Ухвала суду № 56915280, 28.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28.03.2016Справа № 910/3329/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий

проект»

про стягнення 96 753,61 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Шмельов М.М. - по дов.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий проект» про стягнення 96 753,61 грн.

Ухвалою від 29.02.2016р. було порушено провадження по справі №910/3329/16 та призначено її розгляд на 18.03.2016р.

14.03.2016р. представником відповідача через канцелярію господарського суду подано відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 18.03.2016р. представником позивача подано письмове підтвердження відсутності аналогічного спору, заперечення на відзив, а також усні пояснення по суті спору, відповідно до яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представником відповідача у судовому засіданні 18.03.2016р. було подано клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке було розглянуто та задоволено судом, а також надано усні пояснення по суті спору, згідно яких Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий проект» проти задоволення позову заперечує.

28.03.2016р. представником позивача було подано клопотання про призначення по справі судової експертизи та у судовому засіданні надано усні пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 28.03.2016р. не з'явився, представника не направив, про причини неявки суд не повідомив, проте, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Згідно із положеннями ст.1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.

Як зазначено в листі №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання призначення судових експертиз» судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Аналогічні за змістом положення містить ч.2 п.2 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору №1115/010102/з від 29.05.2015р. в частині поставки товару, визначеного у специфікації №1 від 29.05.2015р., та його відповідності ДСТУ 17232-99.

Одночасно, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачем зазначено, що на виконання умов спірного правочину, Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий проект» було поставлено аналог визначеного у специфікації товару (алюмінієвих плит), що відповідає Євростандарту EN FW 5083 АМГ 4,5. До того ж, вказаним учасником судового процесу наголошено, що на теперішній час продукцію постачальнику так і не було повернуто.

Отже, під час розгляду справи №910/3329/16 між сторонами виник спір щодо поставки відповідачем товару, що відповідав би погодженому контрагентами у договорі №1115/010102/з від 29.05.2015р. та специфікації №1 від 29.05.2015р. до нього.

Наразі, обставини щодо належного виконання постачальником своїх обов'язків за договором №1115/010102/з від 29.05.2015р. в частині поставки певної марки алюмінієвих плит входять до предмету доказування по даній справі, а тому повинні бути досліджені господарським судом з метою винесення обґрунтованого та повного рішення.

Разом з цим, для з'ясування вказаних обставин є необхідним застосування відповідних методів та методик металознавчих досліджень, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців.

Відповідно до ч.2 ст.41 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Виходячи зі змісту листа №01-8/2651 від 27.11.2006р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання призначення судових експертиз», вирішуючи питання про призначення судової експертизи, господарському суду необхідно витребувати у сторін пропозиції стосовно конкретних державних спеціалізованих експертних установ та/або судових експертів, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але має враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення експертного дослідження.

За змістом п.5 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід: визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи; максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності.

Згідно з п.3 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду, у процесі підготовки справи до розгляду суддя не позбавлений можливості, викликавши представників сторін, з'ясувати їх думку щодо питань, які слід поставити перед експертом.

У клопотанні №1-36юр від 28.03.2016р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод» просило поставити на вирішення судового експерта наступні запитання щодо: визначення хімічного складу плити алюмінієвої АМг5 35х1520х3020 на відповідність ДСТУ 17232-99; визначення механічних властивостей плити алюмінієвої АМг5 35х1520х3020 на відповідність ДСТУ 17232-99; визначення мікроструктури плити алюмінієвої АМг5 35х1520х3020 на наявність її термообробки та відсутності або наявності перепалу.

Проте, як вже зазначалось, суд не обмежений при визначенні кола питань, які повинні бути поставлені на вирішення судового експерта, тими питаннями, які запропоновані учасниками судового процесу та зобов'язаний максимально конкретно визначити такі питання в ухвалі.

Відповідачем пропозицій з приводу питань, які слід поставити на вирішення судового експерта, надано не було.

Згідно з ч.3 ст.41 Господарського процесуального кодексу України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу».

Пунктом 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень встановлено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами, як правило, за зонами регіонального обслуговування. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

У клопотанні №1-36юр від 28.03.2016 заявником запропоновано доручити проведення судової експертизи Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз імені засл.проф.М.С. Бокаріуса. Однак, належних та допустимих у розумінні ст.34 Господарського процесуального кодексу України доказів наявності у вказаній експертній установі відповідних фахівців позивачем суду не представлено.

Приймаючи до уваги багаторічний досвід Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у проведенні експертних досліджень та з огляду на зону регіонального обслуговування вказаної експертної установи, суд дійшов висновку щодо доручення проведення судової експертизи по справі саме наведеній експертній установі.

До того ж, судом прийнято до уваги, що в судовому засіданні 28.03.2016р. позивачем заперечень з приводу доручення проведення експертизи по справі саме вказаній вище експертній установі не надано.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст. 15 Закону України «Про судову експертизу» витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Згідно з п.9 Постанови №4 від 23.03.2012р. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» про призначення судової експертизи виноситься ухвала, в якій, крім відомостей, передбачених частиною другою статті 86 Господарського процесуального кодексу України, зазначається, зокрема, сторона, на яку покладено оплату витрат з проведення судової експертизи.

За змістом п.23 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов'язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи.

У клопотанні №1-36юр від 28.03.2016р. позивачем гарантовано оплату судової експертизи по справі.

Приймаючи до уваги предмет та підстави позовних вимог, за висновками суду, саме позивач є заінтересованим в проведенні судової експертизи, а отже, обов'язок з її оплати покладається на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інструментальний завод».

Виходячи з вищевикладеного, господарський суд з метою всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх обставин справи призначив судову експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, а витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, поклав на позивача.

Відповідно до частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь у судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

В зв'язку з призначенням експертизи по даній справі, провадження у справі підлягає зупиненню.

Керуючись ст. ст. 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 910/3329/16 зупинити до проведення експертизи та отримання висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (03680, м.Київ, вул. Смоленська, буд.6).

Суддя Спичак О.М.