Рішення № 56915136, 28.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, е-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2016№910/2488/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/2488/16

за позовом ОСОБА_1. (ОСОБА_1), Амстердам, Нідерланди,

до Державної служби інтелектуальної власності України,

иностранного частного производственного унитарного предприятия «Алкопак» (іноземне приватне виробниче унітарне підприємство «Алкопак»), м. Гомель, Республіка Білорусь,

про визнання недійсними змін, внесених до формули корисної моделі «ЗАКУПОРЮВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ ДЛЯ ЄМНОСТІ» за патентом України №88425,

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 (довіреність від 28.09.2015 № б/н);

ОСОБА_3 (довіреність від 28.09.2015 № б/н);

відповідача-1 - Фінагіної В.Б. (довіреність від 02.06.2016 № 1-8/4356);

відповідача-2 - Боровика Б.П. (довіреність від 21.09.2015 № б/н);

Андрієнка Л.А. (довіреність від 03.04.2015 № б/н);

Боровика П.А. (довіреність від 21.09.2015 3 б/н).

ОСОБА_1. (Гуала Клоужес ОСОБА_1; далі - Клмпанія) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про:

- визнання недійсними змін до формули корисної моделі «ЗАКУПОРЮВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ ДЛЯ ЄМНОСТІ» за патентом України від 11.03.2014 №88425 на корисну модель, внесених 12.01.2016 на підставі заяви власника патенту - иностранного частного производственного унитарного предприятия «Алкопак» (іноземне приватне виробниче унітарне підприємство «Алкопак»; далі - Підприємство), про часткову відмову від патенту;

- зобов'язання Державної служби інтелектуальної власності України (далі - Служба) внести запис до Державного реєстру патентів України на корисні моделі стосовно визнання недійсними відповідних змін до формули корисної моделі за патентом України на корисну модель від 11.03.2014 №88425, та здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

Позовні вимоги мотивовано тим, що зміни, внесені у формулу корисної моделі, не відповідають вимогам чинного законодавства України; власник патенту має право повністю або частково відмовитися від патенту; разом з тим, Підприємство змінило формулу шляхом її доповнення, а не відмови від частини.

Також Компанія просила суд об'єднати справу за даною позовною заявою зі справою № 910/26928/15, яка знаходиться в провадженні господарського суду міста Києва (суддя Прокопенко Л.В.).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.02.2016 порушено провадження у справі.

14.03.2016 відповідач-1 подав суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, зокрема, посилаючись на таке:

- позивачем не зазначено, які саме права порушені, не визнані або оспорені Підприємством і Службою, хоча в самій позовній заяві Компанія вказує, що звертається до суду з метою захисту свої порушених прав та охоронюваних законом інтересів;

- зміна формули корисної моделі відповідно до заяви про часткову відмову від патенту від 03.11.2015 № 1596-11/15 призвела до зменшення обсягу правової охорони, оскільки з вказаного обсягу шляхом зміни формули було виключено усі об'єкти корисної моделі, в яких запірна кришка з центральним осьовим фіксатором виконана як різні деталі;

- Служба вважає, що законно прийняла рішення про внесення змін до Державного реєстру патентів України на корисні моделі щодо часткової відмови від патенту України № 88425.

14.03.2016 Підприємство подало суду:

- клопотання про призначення судової експертизи, в якому просило призначити по справі судову експертизу об'єктів права інтелектуальної власності та поставити на вирішення експерта таке питання:

«Як змінилася кількість варіантів реалізації корисної моделі за патентом України №88425 (в сторону збільшення чи в сторону зменшення) після внесення змін до формули корисної моделі відповідно до заяви про часткову відмову від патенту, відомості про яку було опубліковано в бюлетені Промислова власність 12.01.2016р. порівняно з редакцією формули до публікації про часткову відмову від патенту від 11.03.2014р.?»;

- клопотання про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального засобу;

- відзив на позовну заяву, в якому відповідача-2 заперечив проти задоволення позовних вимог, посилаючись, зокрема, на таке:

позивачем не доведено, що внесення змін до формули корисної моделі відбулося із порушення приписів частини першої статті 32 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі - Закон);

підставою заявленого позову Компанія вказує те, що внесення змін до формули корисної моделі за патентом України № 88425 відбулося з порушенням приписів частини першої статті 32 Закону, оскільки такі зміни не є частковою відмовою від патенту. Такі припущення позивача базуються на проведеному Компанією аналізі норм чинного законодавства України;

при цьому, проведений позивачем аналіз ґрунтується тільки на позиції ОСОБА_8, співробітника відділу гірничої та будівельної справи 1-ї категорії державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), викладеній у доповіді «Щодо часткової відмови від патенту на винахід чи корисну модель» на семінарі, проведеному Укрпатентом 28.03.2014 і не ґрунтується на жодному нормативному акті або джерелі інформації, яке може бути взяте до уваги для визначення тлумачення часткової відмови від патенту;

доповідь співробітника Укрпатенту на семінарі не належить до жодного із засобів доказування, визначених Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), отже є недопустимим та неналежним доказом:

на відміну від оскарження дійсності патенту, яке може бути вчинене будь-якою третьою особою, для оскарження дійсності правочину необхідна наявність порушеного права або охоронюваного законом інтересу позивача; позивач же не зазначив та не довів свої порушені права або охоронювані законом інтереси;

більше того, позивач може скористатися тим фактом, що після часткової відмови від патенту частина варіантів закупорювального пристрою, які раніше підпадали під дію патенту України № 88425, після публікації 25.03.2015 можуть бути вільно використані Компанією без дозволу власника патенту України № 88425.

21.03.2016 Компанія подала суду письмові пояснення щодо відзивів відповідачів, в яких заперечила проти доводів, викладених Службою та Підприємством, посилаючись, зокрема на таке:

- на сторінці 3 відзиву на позовну заяву відповідач-2 зазначає, що ним ще 29.08.2014 було подано заяву до Служби про внесення відомостей до Державного реєстру патентів України на корисні моделі щодо зміни обсягу прав у разі часткової відмови від патенту;

дана інформація не відповідає дійсності, оскільки клопотання Підприємства № 1596-11/15 подане 03.11.2015, тобто вже після подання Компанією 15.10.2015 позовної заяви до господарського суду міста Києва про визнання вказаного патенту недійсним повністю і порушення провадження зі справи № 910/26928/15 (ухвала про порушення провадження у справі від 19.10.2015);

- формула корисної моделі за патентом України № 88425 до внесення змін відповідно до заяви відповідача-2 від 03.11.2015 не включала до свого складу такої ознаки як «кришка з центральним осьовим фіксатором виконана як різні деталі», а отже, така ознака не входила до обсягу правової охорони за патентом України № 88425;

- крім того, додавання такої нової ознаки до незалежного пункту формули корисної моделі за патентом України № 88425 як «запірна кришка з центральним осьовим фіксатором виконана як одна деталь», на думку позивача, призвело не до зменшення, а до зміни обсягу правової охорони, оскільки, з огляду на положення Закону неможливо відмовитись від обсягу правової охорони, якого раніше не було у формулі корисної моделі. Натомість відповідач-2 додав до формули корисної моделі за патентом України № 88425 нову додаткову ознаку, права на яку йому раніше не належали. Відповідно, це призвело до заміни одного обсягу прав на корисну модель, щодо якого Підприємству був виданий патент України № 88425, зовсім іншим обсягом прав, щодо якого патент відповідачу-2 на корисну модель раніше не видавався, що і є порушенням вимог частини п'ятої статті 6, частини першої статті 32 Закону.

28.03.2016 Служба подала суду документи для долучення до матеріалів справи (копія листа від 02.03.2016 № 577/1.1) та клопотання щодо призначення судової експертизи, в якому пропонувала поставити судовому експерту таке питання:

«Чи зменшився обсяг правової охорони корисної моделі за патентом України № 88425 внаслідок внесення змін до формули цієї корисної моделі у зв'язку з відмовою власника від частини патенту України № 88425?».

Клопотання про призначення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності мотивоване тим, що необхідно з'ясувати питання стосовно відмови від частини прав, що визначаються формулою патенту у розумінні статті 6 Закону в результаті публікації про часткову відмову від патенту.

Відповідно до частини першої 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Господарський суд міста Києва дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні клопотання відповідача-2 про призначення у справі судової експертизи з огляду на таке.

Питання, які стосуються дослідження зміни формули корисної моделі, підлягають вирішенню в процесі судового розгляду методом простого порівняння та не потребують спеціальних знань.

Крім того, питання, яке пропонується Підприємством для вирішення судовому експерту, є правовим, а тому не може буди предметом експертного дослідження.

Слід також зазначити, що Служба, вчиняючи дії з внесення змін до патенту, власної експертизи не проводила.

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема «Іззетов проти України», «Пискал проти України», «Майстер проти України», «Субот проти України», «Крюков проти України», «Крат проти України», «Сокор проти України», «Кобченко проти України», «Шульга проти України», «Лагун проти України», «Буряк проти України», «ТОВ «ФПК «ГРОСС» проти України», «Гержик проти України» суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).

Отже, призначення судової експертизи в даній справі є недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору.

Що ж до об'єднання даної справи зі справою № 910/26928/15, то суд відмовляє у задоволенні клопотання Компанії з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 58 ГПК України суддя має право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.

У пункті 3.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами (зокрема, про стягнення неповернутого кредиту, відсотків за користування кредитом і неустойки; про визнання недійсним акта і про відшкодування заподіяної у зв'язку з його виданням шкоди; про стягнення вартості недостачі товару, одержаного за кількома транспортними документами і оформленої одним актом приймання або коли такий товар сплачено за одним розрахунковим документом; про спонукання до виконання зобов'язань за господарським договором і про застосування заходів майнової відповідальності за його невиконання тощо). Право об'єднати кілька однорідних позовних заяв або справ, у яких беруть участь ті ж самі сторони, надане також судді. При цьому останній вправі вирішувати питання про об'єднання лише тих заяв (справ), які перебувають в його провадженні.

Оскільки справа № 910/26928/15 перебуває у провадженні іншого судді, а саме ОСОБА_9, то господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В. у вирішенні спору зі справи № 910/2488/16 позбавлений права об'єднати в одне провадження названі справи.

У судовому засіданні 28.03.2016 представники позивача надали пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представники відповідачів у судовому засіданні надали пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечили повністю.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 21 ГПК України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Під поняттям «охоронюваний законом інтерес» (рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004) необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Як вбачається з матеріалів справи, охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого він звернувся до суду відповідно до вимог чинного в Україні законодавства, полягає в тому, що, на думку Компанії, внесення змін до формули корисної моделі «ЗАКУПОРЮВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ ДЛЯ ЄМНОСТІ» за патентом України № 88425 порушує права позивача, оскільки у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/26928/15 за позовом Компанії до Служби та Підприємства про визнання вказаного патенту недійсним.

Отже, посилання відповідачів на те, що позивач не довів порушення свого права та подання даного позову є безпідставним, не є обґрунтованими.

Що ж до обрання способу захисту права, то слід вказати таке.

Загальні способи захисту права інтелектуальної власності визначені частиною другою статті 16 ЦК України і частиною другою статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Наведені у відповідних нормах переліки способів захисту не є вичерпними з огляду на вміщений у статті 16 ЦК України припис про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, а у статті 20 ГК України - положення щодо можливості захисту права і законного інтересу іншими способами, передбаченими законом.

Частиною першою статті 432 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до статті 35 Закону захист прав на винахід (корисну модель) здійснюється у судовому та іншому встановленому законом порядку.

Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у зв'язку з застосуванням цього Закону.

Суди відповідно до їх компетенції розв'язують, зокрема, спори про: авторство на винахід (корисну модель); встановлення факту використання винаходу (корисної моделі); встановлення власника патенту; порушення прав власника патенту; укладання та виконання ліцензійних договорів; право попереднього користування; компенсації.

Отже, законодавець не обмежує способи захисту, а юрисдикція судів поширюються на всі правовідносини, що виникають у зв'язку із застосування Закону, у тому числі щодо внесення змін до формули корисної моделі.

Відповідно до частини першої статті 155 ГК України та частини першої статті 420 ЦК України об'єктами прав інтелектуальної власності у сфері господарювання є, зокрема, винаходи та корисні моделі, промислові зразки.

За змістом статей 462 та 464 ЦК України права інтелектуальної власності на корисну модель засвідчуються патентом.

У статті 1 Закону міститься визначення, за яким винахід (корисна модель) - це результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології.

Згідно з частинами другою та п'ятою статті 6 Закону об'єктом винаходу (корисної моделі), правова охорона якому (якій) надається згідно з цим Законом, може бути: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо); процес (спосіб), а також нове застосування відомого продукту чи процесу.

Обсяг правової охорони, що надається, визначається формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень.

Як встановлено судом, Службою на ім'я Підприємства було видано патент України № 88425 на корисну модель «ЗАКУПОРЮВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ ДЛЯ ЄМНОСТІ» (заявка від 12.11.1014 № u201313153; публікація про видачу патенту здійснена в офіційному бюлетені «Промислова власність» від 11.03.2014 № 5).

Наразі у провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/26928/15 за позовом Компанії до Служби та Підприємства про визнання недійсним патенту України № 88425 на корисну модель.

З інформації, яка надана сторонами та розміщена у комп'ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», вбачається, що провадження у вказаній справі не закінчено, в ній призначено судову експертизу об'єктів інтелектуальної власності.

Позивач вказує, що після судового засідання 13.01.2016 зі справи № 910/26928/15 довідався про те, що 03.11.2015 Підприємство подало Службі клопотання про внесення відомостей до Державного реєстру патентів України на корисні моделі щодо зміни обсягу прав у разі часткової відмови від патенту України № 88425 на корисну модель «ЗАКУПОРЮВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ ДЛЯ ЄМНОСТІ».

Судом встановлено, що первісна формула корисної моделі за патентом України № 88425 була така:

«Закупорювальний пристрій для ємності, що містить втулку із засобами фіксації на ємності, виливний елемент з виливним отвором для рідини, запірну кришку для закривання ємності, встановлену на вказаний виливний елемент з можливістю відкривання і закривання виливного отвору, основу з сідлом клапана, а також засіб індикації розкриття, що має перший кінець і другий кінець, який відрізняється тим, що запірна кришка виконана з центральним осьовим фіксатором, а виливний елемент виконаний з внутрішньою втулкою, яка має центральний отвір для проходу осьового фіксатора запірної кришки, причому перший кінець засобу індикації розкриття розміщений у внутрішній втулці виливного елемента і зафіксований на осьовому фіксаторі запірної кришки.».

Частиною першою статті 32 Закону передбачено, що власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи. Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей про це в офіційному бюлетені Установи.

Відповідно до пункту 2.5 Положення про Державний реєстр патентів України на корисні моделі, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 20.06.2001 № 469 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.07.2001 за № 558/5749 (зі змінами і доповненнями; далі - Положення), заява про повну або часткову відмову від патенту (деклараційного патенту) подається власником (власниками) патенту (деклараційного патенту) і містить: номер патенту (деклараційного патенту); номер заявки; дату подання заявки; назву корисної моделі; ім'я фізичної особи - власника (власників) або повне найменування юридичної особи-власника (власників) й адресу власника (власників) патенту (деклараційного патенту); адресу для листування; обсяг прав, щодо яких здійснюється відмова в разі часткової відмови від патенту (деклараційного патенту); обсяг прав, що залишається (у разі часткової відмови від патенту);

у заяві також повинно бути зазначено, що особа, яка використовує корисну модель на підставі ліцензійного договору, попереджена про відмову від патенту (деклараційного патенту), а також зазначено відомості про відсутність накладеного арешту на майно, описаного за борги, до складу якого входять права, що засвідчуються патентом;

заява підписується власником (власниками) патенту (деклараційного патенту). Якщо власником (власниками) патенту (деклараційного патенту) є юридична особа, то заява підписується особою, що має на це повноваження. Підпис складається з повного найменування посади особи, яка підписує заяву, особистого підпису, ініціалів, прізвища, дати і скріплюється печаткою;

у разі часткової відмови від патенту (деклараційного патенту) до заяви додається документ про сплату збору за внесення до реєстру змін щодо патенту на корисну модель.

Що ж до патенту України № 88425, то відповідач-2 подав заяву про часткову відмову від патенту та документ про сплату збору за внесення до реєстру змін щодо зазначеного патенту. Вказана заява та додані до неї документи, на думку відповідачів, відповідають встановленим законодавством вимогам.

Разом з тим, після внесення 12.01.2016 відповідних змін формула корисної моделі викладена таким чином:

«Закупорювальний пристрій для ємності, що містить втулку із засобами фіксації на ємності, виливний елемент з виливним отвором для рідини, запірну кришку для закривання ємності, встановлену на вказаний виливний елемент з можливістю відкривання і закривання виливного отвору, основу з сідлом клапана, а також засіб індикації розкриття, що має перший кінець і другий кінець, який відрізняється тим, що запірна кришка виконана з центральним осьовим фіксатором як одна деталь, а виливний елемент виконаний з внутрішньою втулкою, яка має центральний отвір для проходу осьового фіксатора запірної кришки, причому перший кінець засобу індикації розкриття розміщений у внутрішній втулці виливного елемента і зафіксований на осьовому фіксаторі запірної кришки.».

Доводи позивача, якими обґрунтовуані позовні вимоги, та відповідачів, які заперечують проти задоволення позову, по суті зводяться до тлумачення формули корисної моделі «ЗАКУПОРЮВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ ДЛЯ ЄМНОСТІ».

На думку Компанії, вказані зміни внесені з порушенням чинного законодавства України; зазначення у формулі ознаки «як одна деталь» є не відмовою від частини формули, а навпаки її доповненням і по суті визначенням взагалі нової формули корисної моделі.

У свою чергу, відповідачі вказують на те, що, зазначивши таку ознаку «як одна деталь», формула корисної моделі зазнала зміни в сторону зменшення, тобто по суті відбулася відмова від інших варіантів виконання запірної кришки, а звідси - й зменшення обсягу прав. Окрім цього, з креслень пристрою, які були подані Службі Підприємством для видачі патенту України № 88425, вбачається, що центральна запірна кришка виконана з центральним осьовим фіксатором саме як одна деталь.

Суд вважає, що у встановленні обставин щодо зміни формули корисної моделі необхідно виходити із понять «правова охорона» та «формула корисної моделі».

За приписами Закону обсяг правової охорони, що надається патентом і від якого власник патенту має право відмовитись частково, визначається виключно ознаками, включеними до незалежних та залежних пунктів формули корисної моделі, а не ознаками, включеними до опису чи креслень корисної моделі.

Визначення поняття «формула корисної моделі» зазначено Правилах складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель (далі - Правила), затверджених наказом Міністерство освіти і науки від 22.01.2001 № 22.

Відповідно до підпункту 7.1.1 пункту 7.1 Правил формула винаходу (корисної моделі) призначена для визначення обсягу правової охорони, яка надається патентом.

Формула винаходу (корисної моделі) повинна виражати його (її) суть і викладатися ясно та стисло (підпункт 7.1.2 пункту 7.1 Правил).

Згідно із підпунктом 7.1.3 пункту 7.1 Правил формула винаходу (корисної моделі) визнається такою, що виражає суть винаходу (корисної моделі), якщо вона містить сукупність його (її) суттєвих ознак, достатню для досягнення зазначеного заявником технічного результату.

Відповідно до підпункту 7.1.4 пункту 7.1 Правил формула винаходу (корисної моделі) повинна базуватися на описі й характеризувати винахід (корисну модель) тими самими поняттями, що містить опис винаходу (корисної моделі).

Характеристика ознаки винаходу (корисної моделі) у формулі винаходу (корисної моделі) не може бути замінена посиланням на опис чи креслення. Заміна допускається у виняткових випадках, коли неможливо виразити ознаку інакше. Заявник повинен показати, що така необхідність існує (підпункт 7.1.7 пункту 7.1 Правил).

Саме формула корисної моделі визначає обсяг правової охорони запатентованого пристрою, а тому зміна ознак корисної моделі по суті призводить до зміни обсягу правової охорони, що не передбачено чинним законодавством України.

Суд дослідив первісну формулу корисної моделі та редакцію формули після внесення змін від 12.01.2016 і методом порівняння дійшов висновку про те, що відповідач-2 не здійснив часткової відмови від патенту у розумінні статті 32 Закону, а фактично вніс зміни до формули корисної моделі доповненням її новою додатковою незалежною ознакою - «як одна деталь».

Доводи та твердження про те, що відбулася відмова в частині інших варіантів запірної кришки не є обґрунтованими, оскільки первісна формула взагалі не містила такої ознаки як кілька, декілька чи багато деталей, тощо. Тобто первісна формула не містила ознаки пристрою, яка з'явилася шляхом внесення змін 12.01.2016. Крім того, з огляду на положення Закону неможливо відмовитись від обсягу правової охорони, якого раніше не було у формулі корисної моделі.

Відповідачі не надали суду доказів (у розумінні статті 32 ГПК України), які б спростовували доводи позивача.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону Установа (Служба) забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на корисні моделі, для чого, зокрема забезпечує опублікування офіційних відомостей про названі об'єкти права інтелектуальної власності.

Згідно з пунктом 4 Положення про Державну службу інтелектуальної власності, затвердженого Указом Президента України від 08.04.2011 № 436/2011, Служба відповідно до покладених на неї завдань, зокрема, організує в установленому порядку експертизу об'єктів права інтелектуальної власності, видає патенти на об'єкти права інтелектуальної власності, веде державні реєстри об'єктів права інтелектуальної власності, видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Положення Державний реєстр патентів України на корисні моделі - це сукупність офіційних відомостей щодо державної реєстрації патентів України на корисні моделі та деклараційних патентів України на корисні моделі, які постійно зберігаються на електронному та/або паперовому носіях.

Пунктом 2.2 статті 2 Положення передбачено, що у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості, зокрема щодо інформації про патенти.

Підставою для внесення відомостей до реєстру відповідно до пункту 2.3 статті 2 Положення є, зокрема, рішення судових органів.

За таких обставин, зважаючи, що позовна вимога до Служби є похідною від вимоги про визнання недійсними змін до формули корисної моделі, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи, понесені позивачем, слід покласти на відповідача-2.

Керуючись статтями 43, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними зміни до формули корисної моделі «ЗАКУПОРЮВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ ДЛЯ ЄМНОСТІ» за патентом України № 88425, володільцем якого є иностранное частное производственное унитарное предприятие «Алкопак» (іноземне приватне виробниче унітарне підприємство «Алкопак») (246007, Республіка Білорусь, м. Гомель, вул. Федюнинського, будинок 21, приміщення 2; адреса для листування: 01042, м. Київ, а/с 32), внесені 12.01.2016 на підставі заяви власника патенту про часткову відмову від патенту.

3. Зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України (03680, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; ідентифікаційний код 37552556) внести зміни до Державного реєстру патентів України на корисні моделі стосовно визнання недійсними змін до формули корисної моделі «ЗАКУПОРЮВАЛЬНИЙ ПРИСТРІЙ ДЛЯ ЄМНОСТІ» за патентом України № 88425, володільцем якого є иностранное частное производственное унитарное предприятие «Алкопак» (іноземне приватне виробниче унітарне підприємство «Алкопак») (246007, Республіка Білорусь, м. Гомель, вул. Федюнинського, будинок 21, приміщення 2; адреса для листування: 01042, м. Київ, а/с 32), внесені 12.01.2016 на підставі заяви власника патенту про часткову відмову від патенту, та здійснити про це публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність».

4. Стягнути з иностранного частного производственного унитарного предприятия «Алкопак» (іноземне приватне виробниче унітарне підприємство «Алкопак») (246007, Республіка Білорусь, м. Гомель, вул. Федюнинського, будинок 21, приміщення 2; адреса для листування: 01042, м. Київ, а/с 32) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання даного судового рішення, на користь ОСОБА_1. (ОСОБА_1) (АДРЕСА_1); адреса для листування: АДРЕСА_2 патентно-юридична агенція «Дубинський і Ошарова») 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.04.2016.

Суддя О. Марченко