Рішення № 56915589, 29.03.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2016 року Справа № 915/254/16

м. Миколаїв.

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль Ю.М.,

при секретарі Яйченя К.М.,

з участю представника позивача ОСОБА_1, дов. від 28.03.2016 р.,

від відповідача представник у судове засідання не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Алвас Ру,

27500, вул. Гагаріна, 7, м. Світловодськ, Кіровоградська обл.,

до товариства з обмеженою відповідальністю МИКОЛАЇВАГРО,

56100, вул. К.Маркса, 84, м. Баштанка, Миколаївська обл.,

про стягнення заборгованості в сумі 416337 грн. 90 коп. за договором купівлі-продажу від 30.11.2015 р. № 14, -

В С Т А Н О В И В:

Товариством з обмеженою відповідальністю (ТОВ) Алвас Ру предявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) МИКОЛАЇВАГРО про стягнення з останнього грошових коштів у сумі 416337 грн. 90 коп. заборгованість з оплати вартості поставлених нафтопродуктів за укладеним між ними договором купівлі-продажу від 30.11.2015 р. № 14, з посиланням на те, що відповідачем не виконанні грошові зобовязання за договором щодо оплати поставлених нафтопродуктів у повному обсязі, а також про стягнення грошових коштів на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

У судове засідання не зявився представник від ТОВ МИКОЛАЇВАГРО, проте від останнього до суду надійшло клопотання від 28.03.2016 р. про відкладення розгляду справи, мотивоване знаходженням представника відповідача на стаціонарному лікуванні у медичному закладі.

Ураховуючи думку представника позивача, який вважав, що перешкод для вирішення спору за відсутності представника ТОВ МИКОЛАЇВАГРО немає, суд визнає, що, оскільки явка представника відповідача судом не визнана обовязковою, та що відповідач не скористався правом подання відзиву на позов, розгляд справи можливий за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 ГПК України.

Вислухавши думку представника позивача, який позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

Згідно умов укладеного сторонами договору від 30.11.2015 р. № 14 сторони зобовязалися: ТОВ Алвас Ру (продавець) в обумовлені строки, в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця нафтопродукти (товар), а саме: дизельне паливо ДТ-3-К5 (УКТ ЗЕД НОМЕР_1) загальною вартістю 568675 грн. 80 коп., а ТОВ МИКОЛАЇВАГРО (покупець) прийняти й оплатити цей товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця на підставі виставленого рахунку не пізніше наступного банківського дня з дати виставлення рахунку (п.п. 1.1, 1.2, 4.3 договору).

Відповідно до умов договору, товар поставляється покупцеві партіями на підставі погодженої сторонами заявки, у кількості, за найменуваннями та ціною згідно специфікацій та/або видаткових накладних, які є невідємною частиною договору. Конкретні (відмінні від умов цього договору) умови поставки погоджуються сторонами у заявках та/або специфікаціях (пп. 3.1 договору).

Відвантажувальні документи (видаткова накладна), паспорти якості та сертифікати відповідності на товар підлягають відправленню продавцем покупцю одночасно з відправленням товару (пп. 3.5 договору).

Перехід права власності на товар та ризиків відбувається в момент передачі. Моментом передачі товару за кількістю та якістю вважається момент підписання накладних про його отримання покупцем. Передача (приймання-здача) товару здійснюється в пункті призначення (пп. 3.8 договору).

Датою здійснення оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця (пп. 4.4 договору).

Строк дії договору сторонами погоджено до 31.12.2016 р. (пп. 9.1 договору).

На виконання умов договору в день його укладення ТОВ Алвас Ру виписано рахунок-фактуру від 30.11.2015 р. № СФ-0013 на поставку дизельного палива марки ДТ-3-К5 сорт F(НОМЕР_1) у кількості 39165 л. за ціною одного літра 12 грн. 10 коп. без ПДВ на загальну суму 5686765 грн. 80 коп. з урахуванням ПДВ, і зазначене у рахунку-фактурі пальне відвантажено у відповідності до видаткової накладної від 30.11.2015 р. № РН-0012 (ас. 20) та товарно-транспортної накладної від 30.11.2015 р. № 8 (ас. 22) ТОВ МИКОЛАЇВАГРО, і представником останнього ОСОБА_2 цей товар прийнято, що підтверджується підписом представника та відбитком печатки відповідача на відвантажувальних документах.

ТОВ МИКОЛАЇВАГРО здійснило оплату вартості відвантаженого товару з урахуванням ПДВ частково платіжними дорученнями від 01.12.2015 р. № 401 на суму 68675 грн. 80 коп., від 28.12.2015 р. № 420 на суму 65662 грн. 10 коп., від 28.01.2016 р. № 450 на суму 1500 грн., від 29.01.2016 р. № 461 на суму 1500 грн. та від 01.02.2016 р. № 464 на суму 15000 грн. (а.с. 10-14), а всього в сумі 152337 грн. 90 коп., у котрих зазначено, що кошти перераховуються згідно виписаного продавцем рахунку від 30.11.2015 р. № СФ-0013.

За твердженнями позивача заборгованість з оплати вартості проданого за договором дизпалива складає суму 416337 грн. 90 коп. (5686765 грн. 80 коп. - 152337 грн. 90 коп.), котра на даний час не погашена.

Суд вважає, що до спірних правовідносин належить застосувати законодавство, котре регулює відносини купівлі-продажу.

Чинним законодавством України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.655 ЦК України). Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати, зокрема, оплати товару (ч.ч.1,2,3 ст. 692 ЦК України).

У відповідності до ч.1 ст.193 ГК України субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Положеннями ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України передбачено, що зобовязання має виконуватися відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Оцінюючи викладене, суд вважає доведеним, що відповідачем порушені грошові зобовязання за укладеним з ТОВ Алвас Ру договором.

Як указувалося вище підпунктом 4.3 договору сторони узгодили, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на підставі виставленого рахунку не пізніше наступного банківського дня з дати виставлення рахунку.

Отже, рахунок-фактуру позивача від 30.11.2015 р. № СФ-0013 на загальну суму 5686765 грн. 80 коп. відповідач повинен був оплатити наступного банківського дня, тобто 01.12.2015 р., проте в цей день ним оплачено лише суму 68675 грн. 80 коп., і в подальшому, з урахуванням оплати 01.12.2015 р., грошові кошти в загальній сумі 152337 грн. 90 коп.

Так як на даний час заборгованість з оплати вартості придбаного за договором пального в сумі 416337 грн. 90 коп. ТОВ МИКОЛАЇВАГРО не погашена, то суд визнає, що позовні вимоги належить задовольнити повністю.

Статтею 49 ГПК України передбачено покладання судових витрат, зокрема, витрат на оплату позовної заяви судовим збором, у разі задоволення позову - на відповідача.

ТОВ Алвас Ру оплачено позовну заяву судовим збором за платіжним дорученням від 25.02.2016 р. № 28 у сумі 6515 грн. 07 коп.

У відповідності до положень Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі, зокрема, у відсотковому співвідношенні до ціни позову (ч.1 ст. 4 Закону). За подання позову до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі, зокрема, 1,5 відсотка ціни позову (пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону).

Виходячи із наведених положень законодавства та суми підлягаючих задоволенню позовних вимог, суд визнає, що витрати позивача з оплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок ТОВ МИКОЛАЇВАГРО в сумі 6245 грн. 07 коп.

У судовому засіданні 29.03.2016 р., згідно із ст. 85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Алвас Ру задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю МИКОЛАЇВАГРО, 56100, вул. К.Маркса, 84, м. Баштанка, Миколаївська область, ідентифікаційний код 39247191, на користь товариства з обмеженою відповідальністю Алвас Ру, 27500, вул. Гагаріна, 7, м. Світловодськ, Кіровоградська область, ідентифікаційний код 39927948, грошові кошти в загальній сумі 416337 (чотириста шістнадцять тисяч триста тридцять сім) грн. 90 коп. заборгованість з оплати товару, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 6245 (шість тисяч двісті сорок пять) грн. 07 коп.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Миколаївської області протягом 10 днів з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 04.04.2016 р.

Суддя Ю.М. Коваль.