Рішення № 56915058, 22.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2016Справа №910/1160/16

За позовом Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго»

до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення

про стягнення 48252,85 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача: Пушко Л.О. (представник за довіреністю);

від відповідача: Фурман Г.Є. (представник за довіреністю).

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Чернігівобленерго» звернулось до суду з позовом до Концерну РРТ про стягнення 30337,76 грн. інфляційних втрат та 17915,09 грн. пені, нарахованих у зв'язку з невчасною оплатою відповідачем електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 26.05.2007 між сторонами укладено Договір №10116 про постачання електричної енергії, згідно з умовами якого, відповідач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами, а також вносити інші платежі згідно умов договору.

Відповідач, в порушення умов договору, обов'язки щодо сплати вартості поставленої електричної енергії виконав неналежним чином, сплативши виставлені рахунки з порушенням строків встановлених договором та додатками до договору, у зв'язку з чим позивачем на підставі положень п.4.2.1 договору та ст.625 ЦК України нараховано 30337,76 грн інфляційних втрат та 17915,09 грн пені.

На підставі викладеного просить задовольнити позов та стягнути з відповідача заборгованість за спожиту електричну енергію.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надавши детальний розрахунок нарахованих штрафних санкцій та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача позов визнав частково, вказавши, що відповідачем було отримано електричну енергію за договором та оплачено у повному обсязі, проте з порушенням встановлених договором строків оплати. Надав зустрічний розрахунок пені, згідно якого пеня становить 17062,04 грн. Не заперечував проти задоволення позову в частині стягнення пені у розмірі, згідно розрахунків відповідача. Проти стягнення інфляційних втрат заперечував, посилаючись на те, що інфляційні втрати нараховано позивачем за неповні місяці (період прострочення становить у переважній більшості від 1 до 6 днів), в той час, як інфляційні втрати мають розраховуватись, виходячи з індексу інфляції, починаючи з наступного місяця, після того, в якому мав бути здійснений платіж на суму боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Судом встановлено, що 26.05.2007 між ВАТ «Енергопостачальна компанія «Ченігівобленерго», правонаступником якого є позивач (постачальник) та Концерном РРТ (споживач) укладено Договір про постачання електричної енергії №10116 (Договір), згідно умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 777кВт (63 кВА), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точка продажу електричної енергії встановлена згідно з додатком № 2.1-2.8 до цього договору «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».

Пунктом 2.1. вищевказаного договору передбачено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та ПКЕЕ.

У відповідності до п. 2.2.2. Договору постачальник зобов'язується постачати споживачу електроенергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору; згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ) та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 2.1-2.8 до цього договору «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін»; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; забезпечити отримання споживачем електричної енергії на рівні дозволеної потужності 719 кВт.

Згідно з п. 2.2.4. Договору постачальник зобов'язаний надавати споживачу рахунки на оплату спожитої електроенергії та інших платежів за розрахунковий період у терміни, визначені в додатку № 3 до цього договору «Порядок розрахунків».

Пунктами 2.3.3. та 2.3.4. Договору передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з умовами додатків № 3 та № 4 до цього договору; здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживачів згідно з додатком №8.1-8.6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» в терміни проведення остаточного розрахунку.

Відповідно до додатку № 3 до договору про постачання електричної енергії №10116 від 26.05.2007 Відповідач здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з 26 числа попереднього місяця по 25 число наступного місяця включно; плановими платежами, при чому перший плановий платіж, самостійно до 09 числа розрахункового періоду 30% вартості заявленого обсягу споживання, згідно з Договором, з врахуванням сальдо на початок розрахункового періоду. Остаточний розрахунок - не пізніше перших трьох операційних днів з дня отримання рахунка. Величина коштів, яку має сплатити Відповідач за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію, визначається як обсяг спожитої (переданої) електричної енергії між датами зняття показів засобів обліку, який розкладається пропорційно до тривалості дії протягом розрахункового періоду кожного з тарифів, після чого величина коштів до сплати визначається як сума добутків тарифів на відповідний їм обсяг електричної енергії. Неотримання з вини споживача рахунка не звільняє його від сплати пені.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем, у відповідності до умов договору здійснювалась поставка електричної енергії, що підтверджується актами про використану електричну енергію за період з 25.12.2014 по 27.07.2015.

На підставі вказаних актів позивачем виставлено відповідачу рахунки за використану електроенергію №10116_12-2014 від 25.12.2014 на суму 127490,62 грн., №10116_01-2015 від 26.01.2015 на суму 141032,51 грн., №10116_02-2015 від 25.02.2015 на суму 142356,97 грн., №10116_03-2015 від 25.03.2015 на суму 148756,27 грн., №10116_04-2015 від 27.04.2015 на суму 158992,48 грн., №10116_05-2015 від 25.05.2015 на суму 149610,04 грн., №10116_06-2015 від 25.06.2015 на суму 162052,60 грн., №10116_07-2015 від 27.07.2015 на суму 169831,92 грн.

Крім того, у відповідності до положень договору позивачем виставлено відповідачу рахунки перетікання реактивної електроенергії №10116_01-2015 від 26.01.2015 на суму 533,17 грн., № 10116_02-2015 від 25.02.2015 на суму 564,18 грн. та №10116_03-2015 від 25.03.2015 на суму 537,47 грн.

Відповідачем вказані рахунки отримано, проти обсягів та порядку нарахування вартості спожитої електроенергії та реактивної електроенергії відповідач не заперечував, вказані рахунки сплатив у повному обсязі.

Разом з тим, як вбачається з пояснень представників сторін та матеріалів справи, зокрема платіжних доручень та банківських виписок, відповідач здійснював оплату виставлених рахунків з порушенням строків оплати, передбачених умовами договору.

Відповідач не заперечував проти того, що оплата за поставлену електроенергію була проведена з порушенням строків оплати, встановлених умовами договору.

У відповідності до п. 4.2.1. Договору, за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3. - 2.3.4. цього договору, з порушенням термінів, визначених в додатку № 3 «Порядок розрахунків» до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком.

Згідно статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем на підставі положень п.4.2.1 договору та ст..625 ЦК України нараховано відповідачу пеню в розмірі 17915,09 грн. за період з 31.12.2014 по 11.06.2015 та 30337,76 грн інфляційних втрат за той же період.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи з положень ст. 610, ч. 1 ст. 612, ст. 611 ЦК України, ч. 2 ст. 193 ГК України, відповідач є порушником грошового зобов'язання зі сплати вартості поставленої електричної енергії за період з грудня 2015 по липень 2015 року., що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених законом, зокрема, у вигляді нарахування та стягнення інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України, та пені у відповідності до умов Договору за період прострочення грошового зобов'язання з 31.12.2015 по 11.06.2015.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені та інфляційних втрат, суд приходить до висновку про його відповідність вимогам закону та положенням договору, арифметичну точність, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення пені у розмірі 17915,09 грн. та інфляційних втрат у розмірі 30337,76 грн. підлягають задоволенню.

При цьому зустрічний розрахунок пені, здійснений відповідачем суд до уваги не приймає, оскільки вказаний розрахунок не відповідає фактичним обставинами справи та містить арифметичні помилки щодо обрахування періоду прострочення платежу по кількості прострочених днів.

Доводи відповідача щодо неможливості нарахування інфляційних втрат за період прострочення, що становить менше місяця судом також відхиляються з таких підстав.

В силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці.

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Тобто, оскільки на час звернення до суду з позовом, було оприлюднено офіційні індекси інфляції за всі місяці, у яких мало місце прострочення, позивач не був позбавлений права щодо нарахування інфляційних втрат за весь час прострочення сплат грошових коштів, навіть, якщо таке прострочення тривало менше місяця. При цьому, як вбачається з наданих суду розрахунків, позивачем при здійсненні нарахування інфляційних втрат було дотримано порядок такого нарахування, зокрема на заборгованість, погашену до 15 числа місяця нараховувася індекс інфляції за попередній місяць, на заборгованість, сплачену після 16 -го числа місяця - за поточний місяць.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до положень ст..49 ГПК України, судові витрати покладаються на позивача у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 10; ідентифікаційний код 01190043) на користь Публічного акціонерного товариства «Чернігівобленерго» (14000, м.Чернігів, вул. Горького, буд. 40; ідентифікаційний код 22815333) 30337 (тридцять тисяч триста тридцять сім) грн. 76 коп. інфляційних втрат, 17915 (сімнадцять тисяч дев'ятсот п'ятнадцять) грн. 09 коп. пені та витрати по сплаті судового збору в сумі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 04.04.2016

Суддя Я.В. Маринченко