Ухвала суду № 56915038, 29.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про повернення зустрічної позовної заяви

29.03.2016

Справа № 910/2918/16

Суддя Селівон А.М., розглянувши матеріали

зустрічної позовної заяви Державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях»

до Державного підприємства Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії ДП «Адміністрація морських портів України»

про стягнення заборгованості в сумі 166 183,28 грн.

по справі № 910/2918/16

за первісним позовом Державного підприємства Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії ДП «Адміністрація морських портів України»

до Державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях»

про стягнення 184 419,13 грн.

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду міста Києва перебуває справа №910/2918/16 за позовом Державного підприємства Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії ДП «Адміністрація морських портів України» до Державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях» про стягнення заборгованості за Договором про надання послуг №16в/32-П-БДФ-15 від 03.03.2015 р. в сумі 184 419,13 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.02.2016 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/2918/16 та призначено до розгляду на 31.03.2016 р.

22 березня 2016 року до початку розгляду справи по суті через відділ діловодства Державним підприємством водних шляхів «Укрводшлях» (відповідач за первісним позовом) по справі № 910/2918/16 подано зустрічну позовну заяву №Пр/10-12/02 від 21.02.2016 р. до Державного підприємства Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії ДП «Адміністрація морських портів України» про стягнення 166 183,28 грн. заборгованості за надані послуги згідно укладеного між сторонами Договору на надання послуг № 116-В-БДФ-14 (162п) від 23.12.2014 р.

Згідно з положеннями статей 22, 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним позовом. При цьому зустрічний позов характеризується самостійністю матеріально-правової вимоги відповідача до позивача, та має на меті захист від первісного позову або заліком, або спростуванням його частково чи повністю, або розглядом в одному провадженні хоча й різних, але взаємопов'язаних вимог.

Суд зазначає, що взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись, зокрема, в наступному:

а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору. Взаємна пов'язаність першого і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказів;

б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги;

в) задоволення зустрічного позову виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову. Подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.

Тобто, відсутність однієї з перелічених підстав прийняття зустрічного позову тягне за собою повернення зустрічної позовної заяви.

Аналогічна позиція викладена у пункті 3.15. Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого зазначено, що обставини, які свідчать про взаємну пов'язаність зустрічного позову з первісним (зокрема, за підставами цих позовів та/або поданими доказами; у зв'язку із тим, що задоволення зустрічного позову виключатиме частково чи повністю задоволення первісного позову тощо), а так само докази, що підтверджують саме ці обставини, повинні зазначатися у зустрічній позовній заяві (пункт 5 частини 2 статті 54 ГПК). Якщо у ній не вказано відповідних обставин, на яких, зокрема, ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують ці обставини, то зустрічна позовна заява повертається без розгляду з посиланням на пункт 3 частини першої статті 63 та статтю 60 ГПК. Така заява не може повертатися судом з посиланням на пункт 5 частини першої статті 63 ГПК, оскільки подання зустрічного позову не означає об'єднання вимог в одній позовній заяві.

Судом за матеріалами справи встановлено, що в обґрунтування позовних вимог за первісним позовом позивач посилається на неналежне виконання Державним підприємством водних шляхів «Укрводшлях» зобов’язань за Договором про надання послуг №16в/32-П-БДФ-15 від 03.03.2015 р..

Тобто підставою для звернення з первісним позовом стала наявна у Державного підприємства водних шляхів «Укрводшлях» заборгованість у розмірі 184 419,13 грн. за надані за Договором про надання послуг №16в/32-П-БДФ-15 від 03.03.2015 р., зокрема, послуг з відстою земкаравану ДПВШ «Укрводшлях» в складі: плавреффулер, СЗ-22, біля огороджувального молу.

В той же час зустрічні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Державним підприємством Адміністрація морських портів України» в особі Білгород-Дністровської філії ДП «Адміністрація морських портів України» зобов’язань за Договором на надання послуг №116-В-БДФ-14 (162п) від 23.12.2014 р. в частині оплати за отримані послуги щодо зняття та укладання якорів при проведенні днопоглиблювальних робіт на лимарській частині підхідного каналу Білгород - Дністровського морського порту земснарядом «Скіф».

Отже, підставою для звернення з зустрічним позовом став факт несвоєчасної оплати за отримані ДП «Адміністрація морських портів України» послуги по Договору на надання послуг № 116-В-БДФ-14 (162п) від 23.12.2014 р. у розмірі 166 183,28 грн.

Таким чином суд дійшов висновку, що пред'явлений зустрічний позов взаємно непов'язаний з первісним позовом, оскільки заявлену зустрічну позовну вимогу можна визнати як самостійну позовну вимогу, яка не буде виключати повне або часткове задоволення первісного позову, та сумісний розгляд цих вимог утруднить вирішення спору. Крім того, суд зазначає, що виходячи з того, що підстави первісного та зустрічного позову є різними, зокрема, різними є Договори, за якими виник заявлений до стягнення борг як в первісному, так і в зустрічному позові, а також є різними докази, якими мотивуються вимоги кожного з них, а відтак суд прийшов до висновку, що зустрічна позовна заява не пов'язана з розглядом первісного позову, що свідчить про відсутність підстав для розгляду її спільно з первісним позовом у справі № 910/2918/16, в зв'язку з чим зустрічна позовна заява підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.63 та ст.60 Господарського процесуального кодексу України.

Разом з тим, позивач (за зустрічним позовом) не позбавлений права у встановленому законодавством порядку передати спір на вирішення суду в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.

Керуючись ст. 60, п. 3 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути зустрічну позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Суддя А.М.Селівон