Рішення № 56915371, 28.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2016Справа №910/173/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП Укрпрофтранс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «РН - Карт Україна»

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток»

Про стягнення 56 673, 80 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача: Грива В.О., довіреність № 01/12 від 15.12.2015

від відповідача Чобітько С.М., довіреність № 46 від 01.01.2016

від третьої особи не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП Укрпрофтранс» (далі -позивач) подало на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «РН - Карт Україна» (далі - відповідач) про стягнення 56 673,80 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору поставки № 00229к від 01.04.2014р.

Ухвалою суду від 11.01.2016р. порушено провадження у справі № 910/173/16 та призначено розгляд на 01.02.2016 р.

27.01.2016р. позивач подав через канцелярію суду документи по справі.

01.02.2016р. представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, заявив клопотання про залучення до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток» у якості третьої особи.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог та підтримав клопотання позивача про залучення до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток» у якості третьої особи.

Суд заслухавши пояснення сторін, задовольнив клопотання позивача та залучив Товариство з обмеженою відповідальністю «Восток» без самостійних вимог у якості третьої особи, у зв'язку з чим відклав судовий розгляд справи на 19.02.2016р.

17.02.2016р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов.

18.02.2016р. позивач подав через канцелярію суду додаткові пояснення по справі.

19.02.2016р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав пояснення по обставинам укладення договору поставки та порядку його виконання, в частині отримання палива від відповідача.

Представник відповідача проти позову заперечив у повному обсязі, повідомив суд про те, що позивачем було порушено порядок відбору проб та їх передачі для проведення експертизи, наголосив на тому, що представника відповідача для відібрання проб не викликались.

Представник третьої особи заперечив проти позовних вимог, подав відзив на позов

Суд відклав судовий розгляд справи на 28.03.2016р., з метою витребування додаткових документів по справі.

25.03.2016р. третя особа подала через канцелярію суду письмові пояснення по справі.

28.03.2016р. представник позивача у судовому засіданні ознайомився з поясненнями, наданими третьої особою через відділ діловодства суду. Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав додаткові пояснення по справі.

Представник відповідача проти позову заперечив, надав додаткові пояснення, з урахуванням своїх заперечень.

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд вирішив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ «РН-КАРТ УКРАЇНА» (відповідач) та ТОВ «АТП УКРПРОФТРАНС» (позивач) було укладено договір поставки №00229к від 01.04.2014 р. (далі - договір). Відповідно до умов договору постачальник (Відповідач) протягом строку дії договору зобов'язується здійснювати постачання палива та/або надавати послуги покупцю (позивачу) на умовах EXW за місцезнаходженням АЗС, а покупець зобов'язується приймати таке паливо та/або послуги та оплачувати їх на умовах цього договору. Передача/отримання палива та/або надання/отримання послуг здійснюється виключно з використанням смарт-карток. Під АЗС в зазначеному договорі розуміється, що це автозаправна станція, перелік яких зазначено у Додатку № 1 до договору, на якій покупець має право отримати паливо та/або послуги відповідно до умов договору.

На підставі цього договору 27.06.2015 року о 12:16:02 водій позивача ОСОБА_3, що працює за трудовим договором згідно наказу № 6 від 01.08.2014 «Про прийняття на роботу», здійснив заправку автомобіля RENAULT PREMIUM, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (використовується у господарській діяльності позивача на підставі договору оренди транспортного засобу, укладеного 02.04.2015, та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ярощук І.Ю.) на 100 літрів палива дизельного, підвищеної якості ЄВРО 5 ВО, марка С вид І по смарт-картці № 133191810 на автозаправній станції «ТНК» за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Енергетична 2-А.

Як посилається позивач згідно поданого позову та своїх пояснень, через деякий час після заправки, проїхавши приблизно 30 км водій помітив, що автомобіль почав «глухнути», втрачати потужність двигуна, двигун почав нерівномірно працювати, «троїти». Водій позивача ОСОБА_3 перевірив фільтр та побачив, що в ньому є рідина, зливши рідину, вона виявилась водою. Водій позивача зробив висновок, що причина порушень в роботі автомобіля полягає в неякісному пальному, про що водій повідомив керівника позивача та попросив придбати паливні фільтри і передати їх йому. Після чого близько 14.00-15.00 год. 27.06.2015 р. водій зробив дзвінок на «Гарячу лінію» Відповідача за телефоном 044-494-02-39 та залишив скаргу; стосовно неякісного пального. У відповідь на таку скаргу оператором було повідомлено водієві, що на даний час немає можливості зробити відбір проб пального на АЗС.

Зливши воду з сепараторного фільтра, водій продовжив шлях, але через деякий час автомобіль знов почав «глухнути». Водій вимушений був злити все паливо з баку та заправитись новим паливом. Підтвердженням придбання палива є фіскальний чек № 5065 від 29.06.2015 на придбання 60 л пального на суму 1 173 грн. Та фіскальний чек № 145688 від 29.06.2015 на придбання 50 л. пального суму 974, 50 грн.

Крім того, водій замінив фільтри, привезені керівником позивача. Витрати на придбання фільтрів склали 1395,00 грн., що підтверджується рахунком на оплату заказу № 13468 від 30.06.2015 та платіжним дорученням № 396 від 16.07.2015. Крім того, для доставки фільтрів було витрачено паливо на суму 1 857,98 грн.

29.06.2015 комісією, призначеною наказом ТОВ «АТП УКРПРОФТРАНС» № 28 від 29.06.2015, був складений акт відбору проб палива, злитого водієм з баку автомобіля позивача, яке було заправлене на автозаправній станції «ТНК» за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Енергетична 2-А.

01.07.2015 відібрані проби палива були здані до Випробувального центру ТОВ «ВЦ ПММ» згідно Акта приймання зразка № 2099 від 01.07.2015. Випробувальний центр ТОВ «ВЦ ПММ», акредитований НААУ відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2006, зареєстрований у реєстрі 20 листопада 2012 року за № 2Н138, адреса: 01010, м. Київ, вул. Суворова, 1.

Зазначений випробувальний центр 22.07.2015 видав паспорт якості № 2099 на зразок палива дизельного, який надав для випробування позивач. Відповідно до висновку, зазначеного у паспорті якості № 2099 за вмістом води зразок не відповідає вимогам ДСТУ 4840:2007 до дизельного палива підвищеної якості. Масова частка води складає 0,55 %.

Крім того, 01.07.2015 позивач звернувся до авторизованого гарантійного сервісу БОШ «Тахосервіс» для проведення експертизи елементів паливної системи автомобіля RENAULT PREMIUM, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, з метою виявлення причин виходу з ладу паливної системи. Відповідно до заключения експертизи від 15.07.2015 № 15/07-15 при перевірці інжекторів автомобіля було виявлено підвищений викид палива через лінію поворотного викиду по 4 інжекторам з 6 перевірених. Після перевірки було проведено розборку інжекторів та паливного насосу з метою виявлення їх стану та причин виходу із ладу окремих компонентів. В результаті такої перевірки було виявлено характерні пошкодження сідел клапанів - ерозії робочих поверхонь, сліди іржі, що свідчить про наявність води у паливі, що використовується. Позивач стверджує, що виявлені пошкодження свідчать про те, що робочі поверхні паливної системи автомобіля були під впливом абразивних часток, які знаходились в погано профільтрованому паливі, чи при застосуванні палива з поганими змазуючими властивостями а також наявності води у паливі, що застосовується.

Підтвердженням звернення та оплати послуг сервісу БОНІ «Тахосервіс» є наряд замовлення № Т30/6-06 від 06.07.2015, рахунок на оплату № 810 від 06.07.2015, наряд замовлення №Т22/9-07 від 23.07.2015, рахунок на оплату № 889 від 23.07.2015, платіжні доручення № 404 від 10.07.2015, № 386 від 14.07.2015, № 387 від 07.07.2015.

Позивач згідно поданого позову стверджує про те, що відповідачем надавалось неякісне пальне систематично, внаслідок чого позивач змушений був систематично ремонтувати паливну систему вказаного автомобіля.

Позивач згідно своїх пояснень наголошував на тому, що згідно поставленого відповідачем неякісного пального, позивач змушений був повести додаткові витрати (збитки) у розмірі 56 673,80 грн., з яких:

- Злитого водієм неякісного пального, яке неможливо було використовувати, на суму 1 949,00 гри., придбання якого підтверджується фіскальним чеком №0123 від 27.06.2015.

- Придбаних та доставлених водію паливних фільтрів. Вартість фільтрів -1395,00 грн, що підтверджується рахунком на оплату замовлення № 13468 від 30.06.2015 та платіжним дорученням.

- Вартість палива, яке витрачене для доставки фільтрів - 1 857,98 гри., що підтверджується фіскальним чеком № 89 від 29.06.2015.

- Ремонту паливної системи автомобіля на загальну суму 49 170,00 грн., згідно рахунків № 810 від 06.07.2015 p., та № 889 від 23.07.2015 та платіжних доручень про сплату рахунків.

- Витрат на експертизу пального - 154,32 грн. згідно акта надання послуг №415 від 21.07.2015 р.

- Додаткової заправки автомобіля, щоб доїхати до м. Києва у розмірі 2147,50 грн., придбання якого підтверджується фіскальними чеками № 5065 від 29.06.2015 та №145688 від 29.06.2015.

Згідно поданого позову позивач в підтвердження своїх позовних вимог посилався на те, що На підставі пункту 5.10 Договору якість палива повинна відповідати діючим ТУ та ДСТУ.

Крім того, в підтвердження позовних вимог позивач також посилався на пункт 8.1 договору, згідно якого за невиконання або неналежне виконання умов договору винна сторона відшкодовує спричинені таким невиконанням або неналежним виконанням виключно прямі збитки у порядку та розмірах, передбачених чинним законодавством та Договором.

З метою досудового врегулювання спору, позивач на підставі ст. 6 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5.11 Договору звернувся до відповідача з претензією № 27-06/15 від 30.06.2015 про відшкодування збитків у зв'язку з недоліками проданого товару, до

якої претензії було додано докази понесених збитків через придбання у Відповідача неякісного пального. Претензія № 27-06/15 від 30.06.2015 залишена Відповідачем без відповіді.

Після проведення експертизи неякісного пального та ремонту паливної системи автомобіля RENAULT PREMIUM, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, позивачем було надіслано повторну претензію від 31.07.2015 № 33-07/15, в якій були уточнені претензійні вимоги та збільшено суму претензії на вартість експертизи пального та ремонту автомобіля.

Претензія № 27-06/15 від 30.06.2015 також залишена без відповіді та заявлені збитки не відшкодовані у добровільному порядку, внаслідок чого позивач подав на розгляд суду позов, в якому просив суд стягнути з відповідача 56 673,80 грн. - збитків за поставку неякісного пального за договором № 00229к від 01.04.2014р.

Суд дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, виходячи з наступного.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків має бути наявність повного складу цивільного правопорушення., а саме: протиправна поведінки чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення виключає відповідальність боржника за невиконання або неналежне виконання зобов'язань у вигляді відшкодування збитків.

При цьому, позивач повинен довести наявність протиправної поведінки , збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, а відповідач - відсутність своєї вини у заподіянні збитків (дана правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 28.10.2013 року по справі № 922/1610/13).

Таким чином, в даному випадку позивач має довести наявність трьох елементів складу цивільного правопорушення: наявність протиправної поведінки, збитків та причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками.

За приписами договору поставки № 00229К від 01.04.2014р., а саме пункту 5.11 визначено, що рекламації по якості приймаються постачальником (відповідач) письмово протягом 10-ти днів з моменту поставки палива відповідно до п.5.2. договору, з прикладенням висновку акредитованої лабораторії, інформаційного чеку відповідної АЗС.

Пунктом 5.12. договору передбачено, що у разі прострочення строку, зазначеного в п.5.11. договору та/чи не дотримання порядку перевірки якості зазначеному в п.5.10 договору (Відбір арбітражних проб палива на АЗС, яка провела відвантаження палива покупцю, а також відбір проб палива із паливного баку автотранспортного засобу повинно проводиться у присутності представника ПОСТАЧАЛЬНИКА за правилами ДСТУ 4488:2005.), рекламації по якості не приймаються.

Так, позивачем, виходячи з викладеного у вказаних пунктах договору, не було дотримано вищезазначених умов, оскільки претензія за вих. №27-06/15 від 30.06.2015р. не містила висновку акредитованої лабораторії. Отже, Позивачем був пропущений строк для звернення з рекламаціями по якості.

Окрім того, позивачем не доведено, що саме дизельне паливо якості ЄВРО 5 ВО саме з АЗС за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Енергетична, 2-а стало причиною порушень в роботі автомобіля RENAULT PREMIUM д.н.з. НОМЕР_1. Оскільки, посилання позивача на «досвідченість водія» є лише припущеннями особи, що не є експертом в галузі якості нафтопродуктів й не можуть слугувати доказом.

Відповідно до умов п. 5.10 договору, якість палива повинна відповідати діючим ТУ і ДСТУ. Підтвердженням неналежної якості палива (не відповідність ТУ і ДСТУ) є Висновок експертизи незалежної експертної організації, акредитованої лабораторії, в порядку згідно діючого законодавства України. Відбір арбітражних проб палива на АЗС, яка провела відвантаження палива ПОКУПЦЮ, а також відбір проб палива із паливного баку автотранспортного засобу повинно проводиться у присутності представника ПОСТАЧАЛЬНИКА за правилами ДСТУ 4488:2005, проте відбір проб палива, позивачем проведені з порушенням норм чинного законодавства України.

Так, відповідно до п. 4.1.4. Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України №271/121 від 04.06.2007р.визначено, що арбітражні випробування здійснюються у разі виникнення суперечностей в оцінюванні якості нафти та/а бо нафтопродукту між вантажовідправником (постачальником) і вантажоодержувачем (споживачем). Якщо в нормативному документі для визначення показника якості зазначено декілька методів випробувань, то як арбітражний використовується метод, визначений як арбітражний. Рішення про випробування арбітражної проби нафти або нафтопродукту приймаються сторонами на підставі письмової заяви однієї із сторін спільної заяви всіх зацікавлених сторін. У заяві мають бути зазначені показники якості нафти або нафтопродукту, за якими виникли суперечності.

Про час проведення арбітражних випробувань повідомляються всі зацікавлені сторони та забезпечується можливість присутності їх представників на цих випробуваннях.

Розкриття арбітражних проб проводиться у присутності зацікавлених сторін, про що складається акт за формою N 15-НП. Акт підписується уповноваженими особами сторін. У журналі реєстрації проб робляться відповідні записи. Якщо будь-яка сторона відмовляється письмово від участі в розкритті проби та присутності на випробуваннях, арбітражні випробування проводяться без представників цієї сторони.

Проте, позивач в порушення наведених норм законодавства, не повідомив належним чином відповідача про проведення таких випробувань тимчасової комісії ТОВ «АТП Укрпрофтранс», створеною відповідно до наказу № 28 від 29.06.2015р. У судових засіданнях позивач також не зміг довести належність повідомлення представників відповідача про проведення таких випробувань.

Окрім того, відсутній акт тимчасової комісії ТОВ «АТП УКРПРОФТРАНС», створеної відповідно до наказу №28 від 29.06.15р., щодо відбору зразків саме з АЗС № 03007/0 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Енергетична, 2-а та з баку автомобіля RENAULT PREMIUM д.н.з НОМЕР_1.

Відсутні докази, що на випробування до ТОВ «ВЦ ПММ» були передані зразки саме дизельного пального з АЗС № 03007/0 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Енергетична, 2-а та з баку автомобіля RENAULT PREMIUM д.н.з. НОМЕР_1. Твердження Позивача, що саме дизельне пальне з АЗС № 03007/0 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Енергетична, 2-а було злите з баку RENAULT PREMIUM д.н.з. НОМЕР_1 й зразки якого «нібито» були передані до ТОВ «ВЦ ПММ» є необгрунтованими та недоведеними, оскільки посилаються на припущення й не можуть бути прийняті судом до розгляду.

Отже у суду відсутні правові підстави вважати, що саме дизельне паливо з АЗС № 03007/0 за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Енергетична, 2-а стало причиною несправностей автомобіля RENAULT PREMIUM д.н.з НОМЕР_1, таким чином, спричинення збитків позивачеві з боку відповідача - є не доведеними.

Також, суд зазначає, що п. 1.2. договору передбачено, що смарт-картка - це унікальна пластикова картка з персональним номером та мікропроцесором, як засіб зберігання інформації, що дозволяє її пред'явнику отримувати паливо та/або послуги на АЗС, а також фіксувати такі операції з метою їх обліку. Смарт-картці присвоюється ідентифікаційний номер і код доступу (далі - ПІН-код), який відомий Покупцю (фактичному держателю пластикової смарт-карти) і не підлягає розголошенню. Усі операції по використанню смарт-карт здійснюють з використанням (введенням держателем смарт-карти) ПІН-коду. Така картка не відноситься до платіжних засобів та є засобом тривалого та багаторазового використання, що забезпечує внутрішній документообіг та систему безготівкового відпуску палива та надання послуг на АЗС.

Посилання Позивача, на той факт, що заправка автомобіля RENAULT PREMIUM д.н.з. НОМЕР_1 виключно на АЗС Відповідача є не доведеним, оскільки наявність смарт-картки за допомогою якої можливо отримувати паливо на АЗС Відповідача, тобто без розрахунку готівкою, не виключає та не обмежує можливості Позивачу здійснювати заправку автомобіля шляхом готівкового розрахунку на інших АЗС або у третіх осіб.

Окрім цього, до матеріалів справи долучені документи, в підтвердження регулярного відібрання проб палива на спірній АЗС, а також поставки пального у спірний період належної якості, які свідчить про відповідність такого пального нормам ДСТУ, а саме про таке свідчать: свідоцтво про атестація вимірювальної лабораторії № ПЧ 07-0/488-2013 від 06.09.2013р., накладна від 19.06.2015р. на паливо, паспорт проведення випробувань на якість палива № 11445 від 12.06.2015р., сертифікат відповідності , декларація відповідності, витяг з журналу реєстрації проб за формою №3-НК, акти відбирання проб № 1076 від 23.06.2015р. та № 1088 від 30.06.2015р., паспорт якості № 1338 від 30.06.2015р.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження свої позовних вимог, внаслідок чого його позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено 05.04.2016р. )

Суддя В.І.Мельник