Ухвала суду № 56914414, 05.04.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

05 квітня 2016 року Справа № 910/897/15-г

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддяЯценко О.В.суддіДанилова Т.Б., Фролова Г.М.розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 рокуу справі№ 910/897/15-ггосподарського судуміста Києваза позовомЗаступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської радидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Монарх"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державної архітектурно-будівельної інспекції Українипророзірвання договору та повернення земельної ділянки

В с т а н о в и в:

Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 року у справі № 910/897/15-г не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з огляду на наступне.

Відповідно до статті 111 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, в якості доказу про сплату судового збору за подання касаційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Монарх" надано платіжне доручення № 80 від 18.03.2016 року на суму 2 923, 20 грн. Проте зазначений документ не може бути прийнятий в якості належного доказу, оскільки не може вважатися таким, що свідчить про його сплату у встановленому порядку.

Відповідно до листа Головного управління Державного казначейства України у м. Києві № 06-08/512-1512 від 07.02.2012 року встановлені наступні реквізити для сплати судового збору за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України:

N рахунку - 31211254700007

банк - ГУ ДКУ у м. Києві

одержувач - УДКСУ у Печерському районі м. Києва

код банку - 820019

код за ЄДРПОУ - 38004897

код бюджетної класифікації 22030104 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)"

символ звітності банку 254.

В той же час, як вбачається з доданого до матеріалів касаційної скарги платіжного доручення № 80 від 18.03.2016, грошові кошти були перераховані на рахунок отримувача № 31212253700007, символ звітності 253, код бюджетної класифікації 220300003, тобто реквізити відмінні від реквізитів Вищого господарського суду України, що свідчить про сплату скаржником судового збору на не належні реквізити, що підтверджується довідкою ВГСУ № 09.03-02/1364/16 від 01.04.2016 року, згідно якої відповідно до виписки за рахунком 31211254700007 УДКСУ у Печерському районі м. Києва кошти судового збору в сумі 2 923, 60 грн. сплачені ТОВ "Монарх" платіжним дорученням від 18 березня 2016 року № 80 до спеціального фонду Державного бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 22030104 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)" не зараховано. Відтак, зазначене платіжне доручення не може бути прийняте в якості доказу сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до п. 4 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

У зв'язку з поверненням касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх" на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 клопотання про зупинення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2015 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 року у даній справі не розглядається.

Відповідно до ч. 3 ст. ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.

За таких обставин, Вищий господарський суд України не може прийняти вказану касаційну скаргу до провадження і вона підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Монарх" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.03.2016 року у справі № 910/897/15-г повернути скаржнику.

Головуючий суддяО.В. Яценко СуддіТ.Б. Данилова Г.М. Фролова