Ухвала суду № 56914201, 05.04.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/20456/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

05 квітня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Борисюк Л.П.,

Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Айленд" до Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство «Айленд» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної фіскальної служби України, в якій просить суд визнати протиправним неприйняття податкової накладної від 25.05.2015 №29 для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних у вигляді квитанції від 18.06.2015 №1 та вважати податкову накладну від 25.05.2015 №29 прийнятою та зареєстрованою 18.06.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що в порушення діючих норм податкового законодавства України, відповідач протиправно не прийняв податкову накладну позивача, що у свою чергу перешкоджає провадженню його господарської діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України щодо неприйняття податкової накладної від 25.05.2015 №29 для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних та постановлено вважати податкову накладну від 25.05.2015 №29 прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме, 18.06.2015 13:14:44.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт вказує на допущення судом першої інстанції неправильного застосування норм матеріального та процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що приватне підприємство «Айленд» є юридичною особою та зареєстроване за адресою: 93412, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, шосе Будівельників, будинок 23Б з 06.08.2015 року.

ПП «Айленд» перебувало на податковому обліку в ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ ДФС Луганської області до 07.08.2015 року, а з 07.08.2015 року Позивач перебуває на обліку в ДПІ у м. Сєверодонецьку ГУ ДФС у Луганській області.

Позивач, з метою реєстрації податкових накладних засобами електронного зв'язку 18.06.2015 року здійснив спробу зареєструвати податкову накладну від 29.05.2015 року №29.

Проте, від відповідача надійшла квитанція № 1 з позначкою «документ не прийнято». Підставою для відмови в прийнятті податкової накладної зазначено наступне: «порушено вимоги Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДФС України від 10.04.2008 № 233, а саме: - для платника ЄДРПОУ: « 32418971», код ДПІ: « 1234», не укладено Договір про визнання електронної звітності».

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Даючи правову оцінку обставинам справи та діям відповідача суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до п. 201.1. Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: a) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: a) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Пунктом 201.4 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.10 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з п. 11 Підрозділу 2 Розділу XX «Перехідні положення» Кодексу, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

З 1 лютого 2015 реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягають всі податкові накладці та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Кодексу, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Таким чином, Кодексом визначено обов'язок з реєстрації податкових накладних та, в той же час, не визначено можливих підстав для відмови у реєстрації податкової накладної в Реєстрі, натомість передбачено певні негативні наслідки для учасників господарських правовідносин у випадку невиконання такого обов'язку.

При цьому, встановлення порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, нормами Кодексу, делеговано Кабінету Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї (далі - податкова накладна та/або розрахунок коригування), до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) платників податку на додану вартість - продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку - покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі визначає Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 p. № 1246 (далі-Порядок).

Пунктом 2 Порядку, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до Реєстру (далі - реєстрація) здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до Реєстру. Операційний день триває з 0 до 23-ї години.

Для підтвердження прийняття податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації платникові податку, який здійснює реєстрацію, видається квитанція в електронній формі, у якій наводяться реквізити зазначених документів, відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому в установленому порядку, результати перевірки електронного цифрового підпису, інформація про постачальника (продавця) товарів (послуг), дата і час прийняття, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова накладна та/або розрахунок коригування. Квитанція, на яку накладається електронний цифровий підпис ДФС, підлягає шифруванню та надсилається платникові податку, який здійснює реєстрацію, засобами телекомунікаційного зв'язку. Примірник квитанції в електронній формі зберігається у ДФС (п. 8 Порядку).

Причиною відмови у прийнятті податкової накладної та/або розрахунку коригування до реєстрації є, зокрема, наявність помилок (пп.1 п.9 Порядку).

Однак, ані Податковим кодексом України, ані Порядком, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом не конкретизуються помилки (не наводиться перелік), виявлення яких унеможливлює реєстрацію податкової накладної.

Слід також звернути увагу на те, що зазначена відсутність законодавчого регулювання підстав можливого повернення податкової накладної суттєво порушує права платника податку.

Окрім вище зазначеного, встановлено, що для відмови у прийнятті податкових накладних позивача є виявлення помилки, а саме: «для платника ЄДРПОУ: « 32418971», код ДПІ: « 1234», не укладено договір про визнання електронної звітності».

У відповідності до п. 2 розділу II Інструкції з підготовки та подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 № 233 (надалі - Інструкція № 233) для подання податкових документів до органів ДПС в електронному вигляді платник податків повинен мати: спеціалізоване програмне забезпечення для формування податкових документів в електронному вигляді у затвердженому форматі (стандарті); доступ до мережі Інтернет та можливість відправлення/приймання електронних повідомлень по електронній пошті; засіб КЗІ (сумісний за форматами даних із засобами КЗІ, що використовуються в органах ДПС); чинні посилені сертифікати відкритих ключів, сформованих акредитованим центром сертифікації ключів для платника податків та уповноважених посадових осіб платника податків, підписи яких є обов'язковими для податкової звітності у паперовій формі.

Згідно з п. 7 Інструкції № 233 підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту); підтвердження ЕЦП платника податків та його посадових осіб, підписи яких є обов'язковими для звітів в паперовій формі за умов, встановлених в ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис»; чинність відповідного посиленого сертифіката ключа під час накладання ЕЦП (підтверджується за допомогою позначки часу, отриманої від акредитованого центру сертифікації ключів, або якщо до моменту одержання електронного документа строк дії відповідного сертифіката не був закінчений або відповідний сертифікат не був скасований/ блокований).

Як встановлено, між позивачем та ДПІ у Жовтневому районі м. Луганська ГУ ДФС Луганської області укладено договір про визнання електронних документів.

Окрім вище зазначеного також, встановлено, що даний договір, як на час виникнення спірних правовідносин, так і на час розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, є чинним, адже в матеріалах справи відсутні докази існування обставин в частині права органу ДФС на скасування договору в односторонньому порядку.

Також, слід звернути увагу, що строк дії сертифікатів відкритих ключів електронного цифрового підпису Позивача становить по 24.07.2015 року.

За таких обставин доводи відповідача з приводу не укладення позивачем договору про визнання електронної звітності, матеріалами справи не підтверджуються, що свідчить про відсутність законних підстав для не прийняття до реєстрації податкової накладеної.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовна вимога позивача щодо визнання протиправним неприйняття відповідачем податкової накладної для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних у вигляді квитанції №1 від 18.06.2015 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, а податкову накладну від 29.05.2015 року № 29 слід вважати прийнятою та зареєстрованою 18.06.2015 року.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Судом з матеріалів справи встановлено та поясненнями представника позивача підтверджено в суді апеляційної інстанції, що звертаючись до суду, позивачем в адміністративному позові допущено описку в даті податкової накладної, а саме позивач помилково зазначив, що просить суд визнати протиправним неприйняття Державною фіскальною службою України податкової накладної від 25.05.2015 №29 замість податкової накладної від 29.05.2015 №29, копія якої міститься в матеріалах справи та яку відповідачем не було прийнято, що фактично підтверджується квитанцією від 18.06.2015 №1.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції в резолютивній частині теж допустив описку в даті податкової накладної, про що представник позивача наголосив в суді апеляційної інстанції (а саме, зазначено 25 замість 29 травня 2015 року), яку, відповідно до статі 169 КАС України, суд вправі виправити.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, який відповідачем в даному випадку не виконано.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, що на думку колегії апеляційного адміністративного суду, дотримано судом першої інстанції.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160,198,200, 205,206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.04.2016.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: Л.П. Борисюк

А.Г. Степанюк

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Степанюк А.Г.

Борисюк Л.П.