Рішення № 56914963, 31.03.2016, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/18/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2016 Справа № 908/519/16

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

Від позивача ОСОБА_1, довіреність № б/н від 10.03.2016р.

Від відповідача не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Приватного підприємства Велена, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНТАСЕРВІС, м. Запоріжжя

про стягнення 191200 грн.

ВСТАНОВИВ:

24.02.2016р. до господарського суду Запорізької області з позовною заявою звернулось Приватне підприємство Велена до Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНТАСЕРВІС про стягнення заборгованості за договором поставки № 15/42 від 19.11.2015р. у сумі 239000,00 грн.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що 19.11.2015р. між ПП Велена (постачальник) та ТОВ РЕНТАСЕРВІС (покупець), укладено договір поставки № 15/42. Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобовязався поставляти та передавати у власність покупця товар, визначений у п. 2.1 цього договору, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, викладеним у додатках до цього договору. Відповідно до видаткової накладної № 928 від 26.11.2015р. відповідач отримав від позивача товар на суму 239000,00 грн.

Відповідач взяті на себе зобовязання щодо своєчасної оплати за надані послуги виконував не належним чином та не здійснив оплату отриманого товар до 27.12.2015р.

Позивач звернувся до суду та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 239000,00 грн.

24.02.2016р. автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено позовну заяву до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою від 25.02.2016р. судом порушено провадження у справі № 908/519/16 та присвоєно вищевказаній справі номер провадження 35/18/16. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та обєктивного розгляду і вирішення справи по суті, судове засідання призначено на 15.03.2016р.

В судовому засіданні 15.03.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить суд задовольнити позов.

Також в судовому засіданні представник позивача надав копію виписки по рахунку позивача за 27.11.2015р., відповідно до якої ТОВ РЕНТАСЕРВІС 27.11.2015р. сплатило позивачу грошові кошти згідно рахунку № 905 від 20.11.2015р. в сумі 47800,00 грн.

Крім того, під час розгляду справи представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання додаткових доказів по справі та уточнень позовних вимог.

В судове засідання 15.03.2016р. представник відповідача не зявився, відзив на позовну заяву не надав, вимоги ухвали суду від 25.02.2016р. не виконав, про причини неможливості зявитись у судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою суду від 15.03.2016р. клопотання позивача про відкладення розгляду справи було задоволено, розгляд справи відкладено на 31.03.2016р.

30.03.2016р. через канцелярію господарського суду від позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій останній зазначає, що відповідачем частково оплачений товар в розмірі 47800 грн. 27.11.2015р., а тому залишок несплаченої заборгованості складає 191200 грн. Позивач просить стягнути основну заборгованість в розмірі 191200 грн. та 26270,88 грн. пені.

Також 30.03.2016р. через канцелярію господарського суду позивачем надано клопотання про долучення до матеріалів справи копії акту взаєморозрахунків, копії супровідного листа, копії опису вкладення в цінний лист із копією фіскального чеку відділення звязку та копії рахунку № 905.

В судовому засіданні 31.03.2016р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить стягнути з відповідача 191200 грн. основного боргу, 26270,88 грн. пені та сплачений судовий збір в розмірі 3585 грн.

Представник відповідача в судове засідання не зявився.

Суд, розглянувши уточнену позовну заяву позивача, зазначає наступне.

Відповідно до п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі Постанова) ГПК, зокрема, статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Уточнена позовна заява містить дві вимоги: стягнення основного боргу, в розмірі 191200 грн. та стягнення пені 26270,88 грн.

Суд, розглянувши надану позивачем заяву, розцінює її як зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

Що стосується вимоги про стягнення пені, то це є новою заявленою вимогою, оскільки при подачі позову позивачем була заявлена вимога лише стосовно стягнення основного боргу, а тому суд розцінює вимогу про стягнення пені, як подання нової вимоги (іншого позову).

Нова вимога - це нове поняття (новий позов) з новим змістом (новим предметом) і новим об'ємом (розміром позовних вимог). Отже, заявляти його слід було шляхом подачі нового позову з клопотанням про об'єднання позовних вимог в одному провадженні.

На підставі викладеного, вимогу щодо стягнення 26270,88 грн. пені суд залишає без розгляду.

Що стосується вимоги щодо стягнення основного боргу, то, враховуючи що вона подана відповідно до вимог ст. 22 ГПУ України, дії позивача не суперечать чинному законодавству та не порушують чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому заява про зменшення розміру основного боргу приймається судом. Спір розглядається про стягнення з відповідача на користь позивача 191200 грн. основного боргу.

Як вже зазначалося раніше, в судове засідання 31.03.2016р. представник відповідача повторно не зявився. Причини неявки суду невідомі. Про час та місце судового засідання був повідомлений вчасно та належним чином.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

На адресу відповідача, якою, відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та громадських формувань є 69118, Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Луначарського, будинок 2 були направлені ухвала від 25.02.2016р. про порушення провадження у справі та ухвала від 15.03.2016р. про відкладення розгляду справи.

Станом на день розгляду справи, ухвали на адресу суду не поверталися.

Таким чином, суд вважає, що про дату, час та місце розгляду справи № 908/519/16 відповідач повідомлявся належним чином.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа розглянута, в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами та за заявою представника позивача - без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 31.03.2016 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

19.11.2015р. між Приватним підприємством Велена (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю РЕНТАСЕРВІС (далі - покупець), укладено договір поставки № 15/42.

Відповідно до п.1.1 договору постачальник зобовязується поставляти та передати у власність покупця товар, визначений у п. 2.1 цього договору, а покупець прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, викладеним у додатках до цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору, фактична кількість, асортимент та ціна товару, що підлягає поставці покупцеві, визначається у специфікації, яка підписується сторонами і є невідємною частиною цього договору, або у рахунку-фактурі, що узгоджений покупцем шляхом здійснення попередньої оплати за товар відповідно до умов договору або в момент підписання відповідних додатків до договору.

Пунктом 5.3 договору сторони обумовили, що приймання передача продукції здійснюється представниками обох сторін на складі доставки згідно наданих постачальником супроводжуючих документів на товар із підписанням відповідних накладних.

Пунктом 6.5 договору передбачено, що оплата за партію товару, яка підлягає поставці відповідно до прийнятого постачальником до виконання замовлення покупця, здійснюється наступним чином:

- 20 % вартості партії товару сплачується покупцем в якості попередньої оплати на підставі наданого постачальником рахунку фактури протягом трьох банківських днів з дати отримання покупцем відповідного рахунку постачальника;

- наступні 40 % вартості партії товару сплачується покупцем протягом 10 календарних днів з моменту поставки постачальником партії товару;

- 40 % залишку вартості партії товару сплачується покупцем протягом 20 календарних днів з моменту поставки постачальником партії товару.

Відповідно до п. 12.1. договору, договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими на це представниками і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2016р.

На момент подачі позову до суду дія договору не припинялась та він є чинним.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2015р. ПП «Велена» передало ТОВ РЕНТАСЕРВІС товар (кришки) на загальну суму 239000 грн. Товар отримала представник ТОВ РЕНТАСЕРВІС ОСОБА_2, на підставі довіреності № 1/11/15 від 26.11.2015р.

Факт поставки продукції підтверджується видатковою накладною № 928 від 26.11.2015р., яка підписана сторонами та скріплена печатками.

Відповідач взяті на себе зобовязання по договору № 15/42 від 19.11.2015р. щодо здійснення своєчасної та повної сплати за поставлений товар виконав частково, сплативши 27.11.2015р. 47800 грн., що є 20% вартості партії товару.

Несплачена сума за поставлений товар складає 191200 грн.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України зазначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідач взяті на себе зобовязання щодо оплати отриманого товару виконав не в повному обсязі, в результаті чого у відповідача наявна заборгованість перед позивачем в сумі 191200 грн., яку позивач просить стягнути.

Відповідач двічі в судове засідання не зявився, суму боргу ніяким чином не спростував.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення основної заборгованості в сумі 191200 грн. законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача, з урахуванням наданої позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, в розмірі 2868 грн.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РЕНТАСЕРВІС (69118 Запорізька область, місто Запоріжжя, вулиця Луначарського, будинок 2 код ЄДРПОУ 38191667) на користь Приватного підприємства Велена, 04080 АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 32251552) основний борг в розмірі 191200 (сто девяносто одна тисяча двісті) грн. та 2868 (дві тисячі вісімсот шістдесят вісім) грн. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для подання апеляційної скарги з моменту оформлення та підписання повного тексту рішення.

Повне рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 05.04.2016 р.

Суддя О.А. Топчій