Постанова № 56914275, 05.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 733/2235/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Головченко М.М.

Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Карпушової О.В.,

за участю секретаря Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області на постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору такими, що не відповідають нормам чинного законодавства,

В С Т А Н О В И В:

УПФУ в Ічнянському районі Чернігівської області звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби головного управління юстиції у Чернігівській області Данілевського О.М. про накладення штрафу та стягнення судового збору такими, що не відповідають нормам чинного законодавства.

Позов обґрунтовано тим, що оскаржувані постанови головного державного виконавця є такими, що суперечать нормам чинного законодавства, оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження виконана у встановлений державним виконавцем термін та в межах повноважень, про що повідомлено відділ примусового виконання рішень

Постановою Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 січня 2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернігівській області Данілевського О.М. при винесенні постанов ВП №48545699 від 20 листопада 2015 року про стягнення з боржника-управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області виконавчого збору в розмірі 2040 грн. та штрафу в розмірі 680 грн. і вищевказані постанови скасовано.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та постановити нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. До суду подали заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування технічними засобами у відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст.198, п.п.1, 4 ч. 1 ст.202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано судом обставин, що мають значення для справи, допущено порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 26.08.2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області Постиляковою М.Б. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження по виконавчому листу №733/797/15-а, виданого Ічнянським районним судом щодо зобов'язання УПФУ в Ічнянському районі перерахувати та виплатити пенсію державного службовця ОСОБА_5 починаючи з 25 березня 2015 року з урахуванням матеріальної допомоги в сумі 4606 грн. та індексації заробітної плати в розмірі 4976 грн.16 коп., згідно з законодавством діючим на час виникнення спірних правовідносин, яка отримана боржником 27.08.2015 року.

20.11.2015 року головним державним виконавцем Данілевським О.М. винесені постанови про стягнення з боржника - управління Пенсійного фонду виконавчого збору в розмірі 2040 грн.. та накладено штраф в розмірі 680 грн. в зв'язку з невиконанням судового рішення в самостійному порядку.

Задовольняючи адміністративний позов та скасовуючи постанови державного виконавця , суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані постанови винесено передчасно, без з'ясування всіх обставин у справі.

Разом з тим, вирішуючи спір по суті, судом першої інстанції не взято до уваги таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з даним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області, а суд першої інстанції, вирішуючи справу, погодився, що останній є належним відповідачем у справі.

Відповідно до частини 3 статті 181 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про державну виконавчу службу» визначено, що органами державної виконавчої служби є:

- Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до складу якого входить відділ примусового виконання рішень;

- управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких входять відділи примусового виконання рішень;

- районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції.

Отже, відповідачами можуть бути лише перераховані органи державної виконавчої служби у зв'язку з тим, що структурні підрозділи органів державної виконавчої служби: відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби України, відділи примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі - не визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" як самостійні органи державної виконавчої служби, що виключає можливість їхньої участі як відповідачів у таких справах.

Крім того, відповідно постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби», із змінами і доповненнями, судам варто враховувати, що оскільки наведений перелік органів державної виконавчої служби є вичерпним, судам, у разі подання позовної заяви до державних виконавців або інших посадових осіб органів державної виконавчої служби чи до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, необхідно за правилами статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України здійснювати заміну первинного відповідача на належного - відповідно Державну виконавчу службу України, управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головного управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, або, у разі наявності заперечень позивача, залучати вказаний орган як другого відповідача.

Таким чином, відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області не є органом державної виконавчої служби, що виключає можливість його участі у даній справі як відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Кодексу адміністративного судочинства України, суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що в даній справі позивач звернувся до неналежного відповідача та не допустив його заміну, що призвело до порушення норм процесуального законодавства.

Разом з тим, враховуючи, що суд апеляційної інстанції позбавлений права допустити заміну неналежного відповідача під час апеляційного розгляду справи тому, відповідно, підстави для задоволення позову відсутні.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що позивач не позбавлений права повторно звернутися до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про накладення штрафу, визначивши при цьому належного відповідача.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні постанови порушено норми процесуального права, в зв'язку з чим постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 41, 160,198, 202, 207, 212, 254 КАС України, суд ,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області - задовольнити частково.

Постанову Ічнянського районного суду Чернігівської області від 15 січня 2016 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Ічнянському районі Чернігівської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернігівської області про накладення штрафу та стягнення виконавчого збору такими, що не відповідають нормам чинного законодавства - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови складено та підписано 05.04.2016.

Головуючий суддя: В.Ю. Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Борисюк Л.П.

Карпушова О.В.