природно-заповідний фонд України", а тому такі рішення підлягають визнанню недійсними.

Таким чином враховуючи вищевикладене, заявлені позовні вимоги прокурора в інтересах держави про визнання недійсними з моменту прийняття рішень Київської міської ради від 01.10.2007 № 355/3189, від 08.10.2009 № 494/2563, від 25.03.2010 № 468/3906 є обґрунтованими, належним чином доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, на підставі рішень Київської міської ради від 01.10.2007 за № 355/3189 та від 08.10.2009 за № 494/2563 між Київською міською радою та ОКЖК „Котміст" було укладено спірний договір оренди земельної ділянки, зареєстрований Головним управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 27.01.2010 за № 79-6-00734, за умовами якого орендодавець на підставі рішень Київської міської ради № 355/3189 від 01.10.2007 та № 494/2563 від 08.10.2009 передав, а орендар прийняв в оренду (строкове платне користування) на 49 років земельну ділянку з наступними характеристиками: місце розташування - 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, розмір - 1,4572 кв.м., цільове призначення - для рекреаційних цілей та благоустрою території, кадастровий номер - 8 000 000 000:90:371:0028.

Згідно з статтею 204 Цивільного кодексу України правомірність правочину презюмується. Таким чином, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (прокурора - в разі подання ним відповідного позову).

Як вбачається з матеріалів справи спірний договір оренди суперечить вимогам ст. 41 Земельного кодексу України, ч. 1 ст. 45, п. „в" ч. 3 ст. 83, п. „г" ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 4, ч. 2 ст. 25, 26 Закону України „Про природно - заповідний фонд України", у зв'язку з чим підлягає визнанню недійсним на підставі ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Визнання недійсним договору тягне за собою обов'язок ОКЖК „Котміст" щодо повернення територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради земельну ділянку, розташовану за адресою: 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 6,2572 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0028.

На підставі оскаржуваних рішень Київської міської ради від 01.10.2007 № 355/3189, від 08.10.2009 № 494/2563, від 25.03.2010 № 468/3906, відповідачем-2 було отримано державні акти на право власності, зокрема: державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 006272, серії ЯЖ № 006273 та серії ЯЖ № 006274, зареєстровані 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00191, № 07-8-00192 та № 07-8-00193.

В подальшому зазначені земельні ділянки на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва площею 30,5199 га з кадастровим номером 8 000 000 000:90:371:0020, площею 34,3740 га з кадастровим номером 8 000 000 000:90:371:0019 та площею 0,2402 га з кадастровим номером 8 000 000 000:90:402:0026, внесено до статутного капіталу ТОВ "Будівельна спілка" (протокол загальних зборів учасників ТОВ "Будівельна спілка" № 1 від 21.02.2008 про формування статутного капіталу шляхом внесення відповідних земельних ділянок).

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що ТОВ „Будівельна спілка" земельну ділянку площею 30,5199 га на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва було передано як статутний внесок до ТОВ "Срібна затока" протокол № 2 від 02.08.2010 загальних зборів учасників ТОВ "Срібна затока" про прийняття від ТОВ "Будівельна спілка" до статутного капіталу товариства відповідної земельної ділянки, земельну ділянку площею 0,2402 га та частину земельної ділянки площею 34,3740 га, а саме в частині 5,3893 га було передано як внесок до статутного капіталу ТОВ "Лігабуд" (протокол № 2 від 02.08.2010 загальних зборів учасників ТОВ "Лігабуд" про прийняття від ТОВ "Будівельна спілка" до статутного капіталу товариства відповідних земельних ділянок), а частини земельної ділянки площею 34,3740 га в розмірах 22,2526 га та 0,6522 га було передано як внесок до статутного капіталу ТОВ "Земконтракт" (протокол № 2 від 02.08.2010 загальних зборів учасників ТОВ "Земконтракт" про прийняття від ТОВ "Будівельна спілка" до статутного капіталу товариства відповідних земельних ділянок), і вказаними товариствами було оформлено та зареєстровано відповідні державні акти на право власності на відповідні земельні ділянки на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва.

Таким чином, Товариству з обмеженою відповідальністю "Срібна затока" були видані державні акти на право власності на земельні ділянки: серії ЯЖ № 011924 (кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0020), зареєстрований 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00414, серії КВ № 137630, серії КВ № 137631, серії КВ № 137632, серії КВ № 137633, серії КВ № 137634, серії КВ № 137635, серії КВ № 137636, зареєстровані 05.07.2012 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00456, № 07-8-00457, № 07-8-00458, № 07-8-00459, № 07-8-00460, № 07-8-00454, № 07-8-00455; Товариству з обмеженою відповідальністю "Лігабуд" були видані державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 011940 та серії ЯЖ № 011941, зареєстровані 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00385 та № 07-8-00384; Товариству з обмеженою відповідальністю "Земконтракт" були видані державні акти на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 011938 та серії ЯЖ № 011939, зареєстровані 08.09.2010 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00383 та № 07-8-00382.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій державних актів про право власності ТОВ "Срібна затока" здійснило поділ земельної ділянки на сім частин:

- серії КВ № 137630, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 05.07.2012 за номером 07-8-00456, на земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0161;

- серії КВ № 137631, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 05.07.2012 за номером 07-8-00457, на земельну ділянку площею 0,69 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0162;

- серії КВ № 137632, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 05.07.2012 за номером 07-8-00458, на земельну ділянку площею 0,69 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0163;

- серії КВ № 137633, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 05.07.2012 за номером 07-8-00459, на земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0167;

- серії КВ № 137634, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 05.07.2012 за номером 07-8-00460, на земельну ділянку площею 8 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0166;

- серії КВ № 137635, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 05.07.2012 за номером 07-8-00454, на земельну ділянку площею 13,2399 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0164;

- серії КВ № 137636, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів КМДА 05.07.2012 за номером 07-8-00455, на земельну ділянку площею 4,4 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0165.

В подальшому ТОВ "Срібна затока" вищевказані земельні ділянки на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва внесло до статутних капіталів інших товариств, окрім ділянки площею 8 га (кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0166), яка залишилась у власності ТОВ "Срібна затока", зокрема:

- земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0167, ТОВ "Срібна затока" внесло до статутного капіталу ТОВ "Сателін" (рішення загальних зборів ТОВ "Сателін", оформлене протоколом № 3 від 05.11.2012 про збільшення статутного капіталу товариства, у тому числі за рахунок внеску ТОВ "Срібна затока", який складається із земельної ділянки площею 1 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0167, розташованої на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва), про що ТОВ "Сателін" отримано державний акт про право власності на вказану земельну ділянку серії КВ № 137642, який зареєстровано 04.12.2012 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за № 07-8-00472;

- земельну ділянку площею 2,5 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0161, ТОВ "Срібна затока" внесло до статутного капіталу ТОВ "Провін" (рішення загальних зборів ТОВ "Провін", оформлене протоколом № 3 від 05.11.2012, про збільшення статутного капіталу товариства, у тому числі за рахунок внеску ТОВ "Срібна затока", який складається із земельної ділянки площею 2,5 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0161, розташованої на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва), про що ТОВ "Провін" отримано державний акт про право власності на вказану земельну ділянку серії КВ № 137637, який зареєстровано 04.12.2012 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за № 07-8-00473;

- земельні ділянки площею 13,2399 га (кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0164), 0,69 га (кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0162), 0,69 га (кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0163), 4,4 га (кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0165) ТОВ "Срібна затока" внесло до статутного капіталу ТОВ "Інтеграліті Інвест" (рішення загальних зборів учасників ТОВ "Інтеграліті Інвест", оформлене протоколом № 4 від 05.11.2012 про збільшення статутного капіталу товариства, у тому числі за рахунок внеску ТОВ "Срібна затока", який складається із земельних ділянок площею 13,2399 га, 0,69 га, 0,69 га, 4,4 га, розташованих на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва), про що ТОВ "Інтеграліті Інвест" отримано державні акти про право власності на вказані земельні ділянки серії КВ №№ 137640, 137638, 137639, 137641, які зареєстровано 04.12.2012 Головним управлінням земельних ресурсів КМДА за №№ 07-8-00469, 07-8-00471, 07-8-00470, 07-8-00468.

ТОВ "Інтеграліті Інвест" було здійснено розроблення технічної документації щодо об'єднання земельних ділянок площею 13,2399 га (кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0164), 0,69 га (кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0162), 0,69 га (кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0163), 4,4 га (кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0165) в одну земельну ділянку загальною площею 14, 6199 га, якій було присвоєно кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0169, після чого Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві було видано свідоцтво про право власності ТОВ "Інтеграліті Інвест" на земельну ділянку площею 14,6199 га від 15.11.2013 № 12840058, копія якого наявна в матеріалах справи.

Після отримання зазначеного свідоцтва про право власності на земельну ділянку площею 14,6199 га від 15.11.2013 № 12840058, ТОВ "Інтеграліті Інвест" на підставі відповідного рішення загальних зборів учасників від 12.11.2013 № 7 було здійснено розроблення технічної документації щодо поділу вказаної земельної ділянки площею 14,6199 га (кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0169) на чотири земельні ділянки:

- площею 0,75 га (присвоєно кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0172), щодо якої Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві ТОВ "Інтеграліті Інвест" було видано свідоцтво про право власності останнього на вказану земельну ділянку від 25.12.2013 № 15437565;

- площею 0,6901 га (присвоєно кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0173), щодо якої Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві ТОВ "Інтеграліті Інвест" було видано свідоцтво про право власності останнього на вказану земельну ділянку від 25.12.2013 № 15437177;

- площею 12,2861 га (присвоєно кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0174), щодо якої Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві ТОВ "Інтеграліті Інвест" було видано свідоцтво про право власності останнього на вказану земельну ділянку від 25.12.2013 № 15436660;

- площею 0,8937 га (присвоєно кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0175), щодо якої Реєстраційною службою Головного управління юстиції у м. Києві ТОВ "Інтеграліті Інвест" було видано свідоцтво про право власності останнього на вказану земельну ділянку від 25.12.2013 № 15436954.

На момент розгляду справи в суді, у зв'язку з переоформленням державних актів та подальшим відчуженням земельних ділянок, усі вище перелічені державні акти не анульовані, записи щодо їх повернення чи анулювання (скасування) до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю - не вносились.

Згідно з статтею 82 Земельного кодексу України юридичні особи (засновані громадянами України або юридичними особами України) можуть набувати у власність земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності у разі внесення земельних ділянок її засновниками до статутного фонду.

При цьому, у випадку внесення земельної ділянки до статутного капіталу юридичної особи укладення якихось цивільно-правової угоди не потребується.

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Статтею 155 Земельного кодексу України визначено, що у разі видання органом виконавчої або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, а тому у спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Така ж правова позиція висвітлена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

Враховуючи вищевикладене, вбачається, що ОКЖК "КОТМІСТ" отримано державні акти на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 006272, серії ЯЖ № 006273 та серії ЯЖ № 006274, зареєстровані 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00191, № 07-8-00192 та № 07-8-00193 на підставі недійсних рішень Київської міської ради від 01.10.2007 № 355/3189, від 08.10.2009 № 494/2563, від 25.03.2010 № 468/3906, оскільки прийняті з порушеннями законодавства України, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо недійсності вказаних державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯЖ № 006272, серії ЯЖ № 006273 та серії ЯЖ № 006274, зареєстровані 08.01.2008 Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) за № 07-8-00191, № 07-8-00192 та № 07-8-00193.

Відповідно до частини 1 ст. 316 та частини 4 ст. 373 Цивільного кодексу України у відповідача-2 відсутнє право на розпорядження спірними земельними ділянками на 21-му км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва площею 30,5199 га з кадастровим номером 8 000 000 000:90:371:0020, площею 34,3740 га з кадастровим номером 8 000 000 000:90:371:0019 та площею 0,2402 га з кадастровим номером 8 000 000 000:90:402:0026 (в т.ч. шляхом передання їх у статутний капітал іншої юридичної особи), а тому враховуючи, що право, посвідчене державними актами, є похідним від відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу земельних ділянок у власність, то з огляду на незаконність рішень Київської міської ради від 01.10.2007 за № 355/3189, від 08.10.2009 за № 494/2563, від 25.03.2010 за № 468/3906 та відсутність у ОКЖК „Котміст" прав власника наведених земельних ділянок, оформлення права власності згідно з державними актами, виданими відповідачам 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 у зв'язку з внесенням спірної земельної ділянки до їх статутних фондів відбулося з порушенням норм чинного законодавства.

Враховуючи той факт, що ОКЖК „Котміст" незаконно набуто право власності на відповідні земельні ділянки, що виключає саму можливість передачі на законних підставах права власності на ці землі до статутного фонду ТОВ „Будівельна спілка", ТОВ „Земконтракт", ТОВ „Лігабуд", ТОВ „Срібна затока", ТОВ „Сателін", ТОВ „Провін", ТОВ „Інтеграліті Інвест", колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оформлені вказаними товариствами державні акти на право власності на земельні ділянки також підлягають визнанню недійсними.

Враховуючи вищевикладене позовні вимоги щодо визнання відсутності у ОКЖК „Котміст", ТОВ „Будівельна спілка", ТОВ „Земконтракт", ТОВ „Лігабуд", ТОВ „Срібна затока", ТОВ „Сателін", ТОВ „Провін", ТОВ „Інтеграліті Інвест" права власності на земельні ділянки, що розташовані за адресою: 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 22,2526 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0019; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 5,3893 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0041; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,6522 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0043; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 30,5199 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0020; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,2402 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0026; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 2,5 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0161; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,69 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0162; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,69 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0163; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 1 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0167; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 8 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0166; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 13,2399 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0164; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 4,4 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0165; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 14, 6199 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0169; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,75 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0172; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,6901 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0173; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 12,2861 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0174; 21-й км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, площею 0,8937 га, кадастровий номер 8 000 000 000:90:371:0175 загальною вартістю за нормативною грошовою оцінкою 107 148 652,55 грн., підлягають задоволенню.

Пунктом 1 статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (ч. 1). У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (ч. 2).

Відповідно до положень про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні, міжрайонні управління юстиції, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 23.06.2011 № 1707/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.2011 за № 760/19498, визначено, що управління юстиції є територіальним органом Міністерства юстиції України . Управління юстиції підпорядковується Міністерству юстиції України та безпосередньо Головному управлінню юстиції в місті Києві. Основним завданням управління юстиції є зокрема реалізація державної правової політики, а також забезпечення реалізації державної політики у сферах реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів, організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Статтею 181 Цивільного кодексу України визначено, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Оскільки ОКЖК „Котміст" незаконно набуто право власності на відповідні земельні ділянки, що виключає саму можливість послідовної передачі на законних підставах права власності на ці землі до статутних капіталів ТОВ „Будівельна спілка", ТОВ „Земконтракт", ТОВ „Лігабуд", ТОВ „Срібна затока", ТОВ „Сателін", ТОВ „Провін", зокрема і ТОВ „Інтеграліті Інвест", а тому законні підстави для прийняття реєстраційною службою головного управління юстиції у м. Києві оспорюваних прокурором рішень від 15.11.2013 за № 7969134, від 25.12.2013 за № 9526148, від 25.12.2013 за № 9526128, від 25.12.2013 за № 9526096, від 25.12.2013 за №9526120 щодо внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрацію за ТОВ „Інтеграліті Інвест" права власності на спірні земельні ділянки та видачі відповідних спірних свідоцтв про право власності на нерухоме майно: від 15.11.2013 за № 12840058, від 25.12.2013 за № 15437565, від 25.12.2013 за № 15437177, від 25.12.2013 за № 15436660, від 25.12.2013 за № 15436954 - були відсутні, у зв'язку з чим спірні рішення та свідоцтва про право власності на нерухоме майно підлягають визнанню недійсними.

Оскільки у справі Господарського суду міста Києва № 5/6 був відмінний склад учасників спору. Твердження відповідача-4, що у ньому встановлені обставини щодо правомірності прийняття оспорюваного рішення Київрадою є не обґрунтованими.

Відповідно до статтей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, встановлений для захисту цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність становить три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

До вимог, пов'язаних з визнанням правочинів недійсними, застосовується загальна позовна давність.

Рішення Київської міської ради від № 355/3189, № 494/2563, № 468/3906 були прийняті 01.10.2007, 08.10.2009, 25.03.2010 відповідно.

В свою чергу, позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди від 24.12.2009 (зареєстрований 27.01.2010), державних актів про право власності на землю, повернення земельної ділянки та визнання відсутності прав є похідними від вимог про визнання недійсними рішень органу місцевого самоврядування і не можуть бути розглянуті до розгляду позову про визнання недійсними таких рішень органу місцевого самоврядування.

Позов про визнання зазначених рішень недійсними було подано до суду заступником Генерального прокурора України у березні 2014 року.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України на вимогу власника або іншої особи визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право позовна давність не поширюється.

Згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку здійснення судочинства", який набрав чинності 15.01.2012, пункт 4 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України виключено.

Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства", визначено, що протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом особа має право звернутися до суду з позовом, зокрема, про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або речове право особи.

Прокурор в позовній заяві послався, що факт порушення законодавства при передачі ОКЖК „Котміст" земельних ділянок було виявлено Генеральною прокуратурою України під час проведення перевірки у лютому-березні 2011 року.

Заперечуючи проти заявленого позову, а також у заяві про застосування наслідків спливу позовної давності відповідач-4 зазначав, щодо обізнаності прокуратури міста Києва про прийняття оспорюваного рішення ще у 2007 році з посиланням на стенограму та протокол пленарного засідання Київської міської ради від 01.10.2007, а тому просив відмовити у позові з цієї підстави.

Згідно з статтею 267 ЦК України ухвалює рішення про відмову в задоволенні позову за спливом позовної давності. У разі визнання судом причин пропущення позовної давності поважними, порушене право підлягає захисту.

При цьому визначення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і правильність обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Відповідно до частини 1 статті 261 ЦК України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно з ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури" у ГПК України внесені зміни, відповідно до яких право виступати позивачем надано прокурору.

Таким чином, з моменту набрання чинності даного закону, слід розмежовувати випадки коли:

1) прокурор є самостійним позивачем у справі;

2) позов подається прокурором в інтересах держави в особі визначеного ним позивача.

В разі коли прокурор є самостійним позивачем, строк позовної давності обчислюється саме для прокурора, оскільки він є особою в розумінні ст. 256 ЦК України. Натомість коли прокурор подає позов в інтересах держави в особі визначеного ним позивача, строк позовної давності обчислюється для визначеного прокурором позивача, який уособлює державу в інтересах якої подано позов, а при зверненні до суду мають місце відносини представництва (діє від імені іншої особи), то для нього не здійснюється окремий відлік строку позовної давності. Такий строк обчислюється саме для особи (довірителя), права якої порушено та в інтересах якої подається прокурором позов.

Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань удосконалення діяльності прокуратури", яким надано право прокурорам виступати позивачами, а відтак і окремого обчислення строку позовної давності, набрав чинності 01.12.2012.

Таким чином, оскільки з 01.12.2012 у прокурора, в силу прийняття закону, виникла можливість бути самостійним позивачем, то не раніше даної дати може почати обчислюватися окремий строк позовної давності саме для прокурора, який виступає позивачем у даній справі.

Посилання відповідача-4 на справу Господарського суду м. Києва № 5/6, колегією відхиляються, оскільки в наведеній справі позивачем був заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, та строк позовної давності, в такому випадку, має обчислюватись із дня порушення права міністерства (позивача) або з дня коли міністерство довідалось про порушення його права.

Відповідно до абзацу першого та другого п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10 „Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі. У разі коли згідно із законом позивачем у справі виступає прокурор (частина друга статті 29 ГПК), позовна давність обчислюється від дня, коли про порушення або про особу, яка його допустила, довідався або мав довідатися відповідний прокурор.

Отже враховуючи викладене вбачається, що право на звернення до господарського суду у прокурора виникло з 01.12.2012, а тому, прокурором дотримано строки позовної давності при зверненні з даним позовом, таким чином правові підстави для застосування наслідків, встановлених частиною четвертою статті 267 ЦК України відсутні.

Також, судом першої інстанції було розглянуто заяву прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельні ділянки на 21 км Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва згідно наведеного переліку, заборони ОКЖК "КОТМІСТ", ТОВ "Будівельна спілка", ТОВ "Земконтракт", ТОВ "Лігабуд", ТОВ "Срібна затока", ТОВ "Сателін", ТОВ "Провін", ТОВ "Інтеграліті Інвест"та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії щодо спірних земельних ділянок, в тому числі укладати догвори, вчиняти інші правочини щодо земельних ділянок, та заборони Головному управлінню Державного агентства земельних ресурсів України у м. Києві, Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), державним реєстраторам Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві та будь-яким іншим уповноваженим органам і особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо вищезазначених земельних ділянок.

Заява мотивована тим, що невжиття заходів до забезпечення позову може спричинити подальше протиправне відчуження спірних земельних ділянок.

Згідно з статтею 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Дослідивши наявні у справі матеріали, та враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, а також те, що прокурором окрім самої заяви, викладеної у позові, не було надано суду першої інстанції доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову, зокрема не подано доказів того, що будь-якими особами вчиняються дії по його відчуженню, дійшов до висновку, що достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову у даній справі може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду по даній справі - відсутні, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо заяви прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову, що вони задоволенню не підлягають.

Інші доводи, наведені скаржниками в апеляційних скаргах, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

На підставі рішення державного реєстратора 24.11.2015 було проведено державну реєстрацію права властності на комплекс у складі малоповерхових забудов та об'єктів адміністративно офісного та рекреаційного призначення.

Власником майна визначено ТОВ „Індекс-Груп".

Відповідно до положень Цивільного та Земельного кодексів України та договору суперфіцію від 20.01.2014 право власності на зведені суперфіцієм об'єктом нерухомості на земельних ділянках, відповідно до цього договору, належить суперфіцію.

Суперфіцій має право володіти, користуватися, розпоряджатися, зведеними на ній будівлями і спорудами.

Колегія зазначає, що прийняття судом рішення про відсутність права власності на спірні земельні ділянки автоматично не передбачає скасування права користування вказаними ділянками, щодо суперфіція, який на даний час є чинним відповідно до положень ст. 204 ЦК України, оскільки договір не оскаржений у судовому порядку та є зареєстрованим згідно до вимог закону.

Підстави припинення такого договору чітко встановлені ЦК України та ст. 102-1 Земельного кодексу України.

Обставини справи, та надані ТОВ „Індекс-Груп" документи свідчать про те, що забудовник реалізував своє право на забудову земельних ділянок, що підтверджується державною реєстрацією за останнім правом власності на комплекс будівель, збудованих на вказаних ділянках.

Згідно з рішенням суду має бути скасоване саме право власності на ділянки.

При цьому суд не передбачає визнання недійсним договору суперфіцію на такі дії державного реєстратора щодо реєстрації права користування ділянками на підставі договору суперфіцію.

Таким чином, правові підстави для внесення до державного реєстру запису про скасування державної реєстрації відсутні.

З огляду на наявність у ТОВ „Індекс-Груп" майнових прав на спірні земельні ділянки (враховуючи правову природу суперфіцію та наслідки реалізації права користувача земельної ділянки на її забудову), скасування рішення про державну реєстрацію права власності не змінить майнових прав ТОВ „Індекс-Груп" на ці земельні ділянки.

Одночасно, зі зміною відомостей у державному реєстрі щодо власника спірних земельних ділянок, права ТОВ „Індекс-Груп" на вказані земельні ділянки, які виникають з договору суперфіцію є непорушними, оскільки в даному випадку застосовується положення ст. 204 ЦК України.

Окрім того, до даних правовідносин застосовуються положення ст. 414 ЦК України, відповідно до якої перехід права власності до іншої особи не впливає на обсяг права власника будівлі (споруди) щодо користування земельною ділянкою.

В даному випадку, право власності за ТОВ „Індекс-Груп" не оспорюється і позовні вимоги до нього не заявлялись.

Колегія суддів зазначає, що ТОВ „Індекс-Груп " в своєму клопотанні про залучення його в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, відповідно до норм ст. 27 ГПК України, наводив аргументи та докази порушення своїх прав.

Відповідно до статті 41 Конституції України визначено, що кожен має право, володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зазначена позиція суду цілком кореспондується з Рішенням Європейського суду з прав людини у справі від 22.11.2007 №22/02/2008 „Україна-Тюмень проти України" яким визначено, що втручання у власність має бути виправдана, а крім того, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, яку прагнуть досягти шляхом вжиття будь-якого заходу для позбавлення права власності.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Земконтракт" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтеграліті Інвест" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.12.2015 у справі № 910/3724/14 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/3724/14 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко