Рішення № 56915331, 31.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2016Справа №910/2500/16

За позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" проскасування рішення, що оформлене протоколом Суддя Ярмак О.М.

За участю представників:

від позивачаОСОБА_2 (представник за довіреністю від 12.02.2016)від відповідачаЖовтун О.В. (представник за довіреністю від 23.10.2015)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про скасування рішення останнього, оформленого протоколом № 936 від 03.02.2015 засідання комісії по розгляду акта про порушення № 39721 від 25.09.2014.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2016 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/2500/16 та призначено розгляд справи на 15.03.2016.

15.03.2016 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 31.03.2016.

В судове засідання 31.03.2016 з'явилися уповноважені представники сторін.

В ході судового засідання представник позивача обґрунтував та підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позову.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

25.09.2014 уповноваженими представниками Публічного акціонерного товариства "Київенерго" при здійсненні перевірки за участю представника споживача (уповноваженої особи) ОСОБА_5 встановлено, що при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_1 порушено норми статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику" та п.п. 1.3, 5.1, 6.40, 10.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996, а саме - самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника (електропередавальної організації) з метою без облікового споживання електроенергії, про що складено акт про порушення ПКЕЕ № 39721 від 25.09.2014.

Як вбачається з акту про усунення порушення ПКЕЕ від 25.09.2014, для усунення порушення здійснено відключення споживача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від подачі напруги.

03.02.2015 за відсутності споживача (Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1) відповідно до вимог ПКЕЕ відбулось засідання комісії по розгляду акта про порушення ПКЕЕ № 39721 від 25.09.2014, що супроводжувались веденням протоколу № 936, на якому комісією встановлено, що споживач (Фізична особа-підприємець ОСОБА_1) на об'єкті: МАФ за адресою: АДРЕСА_1, порушив Правила користування електричною енергією, а саме: самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника (електропередавальної організації) з метою безоблікового споживання електроенергії (площа перерізу проводу (кабелю), яким виконано самовільне приєднання: ПВС 5х4 мм2, допустимий тривалий струм приводу (кабелю) (згідно з гл.1.3 ПУЕ): 27А), а також прийнято рішення про проведення нарахування згідно з пунктом 2.6. та за формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами ПКЕЕ (потужність - 16,04 кВт; тривалість роботи струмоприймачів протягом доби 12 год., 7 днів на тиждень; період нарахування з 26.09.2013 по 25.09.2014; всього підлягає до сплати за недораховану електроенергію 91 458,55 грн).

За твердженнями позивача, указане рішення, оформлене протоколом № 936 від 03.02.2014, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки на момент встановлення факту порушення Правил користування електричною енергією в торгівельному павільйоні, що належить позивачу на праві власності, на підставі договору оренди майна від 01.06.2013цей павільйон перебував у володінні та користуванні ФОП ОСОБА_4, який і здійснив самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника, тому має нести відповідальність як споживач.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов`язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Згідно з п. 5.1 Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затверджених Постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без дозволу не допускається.

Відповідно до частини 2 статті 275 Господарського кодексу України окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законами України "Про засади функціонування ринку електричної енергії України" та "Про електроенергетику".

Згідно з п. 10.2 ПКЕЕ Споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Крім того, згідно з п. 6.41. ПКЕЕ визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електроенергії енергії, від якого споживач одержує електричну енергію або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ, або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 25.09.2015 у справі № 910/20379/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2016, задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго" про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь позивача 91 458,55 грн заборгованості за самовільно спожиту електричну енергію.

Так, у вказаному рішенні було встановлено факт самовільного споживання електроенергії Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, що було зафіксовано у акті акту про порушення №39721 від 25.09.2015, на підставі якого прийнято рішення, оформлене протоколом № 936 від 03.02.2014.

В ході розгляду вказаної справи судом було дано оцінку доводам Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про те, що відповідальним за самовільне підключення струмоприймачів до електричної мережі енергопостачальника є Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, який за договором оренди майна від 01.06.2013 був орендарем пересувного торгівельного павільйону, розміщеного за адресою: АДРЕСА_1, та повинен був укладати договір енергопостачання.

Так, судом встановлено, що відповідно до договору оренди майна від 01.06.2013 та акту приймання-передачі майна від 01.06.2013 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не передав лічильників електроенергії орендарю, а тому Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 не є споживачем електроенергії.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, факти, встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва, яке набрало законної сили у встановленому законодавством порядку, мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню при розгляді даної справи.

З наведеного слідує, що заперечення Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на позовні вимоги у справі № 910/20379/15, яким надано оцінку судом, ґрунтуються на тих же підставах, що і позовні вимоги у справі № 910/2500/16, тому встановлені у справі № 910/20379/15 факти суд не вважає доцільним встановлювати ще раз у межах цієї справи.

Окрім викладеного, стверджуючи про перебування у володінні та користуванні Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 належного позивачеві майна станом на 25.09.2014 (день виявлення порушення ПККЕ), позивач не надає доказів продовження договору оренди майна від 01.06.2013, зважаючи на його закінчення 31.05.2014 згідно з п. 4.1, а також доказів виконання орендарем зобов'язань з укладення від власного імені договорів щодо надання комунальних послуг у повному обсязі із спеціалізованими організаціями в порядку п. 7.3 договору оренди.

У ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оскільки інших підстав для скасування рішення комісії по розгляду акта про порушення ПКЕЕ, оформленого протоколом № 936 від 03.02.2015, а викладені у позові не обґрунтовані та не підтверджені належними доказами, суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

З огляду на те, що суд відмовляє у задоволенні заявлених позовних вимог, судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.М. Ярмак

Повне рішення складено: 04.04.2016