Рішення № 56915530, 30.03.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2016 р.Справа № 916/535/16

Господарський суд Одеської області у складі :

судді Никифорчука М.І.

при секретареві Горбатюку Р.О.

за участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № 11/016-юр від 05.01.2016р., ОСОБА_2 за довіреністю № 12/016-юр від 05.01.2016р.;

від відповідача: не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 916/535/16:

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ДНІПРОАЗОТ";

До відповідача: Публічного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат"

про стягнення 9158,61 грн.; , -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «ДНІПРОАЗОТ» (далі Позивач) звернулось до Публічного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" із позовом про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за порушення умов договору посилаючись на те, що Відповідач на виконання укладеного між сторонами у справі договору зберігання передав на зберігання Позивачеві ОСОБА_3 та повинен був оплати Позивачеві надані ним послуги. Проте Відповідач відповідну оплату не здійснив, у звязку з чим за ним рахується борг з урахуванням пені, 3% річних з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог в сумі 10922, 08 грн.

Відповідач в засідання суду не зявився, надав відзив із згодою з вимогами позивача. Просив його задовольнити.

Таким чином, суд розглядує справу за наявними в ній матеріалами за приписами ст.75 ГПК України.

В засіданні суду 30 березня 2016 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення в порядку ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши надані докази, вислухавши представника позивача, проаналізувавши приписи законодавства, що регулюють правовідносини по даному спору, господарський суд прийшов до наступного висновку.

ОСОБА_4 до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

ОСОБА_4 до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

ОСОБА_4 до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

ОСОБА_4 до ст.. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків.

ОСОБА_4 до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

ОСОБА_4 до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

ОСОБА_4 до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.

ОСОБА_4 до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

ОСОБА_4 до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

ОСОБА_4 до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. ОСОБА_3 зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як випливає з матеріалів справи та встановлено судом, між сторонами у справі 29.12.2015 р. був укладений договір зберігання № 148333 (далі - «Договір»).

Згідно п. 1.1. Договору Відповідач зобовязався передавати Позивачу визначену родовими ознаками продукцію виробничо-технічного призначення - карбамід марки Б (надалі - «Майно») на зберігання та вносити плату Позивачу за зберігання ОСОБА_4, а Позивач зобовязався приймати ОСОБА_4 на зберігання, зберігати його і повертати Відповідачу.

ОСОБА_4 до п. 1.2. Договору найменування, кількість і вартість ОСОБА_4, переданого Відповідачем і прийнятого Позивачем на зберігання, зазначаються Сторонами в Актах прийому-передачі майна на зберігання, які підтверджують факт передачі ОСОБА_4 на зберігання, та є невідємною частиною Договору.

Згідно п. 3.1. Договору Позивач приймає ОСОБА_4 на зберігання від Відповідача по Акту прийому-передачі майна на зберігання, який підписується уповноваженими представниками обох Сторін, скріплюється печатками Сторін та є невідємною частиною Договору. В Акті прийому-передачі ОСОБА_4 на зберігання повинні бути зазначені: найменування, кількість і вартість ОСОБА_4, дата передачі (прийняття) ОСОБА_4 на зберігання. Документом, що підтверджує факт прийняття ОСОБА_4 на зберігання Позивачем і дозволяє Відповідачу отримати відповідну кількість ОСОБА_4 зі складу Позивача, є Акт прийому - передачі майна на зберігання.

ОСОБА_4 до п. 3.3. Договору Позивач повертає ОСОБА_4 по Акту повернення майна зі зберігання, який підписується уповноваженими представниками обох Сторін, скріплюється печатками Сторін та є невідємною частиною Договору. В Акті повернення майна зі зберігання повинні бути зазначені: найменування, кількість і вартість ОСОБА_4, дата передачі (повернення) ОСОБА_4 зі зберігання. Документом, що підтверджує факт повернення ОСОБА_4 зі зберігання, є Акт повернення майна зі зберігання, що складається на підставі накладної - вимоги. З моменту підписання Акту повернення майна зі зберігання Позивач вважається таким, що виконав свої зобовязання за цим Договором у повному обсязі.

За п. 4.1 Договору плата за зберігання майна розраховується за фактичний час перебування майна в складських приміщеннях позивача ( з моменту передачі ОСОБА_4 на зберігання по Акту прийому - передачі майна на зберігання і до моменту видачі ( передачі0 ОСОБА_4 по акту повернення мана зі зберігання) і складає 0,55 грн., крім того ПДВ (20%) 0.11 грн., за кожну добу зберігання однієї тони ОСОБА_4.

За п.4.2 Договору Відповідач зобовязаний здійснювати оплату за зберігання ОСОБА_4 щомісячно до 25 числа місяця, наступного за оплачуваним місяцем, на підставі акту приймання передачі наданих послуг зі зберігання мана та рахунку Зберігача ( Позивача ).

За п. 4.5 Договор сторони зобовязуються до 15 числа, оформляти двосторонній Акт приймання - передачі наданих послуг зі зберігання майна, що підписується уповноваженими представниками Сторін. В Акті приймання - передачі наданих послуг зі зберігання майна вказуються обсяг і вартість послуг зі зберігання, наданих Позивачем Відповідачу у минулому місяці.

30.12.2015 р. Відповідачем було передано Позивачу на зберігання ОСОБА_4 - карбамід марки Б, у кількості 500,00 т на загальну суму 3 600 000,00 грн., про що Сторонами у тож де день було підписано Акт № 1 приймання-передачі ОСОБА_4 на зберігання.

31.12.2015 р. Сторонами було підписано Акт № 1 приймання-передачі наданих послуг зі зберігання ОСОБА_4, відповідно до якого в період з 30.12.2015р. по 31.12.2015р. Позивач надав Відповідачу послуги зі зберігання ОСОБА_4 на суму 660,00 грн., розрахунок яких наведений у Додатку № 1 до даного Акту, підписаному обома Сторонами.

Таким чином, Відповідач, керуючись п. 4.2. Договору, зобовязаний був здійснити оплату за надані Позивачем в період з 30.12.2015 по 31.12.2015 послуги до 24.01.2016 (включно).

Відповідачем оплата за надані Позивачем в грудні 2015 року послуги не здійснена, чим відповідачем порушено строк оплати наданих послуг.

31.01.2016р. Сторонами було підписано Акт № 2 приймання-передачі наданих послуг зі зберігання ОСОБА_4, відповідно до якого в період з 01.01.2016р. по 31.01.2016р. Позивач надав Відповідачу послуги зі зберігання ОСОБА_4 на суму 8 414,06 грн., розрахунок яких наведений у Додатку № 1 до даного Акту, підписаному обома Сторонами.

Таким чином, Відповідач на підставі п. 4.2. Договору, зобовязаний був здійснити оплату за надані Позивачем в період з 01.01.2016р. по 31.01.2016р. послуги до 24.02.2016р. (включно).

Проте оплата за надані Позивачем в січні 2016 року послуги, Відповідачем не здійснена, чим відповідач порушив строк оплати наданих послуг.

Таким чином загальна сума заборгованості по Договору згідно Актів приймання передачі ОСОБА_4 на зберігання, станом на 25.03.2016р. складає 10557,82 грн.

Пунктом 4.2. Договору передбачено, що за порушення строку здійснення оплати за зберігання ОСОБА_4 сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми, що підлягає оплаті, за кожний день прострочення платежу.

На підставі п. 4.2 Договору відповідачеві нараховано пені за порушення строку оплати послуг у розмірі 340,95 грн.

З підстав ч. ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачеві нараховані 3% річних від простроченої суми заборгованості з оплати наданих послуг розмір яких станом на 25.03.2016 складає 23,31 грн., згідно наданого позивачем розрахунку.

Всього загальна сума заборгованості, що включає основний борг, пеню за порушення строку оплати наданих послуг, 3% річних, станом на 25.03.2016, складає:

660,00 + 8 414,06 + 1483,76+47,61+293,34+3,25+20,06=10922,08 грн.

Проаналізувавши наведене суд приймає вказані вище докази як такі. що доводять правомірність вимог Позивача. Вказані докази сумніву у суду не викликають.

Посилання Позивача на вищенаведені ним норми ЦК та ГК України суд вважає правильним, оскільки саме цими нормами ЦК та ГК України регулюються правовідносини по даному спору.

Підсумовуючи викладене господарський суд вважає вимоги позивача законними, підтвердженими наявними у справі доказами, є обґрунтованими і тому підлягаючими задоволенню повністю з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

ОСОБА_4 до ст. 44, 49 ГПК України при задоволенні позову судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОАЗОТ» - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Ізмаїльський целюлозно-картонний комбінат" (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Нахімова, 300, код ЄДРПОУ 00278818) на користь Публічного акціонерного товариства «ДНІПРОАЗОТ» (51909, м. Дніпродзержинськ, вул. С.Х. Горобця, 1, код ЄДРПОУ 05761620) по договору зберігання № 148333 від 29.12.2015:

- основний борг за надані послуги по Акту № 1 приймання-передачі наданих послуг зі зберігання ОСОБА_4 від 31.12.2015, в розмірі 660,00 грн. (шістсот шістдесят гривень 00 копійок);

- основний борг за надані послуги по Акту № 2 приймання-передачі наданих послуг зі зберігання ОСОБА_4 від 31.01.2016, в розмірі 8 414,06 грн. (вісім тисяч чотириста чотирнадцять гривень 06 копійок);

- основний борг за надані послуги по Акту № 3 приймання-передачі наданих послуг зі зберігання ОСОБА_4 від 15.02.2016, в розмірі 1483,76 грн. (одна тисяча чотириста вісімдесят три гривні 76 копійок);

- пеню за порушення строку оплати послуг, передбачених Актом № 1 приймання- передачі наданих послуг зі зберігання ОСОБА_4 від 31.12.2015, в розмірі 47,61 грн. (сорок сім гривень 61 копійка);

- пеню за порушення строку оплати послуг, передбачених Актом № 2 приймання- передачі наданих послуг зі зберігання ОСОБА_4 від 31.01.2016, в розмірі 293,34 грн. (двісті девяносто три гривні 34 копійки);

- три проценти річних від суми боргу за надані послуги по Акту № 1 приймання- передачі наданих послуг зі зберігання ОСОБА_4 від 31.12.2015, в розмірі 3,25 грн. (три гривні 25 копійок);

- три проценти річних від суми боргу за надані послуги по Акту № 2 приймання- передачі наданих послуг зі зберігання ОСОБА_4 від 31.01.2016, в розмірі 20,06 грн. (двадцять гривень 06 копійок);

- витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст. 85 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 04 квітня 2016 р.

Суддя М.І. Никифорчук