Ухвала суду № 56914989, 10.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

10.03.2016Справа № 910/26306/15

За скаргою публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»

на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Подільського районного

управління юстиції у місті Києві

у справі № 910/26306/15

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «КИЙ АВІА ГАРАНТ»;

до публічного акціонерного товариства Банк «Контракт»;

про стягнення 201 345,21 грн.

Суддя Привалов А.І.

За участю представників сторін:

від стягувача (позивача): не з'явився;

від боржника (відповідача): Інжеваткін Ю.К., довіреність № 15 від 16.02.2016р.

від відділу ДВС: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «КИЙ АВІА ГАРАНТ» (надалі - позивач) з позовом до публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» (надалі - відповідач) про стягнення 201 345,21 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.10.2015р. порушено провадження у справі № 910/26306/15.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2015р. (повний текст підписаний 17.11.2015р.) у справі № 910/26306/15 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача депозитні кошти у сумі 201 000 грн. 00 коп., 3% річних - 345 грн. 21 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3020 грн. 18 коп.

30.11.2015р. на виконання вказаного рішення суду видано відповідний наказ.

29.01.2016р. на адресу Господарського суду міста Києва суду надійшла скарга відповідача на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві, у зв'язку з не вчиненням останнім дій по закінченню виконавчого провадження, що передбачено п. 3-1 ч.1, ч. 5 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст.121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2016р. скаргу публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» прийнято до провадження та призначено розгляд скарги в судовому засіданні на 10.03.2016р.

Присутній в судовому засіданні представник скаржника повністю підтримав вимоги, викладені у скарзі.

Представники стягувача та органу державної виконавчої служби в судове засідання не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили; витребувані докази не подали.

Відповідно до ч. 1 ст. 121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача чи представника органу державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представників стягувача та органу державної виконавчої служби, за наявними у справі доказами.

Розглянувши скаргу та наявні у справі докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2015р. (повний текст підписаний 17.11.2015р.) у справі № 910/26306/15 позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача депозитні кошти у сумі 201 000 грн. 00 коп., 3% річних - 345 грн. 21 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 3020 грн. 18 коп.

30.11.2015р. на виконання вказаного рішення суду видано відповідний наказ.

Відповідно до статті 115 ГПК України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження». Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

За приписами ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Виконавчим документом у відповідності до наведеної статті є, в тому числі, судові накази.

Частинами 1, 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Як вбачається з наданих скаржником доказів, 30.12.2015р. державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в місті Києві Єрмаковим Д.П. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 49681337 з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/26306/15 від 30.11.2015р.

При цьому, 16.01.2016р. скаржник надіслав на адресу відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в місті Києві заяву за вих. № 41/03-177 від 16.01.2016р., яка була отримана адресатом 20.01.2016р., відповідно до якої повідомив, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 10.12.2015р. № 876 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» (далі - Постанова №876) відкликано банківську ліцензію ПАТ Банк «Контракт». На підставі Постанови НБУ №876, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ Банк «Контракт» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 10.12.2015р. №220, згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ Банк «Контракт».

Повідомлення про відкликання ліцензії та ліквідацію публічного акціонерного товариства Банку «Контракт» офіційно оприлюднене 12 грудня 2015 року в газеті "Голос України" № 235 (6239), а також на загальнодоступних веб-ресурсах НБУ.

В зв'язку з вищенаведеним та на підставі ч. 5 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", боржник просив вчинити відповідні виконавчі дії, а саме: не пізніше наступного дня з дати отримання цього повідомлення винести постанову про закінчення виконавчого провадження та направити копії постанови про закінчення виконавчого провадження сторонам.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", з дня призначення уповноваженої особи фонду втрачають чинність публічні обтяження чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку. Накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку не допускається.

Згідно з п. 3-1 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься державним виконавцем не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Проте, як станом на день звернення скаржника до суду 29.01.2016р., так і станом на день розгляду справи, боржник постанови про закінчення виконавчого провадження від відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в місті Києві не отримав.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на встановлені вище обставини, суд дійшов висновку про задоволення скарги публічного акціонерного товариства Банку «Контракт».

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу публічного акціонерного товариства Банк «Контракт» на бездіяльність відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві задовольнити.

2. Визнати незаконною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві щодо не вчинення дій, передбачених ч. 5 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».

3. Зобов'язати відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 49681337, відкрите відповідно до постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві Єрмакова Д.П. від 30.12.2015р., а також провести інші виконавчі дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» та необхідні, у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Суддя А.І. Привалов