Ухвала суду № 56914230, 30.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 р. Справа № 876/7620/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Костіва М.В.

суддів Шавеля Р.М., Бруновської Н.В.

за участю секретаря Керод Х.І.

представника відповідача Токара В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року в справі №809/1697/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТС-Партнер» до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Управління державної казначейської служби України у Долинському районі про скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення заборгованості,-

встановив:

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Управління державної казначейської служби України у Долинському районі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001571501 від 09.04.2015 року та стягнення з Державного бюджету України заборгованість в сумі 1890,00 грн.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що контролюючим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності нарахування ТзОВ "ТС-Партнер" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2014 року. За результатами перевірки складено акт № 522/09-05-15/37042732 від 26.03.2015 року і винесено податкове повідомлення-рішення № 0001571501 від 09.04.2015 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1890 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 945 грн. Вважає таке рішення необґрунтованим, просить суд його скасувати та стягнути з Державного бюджету України заборгованість в сумі 1890,00 грн. Просив позов задоволити.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 0001571501 від 09.04.2015 року. У задоволені решти позовних вимог відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Долинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

В судовому засіданні представник апелянта підтримав апеляційну скаргу з наведених у ній мотивів.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань правомірності нарахування ТзОВ "ТС-Партнер" від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2014 року.

За результатами даної перевірки складено акт № 522/09-05-15/37042732 від 26.03.2015 року, яким встановлено порушення пункт 200.4 статті 200 ПК України, а саме - завищено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації за грудень 2014 року у розмірі 1890 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки контролюючим органом 09.04.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001571501, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1890 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 945 грн.

Згідно з біржовими угодами купівлі-продажу лісоматеріалів № 295-ЛА/09-14, № 296-ЛА/09-14, № 297-ЛА/09-14, № 298-ЛА/09-14, № 301-ЛА/09-14, № 305-ЛА/09-14, № 306-ЛА/09-14, № 308-ЛА/09-14, № 309-ЛА/09-14 та № 310-ЛА/09-14 від 02.09.2014 року ТзОВ "ТС-Партнер" придбано у ДП Сколівське лісове господарство пиловник хвойний на загальну суму 1667100 грн. При цьому, в пункті 5 вказаних Угод зазначено, що покупець здійснює оплату за фактично отриманий товар протягом трьох банківських днів з моменту отримання рахунку від продавця.

Здійснення зазначених господарських операцій підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами, зокрема, податковими накладними: № 53 від 09.10.2014 року, № 85 від 13.10.2014 року, № 108 від 16.10.2014 року, № 118 та № 123 від 20.10.2014 року, № 2024 від 14.11.2014 року, видатковою накладною № РН-2024 від 14.11.2014 року, а здійснення перерахунку коштів за придбаний товар - платіжними дорученнями № 23 від 19.11.2014, № 13 від 28.10.2014 року.

Пунктом 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо, - безпосередньо після її закінчення.

Аналіз наведених норм дає змогу зрозуміти, що наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто ті, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника податків, а тому первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, повинні відображати реальні товарні операції.

Оскільки податковим органом не наведено жодних обставин, які б свідчили про ненастання реальних правових наслідків за вищевказаними господарськими операціями, то позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за грудень 2014 року суми ПДВ, обчислені із вартості товарів, придбаних у ДП Сколівське лісове господарство.

Пунктом 200.1 ст. 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст.200 ПК України).

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відтак, суми податкового кредиту та відповідно сума бюджетного відшкодування платником податку формується правильно, якщо останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Разом з тим, судова колегія погоджується з судом першої інстанції, що позивачем вказану позовну вимогу заявлено передчасно, оскільки процедура адміністративного або судового оскарження за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування не закінчена, а порядок бюджетного відшкодування, встановлений пунктами 200.13, 200.15 статті 200 Кодексу, не дотриманий.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги є безпідставними й необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана вірно, а, відтак, у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Долинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.06.2015 року в справі №809/1697/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили, а уразі складення такої в порядку ч. 3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий суддя Костів М.В.

Судді Шавель Р.М.

Бруновська Н.В.

Повний текст ухвали складено 04.04.2016 року.